Рішення № 74638462, 11.06.2018, Одеський окружний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2018 року м. Одеса Справа № 815/972/18

Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Іванова Е.А.,

за участю: секретаря Ягенської К.О., представника відповідача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Одесі адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-захист» до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про скасування податкового повідомлення –рішення №00474771405 від 15.12.2017 року,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Агро-захист» звернулось з позовом до ГУ ДФС в Одеській області у кому просить суд скасувати податкове повідомлення –рішення №00474771405 від 15.12.2017 року, мотивуючи це тим, що товар придбаний у контрагентів ТОВ «СінтезІндастріел» вивозився за допомогою транспортних засобів позивача, які знаходяться у нього у власності, що підтверджується подорожніми листами. Товар придбаний у ТОВ «СінтезІндастріел» в наступному був реалізований численним покупцям. В ході перевірки ТОВ «Агро-захист» перевіряючим були надані дистрибютерський договір, видаткові накладні, податкові накладні, платіжні доручення, тобто всі документи що підтверджують реальність здійснення господарської операції. Надані перевіряючим документи не мають дефектів форми, змісту або походження, складені реально існуючими суб’єктами права.

Вважає, що обставини встановлені внаслідок звірок контрагентів не є безумовною підставою для висновків про відсутність фактичного виконання спірного договору за умови наявності первинних документів. Таким чином вказана господарська операція є реально здійсненою і направленою на настання тих наслідків, які передбачені умовами договору, призвели до об’єктивної зміни складу активів платника податків. ТОВ «Агро-захист» не може бути притягнуто до відповідальності за порушення, вчинені контрагентами його контрагента.

Такі самі доводи містяться у позові щодо операції з ТОВ «НЕРУС».

На підставі акту №1767/15-32-14-05/38847715 від 01.12.2017 року ГУ ДФС в Одеській області збільшено суму грошового зобов’язання з податку на додану вартість на суму 809455грн. та за штрафними санкціями 404728 грн.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав та надав до суду відзив на позов, який мотивований тим, що відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 78.1.4 п. 78.1, п. 78.2 ст. 78 Податкового Кодексу України на підставі і наказу ГУ ДФС в Одеській області від 17.11.2017 року №6054, проведена позапланова виїзна документальна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-захист» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2016 року по 30.09.2017 року, валютного - за період з 11.01.2016 року по 30.09.2017 року, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - за період з 01.01.2016 року по 30.09.2017 року. За результатами перевірки складено акт від 01.12.2017 №1767/15-32-14-05/38847715, яким встановлено наступні порушення, а саме: п. 198.2. п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010р. №2755-УІ (зі змінами та доповненнями) встановлено заниження суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету у загальній сумі 809455 грн. Перевіркою наданих первинних документів (видаткових накладних, актів виконаних робіт, договорів, виписки банку, податкових накладних), перевіркою відповідності сформованих Реєстрів отриманих/виданих податкових накладних, додатків 5 до Декларацій з ПДВ, з фактично наявними підтверджуючими документами, встановлено відсутність видаткових накладних, на які зроблено посилання у банківських виписках та журналах-ордерах, та на які виписано наступні податкові накладні у розрізі контрагентів, а саме: TOB «Агро-захист» заключило дистриб'юторський договір №22/12-АЗАХ/СИ від 22.12.2015 року щодо постачання засобів захисту рослин з TOB «Сінтез Індастріел», код ЄДРПОУ 37999240, але до перевірки не надано відомості щодо транспортування (відсутність товарно-транспортних накладних або будь-яких інших4) вищевказаного товару (невідомий пункт навантаження, розвантаження, відсутня інформація щодо виду транспортного засобу та його ідентифікованих даних тощо). Посадовим особам вручався запит щодо надання додаткових документів, що підтверджують фінансово-господарські операції між контрагентами (видаткові накладні, товаро-транспортні накладні), проте станом на дату закінчення перевірки такі документи не надано, про що складено відповідний акт. Також, в ході проведення перевірки з метою з'ясування факту придбання засобів захисту рослин TOB «Сінтез Індастріел» та виконання умов вищезазначених договорів поставки здійснено аналіз баз даних ІС «Співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту на рівні ДФС України», Архіву електронної звітності «Єдиний реєстр податкових накладних» (ЄРПН), та порівняння номенклатури (товарів,робіт,послуг) за період здійснення фінансово-господарської діяльності (зокрема квітень, червень, липень, серпень 2016 року) встановлено, що TOB «Сінтез Індастріел» реалізовувало засобів захисту рослин, за відсутністю факту реального придбання даного товару. Теж саме стосується щодо операції з ТОВ «НЕРУС». Також, як пояснив представник відповідача товар згідно даних договорів вивозився автотранспортом позивача зі складу розташованому в м. Одесі по пров. 1-му Виноградному, 38-б. Автотранспортними засобами якими вивозився товар були Мітцубісі Паджеро Спорт, ОСОБА_2 та Фіат ОСОБА_3, проте вказані автомобілі є легковими та не пристосовані для перевезення такої кількості вантажу, який вказаний у видаткових накладних, наданих позивачем до суду.

