Рішення № 74638711, 12.06.2018, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 червня 2018 р. № 820/3588/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мельникова Р.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Зміївського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправними дії та рішення Зміївського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії, обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, відповідно до ст. 59 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”;

- зобов'язати Зміївське об'єднане управління Пенсійного фонду України Харківської області починаючи з 01 жовтня 2017 року провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії, обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, відповідно до ст. 59 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”;

- допустити судове рішення до негайного виконання.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що він є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та віднесений до 1 категорії постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, а також перебуває на обліку у відповідача, отримуючи пенсію. У позові позивачем вказано, що він звернувся до відповідача із заявою щодо встановлення розміру його пенсії відповідно до ст. 59 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, виходячи із п’ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, але відповідач листом №18411768/02.1-01/50 від 05.04.2018 року відмовив у проведенні перерахунку пенсії з посиланням на те, що позивач був призваний на військові збори по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, а строкову службу проходив з 31.03.1983 року по 15.04.1985 року, а отже, такі положення на позивача не розповсюджуються. На думку позивача, відповідачем вчинено протиправні дії щодо відмови у проведенні перерахунку його пенсії. Зазначені обставини зумовили звернення позивача до суду з даним позовом задля захисту своїх порушених прав.

Ухвалою суду від 11.05.2018 року прийнято адміністративний позов до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі.

Представником відповідача через канцелярію суду подано відзив, в якому вказано, що відповідач проти заявленого позову заперечує, оскільки оскаржувані у даній справі позивачем дій вчинені у відповідності до норм діючого законодавства. При цьому, представником відповідача вказано, що позивач в супереч законодавчо встановленому порядку до відповідача звернувся із заявою щодо перерахунку пенсії на підставі п.3 ст.59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" не встановленого зразку, а отже, відповідачем жодного рішення не приймалось, а заяву ОСОБА_1 розглянуто відповідно до вимог Закону України “Про звернення громадян” та повідомлено позивача про підстави для проведення перерахунку відповідно до положень п.3 ст.59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", які стосуються осіб, які приймали участь у ліквідації аварії на ЧАЄС під час проходження дійсної строкової служби. Також відповідачем вказано, що позивач під час участі у ліквідації наслідків аварії на ЧАЄС не проходив дійсну строкову службу. Отже, на думку відповідача позовні вимоги є такими, що не підлягають задоволенню.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, проаналізувавши доводи позову і заперечень проти нього, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи І категорії та інвалідом ІІ групи, захворювання якого пов'язано з виконанням обов'язків по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЄС, що підтверджується посвідченням особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, серії А №001578 та посвідченням серії Б №201282 особи, яка має право на пільги, встановлені для ветеранів війни - інвалідів війни.

Відповідно до наявної в матеріалах справи довідки МСЕК від 23.02.2009 року ІІ група інвалідності встановлена позивачу у зв’язку із захворюванням, яке отримано під час виконання обов’язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЄС.

При цьому, позивач перебуває на обліку в Зміївському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Харківської області та отримує пенсію по інвалідності 2 групи в розмірі відшкодування фактичних збитків, внаслідок захворювання, отриманого при виконанні обов’язків військової служби під час ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, за нормами Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

Матеріали справи свідчать, що 21.03.2018 року позивач звернувся до Зміївського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області з заявою про перерахунок пенсії відповідно до частини 3 статті 59 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати.

Листом №1768/02.1-01/50 від 05.04.2018 року відповідачем у відповідь на заяву позивача повідомлено, що згідно копії військового квитка НУ №0297274, яка знаходиться у матеріалах пенсійної справи, позивач проходив дійсну строкову службу з 31.03.1983 року по 15.04.1985 року, відповідно до копії довідки Військової частини 15731 від 13.07.1986 року №931/54 знаходився на учбових зборах з 01.05.1986 року по 22.05.1986 року та згідно довідки Центрального архіву Міністерство оборони України від 12.02.1997 року №51/1/849 позивач був призваний на збори і у складі частини приймав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у період з 01.05.1986 року по 22.05.1986 року. При цьому, вказано, що перерахунок призначених пенсій з 01.10.2017 року згідно ст. 59 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” із змінами внесеними Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" №2148-VIII від 03.10.2017 року здійснюється особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю. В той же час, вказано, що позивач станом на 01.04.2018 року отримає пенсію по інвалідності ІІ групи в розмірі відшкодування фактичних збитків, отриманого при виконанні обов’язків військової служби під час ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, за нормами Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та пенсія призначена і виплачується згідно чинного пенсійного законодавства України.

