Рішення № 74638946, 04.06.2018, Марганецький міський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 180/952/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2018 р.

Марганецький міський суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді – Нанічкіної Н.М.

з секретарем судового засідання – Ганоченко Л.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за №119 від 11.05.2018 року,

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив скасувати постанову Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області за № 119 від 11 травня 2018 року про накладення адміністративного стягнення на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1. Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 11 травня 2018 року Головним управлінням Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області за результатами розгляду протоколів про адміністративні правопорушення за № 199, 120 від 07 травня 2018 року було винесено постанову за № 119 про накладення на нього, як фізичну особу-підприємця адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 680,00 грн. Підставою для прийняття вище зазначеної постанови послугували 2 протоколи про адміністративні правопорушення: протокол про адміністративне правопорушення за № 120 від 07 травня 2018 року за ч.1 ст.165-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення – за порушення абз.1 п.2 ч.1 ст.7 Закону України № 2464-VІ від 08 липня 2010 року «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (із змінами та доповненнями); протокол про адміністративне правопорушення за № 119 від 07 травня 2018 року за ч.1 ст.164-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення – за порушення п.177.2. п.177.4 ст.177 Податкового кодексу України в частині заниження доходу, завищення документально підтверджених витрат та заниження загального оподатковуваного доходу. Вважає постанову № 119 від 11 травня 2018 року безпідставною та необґрунтованою, оскільки, на його думку, в протоколах чітко не визначено, за які саме із видів адміністративних правопорушень його, як суб’єкта господарювання, притягнуто до адміністративної відповідальності, а також в чому саме вищезазначені правопорушення полягають. Крім того, при накладені адміністративного стягнення порушено строки, встановлені ч.1 ст.38 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Також, прийняті контролюючим органом на підставі Акту перевірки за № 11982/04-36-13-05/НОМЕР_1 від 12 березня 2018 року податкові повідомлення - рішення, рішення та вимогу від 12 квітня 2018 року було оскаржено до суду. Ухвалою від 04 травня 2018 року Дніпропетровського окружного адміністративного суду було порушено провадження в адміністративній справі за № 804/3148/18.

Грошові зобов’язання ФОП ОСОБА_1, визначені відповідачем податковими повідомленнями-рішення, рішення та вимога від 12 квітня 2018 року на підставі Акту перевірки за № 11982/04-36-13-05/НОМЕР_1 від 12 березня 2018 року, відповідно до вимог абз.4 п.56.18 ст.56 Податкового кодексу України вважаються неузгодженими до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Вважає, що сформоване відповідачем твердження про вчинення з боку ФОП ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, які полягають у заниженні доходу, завищенні документально підтверджених витрат, заниженні загального оподатковуваного доходу за 2016-2017 роки на суму 83885,87 грн., а також заниженні сум єдиного внеску на загальнообов’язкове соціальне страхування за 2016-2017 роки у загальному розмірі 99111,11 грн. з посиланням на положення Акту перевірки за № 11982/04-36-13-05/НОМЕР_1 від 12 березня 2018 року є передчасним, належним чином та в належний спосіб не підтвердженим.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав, про розгляд справи повідомлений належним чином.

Процесуальні дії у справі.

Відповідно до ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Клопотання про розгляд справи за участю сторін від учасників судового процесу не надходило.

На підставі ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Мотивувальна частина рішення.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Відповідно до ст.7 КАС України, суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України

Стаття 77 КАС України передбачає обов’язок кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Докази суду надають учасники справи.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні. Жоден доказ не має для суду наперед встановленої сили (ст.90 КАС).

Судом встановлено, що Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДФС у Дніпропетровській області) проведено документальну планову виїзну перевірку фінансово-господарської діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі – ФОП ОСОБА_1М.), місце проживання (податкова адреса) згідно свідоцтва про держреєстрацію: Україна, 53400, Дніпропетровська область, м.Марганець, Південний квартал, 17/10, та 12 березня 2018 року складено акт №11982/04-36-13-05/НОМЕР_1 про результати документальної планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2016 року по 31.12.2017 року (а.с.18-34).

26 березня 2018 року ФОП ОСОБА_1 подав до ГУ ДФС у Дніпропетровській області заперечення до Акту перевірки №11982/04-36-13-05.2488210234 від 12 березня 2018 року, за яким просив переглянути висновки вказаного Акту та сформулювати їх у відповідності з чинним законодавством України (а.с.35-38).

