Постанова № 74635579, 13.06.2018, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Єдиний унікальний номер 235/3396/17 Номер провадження 22-ц/775/880/2018

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 червня 2018 року

Єдиний унікальний номер 235/3396/17

Номер провадження 22-ц/775/880/2018

Категорія 40

Апеляційний суд Донецької області в складі колегії:

судді-доповідача ОСОБА_1

суддів Халаджи О.В., Никифоряка Л.П.

за участю секретаря Глушка С.Г.

учасники справи:

позивач - ОСОБА_2

представник позивача - адвокат ОСОБА_3

представник відповідача - Головного управління національної поліції в Донецькій області ОСОБА_4, ОСОБА_5

представник відповідача - Управління Держапвної казначейської служби у м. Пок-ровську Донецької області ОСОБА_6

третя особа - ОСОБА_7

третя особа - Покровська місцева прокуратура, представники - ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11

розглянувши у відкритому судовому засіданні в в м. Бахмуті цивільну справу за по-зовом ОСОБА_12 до Головного управління національної поліції в Донецькій області, Управління Державної казначейської служби у м. Покровську Донець-кої області, треті особи: ОСОБА_7, Покровська місцева про-куратура про відшкодування моральної шкоди

- за апеляційною скаргою представника позивача ОСОБА_3 в інтересах позивача ОСОБА_12

на рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 27 берез-ня 2018 року, резолютивну частину якого ухвалено суддею Величко О.В. в м. Покровську в приміщені Красноармійського міськрайонного суду Донецької області 27 березня 2018 року в 16 годин 46 хвилин, повний текст якого не зазначено коли складено та долучено до матеріалів цивільної справи, -

ВСТАНОВИВ:

14 липня 2017 року позивач звернувся до Красноармійського міськрайонного суду Донецької області з зазначеним позовом.

3 жовтня 2017 року представником позивача була надана до суду уточнена позовна заява.

Свої вимоги позивач обгрунтовувал тим, що 17.09.2016 року він знаходився у своїх знайомих та вживав спиртові напої. Приблизно о 0 годин 50 хвилин він вишшов на вули-цю та підійшов до свого автомобілю НОМЕР_1 та визвав по телефону свою жінку, щоб вона була за кермом. В той час під’їхали представники поліції, серед яких був й ОСОБА_13 та склали на нього протокол, що він нібито керував автомобілем з ознаками алкогольного спяніння. Крім того, працівниками поліції до нього булла застосована фізична сила. Красноармійським міськрайонним судом його було виз-нано виним за ч.1 ст.130 КПАП України, але Апеляційним судом Донецької області цю постанову було скасоване та справу закрито на підставі п.7 ч.1 ст.247 КпАП України. Вважає, що його безпідставно притягли до відповідальності, застосували фізичну силу та образили, чим причинили моральну шкоду, яку він оцінює в 50 000 гривень.

Рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 27 березня 2018 року у задоволенні позовних вимог було відмовлено. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд виходив із того, що доказів, які б підтвердили незаконність дій працівників поліції в момент документування позивача, у судовому засіданні не встанов-лено. А оскільки не встановлена незаконність дій працівників поліції, відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

На вказане рішення представник позивача - адвокат ОСОБА_3 в інтересах по-зивача ОСОБА_12 подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення Красноармійсько-го міськрайонного суду Донецької області від 27 березня 2018 року скасувати і ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди у повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги представник позивача зазначила, що судом першої інстанції не взято до уваги, що у ч.1 ст.35 Закону України «Про національну поліцію» викладений вичерпний перелік підстав для зупинення транспортного засобу. Наголошує на тому, що позивач не був у транспортному засобі та не керував їм на момент затримання. Відмовився підписати протокол та надати посвідчення водія, оскільки не ке-рував транспортним засобом. З боку працівників поліції була нецензурна лайка. Крім того, працівники поліції самовільно відкрили його автомобіль та проникли у салон, відкрили капот та зняли високовольтні провода. Вважає, що працівник поліції, який виніс постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КпАП України не мав необхідних повноважень, але суд першої інстанції цього не перевірив. Таким чином, судом першої інстанції були суттєво порушені норми матеріального та процесуального права.