На думку позивача, дії відповідача щодо відмови у перерахунку його пенсії та прийняте відповідачем рішення є протиправними та такими, що порушують його права.

Суд зазначає, що у положеннях ст. 46 Конституції України закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбаченим законом.

Суд зазначає, що положеннями ст. 59 України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” № 796-ХІІ визначено порядок виплати пенсії військовослужбовцям, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

Відповідно до ч.3 ст.59 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” № 796-ХІІ особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок чого стали інвалідами, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням цих осіб з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, що був встановлений на час їхнього перебування в зоні відчуження.

Як встановлено судовим розглядом Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій” № 2148-VIII від 03.10.2017 ч.3 ст.59 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” № 796-ХІІ викладено у новій редакції, відповідно до якої особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням таких осіб - з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

При цьому, пунктом 9.1 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 р. № 1210, передбачено, що за бажанням осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби та внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

В той же час, суд зазначає, що відповідно до положень ч.1 ст. 44 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначено, що заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Як визначено положеннями ч.5 ст.45 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

Постановою правління Пенсійного фонду України затверджений Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 22-1 від 25.11.2005 року.

Суд зазначає, що відповідно до п. 1.5 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” заява про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії, про виплату пенсії у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, поновлення виплати пенсії, про припинення перерахування пенсії на банківський рахунок та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, про виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, про виплату пенсії за довіреністю, термін дії якої більше одного року, через кожний рік дії такої довіреності, подається пенсіонером особисто або його законним представником до органу, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку як одержувача пенсії, а пенсіонерами, які зареєстровані на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя і не отримують пенсії від уповноважених органів Російської Федерації, до органу, що призначає пенсію, визначеного Пенсійним фондом України. При цьому у заяві про виплату частини пенсії непрацездатним членам сім'ї особи, яка знаходиться на повному державному утриманні, вказується адреса одержувача цієї частини пенсії.

Відповідно до п. 1.7. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” днем звернення за перерахунком пенсії, переведенням з одного виду пенсії на інший, поновленням виплати пенсії, виплатою недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, заяви з усіма необхідними документами.

Згідно з положеннями п. 4.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 2). Заяви про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії й поновлення виплати раніше призначеної пенсії приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів. Заяви осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію. Особі або посадовій особі органом, що призначає пенсію, видається розписка із зазначенням дати прийняття заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати у тримісячний строк з дня прийняття заяви. Копія розписки зберігається в пенсійній справі.

Відповідно до приписів п. 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” при прийманні документів орган, що призначає пенсію: 1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності). Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі; 4) видає пам'ятку пенсіонеру (додаток 3), копія якої зберігається у пенсійній справі.

Як передбачено положеннями п. 4.3. Порядку не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Рішення органу про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший візується спеціалістом, який його підготував, та спеціалістом, який його перевірив. Рішення підписується начальником управління (заступником начальника управління відповідно до розподілу обов'язків) та завіряється печаткою управління.

З огляду на вище викладене, слід дійти висновку, що саме подання заяви для здійснення перерахунку пенсії відповідно до затвердженого цим Порядком Додатку 2 і є законною підставою для прийняття органом Пенсійного фонду будь-яких процесуальних рішень.

Судовим розглядом справи встановлено, що позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії та відповідачем листом № 1768/02.1-01/50 від 05.04.2018 року було надано позивачу роз’ясненням щодо підстав для перерахунку пенсії та не було прийнято відповідного рішення про задоволення заяви або відмову у її задоволенні.

При цьому, представник відповідача у наданому до суду відзиві на позов послався на обставини того, що позивач не звернувся до відповідача із заявою встановленої форми, а відтак і відповідачем не могло бути прийняте жодне рішення за такою заявою.

