Вирок № 74639333, 12.06.2018, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

ВИРОК

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 червня 2018 року Жовтневий районний суд

м. Дніпропетровська

у складі колегії: головуючого судді – Шелестова К.О.

суддів – Федоріщева В.В., Ходаківського М.П.

з секретарем: Пухловою О.О.

за участю: прокурора - Чеботарьова О.І.

захисника – адвоката ОСОБА_1

обвинуваченого – ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська у м. Дніпрі обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 201/214/18 (пр. № 1-кп/201/273/2018), відомості про яке 13 листопада 2017 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017040030003702, стосовно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця і мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, раніше не судимого, працюючого майстром в «Укроптторг», обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України,

ВСТАНОВИВ:

У обвинуваченого ОСОБА_2 в невстановлений слідством час виник умисел на незаконне вирощування наркотичного засобу, обіг якого заборонено «канабіс», та його подальшого зберігання без мети збуту. Так, в невстановлений слідством час, в невстановленому місці, обвинувачений ОСОБА_2, придбав насіння рослин роду коноплі та направився за місцем свого мешкання, за адресою: м. Дніпро, вул. Аеродромна, буд. 65. Реалізовуючи свій злочинний намір обвинувачений ОСОБА_2, в невстановлений слідством час, виростив на території свого домоволодіння наркотичний засіб, обіг якого заборонено «канабіс», після чого, у невстановлений слідством спосіб, виготовив невстановлену слідством кількість наркотичного засобу, обіг якого заборонено «канабіс», однак не менше 6279,603 г, яку розподілив у 11 паперових пакетів, 51 сліп-пакетів, дві скляні банки ємністю 3 літри кожна, та залишив зберігати за місцем свого мешкання: м. Дніпро, вул. Аеродромна, буд. 65.

