Ухвала суду № 74637615, 12.06.2018, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

№ 201/335/15-ц

провадження 4-с/201/6/2018

УХВАЛА

12 червня 2018 року Жовтневий районний суд

м. Дніпропетровська

у складі: головуючого

судді Антонюка О.А.

з секретарем Дашкевич Х.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро справу за скаргою Публічного акціонерного товариства “Комерційний банк “Приватбанк”, заінтересовані особи Печерський районний відділ державної виконавчої служби міста ОСОБА_1 територіального управління юстиції у місті Києві, державний виконавець Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_1 територіального управління юстиції у місті Києві ОСОБА_2 і ОСОБА_3 про визнання бездіяльності і дій протиправними, зобов’язати вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 в 2015 році звернулася до суду з позовом до відповідача ПАТ КБ Приватбанк про стягнення грошових коштів та витрат. Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська позовні вимоги задоволено та стягнуто з банка на користь позивача 82 353.24 долари США. Вказане рішення набрало законної сили, на виконання цього рішення суду 09 лютого 2016 року по справі були видані виконавчі листи і вони направлені для виконання.

Виконавчі листи по вказаним стягненням надійшли для виконання до Печерського районного ВДВС м. Києва ОСОБА_1 територіального управління юстиції у місті Києві. На підставі виконавчого листа № 201/1335/15ц від 09 лютого 2016 року заступником начальника вказаного ВДВС ОСОБА_2 11 серпня 2017 року було відкрите виконавче провадження ВП № 54482514 і почалися дії з виконання вказаного провадження. Постановою від 29 січня 2018 року державним виконавцем Менчиць Н.Є. була скасована постанова від 11 серпня 2017 року про відкриття виконавчого провадження за вказаним виконавчим листом від 09 лютого 2016 року і лист повернуто стягувачеві.

Заявник ПАТ КБ Приватбанк 14 вересня 2017 року звернулося зі скаргою на дії державного виконавця і службових осіб Печерського ВДВС міста ОСОБА_1 територіального управління юстиції у місті Києві про визнання дій і бездіяльності протиправними та зобв’язання вчинити певні дії; в обгрунтування скарги заявник посилається на те, що при винесенні постанови про відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом від 09 лютого 2016 року не перевірили через ЄДРВП наявність інших виконавчих проваджень, за якими ПАТ КБ “Приватбанк” є боржником при відкритті виконавчого провадження, не направили виконавчого провадження № 54482514 до Соборного відділу державної виконавчої служби міста Дніпра ОСОБА_1 територіального управління юстиції у Дніпропетровській області та здійснення заходів примусового виконання рішення без здійснення заходів на направлення виконавчого провадження 54482514 до зведеного виконавчого провадження 11355726, а отже потрібно зобов’язати їх це зробити як того вимагає закон. Незважаючи на вимоги закону, відсутня будь-яка реакція на таку бездіяльність вказаного державного виконавця і керівника Печерського ВДВС міста Києва, до обов’язків якого входить здійснення контролю за своєчасністю, правильністю і повнотою виконання рішень підлеглими йому державними виконавцями, до якого заявник звертався в 2017 році.

При цьому державний виконавець грубо порушив засади виконавчого провадження, закріплені у статті 2 Закону, відповідно до якої виконавче провадження здійснюється з дотриманням, зокрема, засад справедливості, неупередженості та об’єктивності, а також співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями.

Таким чином дії державного виконавця були вчинені не у відповідності до Закону та призвели до порушення прав заявника. З урахуванням викладеного вище, на думку заявника, є достатні підстави визнати дії державного виконавця незаконними та зобов’язати вказаного державного виконавця Печерського ВДВС м. Київ ГТУЮ у місті Києві провести передбачені законом дії у встановлені терміни щодо належного виконання закону та передачі виконавчого листа до зведеного виконавчого провадження.