Ухвалою суду від 07.03.2018 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-захист» до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про скасування податкового повідомлення –рішення №00474771405 від 15.12.2017 року залишений без руху.

Ухвалою суду від 15.03.2018 року суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрити провадження в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “АГРО-ЗАХИСТ” до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про скасування податкового повідомлення – рішення від 15.12.2017 року №0047471405 та вирішив справу розглядати за правилами загального позовного провадження.

Судом встановлено, що відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 78.1.4 п. 78.1, п. 78.2 ст. 78 Податкового Кодексу України на підставі і наказу ГУ ДФС в Одеській області від 17.11.2017 року №6054, проведена позапланова виїзна документальна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-захист» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2016 року по 30.09.2017 року, валютного - за період з 11.01.2016 року по 30.09.2017 року, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - за період з 01.01.2016 року по 30.09.2017 року.

За результатом документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Агро-захист» податкового законодавства за період з 01.01.2016року по 30.09.2017року складений акт від 01.12.2017р. за висновками якого встановлено заниження суми ПДВ у загальній сумі 809455грн., у т.ч. по періодам : квітень 2016 року у сумі 100810 грн.; травень 2016 року у сумі 52174 грн.; червень 2016 року у сумі 5930 грн.; липень 2016 року у сумі 20930 грн.; серпень 2016 року у сумі 629611 грн. та порушення п.201.10 ст.201 ПК України з приводу несвоєчасної реєстрації податкових накладних.

На підставі акту перевірки винесено податкове повідомлення – рішення від 15.12.2017 року №0047471405, яким позивачу збільшено суму грошового зобов’язання по податку на додану вартість на загальну суму 1214183 грн., з яких 809455 грн. основного зобов’язання та 404728 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (т.1 а.с. 15).

Судом встановлено, що не погоджуючись з вказаним податковим повідомленням рішенням позивачем була подана скарга до ДФС України, яка своїм рішенням від 22.02.2018 року податкове повідомлення – рішення від 15.12.2017 року №0047471405 залишило без змін, а скаргу без задоволення (т. 1 а.с. 60-63).

Судом встановлено, що під час перевірки перевіряючим не було надано жодного документа на підтвердження перевезення товару придбаного у контрагентів ТОВ «НЕРУС» та ТОВ «Сінтез Індастріел» до позивача, що підтверджується додатком №4 до акту (т.1 а.с.51) та видаткових накладних на які зроблено посилання у банківських виписках, та журналах ордерах, та на які виписані податкові накладні (т.1 а.с.а.с.28,32) на загальну суму 809455грн.

Під час проведення перевірки посадовими особами вручався запит до ТОВ «Агро-захист» щодо надання додаткових документів, що підтверджують фінансово-господарські операції між контрагентами (видаткові накладні, товарно-транспортні накладні), проте станом на дату закінчення перевірки та прийняття податкового повідомлення-рішення вони надані не були (т. 2 а.с. 221, 222).