19 жовтня 2017 року в період часу з 12 годин 10 хвилин до 14 годин 35 хвилин, працівниками ВКП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області спільно зі слідчим СВ ДВП ГУНП в Дніпропетровській області, на підставі ухвали Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська, було проведено санкціонований обшук за адресою: м. Дніпро, вул. Аеродромна, буд. 65, в ході якого виявлено та вилучено: фрагмент медичного шприца номінальним об’ємом 20,0 мл, в якому міститься речовина рослинного походження зеленого кольору масою 7,024 г, шість пакетів з полімерного матеріалу, в яких містяться речовини рослинного походження зеленого кольору масами 44,047 г, 35,941 г, 77,425 г, 37,092 г, 59,068 г, 76,740 г, відповідно, одинадцять паперових згортків, в яких містяться речовини рослинного походження зеленого кольору масами 32,732 г, 2,000 г, 12,174 г, 2,874 г, 5,456 г, 2,382 г, 7,689 г, 1,841 г, 1,373 г, 1,010 г, 0,557 г, відповідно, двадцять два пакети з полімерного матеріалу з фіксатором, в яких міститься речовина зеленого кольору рослинного походження масами 38,682 г, 22,859 г, 5,108 г, 33,481 г, 4,030 г, 3.470 г, 5,888 г, 5,436 г, 4,939 г, 1,657 г, 2,864 г, 3,287 г, 5,555 г, 4,251 г, 0,854 г, 2,166 г, 1,029 г, 5,422 г, 3,865 г, 2,116 г, 0,594 г, 0,880 г, вісім запаяних пакетів з полімерного матеріалу, в яких містяться речовини рослинного походження зеленого кольору масою 1,672 г, запаяний пакет з полімерного матеріалу, в якому знаходиться речовина рослинного походження зеленого кольору масою 2,760 г, запаяний пакет з полімерного матеріалу, в якому знаходиться речовина рослинного походження зеленого кольору масою 0,350 г, запаяний пакет з полімерного матеріалу, в якому знаходиться речовина рослинного походження зеленого кольору масою 0,350 г, закрита капроновою кришкою скляна банка номінальним об’ємом 3 л, в якій міститься речовина рослинного походження зеленого кольору масою 578,77 г, пакет з полімерного матеріалу, в якому міститься речовина рослинного походження зеленого кольору масою 168,147 г, закрита капроновою кришкою скляна банка номінальним об’ємом 3 л, в якій міститься речовина рослинного походження зеленого кольору масою 313,19 г, запаяний пакет з полімерного матеріалу, в якому міститься речовина рослинного походження зеленого кольору масою 32,166 г, шість пакетів з полімерного матеріалу, в яких містяться речовини рослинного походження зеленого кольору масами 80,12 г, 245,55 г, 116,26 г, 61,20 г, 207,66 г, 247,01 г, які згідно висновку експерта № 1/8.6/3998 від 02.11.2017 року, речовини масами 1169,59 г, 765,35 г, 1203,57 г, 7,024 г, 44,047 г, 35,941 г, 77,425 г, 37,092 г, 59,068 г, 76,740 г, 32,732 г, 2,000 г, 12,174 г, 2,874 г, 5,456 г, 2,382 г, 7,689 г, 1,841 г, 1,373 г, 1,010 г, 0,557 г, 38,682 г, 22,859 г, 5,108 г, 33,481 г, 4,030 г, 3,470 г, 5,888 г, 5,436 г, 4,939 г, 1,657 г, 2864 г, 3,287 г, 5,555 г, 4,251 г, 0,854 г, 2,166 г, 1,029 г, 5,422 г, 3,865 г, 2,116 г, 0,594 г, 0,880 г, 4,839 г, 1,007 г, 3,187 г, 1,996 г, 1,057 г, 1,022 г, 1,021 г, 1,002 г, 1,672 г, 2,760 г, 0,350 г, 0,350 г, 578,77 г, 168,147 г, 463,34 г, 313,19 г, 32,166 г, 80,12 г, 245,55 г, 116,26 г, 61,20 г, 207,66 г, 247,01 г, 68,95 г місять особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено - «канабіс», маса якого в перерахунку на суху речовину становить 345,73 г, 245,52 г, 373,59 г, 6,271 г, 40,206 г, 32,498 г, 69,837 г, 33,227 г, 52,405 г, 69,879 г, 28,804 г, 1,763 г, 10,828 г, 2,544 г, 4,848 г, 2,104 г, 6,854 г, 1,638 г, 1,239 г, 0,907 г, 0,508 г, 33,692 г, 20,354 г, 4,568 г, 29,390 г, 3,601 г, 3,124 г, 5,375 г, 4,826 г, 4,483 г, 1,478 г, 2,559 г, 2,945 г, 5,031 г, 3,801 г, 0,758 г, 1,937 г, 0,914 г, 4,941 г, 3,486 г, 1,921 г, 0,543 г, 0,771 г, 4,356 г, 0,896 г, 2,881 г, 1,803 г, 0,945 г, 0,910 г, 0,921 г, 0,878 г, 1,504 г, 2,507 г, 0,310 г, 0,292 г, 509,78 г, 147,297 г, 416,91 г, 281,56 г, 28,049 г, 72,67 г, 222,96 г, 104,56 г, 55,06 г, 187,35 г, 216,18 г, 61,17 г, загальна маса особливо небезпечного наркотичного засобу «канабіс» складає 3717,076 г, що згідно наказу Міністерства охорони здоров’я України № 188 від 01.08.2000 є особливо великим розміром, які обвинувачений ОСОБА_2 незаконно придбав та зберігав за місцем свого мешкання за адресою: м. Дніпро, вул. Аеродромна, б .65, без мети збуту.

