Рішення № 74635875, 13.06.2018, Луганський окружний адміністративний суд

11.5

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

13 червня 2018 рокуСєвєродонецькСправа № 812/1347/18

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Смішлива Т.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Головного управління Держпраці у Луганській області до Лисичанського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області про визнання протиправним та скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління Держпраці у Луганській області до Лисичанського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 21.05.2018 позов залишено без руху для усунення недоліків.

На виконання ухвали суду позивачем надано суду уточнену позовну заяву в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати повідомлення від 21.02.2018 про повернення без прийняття до виконання виконавчого листа, виданого Луганським окружним адміністративним судом 09.02.2018 про застосування до Публічного акціонерного товариства “Лисичанськвугілля” в особі відокремленого підрозділу “Шахта Привільнянська” заходів реагування шляхом призупинки виконання робіт підвищеної небезпеки, ведення гірничих робіт у 1 північній лаві пл. 1-1-1, у зв’язку з загрозою життю та здоров’ю людей та постанову про наслідки перевірки виконавчого провадження від 10.05.2018 відповідача,

- зобов’язати відповідача відкрити виконавче провадження з виконання виконавчого листа в адміністративній справі № 812/1440/17 Луганського окружного адміністративного суду, який виданий 09.02.2018.

В обґрунтування позовних вимог позивач послався на те, що 12.02.2018 позивачем подана до Лисичанського міського відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області заява про примусове виконання разом з виконавчим листом виданий Луганським окружним адміністративним судом 09.02.2018 про застосування до Публічного акціонерного товариства “Лисичанськвугілля” в особі відокремленого підрозділу “Шахта Привільнянська” заходів реагування шляхом призупинки виконання робіт підвищеної небезпеки: ведення гірничих робіт у 1 північній лаві пл. 1-1-1, у зв’язку з загрозою життю та здоров’ю людей. Однак, відповідач 27.03.2018 виніс повідомлення про повернення вказаного виконавчого листа. Позивачем 29.03.2018 направлено скаргу на дії державного виконавця, про те, скаргу залишено без задоволення. Позивач посилаючись на Закон України “Про виконавче провадження” вважає прийняті рішення відповідача протиправними та безпідставними.

Відповідач позовну заяву не визнав надав суду відзив в якому зазначив, що до Лисичанського міського відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області надійшла заява про примусове виконання рішення за виконавчим листом № 812/1440/17 щодо застосування до відокремленого підрозділу “Шахта Привільнянська” Публічного акціонерного товариства “Лисичанськвугілля” заходів реагування шляхом призупинки виконання робіт підвищеної небезпеки: ведення гірничих робіт у 1 північній лаві пл. 1-1-1. Головним державним виконавцем 21.02.2018 прийнято рішення про відмову у прийнятті виконавчого документу. Відповідач з посиланням на статтю 10 Закону України «Про виконавче провадження» заначив, що виконання рішень не передбачає застосування заходів примусового виконання, передбачених Законом України «Про виконавче провадження». На підставі викладеного, просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі (арк.спр. 57).

Представник третьої особи надіслав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності, пояснень щодо позовних вимог не надав (арк.спр. 47).

13.06.2018 через канцелярію суду від представників сторін надійшли заяви про розгляд справи в порядку письмового провадження (ар.спр. 61, 62).

Відповідно до частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з’явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статті80 КАС України, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Судом встановлено, що 13.11.2017 Луганським окружним адміністративним судом у справі № 812/1440/17 винесено постанову про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) до Відокремленого підрозділу “Шахта “Привільнянська” державного підприємства “Лисичанськвугілля” (93191, Луганська область, м. Привілля, ідентифікаційний код відокремленого підрозділу 26349191, ідентифікаційний номер юридичної особи 32359108) заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) шляхом призупинки виконання робіт підвищеної небезпеки: ведення гірничих робіт у 1 північній лаві пл. 1-1-1. Постанова суду допущена до негайного виконання. (арк.спр. 48-51).

На виконання зазначеної постанови Луганським окружним адміністративним судом 09.02.2018 видано виконавчий лист (арк.спр. 6).

