Рішення № 74638049, 29.05.2018, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 0417/3787/2012

Провадження № 2/202/52/2018

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2018 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючого судді - Слюсар Л.П.,

за участю секретаря - Дмитрієва Р.С.,

представника позивача - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро цивільну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до Публічного акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК», ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом, в якому просив стягнути солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 заборгованості на свою користь за кредитним договором № 43К від 28.02.2008 року у розмірі 639630,44 грн.; з ПАТ “Акцент -банк”, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 солідарно на свою користь заборгованість у розмірі 10 000,00 грн.

В обґрунтування своїх вимог зазначив, що відповідно до договору № 43 К від 28.02.2008 року відповідачка ОСОБА_2 отримала кредит 95000,00 дол. США зі сплатою за користування ним відсотків у розмірі 14,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 27.02.2018 року. Проте, в порушення умов договору ОСОБА_2 свої зобов’язання належним чином не виконала, що стало підставою для звернення до суду.

Вимоги до відповідачки ОСОБА_2, що випливають зі згаданого договору, були забезпечені шляхом укладання з відповідачами ПАТ “А-Банк” договору поруки № 167 від 20.10.2010 року; договорами поруки, укладеними з поручителями ОСОБА_3, ОСОБА_4, у зв’язку з чим вони є солідарними відповідачами за пред’явленим до стягнення боргом.

Заочним рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 10 квітня 2012 року позовна заява Публічного акціонерного товариства комерційного банку “ПРИВАТБАНК” до Публічного акціонерного товариства “АКЦЕНТ-БАНК”, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості була задоволена.

Ухвалою суду від 21 січня 2016 року заочне рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 10 квітня 2012 року за позовною заявою Публічного акціонерного товариства комерційного банку “ПРИВАТБАНК” до Публічного акціонерного товариства “АКЦЕНТ-БАНК”, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості скасовано.

Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 10 березня 2016 року провадження у справі зупинено до набрання законної сили рішенням Калуського міськрайонного суду Івано - Франківської області справа по цивільній справі №345/4496/15-ц за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_2, ПАТ КБ « ПриватБанк» про визнання договору поруки припиненим.

Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 21 лютого 2018 року провадження у справі поновлено.

При новому розгляді справи представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідач ОСОБА_2в судове засідання не з'явилася. Про час і місце слухання справи повідомлялася належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Про причину неявки суд не повідомила.

Відповідач ОСОБА_3в судове засідання не з'явилася. Про час і місце слухання справи повідомлялася належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Про причину неявки суд не повідомила.

Відповідач ОСОБА_4 судове засідання не з'явився. Про час і місце слухання справи повідомлялася належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Про причину неявки суд не повідомила.

Представник відповідача ПАТ «АКЦЕНТ-БАНК» в судове засідання не з’явився. Про час і місце слухання справи повідомлялись належним чином. Про причину неявки суд не повідомили у зв’язку з чим, враховуючи, що представник позивача не заперечував проти ухвалення заочного рішення, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідачів та ухвалити заочне рішення, відповідно до вимог ст. 280-282 ЦПК України на підставі наявних у справі доказів.

Суд, заслухавши представника позивача, дослідивши письмові докази по справі вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що 28.02.2008 року між відповідачем ОСОБА_2 та Закритим акціонерним товариством комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПРИВАТБАНК») був укладений кредитний договір № 43К, відповідно до умов якого ОСОБА_2 отримала кредит у розмірі 95000 дол. США, зі сплатою за користування ним відсотків 14,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 27.02.2018 року.

Вимоги до відповідача ОСОБА_2 були забезпечені шляхом укладання між ПАТ КБ "ПриватБанк" та відповідачем ОСОБА_4 договору поруки № 43К від 28.02.2008 року.

Відповідно до п. 4 Договору поруки № 43К від 28.02.2008року, у випадку невиконання боржником зобов'язань за Кредитним договором, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Згідно п. 12 сторони прийшли до згоди, що строк, в межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист свого порушеного права або законного інтересу за цим договором, встановлюється протягом у 5 (п'ять) років.

Вимоги до відповідача ОСОБА_2були забезпечені шляхом укладання між ПАТ КБ "ПриватБанк" та відповідачем ОСОБА_3 договору поруки № 43К від 28.02.2008 року.

Відповідно до п. 4 Договору поруки № 43К від 28.02.2008 року, у випадку невиконання боржником зобов'язань за Кредитним договором, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Згідно п. 12 сторони прийшли до згоди, що строк, в межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист свого порушеного права або законного інтересу за цим договором, встановлюється протягом у 5 (п'ять) років.

Також вимоги до відповідача ОСОБА_2 були забезпечені шляхом укладання з відповідачем ПАТ “А-Банк” договору поруки № 167 від 20.10.2010 року. Відповідно до договору поруки № 167 від 20.10.2010 року ПАТ «Акцент-банк» зобов’язався солідарно з боржником відповідати перед банком за виконання зобов’язань за кредитним договором № 43К від 28.02.2008 року, розмір відповідальності 10 000 грн. 00 коп. Строк, в межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист свого порушеного права або законного інтересу за цим договором, встановлюється протягом п’яти років.