Згідно обвинувального акта від 09 січня 2018 року, ОСОБА_2 органом досудового розслідування було пред’явлено обвинувачення за ч. 3 ст. 307 КК України, тобто у вчиненні вищезазначених дій щодо незаконного виготовлення та зберігання особливо небезпечного наркотичного засобу у особливо великих розмірах, з метою збуту. Однак, дослідивши надані сторонами кримінального провадження докази, а також оцінивши їх на предмет допустимості, належності і достатності для прийняття рішення, колегія суддів з метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і основоположних свобод, керуючись положеннями ч. 3 ст. 337 КПК України, вважає за необхідне вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення з ч. 3 ст. 307 КК України на ч. 3 ст. 309 КК України, тобто, як незаконне виготовлення та зберігання особливо небезпечного наркотичного засобу у особливо великих розмірах, без мети збуту, що покращує становище обвинуваченого ОСОБА_2, стосовно якого здійснюється кримінальне провадження при цьому, колегія суддів враховує наступні обставини.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав частково і пояснив суду, що він дійсно на протязі тривалого часу вживає наркотичний засіб «канабіс» шляхом його куріння, для чого, у день і час, який не пам’ятає, він зібрав насіння рослини роду коноплі, які висадив на території свого домоволодіння, розташованого по вул. Аеродромна, буд. 65 у м. Дніпрі. Після того, як рослина роду коноплі виросла, він її зібрав і виготовив для власного вживання наркотичний засіб, який часто курив у себе вдома, розподіливши її у пакетики та згортки, які в подальшому були вилучені співробітниками поліції під час проведення обшуку. Крім того, обвинувачений ОСОБА_2 також заперечив у судовому засіданні факт зберігання цього наркотичного засобу з метою збуту, пояснивши, що він ніколи не продавав жодній особі наркотичний засіб, а зберігав його лише для власного вживання.

Згідно протоколу обшуку від 19 жовтня 2017 року (т.1, а.с. 23-27), старшим слідчим СВ ДВП ГУНП в Дніпропетровській області Рудою К.В. в присутності двох понятих і обвинуваченого ОСОБА_2, було проведено обшук на території домоволодіння, розташованого за адресою: м. Дніпро, вул. Аеродромна, буд. 65, в ході якого, слідчим було виявлено і вилучено вищевказані предмети з речовинами рослинного походження, які в подальшому були передані для проведення судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів, відповідно до висновку якої, № 1/8.6/3998 від 02 листопада 2017 року (т. 1, а.с. 53-61), надані на експертизу 20 жовтня 2017 року речовини масами 1169,59 г, 765,35 г, 1203,57 г, 7,024 г, 44,047 г, 35,941 г, 77,425 г, 37,092 г, 59,068 г, 76,740 г, 32,732 г, 2,000 г, 12,174 г, 2,874 г, 5,456 г, 2,382 г, 7,689 г, 1,841 г, 1,373 г, 1,010 г, 0,557 г, 38,682 г, 22,859 г, 5,108 г, 33,481 г, 4,030 г, 3,470 г, 5,888 г, 5,436 г, 4,939 г, 1,657 г, 2864 г, 3,287 г, 5,555 г, 4,251 г, 0,854 г, 2,166 г, 1,029 г, 5,422 г, 3,865 г, 2,116 г, 0,594 г, 0,880 г, 4,839 г, 1,007 г, 3,187 г, 1,996 г, 1,057 г, 1,022 г, 1,021 г, 1,002 г, 1,672 г, 2,760 г, 0,350 г, 0,350 г, 578,77 г, 168,147 г, 463,34 г, 313,19 г, 32,166 г, 80,12 г, 245,55 г, 116,26 г, 61,20 г, 207,66 г, 247,01 г, 68,95 г місять особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено - «канабіс», маса якого в перерахунку на суху речовину становить 345,73 г, 245,52 г, 373,59 г, 6,271 г, 40,206 г, 32,498 г, 69,837 г, 33,227 г, 52,405 г, 69,879 г, 28,804 г, 1,763 г, 10,828 г, 2,544 г, 4,848 г, 2,104 г, 6,854 г, 1,638 г, 1,239 г, 0,907 г, 0,508 г, 33,692 г, 20,354 г, 4,568 г, 29,390 г, 3,601 г, 3,124 г, 5,375 г, 4,826 г, 4,483 г, 1,478 г, 2,559 г, 2,945 г, 5,031 г, 3,801 г, 0,758 г, 1,937 г, 0,914 г, 4,941 г, 3,486 г, 1,921 г, 0,543 г, 0,771 г, 4,356 г, 0,896 г, 2,881 г, 1,803 г, 0,945 г, 0,910 г, 0,921 г, 0,878 г, 1,504 г, 2,507 г, 0,310 г, 0,292 г, 509,78 г, 147,297 г, 416,91 г, 281,56 г, 28,049 г, 72,67 г, 222,96 г, 104,56 г, 55,06 г, 187,35 г, 216,18 г, 61,17 г відповідно, які в подальшому постановою старшого слідчого СВ Дніпровського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області від 10 листопада 2017 року визнані речовими доказами у цьому кримінальному провадженні (т.1, а.с. 62-66).