06 квітня 2018 року ГУ ДФС у Дніпропетровській області ФОП ОСОБА_1 було надано відповідь про результати розгляду заперечення на акт перевірки, згідно якої висновки, викладені в акті перевірки, відповідають вимогам чинного законодавства і заперечення ФОП ОСОБА_1 на акт перевірки залишено без задоволення (а.с.39-41).

12 квітня 2018 року виконуючим обов’язки заступника начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області ОСОБА_2 на підставі Акту №11982/04-36-13-05/НОМЕР_1 винесено податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_2; рішення № НОМЕР_3 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, вимогу про сплату боргу (недоїмки) (а.с.42-44).

Також, на підставі вказаного акту головним державним ревізором-інспектором відділу контрольно-перевірочної роботи самозайнятих осіб управління податків і зборів з фізичних осіб ГУ ДФС у Дніпропетровській області ОСОБА_3 складено:

- протокол про адміністративне правопорушення за № 119 від 07 травня 2018 року за ч.1 ст.164-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення за вчинення правопорушення п.177.2, п.177.4 ст. 177 Податкового кодексу України в частині заниження доходу, завищення документально підтверджених витрат та заниження загального оподатковуваного доходу, в результаті чого донараховано податок на доходи фізичних осіб від підприємницької діяльності у загальній сумі 83885,87 грн., а саме: за 2016 рік – 566253,80 гривень, за 2017 рік – 27632,07 гривень. (а.с.16);

- протокол про адміністративне правопорушення за № 120 від 07 травня 2018 року за ч.1 ст.165-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення за вчинення правопорушення абз.1 п.2 ст.7 Закону України № 2464-VІ від 08 липня 2010 року «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (із змінами та доповненнями), в результаті чого визначено суму єдиного внеску на загальнообов’язкове соціальне страхування у загальному розмірі 99111,11 грн., а саме: за 2016 рік – 68759,04 гривень, за 2017 рік – 30352,07 гривень (а.с.17).

На підставі вказаних протоколів № 119 та № 120 від 11 травня 2018 року виконуючим обов’язки заступника начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області ОСОБА_2 винесено постанову про притягнення ФОП ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у вигляді накладення штрафу в сумі 680 гривень (а.с.15).

Розглянувши подані документи та матеріали, суд приходить до висновку про задоволення позову з таких підстав.

Відповідно до ст.245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне та об’єктивне встановлення обставин справи, вирішення її у точній відповідності до закону.

В ст.283 КУпАП зазначено, що розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім’я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім’я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Як вбачається з постанови № 119 про накладення адміністративного стягнення від 11 травня 2018 року ФОП ОСОБА_1 вчинив (суть порушення):

- правопорушення п.177.2, п.177.4 ст. 177 Податкового кодексу України в частині заниження доходу, завищення документально підтверджених витрат та заниження загального оподатковуваного доходу, в результаті чого донараховано податок на доходи фізичних осіб від підприємницької діяльності у загальній сумі 83885,87 грн., а саме: за 2016 рік – 566253,80 гривень, за 2017 рік – 27632,07 гривень;

- правопорушення абз.1 п.2 ст.7 Закону України № 2464-VІ від 08 липня 2010 року «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (із змінами та доповненнями), в результаті чого визначено суму єдиного внеску на загальнообов’язкове соціальне страхування у загальному розмірі 99111,11 грн., а саме: за 2016 рік – 68759,04 гривень, за 2017 рік – 30352,07 гривень (а.с.15).

Диспозиція статті 164-1 КУпАП передбачає притягнення до адміністративної відповідальності за неподання або несвоєчасне подання громадянами декларацій про доходи чи включення до декларацій перекручених даних, не ведення обліку або неналежне ведення обліку доходів і витрат, для яких законами України встановлено обов'язкову форму обліку.

Диспозиція статті 165-1 КУпАП передбачає притягнення до адміністративної відповідальності за порушення порядку нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності щодо єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування або подання недостовірних відомостей, що використовуються в Державному реєстрі загальнообов'язкового державного соціального страхування, іншої звітності та відомостей, передбачених законами України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» і «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», порушення встановленого порядку використання та здійснення операцій з коштами Пенсійного фонду України.

Як слушно зазначає в своєму позові позивач, його притягнуто до адміністративної відповідальності, однак не зазначено за яке саме із альтернативних видів адміністративних правопорушень, зазначених у диспозиціях ст.164-1 та ст.165-1 КУпАП,

Тобто, в оскаржуваній постанові не зазначено, яке саме протиправне діяння (бездіяльність), вчинив ФОП ОСОБА_1

Також, з постанови не вбачається суб’єктивної сторони адміністративного правопорушення, а саме – чим доводиться вина ФОП ОСОБА_1

Так, в протоколі зазначено, що за результатами документальної планової виїзної перевірки ФОП ОСОБА_1 (акт від 12 березня 2018 року № 11982/04-36-13-05/НОМЕР_1) були виявлені правопорушення Податкового кодексу України та Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

Позивачем до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області 26 березня 2018 року подано заперечення до акту перевірки від 12 березня 2018 року

06 квітня 2018 року заперечення були залишені без задоволення і прийняті податкові повідомлення-рішення, рішення про застосування штрафних санкцій та вимогу про сплату боргу.

