Постанова № 74637647, 12.06.2018, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

——————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 червня 2018 р.м.ОдесаСправа № 522/13690/17

Категорія: 10.2.4 Головуючий в 1 інстанції: Абухін Р.Д.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого – Танасогло Т.М.,

суддів – Запорожана Д.В.,

– ОСОБА_1,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 26 лютого 2018 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, третя особа Одеський обласний військовий комісаріат про визнання незаконною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області та зобов'язання до вчинення дій,-

В С Т А Н О В И Л А:

У липні 2017 року ОСОБА_2 (далі ОСОБА_2, позивач) звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (далі – ГУ ПФУ в Одеській області, відповідач), третя особа Одеський обласний військовий комісаріат, в якому просив:

- визнати протиправними дії (бездіяльність) Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області як такими, що порушують права ОСОБА_2 як людини передбачені ст. 1 Протоколу № 1 до конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, щодо невиконання завдань покладених на нього п.п.1,3, п.4 Положення про Головне управління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 року щодо здійснення контролю за призначенням і виплати ОСОБА_2 пенсії, розмір якої обчислений з грошового забезпечення до якого не були включені щомісячна додаткова грошова винагорода, винагорода за АТО, грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, індексація та одноразова грошова допомога при звільненні;

- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести перерахунок пенсії згідно Довідки про нараховане грошове забезпечення № 448 від 13.05.2017 року, які ОСОБА_2 отримував протягом останніх 24 місяців підряд перед звільненням з військової служби, признати та виплачувати ОСОБА_2 пенсію у розмірі, який обчислюється з грошового забезпечення до складу якого включені щомісячна додаткова грошова винагорода, винагорода за перебування в зоні АТО, грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, індексація та одноразова грошова допомога при звільненні, винагорода за виконання поставлених бойових завдань на території противника,які отримував ОСОБА_2 протягом останніх 24 місяців підряд перед місяцем звільнення з військової служби, в розмірі 9 445,24 грн.

- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити виплату ОСОБА_2 суми недоплаченої частини основного розміру пенсії з 29.09.2015 року.

Обґрунтовуючи свої позивні вимоги ОСОБА_2 зазначив, що відмова ГУ ПФУ у проведенні перерахунку пенсії з урахуванням до складу грошового забезпечення, з якого позивачу обчислено пенсію, вищевказаних видів грошового забезпечення є протиправною, порушує законне, гарантоване Конституцією України право на належне пенсійне забезпечення та не відповідає вимогам чинного законодавства України.

Судовим рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 26 лютого 2018 року позовну заяву ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, третя особа: Одеський обласний військовий комісаріат про визнання бездіяльності незаконною та зобов'язання вчинити певні дії в частині вимог за період з 29.09.2015 року по 24.01.2017 року залишено без розгляду.

Позовну заяву ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, третя особа: Одеський обласний військовий комісаріат про визнання бездіяльності незаконною та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково.

Визнано протиправними дії (бездіяльність) Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови у перерахунку ОСОБА_2 пенсії, з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, винагороди за участь в АТО, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації.

Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести перерахунок пенсії згідно Довідки про нараховане грошове забезпечення № 448 від 13.05.2017 року, які ОСОБА_2 отримував протягом останніх 24 місяців підряд перед звільненням з військової служби, призначити та виплачувати ОСОБА_2 пенсію у розмірі, який обчислюється з грошового забезпечення до складу якого включені щомісячна додаткова грошова винагорода, винагорода за перебування в зоні АТО, грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, індексація, винагорода за виконання поставлених бойових завдань на території противника, які отримував ОСОБА_2 протягом останніх 24 місяців підряд перед місяцем звільнення з військової служби.

Зобов'язано Головне територіальне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити виплату ОСОБА_2 суми недоплаченої частини основного розміру пенсії з 25.01.2017 року.

В іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись з ухваленим у справі судовим рішенням ОСОБА_2 звернувся до суду з апеляційною скаргою.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 зазначає, що у разі порушення законодавства про пенсійне забезпечення органом, що призначає і виплачує пенсію, адміністративний позов з вимогами, пов’язаними з виплатами сум пенсій за минулий час, у тому числі сум будь-яких її складових, може бути подано без обмеження будь-яким строком, а тому застосування судом першої інстанції положень ст. 99 КАС України є неправомірним.

Відповідно до приписів ст. 311 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції, може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд за їх участю, а також у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається наступне.