При цьому, суд враховує, що загальна маса наркотичного засобу - «канабіс», вилученого за місцем проживання обвинуваченого ОСОБА_2 складає 3717,076 г, що згідно з даними Таблиці 1 «Невеликі, великі та особливо великі розміри наркотичних засобів, що знаходяться у незаконному обігу», затвердженої наказом Міністерства охорони здоров’я України № 188 від 01 серпня 2000 року «Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться у незаконному обігу», відноситься до особливо великого розміру наркотичного засобу «канабіс», при цьому, з урахуванням обставин вилучення цього наркотичного засобу і показань обвинуваченого ОСОБА_2, суд приходить до висновку про цілеспрямоване вирощування і зберігання останнім саме такої кількості наркотичної речовини, яка охоплювалася його умислом, у зв’язку із чим, складання розміру всієї вилученої речовини у їх загальну кількість є правильною, а також відповідає судовій практиці, викладеної у п. 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 26 квітня 2002 року «Про судову практику в справах про злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів».

Достовірність фактичних даних, викладених у вищезазначеному протоколі обшуку, підтвердили у судовому засіданні свідки ОСОБА_3 і ОСОБА_4, які пояснили суду, що 19 жовтня 2017 року вони були присутні, як поняті, при проведенні обшуку за місцем проживання обвинуваченого ОСОБА_2 за адресою: м. Дніпро, вул. Аеродромна, буд. 65, перед початком якого, обвинуваченому спочатку було оголошено ухвалу суду про проведення обшуку, а після того, останньому поставили питання щодо наявності за місцем його проживання заборонених речей, на що обвинувачений ОСОБА_2 відповів, що має заборонені речі. В подальшому, вони разом із слідчим і обвинуваченим ОСОБА_2 направилися до вказаного домоволодіння, де обвинувачений самостійно почав показувати місця із забороненими речовинами, пояснивши, що це марихуана, яку він зберігав для особистого вживання. В ході обшуку, слідчим було вилучено три банки, слип-пакети, паперові згортки, медичний шприц, в яких зберігалася подрібнена речовина рослинного походження, а також на території домоволодіння були виявлені висаджені кущі рослини, які були зрізані. Всі вилучені речі і предмети були упаковані в поліетиленові пакети, зв’язані ниткою з бирками, на яких вони і обвинувачений поставили свої підписи. Після цього, їм було вголос зачитано протокол обшуку, у якому вони також поставили свої підписи.

Таким чином, дослідивши зміст протоколу обшуку від 19 жовтня 2017 року, а також показання допитаних у судовому засіданні понятих ОСОБА_3 і ОСОБА_4, які підтвердили достовірність проведеної слідчої дії, у суду відсутні будь-які сумніви щодо допустимості доказів, отриманих в ході обшуку місця проживання обвинуваченого ОСОБА_2, який було проведено у відповідності до вимог ст.ст. 223, 234 КПК України, уповноваженою на те посадовою особою органу досудового розслідування, на підставі ухвали слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 04 жовтня 2017 року (т.1, а.с. 22) про дозвіл старшому слідчому СВ Дніпропетровського ВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_5 на проведення обшуку за адресою: м. Дніпро, вул. Аеродромна, буд. 65, де фактично мешкає ОСОБА_2, у присутності не менше двох понятих, а також з дотриманням всіх його обов’язкових процесуальних умов.