ТОВ «Агро-захист» (Дистриб’ютор) 22.12.2015р. уклало дистриб`юторський договір №22/12-АЗАХ/СИ з ТОВ «Сінтез Індастріел» (продавець) (м. Харків, Набережна Гімназійна б.18-а) за умовами якого Продавець передає у власність Дистриб’ютора товар (засоби захисту рослин), а Дистриб’ютор зобов'язується приймати та сплатити за нього визначену грошову суму. Найменування товару його кількість і ціна вказуються у Специфікаціях (видаткових накладних) які є невід'ємною частиною даного товару (п.1.1 та п.9.2 договору).

Згідно п.3.1.9 Дистриб’ютор зобов'язався прийняти і вивезти Товар зі складу продавця, який узгоджений Сторонами договору.

Відповідно до розділу 7 Договору документом, що підтверджує кількість та асортимент товару та доказом прийняття товару є видаткова накладна (т.1 а.с.79-82).

Як пояснив представник позивача товар отримувався зі складу Продавця в м.Одесі, 1-й Виноградний пров, 38-Б та перевозився власним транспортом ТОВ «Агро-захист» його працівниками.

ТОВ «Агро-захист» в перевіряємому періоді включило до податкового кредиту у декларації з ПДВ наступні податкові накладні: №1 від 04.04.2016 року на суму 10239,96 грн. в т.ч. ПДВ 1706,66 грн., №20 від 14.04.2016р. на суму 175314,30 грн. в т.ч. ПДВ 29219,05 грн., №38 від 29.04.2016р. на суму 14850,54 грн. в т.ч. ПДВ 2475,09 грн., №39 від 29.04.2016р. на суму 39600 грн. в т.ч. ПДВ 6600 грн., №11 від 30.06.2016р. на суму 34128,78 грн., в т.ч. ПДВ 5688,13 грн., №19 від 29.07.2016р. на суму 116824,32 грн., в т.ч. ПДВ 19470,72 грн., №20 від 29.09.2016р. на суму 335869,92 грн. в т.ч. ПДВ 55978,32 грн., №14 від 23.08.2016р. на суму 163742,04 грн., в т.ч. ПДВ 27290,34 грн., №16 від 25.08.2016р. на суму 64350 грн., в т.ч. ПДВ 10725 грн., №20 від 29.08.2016р. на суму 150000 грн. в т.ч. ПДВ 25000 грн., №21 від 30.08.2016р. на суму 60000 грн. в т.ч. ПДВ 10000 грн., №27 від 31.08.2016р. на суму 300600 грн. в т.ч. ПДВ 50100 грн., №32 від 1626106,44 грн. в т.ч. ПДВ 271017,74 грн., №33 від 31.08.2016р. на суму 893853,54 грн. в т.ч. ПДВ 148975,59 грн., №31 від 31.08.2016р. на суму 95950,38 грн., в т.ч. ПДВ 15991,73 грн., №24 від 31.08.2016р. на суму 95950,38 грн., в т.ч. ПДВ 15991,73 грн. Всього на суму 4177380,60 грн. в т.ч. ПДВ 696230,10 грн. (т.1 а.с. 136, а.с.140-154).

Також ТОВ «Агро-захист» (Дистриб’ютор) 22.12.2015р. уклало дистриб`юторський договір №22/12-АЗАХ/Н з ТОВ «НЕРТУС» (продавець) (м.Харківвул, Грицевця б.39 кв.106) за умовами якого Продавець передає у власність Дистриб’ютора товар (засоби захисту рослин), а Дистриб’ютор зобов'язується приймати та сплатити за нього визначену грошову суму. Найменування товару його кількість і ціна вказуються у Специфікаціях (видаткових накладних) які є невід'ємною частиною даного товару (п.1.1 та п.9.2 договору) (т.1 а.с.74-78).