З 29.09.2015 року ГУ ПФУ в Одеській області ОСОБА_2 призначено пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Згідно перерахунку пенсії за пенсійною справою № НОМЕР_1, при обчислені позивачу пенсії враховано наступні види грошового забезпечення: посадовий оклад 1091,00 грн.; оклад за військовим званням 125,00 грн.; процентна надбавка за вислугу років 35 %- 425,60 грн.; середньомісячна сума додаткових видів грошового забезпечення за 24 місяці перед звільненням, в тому числі: надбавка за роботу з таємними виробами, носіями, документами 15%, 15%; надбавка за виконання особливо важливих завдань 50%; за стрибки з парашутом - 30%, премія -90%.

02.06.2017 року позивач звернувся до ГУ ПФУ з проханням про перерахунок призначеної йому пенсії у зв’язку з поданням додаткового документу, а саме: Довідки Одеського обласного військового комісаріату від 13.05.2017 року № 448.

Згідно вказаної довідки Одеського обласного військового комісаріату від 13.05.2017 року № 448, позивач просив врахувати наступні види грошового забезпечення: щомісячної додаткової грошової винагороди, винагороди за АТО, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, індексації грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні.

ГУ ПФУ своєю відповіддю від 15.06.2017 року № 651/К-11 повернуло довідку Одеського обласного військового комісаріату № 486, оскільки відповідно до Інструкції з організації роботи із соціального забезпечення осіб, звільнених з військової, та членів їх сімей у Міністерстві борони України, затвердженої наказом Міністерством оборони України від 31.12.2014 року № 937, визначення розміру грошового забезпечення для обчислення і перерахунку пенсій органами, що призначають пенсії, покладено на обласні військові комісаріати. Призначення пенсії було здійснено на підставі подання ООВК про призначення пенсії та доданої до нього довідки від 10.12.2015 року №967 про додаткові види грошового забезпечення, які зазначені в цій довідці.

Не погоджуючись з отриманою відмовою позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Задовольняючи частково адміністративний позов суд першої інстанції виходив з того, що щомісячна додаткова грошова винагорода, грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань, індексація грошового забезпечення, винагорода за тривалість безперервної військової служби відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з розміру якого обчислюється пенсія.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Спірні правовідносини врегульовані Законом України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, Законом України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” та ін.

Відповідно до ч. 3 ст. 43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

За правилами п. 1, 2 ст. 63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв’язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.

На підставі п. 23 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” перерахунок раніше призначених пенсій проводиться органами, що призначають пенсії, в порядку, установленому статтею 63 Закону. Пенсіонери подають органам, що призначають пенсії, додаткові документи, які дають право на підвищення пенсії.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що ГУ ПФУ протиправно повернуло без розгляду документи, що надійшли до них від позивача, оскільки прямо передбачена норма, що зобов’язує пенсіонера звертатися з додатковими документами про перерахунок пенсії саме до органу, що призначає пенсію.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їхніх сімей визначені Законом України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” від 20.12.1991р. № 2011-XII (у редакції, чинній на час призначення пенсії позивачу; надалі ОСОБА_3 № 2011-ХІІ). ОСОБА_3 відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Частиною 1 статті 9 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” встановлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Частиною 2 статті 9 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” визначено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Постановою Кабінету Міністрів України “Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” від 07.11.07р. № 1294 упорядковано структуру та умови грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та затверджено схеми посадових окладів і додаткових видів грошового забезпечення за категоріями військовослужбовців (пункт 3 цієї постанови).

Згідно зі схемою додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України (щомісячних та одноразових, додаток № 25 до постанови № 1294), до одноразових віднесені такі види грошового забезпечення: винагорода, призначення та виплата якої пов'язана з обсягом та складностями роботи, що виконується під час проходження військової служби; матеріальна допомога на початкове обзаведення (вид матеріального забезпечення військовослужбовців, передбачений статтею 9-1 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”), а також одноразова матеріальна допомога військовослужбовцям строкової військової служби.

Законом України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” також гарантовано право військовослужбовців, крім військовослужбовців строкової служби, на щорічну основну відпустку із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення (частина перша статті 10-1 цього Закону).

Умови, розмір та порядок виплати військовослужбовцям зазначеної допомоги визначені постановою № 1294 та Інструкцією. Так, розмір грошової допомоги на оздоровлення визначається виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород та морського грошового забезпечення), на які військовослужбовець має право за займаною ним штатною посадою на день вибуття в щорічну основну відпустку (підпункт 3 пункту 5 постанови № 1294, підпункт 30.4 пункту 30 розділу ХХХ Інструкції).

