Постанова № 74637915, 12.06.2018, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

——————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 червня 2018 р.м.ОдесаСправа № 814/207/18

Категорія: 11.5 Головуючий в 1 інстанції: Мороз А. О.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду, у складі:

головуючого судді – Запорожана Д.В.,

судді – Яковлєва О.В.,

судді – Танасогло Т.М.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Заводського відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_1 територіального управління юстиції у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 9 лютого 2018 року у справі за позовом комунального виробничого підприємства по організації харчування у навчальних закладах до Заводського відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_1 територіального управління юстиції у Миколаївській області про скасування постанови,

В С Т А Н О В И Л А:

Комунальне виробниче підприємство по організації харчування у навчальних закладах звернулось до суду з позовом до Заводського ВДВС м. Миколаїв Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області про скасування постанову про відкриття виконавчого провадження від 11 грудня 2017 р. № 55140597 щодо стягнення виконавчого збору в розмірі 20774,62 гривень.

Свої позовні вимоги КВП по організації харчування у навчальних закладах обґрунтувало незаконністю спірної постанови.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 9 лютого 2018 року позов частково задоволено.

В апеляційній скарзі Заводське ВДВС м. Миколаїв Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області просить скасувати вищенаведене рішення, як таке, що прийняте з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права і прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Приймаючи оскаржену постанову суд першої інстанції виходив з часткової обґрунтованості даного позову та наявності підстав для його часткового задоволення.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що11.12.2017 за заявою Миколаївського обласного відділення ФСЗІ, на підставі виконавчого листа виданого 02.11.2017 про стягнення з КВП по організації харчування в навчальних закладах на користь Миколаївського обласного відділення ФСЗІ 207746,24грн. заборгованості відкрито виконавче провадження. При цьому, станом на дату відкриття виконавчого провадження, будь-яких відомостей про розстрочення виконання рішення у державного виконавця не було.

Оскільки підстав для повернення виконавчого документу без прийняття до виконання не було, у відповідності до ч. 5 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

Згідно до абз. 2 ч. 5 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону. Тобто, при відкритті виконавчого провадження державним виконавцем було дотримано імперативну норму закону про зазначення виконавчого збору, а висновок суду про те, що на стадії відкриття виконавчого провадження відсутні підстави визначати розмір виконавчого збору не відповідає закону.

Аналізуючи норми вищенаведеного законодавства з примусового виконання судових рішень, Суд робить висновок, що примусове виконання судового рішення розпочинається з моменту прийняття постанови про відкриття виконавчого провадження, якщо інше не передбачено законом. Під час вчинення виконавчих дій виконавцем у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначається про стягнення виконавчого збору у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом.

При цьому, норми статті 27 вказаного Закону містять вичерпний перелік підстав та умови за якими виконавчий збір не стягується.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 19 квітня 2018 року, у справі №825/739/17.

Таким чином, безпідставним та надуманим є висновок суду першої інстанції про те, що розстрочення виконання рішення суду необхідно вважати якимось «імунітетом» на примусове виконання рішення, оскільки розстрочення виконання рішення не є підставою для завершення виконавчого провадження чи скасування заходів примусового виконання. Розстрочення виконання рішення тільки передбачає виконання судового рішення протягом певних проміжків часу у відповідних частинах, а не припиняє обов'язку такого виконання як і інших санкцій у зв'язку з виконанням рішення. Крім того, частиною 5 статті 27 Закону України «Про виконавче провадження» розстрочення виконання рішення не віднесено до підстав звільнення від сплати виконавчого збору.

Отже, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо часткової обґрунтованості даного позову та наявності підстав для його частковогозадоволення.

Пунктом 4 ст. 317 КАС України передбачено, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення єнеправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції допустив вищенаведені порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення даної справи по суті, внаслідок чого його постанова підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст. ст. 308, 310, 315, 317, 321, 322 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Заводського відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_1 територіального управління юстиції у Миколаївській області – задовольнити.

Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 9 лютого 2018 року – скасувати.

Прийняти нове рішення.

В задоволенні позовукомунального виробничого підприємства по організації харчування у навчальних закладах до Заводського відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_1 територіального управління юстиції у Миколаївській області проскасування постанову про відкриття виконавчого провадження від 11 грудня 2017 р. № 55140597 щодо стягнення виконавчого збору в розмірі 20774,62 гривень – відмовити в повному обсязі.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк передбачений ст.329 КАС України.

Головуючий /ОСОБА_2/

Судді /ОСОБА_3 /

/ОСОБА_4/