В судовому засіданні представник заявника вимоги скарги підтримав і просив їх задовольнити в повному обсязі. Державний виконавець Печерського ВДВС м. Київ ГТУЮ у місті Києві, представник цього відділу в судове засідання не з’явилися, про день та час слухання справи повідомлялися належним чином, про причини неявки суду не повідомили. Вказаним, на думку суду, проти скарги заперечували з огляду на те, що порушень закону з їх боку не було та винесені постанови про відкриття провадження і інш. є правомірними. На письмові звернення заявника вони відповідали в передбаченому законом порядку і терміни. Все ним зроблено згідно вимог закону. Ніяких інших зобов’язань відносно скаржника на себе не брали і не беруть, нічиїх прав не порушували, матеріальної чи моральної шкоди не завдавали. Вимоги скарги не доведені, вважають скаргу безпідставною і фактично просили в задоволенні скарги відмовити, справу розглянути без їх участі. Суд вважає можливим розгляд справи без вказаних осіб згідно ст. 450 ЦПК України.

ОСОБА_3 в судове засідання не з’явилася, про день та час розгляду справи повідомлялася належним чином, про причини неявки суду не повідомила. Вказаним, на думку суду, фактично не заперечувала проти розгляду скарги за її відсутності. Суд вважає можливим розгляд справи без вказаної особи згідно ст. 450 ЦПК України.

З’ясувавши думку сторін та учасників спору, перевіривши матеріали скарги і справи, оцінивши надані та добуті докази, суд вважає скаргу обгрунтованою та підлягаючою частковому задоволенню.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов’язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов’язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Відповідно з вимогами ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Примусове виконання рішень в Україні покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Відповідно до п. 1 положення про Міністерство юстиції України, Міністерство юстиції України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. Міністерство юстиції України є головним (провідним) органом у системі центральних органів виконавчої влади щодо забезпечення реалізації державної правової політики. Таким чином, при прийнятті до примусового виконання виконавчих документів, державний виконавець має діяти на підставах, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В судовому засіданні встановлено, що дійсно в провадженні Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська знаходилася цивільна справа за позовом ОСОБА_3 до відповідача ПАТ КБ Приватбанк про стягнення грошових коштів та витрат. Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська позовні вимоги задоволено та стягнуто з банка на користь позивача 82 353.24 долари США. Вказане рішення набрало законної сили, на виконання цього рішення суду 09 лютого 2016 року по справі були видані виконавчі листи і вони направлені для виконання.

Виконавчі листи по вказаним стягненням надійшли для виконання до Печерського районного ВДВС м. Києва ОСОБА_1 територіального управління юстиції у місті Києві.

На підставі виконавчого листа № 201/1335/15ц від 09 лютого 2016 року заступником начальника вказаного ВДВС ОСОБА_2 11 серпня 2017 року було відкрите виконавче провадження ВП № 54482514 і почалися дії з виконання вказаного провадження. Постановою від 29 січня 2018 року державним виконавцем Менчиць Н.Є. була скасована постанова від 11 серпня 2017 року про відкриття виконавчого провадження за вказаним виконавчим листом від 09 лютого 2016 року і лист повернуто стягувачеві.

Відповідно до ч. 5 ст. 25 Закону України “Про виконавче провадження” передача виконавчих проваджень від одного державного виконавця до іншого, від одного органу державної виконавчої служби до іншого або до виконавчої групи, здійснюється в порядку визначеному Міністерством юстиції України.

