Рішення № 74634899, 07.06.2018, Краматорський міський суд Донецької області

Справа № 234/1313/18

Провадження № 2/234/1276/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2018 року м. Краматорськ

Краматорський міський суд Донецької області в складі:

головуючого судді Фоміної Ю.В.,

при секретарі Кравченко Я.Ю.,

за участю представника позивача ОСОБА_1, відповідачки ОСОБА_2, представника відповідачки ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу №234/1313/18 за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

Позивач 05.02.2018 року звернувся до Краматорського міського суду Донецької області з позовом про стягнення заборгованості з ОСОБА_2, який обґрунтовує тим, що відповідачка з метою отримання банківських послуг підписала заяву б/н від 14.03.2011 року, згідно якої отримала кредит у розмірі 20000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою» та «Тарифами банку», які викладені на банківському сайті, складає між ним і Банком Договір, про що свідчить підпис відповідача у заяві. Щодо встановлення та зміни кредитного ліміту Банк керувався п.п.2.1.1.2.3, 2.1.1.2.4 Договору, на підставі яких Відповідач при укладенні Договору дав свою згоду, щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою Банку. Заявою відповідача підтверджується той факт, що він був повністю проінформований про умови кредитування в ПАТ КБ «Приватбанк», які були надані йому для ознайомлення в письмовій формі. Також одночасно із вищезазначеним свідченням приєднання до угоди Відповідача, дія Договору підтверджується фактом користування відповідачем картковим рахунком та використанням кредитних коштів, що повністю узгоджується з ч.2 ст.642 ЦК України, згідно якої особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції. ПАТ КБ «Приватбанк» свої зобов’язання за Договором виконав в повному обсязі, а саме надав Відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах, передбачених Договором та в межах встановленого кредитного ліміту. Відповідач не надав своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов’язаннями. Станом на 26.11.2017 року виникла заборгованість в розмірі 155221,02 грн., яка складається з: 20091,79 грн. – тіло кредиту; 5435,78 грн. – заборгованість по процентам за користування кредитом; 129693,45 грн. – заборгованість за пенею. Просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором б/н від 14.03.2011 р. у розмірі 117000,00 грн. (тіло кредиту на суму 20091,79 грн., проценти на суму 5435,78 грн., пеню в розмірі 91472,43 грн.) та витрати по оплаті судового збору в розмірі 1762,00 грн.

Представник позивача в судовому засідання позовні вимоги підтримав повністю та пояснив, що відповідачка отримала у 2011 року кредитні кошти в вигляді кредитного ліміту, який у 2012 році був встановлений у розмірі 20000,00 грн., в анкеті підписалася, що ознайомлена з умовами та правилами банку, користувалася цими коштами, але згодом припинила виконувати зобов’язання по поверненню кредитних коштів. Просить позовні вимоги задовольнити повністю.

Відповідачка в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечила у повному обсязі та пояснила, що вона дійсно у 2011 році отримала кредитну картку, якою користувалася. Завжди намагалася повертати кошти, але 30.05.2015 року невідомі перевели з її карточки 16000,00 грн., про що вона повідомила банк та звернулася до поліції. На даний час за цим фактом відкрито кримінальне провадження, але їй не відома стадія його розгляду. 22.06.2015 року вона письмово зверталася до банку, просила, щоб їй не враховували суму 16000 грн., просила, щоб банк звертався до суду із позовом, але банк умисно тягнув час.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечив повністю, в судових дебатах визнав суму боргу у розмірі 4091,79 грн., яка входить до тіла кредиту та пояснив, що 16000 грн. із картки відповідачки було знято кримінальним шляхом протягом 1 дня, слідство на даний час триває, проценти нараховані на всю заявлену суму, а отже їх розрахунок не вірний. Пеню нарахована в порушення Умова та правил, які діями у 2012 році. Просить в задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши надані в справі докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково виходячи з наступного.

Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

Згідно ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності зі ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст.1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до ч.1,2 ст.207 ЦК Україна, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

У судовому засіданні встановлено, що 14.03.2011 року відповідачка ОСОБА_2 підписала анкету-заяву про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг у Приватбанку, але із цієї анкети не вбачається, що між сторонами був укладений саме кредитний договір, бо в анкеті не має позначки про бажання ОСОБА_2 оформити саме кредитну картку. (а.с.15).