Не погодившись з даними рішеннями контролюючого органу позивач 25 квітня 2018 року звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив скасувати податкові повідомлення рішення, рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування своєчасно не нарахованого єдиного внеску, вимоги про сплату боргу (недоїмки).

Ухвалою від 04 травня 2018 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом відкрито провадження у справі № 804/3148/18 за позовом ФОП ОСОБА_1

Таким чином, законність та правильність нарахувань за актом документальної планової виїзної перевірки від 12 березня 2018 року стало предметом судового розгляду.

Грошові зобов’язання ФОП ОСОБА_1, визначені відповідачем податковими повідомленнями-рішення, рішення та вимога від 12 квітня 2018 року на підставі Акту перевірки за № 11982/04-36-13-05/НОМЕР_1 від 12 березня 2018 року, відповідно до вимог абз.4 п.56.18 ст.56 Податкового кодексу України вважаються неузгодженими до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Не зважаючи на це 07 травня 2018 року головним державним ревізором-інспектором відділу контрольно-перевірочної роботи самозайнятих осіб управління податків і зборів з фізичних осіб ГУ ДФС у Дніпропетровській області ОСОБА_3 складено на ФОП ОСОБА_1 протоколи № 119 та № 120.

Згідно ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв’язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановленому законом. Провадження в справах про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління, і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Цією ж нормою закону передбачено, що для притягнення особи до адміністративної відповідальності її дія або бездіяльність повинна бути протиправною, тобто порушувати встановлений законом порядок.

Відповідно до вимог ст.ст.245, 280 КУпАП одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об’єктивне з’ясування обставин справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з’ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

При вирішенні справи необхідно керуватися принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд, оглянувши надані позивачем докази, приходить до переконання, що головний державний ревізор-інспектор відділу контрольно-перевірочної роботи самозайнятих осіб управління податків і зборів з фізичних осіб ГУ ДФС у Дніпропетровській області ОСОБА_3 неповно з’ясував обставини справи, що призвело до винесення незаконного рішення.

Під час ухвалення постанови про накладення адміністративного стягнення вина позивача в порушенні податкового законодавства та законодавства про загальнообов’язкове державне соціальне страхування не була доведена, так як він не погодився з тим, що ним порушено п.177.2, п.177.4 ст. 177 Податкового кодексу України в частині заниження доходу, завищення документально підтверджених витрат та заниження загального оподатковуваного доходу, і абз.1 п.2 ст.7 Закону України № 2464-VІ від 08 липня 2010 року «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» і оскаржив нарахування до суду.

Суд погоджується з позивачем, що при складанні протоколів про адміністративне правопорушення № 119 та № 120 від 07 травня 2018 року та постанови № 119 від 11 травня 2018 року порушено вимоги ст.ст.256, 283 КУпАП, зокрема, не зазначено, які саме правопорушення з числа альтернативних, передбачених у ст.ст.164-1, 165-1 КУпАП, вчинено ФОП ОСОБА_1

Відповідно до ч. 2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Частиною 3 ст.286 КАС України встановлено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, скасувати рішення суб’єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Враховуючи викладене вище, зважаючи на те, що відповідачем не доведено правомірність прийнятого ним рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, не надано належних, допустимих, достовірних і достатніх доказів законності та обґрунтованості постанови, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.9, 77, 241-246, 286 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Скасувати постанову Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області за №119 від 11 травня 2018 року про накладення адміністративного стягнення на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) м.Марганець Дніпропетровської області, як громадянина України, у вигляді адміністративного штрафу у розмірі 680 гривень.

Справу про адміністративне правопорушення закрити.

Рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського адміністративного апеляційного суду протягом десяти днів з дня складання повного судового рішення.

Позивач: фізична особа-підприємець ОСОБА_1, РНОКПП НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1.

Відповідач: Головне управління державної фіскальної служби у Дніпропетровській області, код ЄДРПОУ 39394856, адреса: м.Дніпро, вул.Симферопольська, будинок 17-а.

Повне рішення складено 11 червня 2018 року.

Суддя: Н. М. Нанічкіна