Крім того, за клопотанням сторони захисту, у судовому засіданні були допитані у якості свідків наступні особи: близькі родичи обвинуваченого ОСОБА_2 - ОСОБА_6, ОСОБА_7 і ОСОБА_8, які, будучи попередженими про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань і під присягою, підтвердили суду, що обвинувачений ОСОБА_2 протягом тривалого часу вживає наркотичний засіб «канабіс» шляхом його куріння і вирощував у себе на городі рослину, яка містить цей наркотичний засіб, виключно для особистого вживання; а також сусіди обвинуваченого ОСОБА_2 – ОСОБА_9, ОСОБА_10 і ОСОБА_11, які пояснили суду, що давно знають свого сусіда ОСОБА_2, характеризують його з позитивної сторони, при цьому, підтвердивши, що ніколи не бачили біля домоволодіння ОСОБА_2 підозрілих осіб, які схожі на наркоманів або дії обвинуваченого ОСОБА_2, направлені на продаж наркотиків будь-яким особам.

Дослідивши всі обставини кримінального правопорушення, оцінюючи надані суду докази та пояснення учасників кримінального провадження з точки зору їх належності, допустимості та достовірності, суд вважає, що вони у своїй сукупності є достатніми для встановлення фактичних даних, на підставі яких суд приходить до висновку про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_2 саме у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 309 КК України, на яке суд вважає за необхідне перекваліфікувати дії обвинуваченого ОСОБА_2, при цьому, мотивуючи підстави виходу за межі висунутого пред’явленого ОСОБА_2 обвинувачення в частині зміни його правової кваліфікації на менш тяжке кримінальне правопорушення, що покращує становище обвинуваченого, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Положеннями ст. 8 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 9 КПК України, під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов’язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства, при цьому, частиною п’ятою цієї статті передбачено, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

З положень статті 17 КПК України, у якій закріплено принцип презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, вбачається, що ніхто не зобов’язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.

Згідно з вимогами ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: 1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); 2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; 3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; 4) обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом’якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; 5) обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання; 6) обставини, які підтверджують, що гроші, цінності та інше майно, які підлягають спеціальній конфіскації, одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна, або призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи винагороди за його вчинення, або є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов’язаного з їх незаконним обігом, або підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення ; 7) обставини, що є підставою для застосування до юридичних осіб заходів кримінально-правового характеру.

При цьому, ч. 1 ст. 92 КПК України встановлено, що обов’язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.

Відповідно до ст. 94 КПК України, слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв’язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.

Вимоги до законності, обґрунтованості і вмотивованості судового рішення встановлені у ст. 370 КПК України, відповідно до положень якої, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об’єктивно з’ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Згідно п. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1954 року, кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено згідно закону.

Суд зобов’язаний неухильно дотримуватися вимог Конституції України, міжнародних договорів, згоду на обов’язковість яких надано Верховною Радою України, тобто з урахуванням рішень Конституційного суду України та практики Європейського суду з прав людини, ст. 62 Конституції України (презумпція невинуватості) та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У справах «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року і «Коробов проти України» від 21 липня 2011 року, Європейський Суд з прав людини прийшов до висновку про те, що «суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності винуватості особи «поза будь-яким розумним сумнівом» і така «доведеність може вливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неоспорюваних презумпцій факту».

А отже, дослідивши і проаналізувавши надані сторонами кримінального провадження докази, судом під час судового розгляду достовірно встановлено об’єктивні обставини того, що обвинувачений ОСОБА_2 у невстановлений час здійснив дії щодо незаконного виготовлення та зберігання особливо небезпечного наркотичного засобу у особливо великих розмірах за місцем свого проживання, при цьому, щодо мети цих дій, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Єдиною підставою для кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_2 за ч. 3 ст. 307 КК України, було вилучення у останнього за місцем проживання особливо небезпечного наркотичного засобу «канабіс» у особливо великих розмірах, що, на думку представників сторони обвинувачення, вже свідчило про незаконне виробництво і зберігання цього наркотичного засобу саме з метою збуту, при цьому, така позиція сторони обвинувачення обґрунтовувалася положеннями постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 26 квітня 2002 року «Про судову практику в справах про злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів», зокрема, у абз. 2 пункту 4 якої, дійсно зазначено, що про умисел на збут наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів може свідчити як відповідна домовленість з особою, яка придбала ці засоби чи речовини, так й інші обставини, зокрема: великий або особливо великий їх розмір; спосіб упакування та розфасування; поведінка суб'єкта злочину; те, що особа сама наркотичні засоби або психотропні речовини не вживає, але виготовляє та зберігає їх; тощо.