Як вказав в позовній заяві позивач, у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем ОСОБА_2умов кредитного договору № 43К від 28.02.2008 року заборгованість за нею станом на 23.02.2012 р. склала 81305,44 дол. США, в тому числі: 73401,00 дол. США – заборгованість за кредитом; 3989,08 дол. США – заборгованість по процентам за користування кредитом; 13,87дол. США - пеня за несвоєчасність виконання зобов’язань за договором; 31,29 дол. США – штраф (фіксована частина); 3870,20 дол. США –штраф (процентна складова).

Аналізуючи спірні правовідносини, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст. ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.

Згідно ст. 1054 ЦК України, обов’язком Позичальника за кредитним договором є зокрема повернення кредиту та сплата процентів за користування ним.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Згідно зі статтею 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником (ч. 1 ст. 553 ЦК України).

У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором в тому ж обсязі, що й боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування-збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (ч. 1,2 ст. 554 ЦК України).

В судовому засіданні встановлено, що рішенням Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 18.02.2016 року по справі № 345/4494/15-ц позовна заява ОСОБА_4 до ОСОБА_3, ОСОБА_2 та Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про визнання договору поруки припиненим та позовна заява ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_2 та ПАТ КБ "ПриватБанк", про визнання договору поруки припиненим - задоволено частково. Визнано договір поруки №43 К від 28.02.2008 року, укладений між ОСОБА_4 та ПриватБанк припиненим з 21 жовтня 2012 року. Визнано договір поруки №43 К від 28 лютого 2008 року, укладений між ОСОБА_3 та ПриватБанк припиненим з 21 жовтня 2012 року. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Рішенням Апеляційного суду Івано-Франківської області від 06 квітня 2016 року рішення Калуського міськрайонного суду від 18 лютого 2016 року скасовано та ухвалено нове рішення. У задоволенні позову ОСОБА_4 до ОСОБА_3, ОСОБА_2 та Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про визнання договору поруки припиненим відмовлено. У задоволені позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_2 та ПАТ КБ "ПриватБанк", про визнання договору поруки припиненим відмовлено.

Ухвалою Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 04 серпня 2016 року Рішення Апеляційного суду Івано-Франківської області від 06 квітня 2016 року залишено без змін.

Відповідно до ч.ч.4,5 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участь у справі, в якій такі обставини були встановлені.

Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участь у справі, в якій такі обставини були встановлені.

Оскільки відповідач ОСОБА_2 не виконала зобов'язань за кредитним договором, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту законні, обґрунтовані і підлягають задоволенню.

Позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість по процентам за користування кредитом у розмірі 3 989,08дол. США .

Оскільки заборгованість по процентам за користуванням кредитом є платою за користування грошима, тому вони підлягають стягненню в повному розмірі за правилами основного боргу, виходячи із вищевикладеного позовні вимоги в цій частині законні і підлягають задоволенню.

Також позивачем заявлено вимогу щодо стягнення заборгованості за пенею, нарахованою за неналежне повернення кредиту в розмірі 13,87 дол. США.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідно до п. 6.1 Кредитного договору № 43 К від 28.02.2008 року, у випадку порушення Позичальником будь якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених Графіком погашення кредиту, відсотків і винагороди, а також п.п. 2.2.2, 2.3.1, 2.3.2, 2.3.3, 2.4.1, 4.1, 4.2, 4.3, 4.4 цього договору, строків погашення кредиту передбачених Графіком погашення кредиту, відсотків і винагороди, а також п.п. 1.3, 2.2.3, 2.3.3 даного договору, винагороди передбаченої п.п. 4.5, 4.6 даної Позичальник сплачує банку за кожен випадок порушення пеню у розмірі 0,2 % від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Оскільки відповідач прострочив виконання зобов'язань за договором, позовні вимоги в цій частині також законні і підлягають задоволенню.

Щодо заявлених позивачем вимог про стягнення штрафів: 31,29 дол. США(фіксована частина) та 3870,02дол. США (процентна складова), що передбачено п. 6.6 Кредитного договору № 43 К від 28.02.2008 року, де вказано, що при порушенні Позичальником будь-якого з грошових зобов'язань, передбачених даним Договором більше, ніж на 120 днів, у зв'язку з чим Банк буде вимушений звернутися в суд, Позичальник зобов'язаний сплатити банку штраф у розмірі 250 грн. + 5% від суми позову.

За положенням ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Пунктами 6.1 Кредитного договору передбачено, що у випадку виникнення прострочених зобов’язань, Позичальник сплачує Банку пеню, яка нараховується за кожний день прострочення сплати кредиту.

Оскільки відповідно до статі 549 ЦК України штраф та пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення – строків виконання грошових зобов’язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Така правова позиція висловлена у Постанові Верховного суду України від 21 жовтня 2015 року у справі за № 6-2003цс15.