Відповідно до Інструкції з організації примусового виконання: п. 14 – 14. У разі якщо в органі державної виконавчої служби відкрито кілька виконавчих проваджень про стягнення коштів з одного боржника, вони об’єднуються у зведене виконавче провадження та виконуються державним виконавцем, який відкрив перше виконавче провадження. Про об’єднання виконавчих проваджень у зведене державний виконавець виносить постанову. У разі відкриття виконавчого провадження щодо боржника, стосовно якого здійснюється зведене виконавче провадження, воно приєднується до зведеного виконавчого провадження, про що державним виконавцем виноситься постанова. Постанови про об’єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження та про приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження виносяться не пізніше наступного робочого дня після відкриття виконавчого провадження щодо боржника, стосовно якого здійснюється виконавче провадження (зведене виконавче провадження). У разі якщо виконавчі провадження про стягнення коштів з одного боржника відкрито у кількох органах державної виконавчої служби, зокрема, якщо боржник та його майно перебувають на території різних адміністративно-територіальних одиниць, при об'єднанні виконавчих проваджень у зведене в установленому розділом IV цієї Інструкції порядку можуть утворюватись виконавчі групи. Наявність або відсутність іншого виконавчого провадження чи зведеного виконавчого провадження щодо одного й того самого боржника державний виконавець перевіряє за даними автоматизованої системи виконавчого провадження при відкритті виконавчого провадження. У разі якщо виконавче провадження щодо одного й того самого боржника виявлено в іншому органі державної виконавчої служби, таке виконавче провадження передається на виконання до органу державної виконавчої служби, державним виконавцем якого відкрито перше виконавче провадження, або в порядку, визначеному розділом V цієї Інструкції. У разі якщо виконавче провадження щодо одного й того самого боржника перебуває на виконанні у відділі примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби або відділі примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України виконавче провадження передається на виконання до цих відділів.

Однак державний виконавець Печерського ВДВС в м. Києві, який виніс постанову від 11 серпня 2017 року про відкриття виконавчого провадження, на порушення цих норм не перевірив через ЄДРВП наявність інших виконавчих проваджень про заявника як боржника, не направив виконавче провадження № 54482514 до Соборного відділу державної виконавчої служби міста Дніпра ОСОБА_1 територіального управління юстиції у Дніпропетровській області та не здійснив заходів примусового виконання рішення без здійснення заходів на направлення виконавчого провадження 54482514 до зведеного виконавчого провадження 11355726, хоча зобов’язаний був це зробити. Зазначена бездіяльність державного виконавця порушує права ПАТ КБ Приватбанк.

Все наведене свідчить, що державним виконавцем без всіх необхідних та достатніх дій, не було прийнято звернення заявника про вищезазначене, а отже вказана скарга обгрунтована.

Згідно ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов’язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до ч. З ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії або бездіяльність державного виконавця також можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Рішення, дії та бездіяльність начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, можуть бути оскаржені до керівника органу державної виконавчої служби вищого рівня. Начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, при здійсненні контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень має право у разі, якщо вони суперечать вимогам закону, своєю постановою скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем, зобов’язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому цим Законом. Керівник вищого органу державної виконавчої служби у разі виявлення порушень вимог закону визначає їх своєю постановою та надає доручення начальнику відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, щодо проведення дій, передбачених абзацами другим і третім цієї частини.

Незважаючи на вимоги закону, відсутня будь-яка реакція на таку бездіяльність державного виконавця керівника Печерського ВДВС міста Києва ОСОБА_1 територіального управління юстиції у місті Києві, до обов’язків якого входить здійснення контролю за своєчасністю, правильністю і повнотою виконання рішень підлеглими йому державними виконавцями, до якого заявник особисто зверталася ще на протязі 2017 року.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Положеннями ст. 449 ЦПК України визначено, що скаргу може бути подано до суду: у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод; у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.

Суд приймає до уваги також і ті обставини, що вказана заявником постанова про відкриття виконавчого провадження від 11 серпня 2017 року вже скасована і вирішувати питання зобов’язання вчинити певні дії немає потреби.

Відповідно до ст. 451 ЦПК України, за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги, суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи.