З метою примусового виконання вищевказаного рішення суду позивач звернувся до Лисичанського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області із заявою від 12.02.2018 про прийняття до виконання виконавчого листа в адміністративній справі № 812/1440/17, виданого 09.02.2018 Луганським окружним адміністративним судом (арк.спр. 5).

27.03.2018 на адресу позивача від Лисичанського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області надійшло повідомлення від 21.02.2018 б/н, в якому зазначено, що державним виконавцем розглянуто заяву щодо примусового виконання рішення суду та на підставі п. 7 частини четвертої статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ повернуто без прийняття до виконання. Відмова мотивована тим, що виконання рішення не передбачає застосування заходів примусового виконання рішення (арк.спр. 7-8).

Позивачем 29.03.2018 за вх.№ 01-15/1159 подано начальнику Лисичанського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області скаргу на дії державного виконавця (арк.спр. 9).

За результатами розгляду вказаної скарги начальником Лисичанського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області винесено постанову від 10.05.2018 про залишення скарги без задоволення (арк.спр. 10-12).

Вирішуючи справу по суті спору суд виходить з такого.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" (надалі – Закон № 1404) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Статтею 3 Закону № 1404 визначено перелік виконавчих документів, на підставі яких відповідно до цього Закону рішення підлягають примусовому виконанню, до якого віднесено, зокрема, виконавчі листи та накази, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Частиною першою статі 5 Закону № 1404 встановлено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Згідно статті 10 Закону № 1404 заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Відповідно до ч. 1, 2 статті 18 Закону № 1404 виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Згідно з п. 1 ч. 1 статті 26 Закону № 1404 виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Як встановлено судом, Лисичанський міський відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області, отримавши заяву Головного управління Держпраці у Луганській області про примусове виконання виконавчого листа, виданого 09.02.2018 Луганським окружним адміністративним судом на виконання постанови суду від 13.11.2017 у справі № 812/1440/17, повернув виконавчий лист без прийняття до виконання, пославшись на пункт 7 частини 4 статті 4 Закону № 1404, якою передбачено, що виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо виконання рішення не передбачає застосування заходів примусового виконання рішень.

Відповідно до ч. 7 статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного

Згідно з пунктом 10 частини першої статті 256 КАС України (в редакції, що діяла на момент винесення постанови суду від 13.11.2017 у справі 812/1440/17), постанови суду про повне або часткове зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо це загрожує життю та/або здоров'ю людей, виконуються негайно.

Як зазначалось судом раніше постановою суду від 13.11.2017 у справі 812/1440/17 застосовано до Відокремленого підрозділу “Шахта “Привільнянська” державного підприємства “Лисичанськвугілля” (93191, Луганська область, м. Привілля, ідентифікаційний код відокремленого підрозділу 26349191, ідентифікаційний номер юридичної особи 32359108) заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) шляхом призупинки виконання робіт підвищеної небезпеки: ведення гірничих робіт у 1 північній лаві пл. 1-1-1.

Отже, зазначена постанова є рішенням суду немайнового характеру, яким відповідача фактично зобов'язано утриматися від вчинення певних дій, вказаних у судовому рішенні. Постанова суду підлягає примусовому та негайному виконанню.

Відповідно до частини другої та четвертої статті 257 КАС України (в редакції, що діяла на момент винесення постанови), судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.

Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

За змістом частини першої статті 258 КАС України (в редакції, що діяла на момент винесення постанови), за судовим рішенням, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно та яке підлягає примусовому виконанню в порядку, передбаченому Законом України "Про виконавче провадження", за заявою осіб, на користь яких воно ухвалено, видається виконавчий лист.

Пунктом п’ятим частини першої статі 4 Закону № 1404 передбачено, що у виконавчому документі зазначається зокрема резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень.

Судом встановлено, що у виконавчому листі, виданому 09.02.2018 Луганським окружним адміністративним судом на виконання постанови суду від 13.11.2017 року у справі № 812/1440/17, відтворено резолютивну частину постанови та зазначено застосувати до Відокремленого підрозділу “Шахта “Привільнянська” державного підприємства “Лисичанськвугілля” (93191, Луганська область, м. Привілля, ідентифікаційний код відокремленого підрозділу 26349191, ідентифікаційний номер юридичної особи 32359108) заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) шляхом призупинки виконання робіт підвищеної небезпеки: ведення гірничих робіт у 1 північній лаві пл. 1-1-1.