Виходячи із вищевикладеного, суд вважає, що позовні вимоги позивача в частині стягнення штрафі в не підлягають задоволенню.

Стосовно вимог Публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПРИВАТБАНК" щодо стягнення суми з Публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк» за договором поруки.

Відповідно до ст. 20 ЦПК України не допускається об'єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом.

Згідно ч. 1ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється за правилами іншого судочинства.

З урахуванням того, що позовні вимоги ПАТ КБ "ПриватБанк" стосовно стягнення суми з ПАТ "Акцент-Банк" за договором поруки витікають з відносин, які виникли на підставі договору укладеного між юридичними особами, то такі вимоги не можуть бути розглянутими в порядку цивільного судочинства.

Така правова позиція узгоджується з висновками, викладеними в постанові Верховного Суду України від 01 липня 2015 року по справі №6-745цс15 та від 08 листопада 2015 року №6-1737цс15, яка відповідно до ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковою для всіх судів України.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Таким чином, провадження у справі за позовними вимогами ПАТ КБ "ПриватБанк" до ПАТ "Акцент-Банк " про стягнення заборгованості за договором поруки підлягає закриттю.

Також відповідно до вимог ч. 1 ст. 256 ЦПК України необхідно повідомити ПАТ КБ «ПриватБанк», що розгляд його позовних вимог до ПАТ «Акцент-Банк» і про стягнення заборгованості за кредитним договором віднесено до юрисдикції господарських судів.

У зв’язку з тим, що відповідач ОСОБА_2 належним чином не виконала умови кредитної угоди, допустила прострочення платежів, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення заборгованості з відповідачів законні, обґрунтовані і підлягають задоволенню.

Підстав для звільнення відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 від сплати зазначеної суми, або зменшення її розміру судом не встановлено.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України із відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 – на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по справі в розмірі по 1073 грн. 00коп. з кожного.

Керуючись: ст. ст. 525, 526, 530, 554, 610, 625, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст.12,19,20, ,81,141,255,256, 259,263-265 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Провадження у справі в частині позовних вимог Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до Публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк» про стягнення заборгованості – закрити.

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства комерційний банк “ПриватБанк” до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 (77345, Івано-Франківська область, Калуський район, с. Довге-Калуське, вул. Зелена, буд. 23, ІПН: НОМЕР_1), ОСОБА_3 (77345, Івано-Франківська область, Калуський район, с. Довге-Калуське, вул. Зелена, буд. 23, ІПН: НОМЕР_1) солідарно на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк “ПриватБанк” заборгованість за кредитним договором № 43 К від 28.02.2008 року станом на 23.02.2012 року у розмірі 77403,95 дол. США (Сімдесят сім тисяч чотириста три тисячі доларів США 95 центів), в тому числі: 73401,00 дол. США – заборгованість за кредитом; 3989,08 дол. США – заборгованість по процентам за користування кредитом; 13,87 дол. США – пеня за несвоєчасність виконання зобов’язань за договором.

Стягнути з ОСОБА_2 (77345, Івано-Франківська область, Калуський район, с. Довге-Калуське, вул. Зелена, буд. 23, ІПН: НОМЕР_1), ОСОБА_4 (77345, Івано-Франківська область, Калуський район, с. Довге-Калуське, вул. Зелена, буд. 23, ІПН: НОМЕР_2) солідарно на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк “ПриватБанк ” заборгованість за кредитним договором № 43 К від 28.02.2008 року станом на 23.02.2012 року у розмірі 77403,95 дол. США (Сімдесят сім тисяч чотириста три тисячі доларів США 95 центів), в тому числі: 73401,00 дол. США – заборгованість за кредитом; 3989,08 дол. США – заборгованість по процентам за користування кредитом; 13,87 дол. США – пеня за несвоєчасність виконання зобов’язань за договором

Стягнення заборгованості за кредитним договором № 43 К від 28.02.2008 року здійснювати в межах суми заборгованості 77403,95 дол. США (Сімдесят сім тисяч чотириста три тисячі доларів США 95 центів), що за курсом НБУ від 09.02.2012 року ( 1 дол.- 7,99 грн.) складає 618457,56 грн.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 (77345, Івано-Франківська область, Калуський район, с. Довге-Калуське, вул. Зелена, буд. 23, ІПН: НОМЕР_1), ОСОБА_3 (77345, Івано-Франківська область, Калуський район, с. Довге-Калуське, вул. Зелена, буд. 23, ІПН: НОМЕР_1), ОСОБА_4 (77345, Івано-Франківська область, Калуський район, с. Довге-Калуське, вул. Зелена, буд. 23, ІПН: НОМЕР_2) на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, ЄДРПОУ 14360570, рах. № 64993919400001, МФО № 305299) судові витрати по справі в розмірі по 1073 грн. 00 коп. з кожної.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 07 червня 2018 року.

Суддя: Л.П. Слюсар