Будь-яких інших документів, в яких мається підпис сторін (сторони) в підтвердження укладення кредитного договору, позивачем не представлено.

Довідки про умови кредитування, зміну тарифів, витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку (а.с.14,16-50, 86-109, 145-150) не мають підпису відповідачки.

Як вбачається з банківської виписки за карткою ОСОБА_2, остання дійсно користувалася наданими банком коштами, про що також не заперечувала в судовому засіданні (а.с.159-167)

Згідно довідки-розрахунку загальна сума заборгованості станом на 26.11.2017 року становить 155221,02 грн., яка складається з: 20091,79 грн. – тіло кредиту; 5435,78 нараховані відсотки; 129693,45 грн. – пеня (а.с.12-13).

Таким чином, позивачем не доведено, що між банком та ОСОБА_2 був укладений у письмовій формі саме кредитний договір із зазначенням суттєвих умов, в тому числі розміру наданих грошових коштів, процентів та пені за неналежне виконання умов договору.

Відповідно до ст.1046 КК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

В судовому засіданні встановлено, що відповідачка ОСОБА_2 користувалася коштами банку, а отже між сторонами виникли правовідносини, які випливають із договору позики.

Відповідно до копії витягу з кримінального провадження №12015050390001158 від 06.05.2015 року, 05.06.2015 року до ЧЧ Краматорського МВ ГУМВС України в Донецькій області надійшло повідомлення від ОСОБА_2 про те, що 30.05.2015 року невідома особа шляхом обману заволоділа грошовими коштами у сумі 16000,00 грн., здійснивши перевод з її карткового рахунку ПАТ «Приватбанк». В даному кримінальному провадженню ОСОБА_2 була визнана потерпілою (а.с.70)

Відповідно до виписки по картковому рахунку, дійсно 27.05.2015 року та 30.05.2015 року мало місце банківська операція, відповідно до якої з картки відповідачки були перераховані грошові кошти на загальну суму 16000,00 грн. Кошти були переведені через унікальний веб-інтефейс Liqpay.

Суд звертає увагу, що позивачем не надано належних доказів оформлення та укладання між сторонами та відповідно отримання позичальником Пам’ятки Клієнта, Умов та правил надання банківських послуг і Тарифів, щоб у сукупності із Заявою, свідчило про укладений у належній формі договору між сторонами про надання банківських послуг.

Відповідачка визнала, що вона користувалася грошима банку та має борг у сумі 4091,79 грн.

Відповідно до ч.1 ст.1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Таким чином, з відповідачки на користь позивача підлягають стягнення сума боргу, яка виникла у зв’язку із позикою в сумі 4091,79 грн. Сума основного боргу в розмірі 16000,00 грн., нараховані банком відсотки в сумі 5435,78 грн. та пеня в сумі 91472,43 грн. задоволенню не підлягають у зв’язку із недоведеністю укладення між сторонами кредитного договору.

Разом з тим, відповідно до ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Таким чином, позивач має право на стягнення з відповідача процентів на рівні облікової ставки НБУ, які за період з 30.05.2015 року (останній платіж в сумі 1500 грн.) до 07.06.2018 року становить 2188,88 грн., яка має наступний розрахунок:

1)з 30.05.2015 року до 27.09.2015 року, що становить 90 днів облікова ставка НБУ дорівнювала 30%, таким чином проценти за цей період становлять: 4091,79 грн. х 30% х 90 днів /365 = 302,68 грн.;

2)з 28.08.2015 року до 24.09.2015 року, що становить 28 днів, облікова ставка НБУ дорівнювала 27%, таким чином проценти за цей період становлять: 4091,79 грн. х 27% х 28 днів /365 = 84,75 грн.;

3) з 25.09.2015 року до 21.04.2016 року, що становить 209 днів, облікова ставка НБУ дорівнювала 22%, таким чином проценти за цей період становлять: 4091,79 грн. х 22% х 209 днів /365 = 515,45 грн.;