Однак, вищезазначені обставини, які можуть свідчити про умисел особи на збут наркотичних засобів, повинні враховуватися у кожному випадку в залежності від встановлених під час судового розгляду фактичних даних і бути належним чином доведені стороною обвинувачення, в той же час, органом досудового розслідування не було встановлено належним чином суб’єктивної та об’єктивної сторони інкримінованого обвинуваченому ОСОБА_2 злочину, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, зокрема, жодним з наданих стороною обвинувачення доказів, не було підтверджено факту незаконно виготовлення і зберігання особливо наркотичного засобу «канабіс», вилученого у обвинуваченого, саме з метою збуту, а також прямого умислу на це, як цього вимагає диспозиція ч. 3 ст. 307 КК України, оскільки у судовому засіданні було допитано самого обвинуваченого ОСОБА_2, який пояснив, що виготовляв і зберігав наркотичний засіб «канабіс» виключно для особистого вживання шляхом його куріння, без мети збуту, для чого, розподіляв наркотичний засіб відповідними дозами у слип-пакети і інші посудини, що також підтвердили допитані у судовому засіданні свідки ОСОБА_6, ОСОБА_7 і ОСОБА_8, які будучи попередженими про кримінальну відповідальність, а також надаючи показання під присягою, пояснили, що обвинувачений ОСОБА_2 дійсно на протязі тривалого часу вживав наркотичний засіб «канабіс» шляхом його куріння, при цьому, підстав для недовіри до їх показань судом не встановлено і стороною обвинувачення не спростовано, окрім того, у сукупності з цими фактичними даними, суд також враховує показання свідків ОСОБА_9, ОСОБА_10 і ОСОБА_11, які, як сусіди обвинуваченого, стверджували про те, що біля домоволодіння обвинуваченого ОСОБА_2 ніколи не бачили підозрілих осіб, які схожі на наркоманів або дії обвинуваченого, направлені на продаж наркотиків будь-яким особам, що також непрямо підтверджується і ухвалою слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 04 жовтня 2017 року про дозвіл на проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_2, згідно з якою, дозвіл надавався з метою відшукання і вилучення вогнепальної зброї, боєприпасів та вибухових речовин, з чого, суд робить висновок про те, що в ході досудового розслідування у сторони обвинувачення були відсутні будь-які обґрунтовані відомості про незаконні дії обвинуваченого, пов’язані із збутом наркотичних засобів.

А отже, з урахуванням викладеного, суд не може поза розумним сумнівом брати до уваги, як підтвердження умислу обвинуваченого ОСОБА_2 лише особливо великий розмір наркотичного засобу, частина з якого, складає ще не перероблені верхівки стебла рослини конопля, а інших доказів наявності такого умислу стороною обвинувачення не надано.

Таким чином, надавши належну оцінку дослідженим у судовому засіданні доказам, суд обґрунтовано вважає, що дії обвинуваченого ОСОБА_2 підлягають кваліфікації за ч. 3 ст. 309 КК України, вина у вчиненні якої знайшла своє підтвердження на підставі вищевикладених обставин і не викликає у суду будь-яких розумних сумнівів.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_2 у незаконному виготовленні та зберіганні наркотичного засобу у особливо великому розмірі без мети збуту, тобто у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 309 КК України.