Згідно п.п.3.1.9 Договору Дистриб’ютор зобов'язався прийняти і вивезти Товар зі складу продавця, який узгоджений Сторонами договору.

Відповідно до розділу 7 Договору документом, що підтверджує кількість та асортимент товару та доказом прийняття товару є видаткова накладна (т.1 а.с.79-82).

Як пояснив представник позивача товар отримувався зі складу Продавця в м.Одесі 1-й Виноградний пров., 38-Б та перевозився власним транспортом ТОВ «Агро-захист» його працівниками.

ТОВ «Агро-захист» в перевіряємому періоді включило до податкового кредиту у декларації з ПДВ наступні податкові накладні отримані від ТОВ «Нертус»: №6 від 04.04.2016 року на суму 11985 грн. в т.ч. ПДВ 1997,50 грн., №2 від 14.04.2016р. на суму 11988,90 грн. в т.ч. ПДВ 1998,15 грн., №6 від 29.04.2016р. на суму 100081,80 грн. в т.ч. ПДВ 16680,30 грн., всього 679347,84 грн. в т.ч. ПДВ 117384,72 грн.(т.1 а.с. 137-139)

Усі вищевказані господарські операції між позивачем та контрагентами ТОВ «Нерус», «Сінтез Індастріел» відображені в даних бухгалтерського обліку позивача. Та заборгованість по оплаті за товар на час перевірки відсутня (т.1 а.с.156-175).

Відповідач не заперечував того, що товар облікований як придбаний у вказаних контрагентів був в наступному реалізований іншим підприємствам.

Відповідно до п 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше, зокрема, дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до ч 1. ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Частиною 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як вже було встановлено, що під час перевірки перевіряючим не було надано видаткових накладних на які зроблено посилання у банківських виписках, та журналах ордерах, та на які виписані податкові накладні та жодного документа на підтвердження перевезення товару придбаного у контрагентів ТОВ «НЕРУС» та ТОВ «Сінтез Індастріел» до позивача, що підтверджується додатком №4 до акту (т.1 а.с.51).

Під час перевірки перевіряючими був складений запит про надання документів та накладних (копій документів, накладних) щодо підтвердження перевезення товару придбаного у контрагентів ТОВ «НЕРУС» та ТОВ «Сінтез Індастріел» до позивача, який був отриманий 21.11.2017 року директором ТОВ «Агро-Захист» (т. 2 а.с. 222).

В зв'язку з не наданням документів на запит, перевіряючими був складений акт, згідно якого станом на дату закінчення перевірки документи та відомості витребуванні перевіряючими посадовими особами ТОВ «Агро - Захист» не надано.

Як пояснив представник позивача всі затребуванні запитом перевіряючих документи були надані під час перевірки, проте доказів цього до суду надано не було.

Як вже було встановлено судом позивачем товар поставляємий від контрагентів був вивезений власним транспортом ТОВ «Агро-Захист» зі складу контрагентів який розташований за адресою: 1-й Виноградний провулок у м. Одесі.

На підтвердження вказаних пояснень представником позивача було надані до суду видаткові накладні, довіреності на отримання товарів та подорожні листи.

Згідно вказаних документів товари доставлялись наступним автотранспортом позивача, а саме: Міцубісі Паджеро Спорт, держ.номер ВН 4242 ВН, ОСОБА_2, держ.номер ВН 6580 ЕХ та ОСОБА_3, держ.номер ВН 8820 НА.

Згідно даних інтернет ресурсів, загальні характеристики вантажопідйомності вказаних автомобілів становлять:

Міцубісі Паджеро Спорт, споряджена маса – 2090 кг., повна маса – 2710 кг., тобто вантажопідйомність становить 620 кг.;

ОСОБА_2, споряджена маса – 1205 кг., повна маса – 1545 кг., тобто вантажопідйомність становить 340 кг.;

Фіат ОСОБА_3, споряджена маса – 1315 кг., повна маса – 1940 кг., тобто вантажопідйомність становить 625 кг..

Таким чином загальна вантажопідйомність всіх трьох автомобілів становить 1585 кг.