4) з 22.04.2016 року до 26.05.2016 року, що становить 35 днів, облікова ставка НБУ дорівнювала 19%, таким чином проценти за цей період становлять: 4091,79 грн. х 19% х 35 днів /365 = 74,55 грн.;

5)з 27.05.2016 року до 23.06.2016 року, що становить 28 днів, облікова ставка НБУ дорівнювала 18%, таким чином проценти за цей період становлять: 4091,79 грн. х 18% х 28 днів /365 = 56,50 грн.;

6)з 24.06.2016 року до 28.07.2016 року, що становить 35 днів, облікова ставка НБУ дорівнювала 16,5%, таким чином проценти за цей період становлять: 4091,79 грн. х 16,5% х 35 днів /365 = 64,74 грн.;

7)з 29.07.2016 року до 15.09.2016 року, що становить 49 днів, облікова ставка НБУ дорівнювала 15.5%, таким чином проценти за цей період становлять: 4091,79 грн. х 15,5% х 49 днів /365 = 85,14 грн.;

8)з 16.09.2016 року до 27.10.2016 року, що становить 42 дня, облікова ставка НБУ дорівнювала 15%, таким чином проценти за цей період становлять: 4091,79 грн. х 15% х 42 дня /365 = 70,63 грн.;

9)з 28.10.2016 року до 13.04.2017 року, що становить 168 днів, облікова ставка НБУ дорівнювала 14%, таким чином проценти за цей період становлять: 4091,79 грн. х 14% х 168 днів /365 = 263,67 грн.;

10)з 14.04.2017 року до 25.05.2017 року, що становить 42 дня, облікова ставка НБУ дорівнювала 13%, таким чином проценти за цей період становлять: 4091,79 грн. х 13% х 42 дня /365 = 61,21 грн.;

11)з 26.05.2017 року до 26.10.2017 року, що становить 154 дня, облікова ставка НБУ дорівнювала 12,5%, таким чином проценти за цей період становлять: 4091,79 грн. х 12,5% х 154 дня /365 = 215,80 грн.;

12)з 27.10.2017 року до 14.12.2017 року, що становить 49 днів, облікова ставка НБУ дорівнювала 13,5%, таким чином проценти за цей період становлять: 4091,79 грн. х 13,5% х 49 днів /365 = 74,16 грн.;

13)з 15.12.2017 року до 25.01.2018 року, що становить 42 дня, облікова ставка НБУ дорівнювала 14,5%, таким чином проценти за цей період становлять: 4091,79 грн. х 14,5% х 42 дня /365 = 68,27 грн.;

14)з 26.01.2018 року до 01.03.2018 року, що становить 35 днів, облікова ставка НБУ дорівнювала 16%, таким чином проценти за цей період становлять: 4091,79 грн. х 16% х 35 дня /365 = 64,57 грн.;

15)з 02.03.2018 року до 07.06.2018 року, що становить 98 днів, облікова ставка НБУ дорівнювала 17%, таким чином проценти за цей період становлять: 4091,79 грн. х 17% х 98 днів /365 = 186,76 грн.

Таким чином, з відповідачки на користь позивача підлягають стягненню заборгованість за позикою в сумі 4091,79 грн. та проценти в сумі 2188,88 грн., а всього 6280,67 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача необхідно стягнути на корить ПАТ КБ «Приватбанк» витрати по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 94,59 грн. (1762 грн. х 6280,67 грн. / 117000,00 грн.)

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 12, 81, 89, 141, 263, 265, 280, 281-284, 289 ЦПК України, ст.ст. 525, 526, 530, 536, 549, 550, 611, 1046-1049, 1054 ЦК України,

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, зареєстрованої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», ЄДРПОУ 14360570, місцезнаходження: м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги,50, заборгованість за договором позики, яка утворилася станом на 07.06.2018 року в сумі 6280,67 грн. (шість тисяч двісті вісімдесят грн. 67 коп.), з яких: 4091,79 грн. – основна сума боргу, 2188,88 грн. – проценти.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, зареєстрованої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», ЄДРПОУ 14360570, місцезнаходження: м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги,50, судовий збір в сумі 94,59 грн.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Донецької області через Краматорський міський суд Донецької області (Перехідні положення п.п. 15, 15.5), протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду – якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлений 12 червня 2018 року.

Суддя ОСОБА_4