Однак, суд зазначає, що лист Зміївського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області № 1841/02-1-01/50 від 10.04.2018 року не містить в собі жодних посилань на невідповідність заяви позивача або на обставини розгляду такої заяви в порядку Закону України “Про звернення громадян”, що спростовує доводи відповідача, викладені у відзиві на позові.

Тим більше, суд зазначає, що відповідач, діючи таким чином, допустив протиправну бездіяльність стосовно розгляду заяви позивача та прийняття за результатами такого розгляду відповідного рішення про відмову у її задоволенні або її задоволення як-то передбачено нормами діючого законодавства.

Враховуючи вище викладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог позивача про визнання протиправними дії та рішення Зміївського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії, обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, відповідно до ст. 59 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, з огляду на не вчинення відповідачем дій щодо відмови у проведенні перерахунку пенсій позивача та не прийняття рішення про відмову у перерахунку його пенсії.

При цьому, суд зазначає, що відповідно до положень ч.2 ст.9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Таким чином, з огляду на встановлені судовим розглядом справи обставини суд приходить до висновку про наявність підстав для визнання протиправною бездіяльності Зміївського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області щодо розгляду заяви ОСОБА_1 про перерахунок пенсії, обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, відповідно до ст. 59 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та зобов’язання Зміївського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області розглянути заяву ОСОБА_1 від 21.03.2018 року про перерахунок пенсії, обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, відповідно до ст. 59 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

Щодо заявленого позивачем клопотання про допущення судового рішення суду в межах суми стягнення пенсії за місяць до негайного виконання суд зазначає наступне.

Відповідно до положень ст. 371 КАС України негайно виконуються рішення суду про: 1) присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць; 2) присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць; 3) поновлення на посаді у відносинах публічної служби; 4) припинення повноважень посадової особи у разі порушення нею вимог щодо несумісності; 5) уточнення списку виборців; 6) усунення перешкод та заборону втручання у здійснення свободи мирних зібрань; 7) накладення арешту на активи, що пов’язані з фінансуванням тероризму та стосуються фінансових операцій, зупинених відповідно до рішення, прийнятого на підставі резолюцій Ради Безпеки ООН, зняття арешту з таких активів та надання доступу до них.

Негайно також виконуються рішення суду, прийняті в адміністративних справах, визначених пунктами 1, 5 частини першої статті 263, пунктами 1-4 частини першої статті 283 цього Кодексу.

Суд, який ухвалив рішення, за заявою учасників справи або з власної ініціативи може ухвалою в порядку письмового провадження або зазначаючи про це в рішенні звернути до негайного виконання рішення: 1) у разі стягнення всієї суми боргу при присудженні платежів, визначених пунктами 1 і 2 частини першої цієї статті; 2) про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності громадського об’єднання; про примусовий розпуск (ліквідацію) громадського об’єднання; 3) про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства; 4) про встановлення обмеження щодо реалізації права на свободу мирних зібрань.

У даному випадку з огляду на положення ст. 371 КАС України, а також враховуючи обставини того, що позивачем звернено до суду позовні вимоги зобов'язального характеру, що не передбачає стягнення будь-яких сум, а також обставини того, що судом не надано оцінки рішенню відповідача про відмову у задоволенні заяви позивача про перерахунок пенсії з огляду на не прийняття останнього, на разі відсутні підстави для звернення рішення суду до негайного виконання, у зв'язку з чим у задоволенні клопотання позивача необхідно відмовити.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частин 1 та 3 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

З урахуванням встановлених фактів, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_1.

Розподіл судових витрат здійснити в порядку ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 243-246, 250, 255, 257-263, 295, 297 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Зміївського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Зміївського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області щодо розгляду заяви ОСОБА_1 від 21.03.2018 року про перерахунок пенсії, обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, відповідно до ст. 59 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

Зобов’язати Зміївське об'єднане управління Пенсійного фонду України Харківської області розглянути заяву ОСОБА_1 від 21.03.2018 року про перерахунок пенсії, обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, відповідно до ст. 59 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Мельников Р.В.