Як вбачається з подорожніх листів №№832, 835, 833, 834 від 31.08.2016 року (т.1 а.с.181, 183-184, 190, 194) наданих до суду, вони були виписані на всі три автомобілі.

В усіх подорожніх листах зазначено один й той самий час прибуття 9 год. 00 хв. та час вибуття 12 год. 00 хв. та одну й ту ж саму відстань 20 км.

Згідно видаткових накладних виписаних 31.08.2016 року загальна вага товару вивезеного зі складу ТОВ «Сінтез Індастріел» позивачем становить 2985 кг.

Тобто є на 1400 кг. більшою ніж вказані транспортні засоби могли вивести в цей день, а саме 31.08.2016 року.

Крім того на два автомобілі, а саме: Міцубиси Паджеро Спорт та Фіат Дубло виписані по два подорожних листа з однаковим часом та відстанню.

Доказів того, що автомобілі були обладнані спеціальними автомобільними причепами матеріали справи не містять.

29.04.2016 року було виписано на всі три автомобілі подорожні листи №№344, 341, 342 (т.1 а.с.176, 186, 191, ).

В усіх подорожніх листах зазначено один й той самий час прибуття 9 год. 00 хв. та час вибуття 12 год. 00 хв. та одну й ту ж саму відстань 20 км.

Згідно видаткових накладних виписаних 31.08.2016 року загальна вага товару вивезеного зі складу ТОВ «Нертус» позивачем становить 1695 кг.

Тобто є на 110 кг. більшою ніж вказані транспортні засоби могли вивести в цей день, а саме 29.04.2016 року.

Доказів того, що автомобілі були обладнані спеціальними автомобільними причепами матеріали справи не містять.

Згідно всіх видаткових накладних по взаємовідносинам позивача з його контрагентами вони були складені в м. Харкові та підписані директором позивача ОСОБА_4

Вказане дає критично ставиться, до того, що директор позивача в дні складення видаткових накладних у м. Харкові міг в ці ж дні згідно подорожних листів отримувати товари у м. Одесі (т.1 а.с. 176, 178, 180, 182-185).

Відповідно до п. 1.3. «Транспортування, зберігання та застосування пестицидів у народному господарстві» Державні санітарні правила ДСП 8.8.1.2.001-98 затверджених Наказом Міністерства охорони здоров’я України від 03.08.1998 року №1 (далі - ДСП) пестициди - токсичні речовини, їх сполуки або суміші речовин хімічного або біологічного походження, призначені для знищення, регуляції і припинення розвитку шкідливих організмів, внаслідок діяльності яких вражаються рослини, тварини, люди і завдається шкода матеріальним цінностям, а також гризунів, бур'янів, деревної і чагарникової рослинності, засмічуючих видів риб.

Згідно Державного реєстру пестицидів і агрохімікатів дозволених в України (доповнення з 01.01.2017 згідно вимог постанови Кабінету Міністрів України від 21.11.2007 № 1328) закуплені позивачем товари у його контрагентів входять до цього переліку.

Так згідно сертифікату був придбаний товар «Бату» римсульфурон, 500 г/кг + тифенсульфурон-метил, 250 г/кг (№3135 в Реєстрі) (т. 2 а.с. 169).

Згідно сертифікату був придбаний товар «Беркут» тебуконазол 250г/л (№№3731, 3739, 3811 в Реєстрі) (т. 2 а.с. 167).

Згідно сертифікату був придбаний товар «Майтус» римсульфутрон 250 г/кг (№3920 в Реєстрі) (т. 2 а.с. 170).

Згідно сертифікату був придбаний товар «Кайзер» Тіаметоксам, 350 г/л (№6310 в Реєстрі)(т. 2 а.с. 171).

Згідно п. 2.1 ДСП до роботи з пестицидами допускаються практично здорові особи, які до початку робіт пройшли медичний огляд.