Від представника Головного управління національної поліції в Донецькій області надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить апеляційну скагу залишити без задоволення, а рішення суду залишити без змін.

Обгрунтовуючи свою позиції представник відповідача зазначає, що судом було встановлено, що ОСОБА_12 було притягнуто до відповідальності за вчинення адмініс-тративного правопорушення, передбаченого ст.126 КпАП України. Ця обставина спростовує ствердження позивача про незаконні дії поліції.

Представник прокуратури в судовому засіданні просив у задоволенні апеляційної скарги відмовити, рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Представник ГУНП України в Донецькій області ОСОБА_5, у судове засідання не зявився у зв’язку з надходження в черговій відпустці. Суд вважає, що ця обставина не є перешкодою для розгляду справи, оскільки в ГУНП України в Донецькій області є цілий відділ правового забезпечення.

Інші учасники справи будучи належним чином повідомлені (а.с.156, 157) про день та час розгляду справи у судове засідання не з’явились, що не є перешкодою для розгляду справи (ч.2 ст.372 ЦК України).

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши ма¬теріали справи та перевірив-ши доводи апеляційної скарги в межах апеляційного оскарження, апеляційний суд вважає, що скарга задоволенню не підлягає, а оска¬ржуване рішення слід залишити без змін, виходячи з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що що на підставі протоколу про адміністрати-вне правопорушення від 17.09.2016 року відносно ОСОБА_12 винесено постанову про притягнення останнього до адміністративної відповідальності за ст. 126 ч. 1 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 425 грн. ( а. с. 5,6).

Постановою Красноармійського міськрайонного суду від 15.11.2016 року ОСОБА_12 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП, накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян тобто 10200 грн. в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік ( а. с. 9-10).

Постановою апеляційного суду Донецької області від 13.04.2017 року постанову Красноармійського міськрайонного суду від 15.11.2016 року про притягнення ОСОБА_12 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП скасовано, провадження у справі закрито на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв’язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. (а. с. 11-12).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач щодо неправомірних дій працівників по-ліції звертався до начальника Головного Управління НПУ у Донецькій області. Згідно висновку службової перевірки за фактами, викладеними у повторній скарзі ОСОБА_12, факти, що стали підставою для перевірки, та які викладені в скарзі ОСОБА_12, не знайшли свого підтвердження ( а. с. 23,24).

Згідно висновку за результатами розгляду повторної скарги ОСОБА_12 інформа-ції, яка б вказувала на протиправність дій працівників поліції під час документування не-правомірної діяльності заявника, додатково не отримано ( а. с. 76).

В судовому засіданні встановлено, що постанови про притягнення до адміністратив-ної відповідальності ОСОБА_12 серії ПС2 № 631892 за ст. 126 ч. 1 КУпАП на момент розгляду справи не скасовано. Згідно автоматизованої системи виконавчих проваджень вказана постанова № ПС2 № 631892 від 17.09.2016 року про стягнення з ОСОБА_12 штрафу у розмірі 850 грн. перебувала на виконання у Покровському міськрайонному ВДВС, інформації щодо сплати зазначеного вище штрафу не міститься. ( а.с. 83).

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що адміністративний позов ОСОБА_12 до поліцей-ського Покровського відділу поліції Головного управління НПУ в Донецькій області ОСОБА_14 про визнання дій при складанні протоколу про адміністративне правопо-рушення та проникнення до автомобілю незаконними, скасування постанови про адмініс-тративне правопорушення залишено без розгляду ( а. с. 79-80) .