Відповідності до ст. 1 Закону України «Про державну виконавчу службу» та ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження», примусове виконання рішень судів та інших органів і (посадових осіб) в Україні покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства Юстиції України.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов’язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно п. 1, 2, 3 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов’язаний вживати передбачених цим законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом. Державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження, зокрема, має право: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; здійснювати перевірку виконання юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами, фізичними особами - підприємцями рішень стосовно працюючих у них боржників; накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках, інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей; викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що знаходяться у виконавчому провадженні, а в разі неявки боржника без поважних причин виносити постанову про його привід через органи внутрішніх справ; вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або від боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог державного виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження; у разі ухилення боржника від виконання зобов’язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов’язань за рішенням.

Відповідно до ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на і території України.

Скарга подається до суду, який видав виконавчий документ.

З аналізу вищезазначеного суд робить висновок про те, що на виконання вказаних рішень районного суду державний виконавець повинен дотримуватися вимог законодавства про виконавчу службу, виконавче провадження та інш., перевіряти правильність виконавчих документів межах своїх повноважень (описки та інш.), дотримуватися вимог про арешт майна, строки пред’явлення виконавчих документів до виконання і в цьому сенсі головним державним виконавцем зроблене все, що потрібно робити згідно вказаної Інструкції та Закону, цей державний виконавець допустив неправомірні дії та бездіяльність, а начальник вказаного відділу здійснював відповідний контроль за цим.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємозв'язок доказів у їх сукупності.

Всебічне дослідження усіх обставин справи та письмових доказів, з урахуванням допустимості доказів та узгодженістю і несуперечністю між собою дають об’єктивні підстави вважати, що скарга підлягає частковому задоволенню.

Не може суд прийняти до уваги не згоду зацікавлених осіб зі скаргою, оскільки вони спростовуються вищенаведеним і нічим об’єктивно не підтверджуються.

При таких обставинах суд вважає можливим скаргу задовольнити частково та визнати незаконними дії і бездіяльність державного виконавця і службових осіб Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_1 територіального управління юстиції у місті Києві стосовно не перевірки ЄДРВП на наявність інших виконавчих проваджень, за якими ПАТ КБ “Приватбанк” є боржником при відкритті виконавчого провадження, не направлення виконавчого провадження № 54482514 до Соборного відділу державної виконавчої служби міста Дніпра ОСОБА_1 територіального управління юстиції у Дніпропетровській області та здійснення заходів примусового виконання рішення без здійснення заходів на направлення виконавчого провадження 54482514 до зведеного виконавчого провадження 11355726, в задоволенні решти скарги ПАТ “Комерційний банк “Приватбанк” про зобов’язати вчинити певні дії слід відмовити.

Таким чином суд вважає, що обставини скарги знайшли своє об’єктивне підтвердження в ході судового засідання, скарга підлягає частковому задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 3, 8, 19, 55, 124 Конституції України, ст. 3 Закону України «Про виконавчу службу», ст. 3, 5, 6, 7, 11, 18, 19, 25, 27, 31, 32, 40, 45, 48, 52, 63, 82, 83 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 258-261, 352-354, 447-453 ЦПК України, суд –

УХВАЛИВ:

Скаргу задовольнити частково.

Визнати незаконними дії і бездіяльність державного виконавця і службових осіб Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_1 територіального управління юстиції у місті Києві стосовно не перевірки ЄДРВП на наявність інших виконавчих проваджень, за якими ПАТ КБ “Приватбанк” є боржником при відкритті виконавчого провадження, не направлення виконавчого провадження № 54482514 до Соборного відділу державної виконавчої служби міста Дніпра ОСОБА_1 територіального управління юстиції у Дніпропетровській області та здійснення заходів примусового виконання рішення без здійснення заходів на направлення виконавчого провадження 54482514 до зведеного виконавчого провадження 11355726.

В задоволенні решти скарги Публічного акціонерного товариства “Комерційний банк “Приватбанк” про зобов’язати вчинити певні дії відмовити.

Ухвалу може бути оскаржено в апеляційний суд Дніпропетровської області шляхом подання апеляційної скарги протягом 15 днів з дня проголошення ухвали, а у разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Повний текст ухвали складено 12 червня 2018 року.

Суддя –