Результати медичних оглядів реєструються у відповідних облікових документах медичної служби. Проходження оглядів відмічається в медичних книжках працюючих із пестицидами, а також в санітарних паспортах на право одержання і зберігання пестицидів та мінеральних добрив.

Відповідно до п. 3 ДСП особи, що контактують із пестицидами (транспортування, зберігання, фасування, навантаження, розвантаження, приготування робочих розчинів, заправка апаратури, протруювання і сівба посівного матеріалу, його фасування, транспортування і зберігання, навантаження і розвантаження, а також фумігація, обприскування, обпилювання, внесення в ґрунт, дезінсекція, дератизація та ін.) зобов'язані використовувати справні засоби індивідуального захисту (ЗІЗ) відповідно до ступеню небезпечності пестициду, рекомендованих заходів безпеки при виконанні дій з препаратами (див. п. 1.16) та вимог інструкцій по їх безпечному застосуванню.

Вибір ЗІЗ і контроль за дотриманням правил їх використання забезпечують особи, відповідальні за проведення робіт з пестицидами.

Комплект ЗІЗ - спецодяг, спецвзуття, рукавиці, рукавички, захисні окуляри, респіратори або протигази повинні бути підібрані індивідуально та закріплені за кожним працюючим на весь період роботи.

Згідно п. 4.1.5 ДСП пестициди перевозяться тільки в спеціально виділених

для цих цілей транспортних засобах (залізничні вагони, морські і

річкові судна, літаки, автомобілі та ін.). Транспортування

пестицидів разом з іншими вантажами забороняється.

Відповідно до п. 4.5 ДСП «Автомобільний транспорт».

Транспортування з базисних до витратних складів споживачів проводиться спеціально обладнаним автотранспортом закладів Міністерства АПК лише за маршрутами руху, погодженими територіальною санепідстанцією і державтоінспекцією.

Транспорт для перевезення пестицидів повинен мати сигнальне фарбування кузова і бортовий напис "Отрути" відповідно до ГОСТ. На транспорті господарств, що виділяється для перевезень пестицидів, повинні встановлюватися сигнальні прапорні, які кріпляться до кабіни і на кутах кузова.

Транспорт для перевезення пестицидів підлягає паспортизації санітарно-епідеміологічного службою, повинен бути справним і легко піддаватися знезараженню.

Транспортування пестицидів допускається тільки у супроводі спеціально виділених і проінструктованих осіб. Транспортування може бути довірено водію транспорту після проходження їм відповідного інструктажу. Відповідальні за перевезення особи повинні стежити за станом тари і негайно ліквідувати ушкодження.

Швидкість руху транспорту під час перевезення пестицидів повинна бути не більше 40 км/год, а під час дощу, туману і снігопаду не більш 20 км/год. Забороняється перевозити пестициди при обмеженій видимості (до 300 м).

Згідно п. 5.1.21 ДСП зберігання пестицидів на складі допускається тільки

після його погодження установами санепідслужби та охорони природи

і отримання паспорта (Додаток N 4). Паспортизація здійснюється

щорічно.

Так позивачем до позову не додано жодного доказу на перевезення пестицидів та зберігання на складі відповідно до ДСП.

Крім того як було встановлено судом, транспортування пестицидів здійснювалось звичайним транспортом, який не пристосований для його транспортування.

Крім того при дослідженні ланцюга постачання, згідно з зареєстрованими податковими накладними у серпні, вересні 2016 року встановлено, що основним постачальником TOB «Сінтез Індастріел» є ТОВ «Санпрікс» сума обсягу складає 5089572,60 грн., сума ПДВ 1017914,52 грн. (99,4% від загальної суми обсягу придбаних TOB «Сінтез Індастріел» товарів (послуг) у серпні, вересні 2016 року).

Згідно з єдиним реєстром податкових накладних було придбано товар «Дімі 58, КЕ, інсектицид (10л)» (код УКТ ЗЕД НОМЕР_1) у кількості 720 літрів, «кайзер ТН (5л) протруйник» (код УКТ ЗЕД НОМЕР_2) у кількості 5945 літрів, «вікінг в.с.к. фунгіцид (5л)» (код УКТ ЗЕД НОМЕР_3) у кількості 100 літрів.