Доводи представника позивача про те, що з оглянутого відеозапису, який міститься в адміністративному матеріалі, вбачається незаконність дій працівників поліції, суд не приймає до уваги, оскільки по-перше, постановою Апеляційного Суду Донецької області від 13.04.2017 року встановлено, що вказаний відеозапис отримано в незаконний спосіб, по-друге, із зазначеної постанови також вбачається , що інформація, яка записана диску, має розбіжності з матеріалами справи.

Інших доказів, які б підтвердили незаконність дій працівників поліції в момент до-кументування позивача в судовому засіданні не встановлено.

Оскільки в судовому засіданні не встановлена незаконність дій працівників поліції Покровського ВП НПУ в Донецькій області при складанні останніми протоколів про ад-міністративне правопорушення відносно позивача по справі ОСОБА_12, інших доказів, які б свідчили про незаконність їх дій суду не надано, суд, враховуючи вищезазначені норми права, обставини справи, приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, про відмову у задо-воленні позовних вимог.

З копії постанови Красноармійського міськрайонного суду від 15.11.2016 року, якою ОСОБА_12 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаче-ного ст. 130 ч. 1 КУпАП (а.с.9-10) вбачається, що 17.09.2016 року в період часу з 22 годин 23 хвилин до 22 годин 24 хвилин по вулиці рухався автомобіль ВАЗ 21021, водій якого не доїжджаючи до патруля поліції з’їхав праворуч та зупинився на зупинці громадського транспорту. В судовому засіданні ОСОБА_12 визнав, що водієм є саме він.

З копії постанови Апеляційного суду (а.с.11-12) вбачається, що причиною скасуван-ня постанови Красноармійського міськрайонного суду від 15.11.2016 року та закриття провадження у справі стала та обставина, що суд першої інстанції встановив, що ОСОБА_12 був за кермом у 22 години 24 хвилини, а визнав його винним, що він був за кермом (власно як й зазначено у протоколі) в 0 годин 50 хвилин, тобто в основу судового рішення були покладені відеозаписи, отримані у незаконним спосіб.

Судом першої інстанції правильно застосовоні положення матеріального права та за-значено, що відшкодування моральної шкоди, завданої фізичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю здійснюється за правилами ст. 1167 ЦК України з ура-хуванням вимог ст. 23 ЦК України та роз'яснень, що містяться в постанові Пленуму Вер-ховного Суду від 31.03.1995 року "Про судову практику в справах про відшкодування мо-ральної (немайнової) шкоди".

Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка його завдала, за наявності його вини. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка його завдала якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

У пункті 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.1995 № 4 роз’яснено, що обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування мора-льної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її за-подіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіюва-ча та вини останнього в її заподіянні.

Таким чином, для наявності підстав для відшкодування шкоди треба що були винні, протиправні дії робітників поліції під час складання протоколів про адміністративні по-рушення на позивача.

Доказів про винні, протиправні дії робітників поліції під час складання протоколів про адміністративні порушення на позивача матеріали цивільної справи не містять.

Відповідно до ст.ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обстави-ни, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Тобто рішення суду першої інстанції прийнято в межах позовних вимог по наявним у справі доказам.

Відмова позивача надати посвідчення водії та відмова від виконання законних вимог робітників поліції не дає підстав вважати, що робітники поліції своїми діями причинили моральну шкоду позивачу.

Таким чином доводи апеляційної скарги не впливають на правильність рішення суду першої інстанції.

Згідно з ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну ска-ргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ух-валив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ухвалене судом рішення відповідає вимогам ст. 263 ЦПК України, підстав для його скасування за доводами апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375 ЦПК України, апеляційний суд Донецької області, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_3 в інтересах позивача ОСОБА_12 залишити без задоволення.

Рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 27 березня 2018 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рі-шення.

Повне судове рішення складено та долучено до матеріалів цивільної справи 13 черв-ня 2018 року.

Суддя-доповідач ОСОБА_1

Судді Халаджи О.В. Никифоряк Л.П.