Наведеними нормативними актами також регламентовано умови та порядок виплати військовослужбовцям матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань.

Розмір матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань установлюється за рішенням Міністра оборони України виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України (підпункт 3 пункту 5 постанови № 1294, підпункти 33.1, 33.3 пункту 33 розділу ХХХІІІ Інструкції).

Отже, зазначені допомоги є одноразовими додатковими видами грошового забезпечення, які відповідно до частини 2 статті 9 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає ОСОБА_3 України “Про індексацію грошових доходів населення” від 03.07.1991року № 1282-XII, згідно зі статтею 1 якого індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Тобто, індексація є частиною державної системи соціального захисту громадян, спрямованою на підтримання їх купівельної спроможності.

Аналізуючи вищевикладені норми матеріального права, апеляційний суд приходить до висновку, що щомісячна додаткова грошова винагорода, винагорода за АТО, грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, а також індексація, з яких сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з розміру якого обчислюється пенсія.

Разом з тим, як зазначалось раніше, за змістом ч.3 ст.43 ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пенсія військовослужбовців обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії.

При цьому, ця норма не містить положень про включення до грошового забезпечення такої виплати, як одноразова грошова допомога при звільненні. Правові підстави для її виплати встановлені статтею 15 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” № 2011-ХІІ та статтею 9 Закону № 2262-XII, які пов'язані зі звільненням особи зі служби.

Таким чином, хоча вказана виплата й підпадає під ознаки одноразової допомоги, але має інше правове призначення.

Отже, вищенаведені законодавчі акти встановлюють право на отримання військовослужбовцем одноразової грошової допомоги при звільнення, однак вказана виплата має інше правове призначення, а саме підтримати військовослужбовця після звільнення із ЗСУ та адаптуватися у суспільстві.

Аналогічний правовий висновок міститься у постановах Верховного Суду України від 12 вересня 2017 року у справі № 815/6733/13-а, від 06.02.2018 року у справі №761/28228/15-а від 06.02.2018 року

Отже суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що одноразова грошова допомога при звільненні не входить до додаткового грошового забезпечення, і не повинна враховуватися при нарахуванні пенсії, оскільки відноситься до разових платежів, не пов'язана з виконанням позивачем своїх службових обов'язків і має характер окремих гарантій держави щодо соціального захисту громадян, зокрема військовослужбовців та пов'язана саме з фактом звільнення зі служби.

Крім цього, доводи апелянта про те, що суд першої інстанції неправомірно залишив без розгляду позивні вимоги в частині вимог щодо проведення перерахунку та виплати пенсії за період з 29.09.2015 року по 24.01.2017 року, колегія суддів не приймає до уваги враховуючи наступне.

За правилами ч. 2 ст. 99 КАС України (в редакції на момент подання позову) для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 100 КАС України ((в редакції на момент подання позову) адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Таким чином, для звернення до суду із вимогами про визнання протиправними дій органу пенсійного фонду за захистом свого права та інтересу позивачу відповідно до ч. 2ст. 99 КАС України встановлено шестимісячний строк.

Так, як вбачається з матеріалів справи, позивач звертаючись з відповідним позовом до суду першої інстанції, просив здійснити перерахунок з дня призначення пенсії (29.09.2015 року), проте з даним позовом позивач звернувся до суду лише 25.07.2017 року, тобто з порушенням терміну звернення до суду, встановленого вказаною нормою адміністративного процесуального законодавства.

Крім того, як було встановлено судом першої інстанції позивач отримуючи пенсію був обізнаний щодо виду пенсії та її розміру.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що адміністративний позов ОСОБА_2, був залишений без розгляду в частині позовних вимог щодо проведення перерахунку та виплати пенсії за період з 29.09.2015 року по 24.01.2017 року, оскільки позивачем було порушено строк звернення до адміністративного суду без поважних на то підстав.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги ґрунтуються на суб'єктивній оцінці фактичних обставин справи та доказів, а також на невірному тлумаченні норм матеріального права. Зазначені доводи не містять посилань на конкретні обставини чи факти або на нові докази, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції.

Частиною 1 ст. 316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги, колегія суддів, вважає не суттєвими та такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322 КАС України, колегія суддів, –

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а рішення Приморського районного суду м. Одеси від 26 лютого 2018 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання судового рішення в повному обсязі.

Повний текст судового рішення складено 12.06.2018 року.

Головуючий: Т.М. Танасогло

Суддя: Д.В. Запорожан

Суддя: О.В. Яковлєв