У виконавчому листі визначений боржник, на якого покладається обов'язок щодо виконання цього рішення немайнового характеру.

Порядок виконання рішень немайнового характеру визначений розділом VIII Закону № 1404 та розділом IX Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2832/5), зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 30.09.2016 за №1302/29432 (надалі - Інструкція № 512/5).

Згідно Закону № 1404 та Інструкції № 512/5 до рішень немайнового характеру відносять рішення: про поновлення на роботі; про відібрання дитини; про виселення боржника; про вселення стягувача; інші рішення, за якими боржника зобов'язано особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення.

Так, відповідно до статті 63 Закону № 1404 за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Виконавець під час виконання рішення про заборону вчиняти певні дії або про утримання від вчинення певних дій доводить до відома боржника резолютивну частину такого рішення, про що складає відповідний акт. Після складення акта виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Частиною 6 статті 26 Закону № 1404 передбачено, що за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню).

Аналіз наведених законодавчих норм та змісту виконавчого листа № 812/1440/17 дає підстави для висновку, що вказаний виконавчий лист відповідає вимогам до виконавчого документа, встановленим статтею 4 Закону № 1404, у ньому чітко вказано ті дії, від вчинення яких боржник зобов'язаний утриматися. Порядок виконання рішень такого характеру встановлено статтею 63 Закону.

Суд зазначає, що та обставина, що за постановою Луганського окружного адміністративного суду від 13.11.2017 у справі № 812/1440/17 видано виконавчий лист, свідчить про те, що це судове рішення за своїм змістом передбачає застосування заходів примусового виконання рішення.

Відповідно до частини 1 статті 257 КАС України (в редакції, що діяла на момент винесення постанови), у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні. Так само на відповідних суб'єктів владних повноважень можуть бути покладені обов'язки щодо забезпечення виконання рішення.

Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" (частина 1 статті 5 Закону № 1404), водночас пункт 3 статті 6 Закону № 1404 встановлено, що у випадках, передбачених законом, рішення можуть виконуватися іншими органами.

Суд зауважує, що іншого органу, окрім органів державної виконавчої служби, який мав би повноваження виконувати зазначене рішення суду, Законом № 1404, нормативно-правовими актами, які регулюють діяльність органів державного нагляду (контролю), самим рішенням суду не визначено. Відтак, примусове виконання цього рішення на підставі виконавчого листа № 812/1440/17, виданого 08.02.2018, покладається саме на орган державної виконавчої служби.

Отже, посилання відповідача у повідомленні від 21.02.2018 № 1 б/н про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання на те, що цей виконавчий лист не передбачає застосування заходів примусового виконання рішення, є безпідставним.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку також про безпідставність постанови начальника Лисичанського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області від 10.05.2018 про наслідки перевірки виконавчого провадження, якою скарга начальника Головного управління Держпраці у Луганській області залишення без задоволення.

Таким чином, позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду з позовом позивачем сплачено судовий збір в розмірі 3524,00 грн (арк.спр. 20, 39), які підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 2, 9,80, 139, 241-250, 255, 271, 287, Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Головного управління Держпраці у Луганській області задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати повідомлення від 21.02.2018 про повернення без прийняття до виконання виконавчого листа № 812/1440/17, виданого Луганським окружним адміністративним судом 09.02.2018, та постанову про наслідки перевірки виконавчого провадження від 10.05.2018.

Зобов'язати Лисичанський міський відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області повторно розглянути заяву Головного управління Держпраці у Луганській області про примусове виконання виконавчого листа, виданого Луганським окружним адміністративним судом 09 лютого 2018 року в адміністративній справі № 812/1440/17 з урахування висновків суду.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Лисичанського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області (ідентифікаційний код 34864826, місцезнаходження: 93100, Луганська область, місто Лисичанськ, вулиця Менделєєва, будинок 53) на користь Головного управління Держпраці у Луганській області (ідентифікаційний код 39801404, місцезнаходження: 93100, Луганська область, м. Лисичанськ, вулиця Малиновського, будинок 1А) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3524,00 грн (три тисячі п’ятсот двадцять чотири гривні 00 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 287 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя ОСОБА_1