Києво-Святошинською ОДПІ ГУ ДФС у Київській області складено узагальнену податкову інформацію від 03.10.2016 № 330/10-13-14-04/40392904 по контрагенту постачальнику TOB «Санпрікс» з питань проведення фінансово - господарських операцій з контрагентами-покупцями та контрагентами-постачальниками з 04.04.2016 по 30.09.2016, якою встановлено, що діяльність TOB «Санпрікс» спрямована на надання податкової вигоди третім особам з метою штучного формування податкового кредиту та податкових зобов'язань і має ознаки нереальності V здійснення господарської діяльності. TOB «Санпрікс» здійснював реалізацію товарів та послуг за номенклатурою, відмінною від номенклатури документально оформленого попереднього придбання, відповідно до податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних.

TOB «Сінтез Індастріел» товар «Дімі 58, КЕ, інсектицид (10л)» (код УКТ ЗЕД НОМЕР_1) (код УКТ ЗЕД НОМЕР_1) у кількості 720 літрів придбаний у TOB «Санпрікс» у серпні 2016 року було реалізовано на підприємство TOB «Торговий Дім «Агростар», товар «вікінг в.с.к. фунгіцид (5л)» (код УКТ ЗЕД НОМЕР_3) у кількості 100 літрів придбаний у TOB «Санпрікс» у вересні 2016 року було реалізовано на підприємство TOB «Нертус Arpo» товар «кайзер ТН (5л) протруйник» (код УКТ ЗЕД НОМЕР_2) реалізовано на адресу наступних покупців.

Таким чином, спостерігається, що фактично TOB «Сінтез Індастріел» здійснюється реалізація товару невідомого походження (ймовірно, одержаного внаслідок порушення митних правил), введеного ним в обіг завдяки оформленню TOB «Санпрікс» недостовірних документів.

Від Головного управління ДФС у Харківській області отримано лист 17.01.2017 №45/20-40-14-08-12/37999240, результати опрацювання зібраної податкової інформації щодо TOB «Сінтез Індастріел», за звітний період декларування ПДВ за червень-вересень 2016 року з питань проведення фінансово - господарських операцій з постачальниками TOB «Санпрікс» та TOB «Практикум Груп» за червень-вересень 2016 року, відповідно до якої встановлено, що при аналізі придбання та реалізації товарів, є підприємства по яким, згідно з ЄРПН встановлено підміну товарних позицій.

Крім того, в акті перевірки зазначено, що з метою з'ясування факту придбання засобів захисту рослин TOB «Нертус» та виконання умов вищезазначених договорів поставки здійснено аналіз баз даних ІС „Співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту на рівні ДФС України", Архіву електронної звітності „Єдиний реєстр податкових накладних" (ЄРПН), та порівняння номенклатури (товарів, робіт, послуг) за період здійснення фінансово-господарської діяльності (зокрема квітень 2016 року) встановлено, що TOB „Нертус" реалізовувало засоби захисту рослин, за відсутністю факту реального придбання даного товару.

Від Головного управління ДФС у Харківської області отримано лист 10.02.2017 №190/20-40-14-08-12/31942246 результати опрацювання: зібраної податкової інформації щодо TOB „Нертус" за звітний період декларування ПДВ за квітень, червень 2016 р. з питань проведення фінансово — господарських операцій з TOB „Сінтез Індастріел" за квітень, червень 2016 року, відповідно до якої встановлено, що при дослідженні ланцюга постачання, згідно з зареєстрованими податковими накладними у квітні, червні 2016 року встановлено, що TOB „Сінтез Індастріел" на адресу TOB „Нертус" виписано податкові накладні на товар: „адвокат,КС, гербіцид", код УКТ ЗЕД НОМЕР_4 у кількості 2000 л по ціні 496,50 грн., „беркут к.е., фунгіцид (5 л)", код УКТ ЗЕД НОМЕР_5 у кількості 18759 л по ціні 249,81 грн. та 301,79 грн.; „герб 900 КЕ, гербіцид (20 л)", код УКТ ЗЕД НОМЕР_6 у кількості 14980 л по ціні 146,90 грн.