При визначенні виду та розміру покарання, суд виходить зі ступеня тяжкості скоєного кримінального правопорушення та особи обвинуваченого, який позитивно характеризується, на обліку у лікарів психіатра і нарколога не перебуває, раніше до кримінальної відповідальності не притягався, займається суспільно-корисною працею, має на утриманні неповнолітню дитину, вину за ч. 3 ст. 309 КК України визнав у повному обсязі та щиро розкаявся у скоєному, що суд відносить до пом’якшуючих його покарання обставин. При цьому, обтяжуючих покарання останнього обставин, судом не встановлено.

З врахуванням викладеного, а також незадовільного стану здоров’я обвинуваченого, суд вважає, що з метою виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, останньому слід призначити покарання у виді позбавлення волі у мінімальному його розмірі, передбаченого санкцією ч. 3 ст. 309 КК України, однак, в той же час, враховуючи конкретні обставини вчиненого кримінального правопорушення, наслідки останнього, поведінку обвинуваченого, який виготовляв і зберігав наркотичний засіб виключно без мети збуту для особистого вживання, одразу добровільно видав представникам органу досудового розслідування наркотичний засіб під час обшуку, кількість вилученого наркотичного засобу, який ненабагато перевищує мінімальну межу особливо великого розміру, особу обвинуваченого ОСОБА_2, який позитивно характеризується, раніше до кримінальної відповідальності не притягався, має на утриманні неповнолітню дитину, свою вину визнав у повному обсязі і щиро розкаявся, а також достатню кількість пом’якшуючих покарання обвинуваченого обставин та відсутність обтяжуючих покарання останнього обставин, суд вважає можливим виправлення обвинуваченого ОСОБА_2 зі звільненням його від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, в порядку, передбаченому ст. 75 КК України, та покладенням на нього обов’язків, передбачених ст. 76 КК України, оскільки таке покарання, на думку суду, буде необхідне і достатнє для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення останнім нових злочинів, при цьому, з урахуванням зазначених обставин, призначати обвинуваченому ОСОБА_2 покарання, пов’язаного з реальним його відбуттям, суд вважає за недоцільне.

Питання щодо речових доказів, суд вважає за необхідне вирішити в порядку, передбаченому ст. 100 КПК України.

Крім того, на підставі ч. 2 ст. 124 КПК України, суд вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого ОСОБА_2 на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта у розмірі 2 968,80 грн.

Також, враховуючи перекваліфікацію дій обвинуваченого ОСОБА_2 на ч. 3 ст. 309 КК України, яка не передбачає конфіскацію майна, суд вважає за необхідне скасувати захід забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна обвинуваченого, накладеного під час досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 374-376 КПК України, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 309 КК України та призначити йому покарання у виді п’яти років позбавлення волі.

На підставі ст.ст. 75,76 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного йому покарання, якщо він протягом трирічного іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення, а також виконає покладені на нього обов’язки у виді: періодичного з’явлення для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомлення уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Речовий доказ – наркотичний засіб «канабіс», що зберігається у камері зберігання речових доказів ДВП ГУНП в Дніпропетровській області (квитанція № 645) – знищити.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська Литвиненко І.Ю. від 21 листопада 2017 року по справі № 200/20307/17 (провадження № 1-кс/200/12313/17) на майно, яке належить ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, а саме: на транспортний засіб – автомобіль НОМЕР_1, шляхом заборони на відчуження та розпорядження – скасувати.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська Литвиненко І.Ю. від 21 листопада 2017 року по справі № 200/20310/17 (провадження № 1-кс/200/12315/17) на майно, яке належить ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, а саме: 1/2 частину будинку, розташованого за адресою: м. Дніпро, вул. Аеродромна, буд. № 65, шляхом заборони на відчуження та розпорядження – скасувати.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави витрати на залучення експерта для проведення судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів у розмірі 2 968 грн. (дві тисячі дев’ятсот шістдесят вісім гривень) 80 коп.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана учасниками кримінального провадження до апеляційного суду Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку суду.

Головуючий - суддя: К.О. Шелестов

Суддя: С.С. Федоріщев

Суддя: М.П. Ходаківський