Також, у ході проведення перевірки з метою з'ясування факту придбання засобів захисту рослин TOB „Нертус" та виконання умов вищезазначених договорів поставки здійснено аналіз баз даних ІС „Співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту на рівні ДФС України", Архіву електронної звітності „Єдиний реєстр податкових накладних» (ЄРПН), та порівняння номенклатури (товарів, робіт, послуг) за період здійснення фінансово-господарської діяльності (зокрема квітень 2016 року) та встановлено, що TOB „Нертус" реалізовувало засоби захисту рослин, за відсутністю факту реального придбання даного товару.

Таким чином суд вважає, що надані позивачем документи підтверджують лише документування операцій з придбання товарів у контрагентів позивача, а сам по собі факт оформлення документів не є безумовним свідченням того, що такі товари придбавались, тому наявні у позивача первинні документи, зокрема податкові накладні, не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Наслідки порушення податкового законодавства повинні застосовуватися незалежно від того, чи визнані відповідні цивільні чи господарські зобов'язання недійсними, оскільки відповідальність за порушення норм податкового законодавства є самостійним видом юридичної відповідальності і застосовується незалежно від відповідальності за порушення правил здійснення господарської діяльності.

Господарська діяльність здійснюється у загальній економічній сфері, а тому має суто економічні властивості, що неможливе без вартісної оцінки і взаємооцінки, еквівалентності обміну, відповідних обчислень і розрахунків. Тому така ознака результатів господарської діяльності, як цінова визначеність, наявна в абсолютній більшості випадків.

Таким чином, відповідно про відсутність реального характеру господарських операцій в залежності від їх предметності можуть свідчити доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин:

- неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;

- відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;

- облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням права на податковий кредит або бюджетне відшкодування, якщо для даного виду діяльності також потрібне здійснення і облік інших господарських операцій;

- здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем не спростовані доводи податкового органу про неможливість виконання зазначених господарських операцій з боку контрагентів позивача.

Відповідно до ст.1 Закону України від 16.07.99 року № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Первинний документ – це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Тому будь-які документи (в тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, якою відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» є дія або подія, яка викликає зміни у структурі активів та зобов’язань, власному капіталі підприємства.

Згідно із п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з п. 198.6 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п.п. 2.15 та 2.16 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Надання податковому органу належним чином оформлених документів передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та/або суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів.

Суд враховує п. 44.6 ст. 44 Податкового кодексу України, згідно з яким у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Оскільки, як встановлено вище, укладені позивачем правочини з вищевказаним контрагентом не мають реального товарного характеру, та не підтверджено отримання позивачем послуг (товарів) від вищевказаних контрагентів, що є об’єктом оподаткування податком на додану вартість, тому всі первинні документи, зокрема податкові накладні, отримані позивачем від вказаного контрагенту, навіть за наявності всіх формальних реквізитів, не мають доказовості здійснення господарських операцій між позивачем та вказаними контрагентами, а підтверджують лише документування операції, тому суми ПДВ зазначені у таких податкових накладних не можуть бути віднесені позивачем до складу податкового кредиту.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 та ч. 1 ст. 73 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні.

Під час перевірки правомірності оскаржуваних рішень суд враховує, чи прийняті вони з використанням повноважень та спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискредитації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь яким несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на зазначене та оцінюючи у сукупності встановлені обставини і перевіривши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову позивача.

Керуючись ст..ст.9, 241-246 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-захист» до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про скасування податкового повідомлення –рішення №00474771405 від 15.12.2017 року залишити без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки встановлені ст..255 КАС України.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Одеського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення з урахуванням положень п.15-5 Перехідних положень КАС України.

Суддя Іванов Е.А.

.