Постанова № 74634494, 13.06.2018, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 143/518/18

Провадження № 22-ц/772/1232/2018

Категорія: 27

Головуючий у суді 1-ї інстанції ОСОБА_1

Доповідач:ОСОБА_2

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2018 рокуСправа № 143/518/18м. Вінниця

Апеляційний суд Вінницької області у складі:

Головуючого судді: Голоти Л.О.,

суддів: Стадника І.М., Рибчинського В.П.,

за участю секретаря судового засідання Топольської В.О.,

учасники справи:

позивач : ОСОБА_3,

відповідач : Фермерське господарство «Ланецького»,

відповідач : ОСОБА_4,

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_3 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Фермерського господарства «Ланецького», ОСОБА_4 про стягнення пені,

за апеляційною скаргою Фермерського господарства «Ланецького» на ухвалу Погребищенського районного суду Вінницької області від 18.04.2018 року, постановлену у складі судді Марченко Л. В., -

в с т а н о в и в :

У квітня 2018 року ОСОБА_3 звернувся у суд з позовом до ФГ «Ланецького» та ОСОБА_4 про стягнення пені.

Одночасно з позовом ОСОБА_3 подано до суду заяву про забезпечення позову, яку обґрунтував тим, що відповідачі ОСОБА_4 та ФГ «Ланецького» є недобросовісними учасниками цивільних відносин, які тривалий час умисно ухиляються від повернення отриманої ними позики та сплати пені за укладеними договорами. Крім того, ФГ «Ланецького» має величезні боргові зобов’язання у зв’язку з чим може вжити заходів спрямованих на приховування чи відчуження належних йому активів, зокрема обтяжити майбутній врожай, щоб кредитори не змогли звернути на нього стягнення, відчужити рухоме та нерухоме майно на користь підставних третіх осіб, приховати кошти які надходитимуть на його рахунки тощо. Враховуючи вказані обставини позивач вважає, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду у випадку задоволення позову про стягнення з відповідачів 8 922 456.97 грн. пені.

На думку позивача накладення арешту на грошові кошти та на майно ФГ «Ланецького» в межах суми боргу та заборона ФГ «Ланецькому» відчужувати і обтяжувати майно за рахунок якого може бути погашений борг перешкодить ухиленню ФГ «Ланецького» від виконання судового рішення, тому позивач просив забезпечити позов шляхом :

1) накладення арешту на рухоме та нерухоме майно ФГ «Ланецького», а також грошові кошти, які належать ФГ «Ланецького» в межах суми боргу 8922456,97 грн.;

2) заборонити ФГ «Ланецького» вчиняти будь-які дії спрямовані на обтяження чи відчуження належного йому майна.

Ухвалою Погребищенського районного суду Вінницької області від 18.04.2018 року заяву задоволено.

Накладено арешт на рухоме та нерухоме майно, а також на грошові кошти, які належать Фермерському господарству «Ланецького» в межах суми боргу - 8 922 456.97 грн.;

Заборонено ФГ «Ланецького» вчиняти будь-які дії спрямовані на обтяження чи відчуження належного йому майна в межах суми боргу - 8 922 456.97 грн.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що види забезпечення позову, які просить застосувати позивач є обґрунтованими, оскільки вони гарантуватимуть що до ухвалення судового рішення та набрання ним законної сили у ФГ «Ланецького» залишаться активи, що в свою чергу гарантуватиме виконання рішення суду про задоволення позову.

Не погоджуючись із ухвалою суду, ФГ «Ланецького» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду та відмовити в задоволенні заяви про забезпечення позову.

Подана апеляційна скарга обґрунтована тим, що наклавши арешт на грошові кошти на рахунках господарства, суд першої інстанції без будь-яких обґрунтованих мотивів обмежив господарську діяльність фермерського господарства «Ланецького», адже зупинено всі видаткові операції по рахунках в тому числі з яких виплачується працівниками фермерського господарства заробітна плата, пенсія, допомога по загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню, яка виплачується у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю, вагітністю та пологами. Таким чином, судом першої інстанції порушено ч. 4 ст. 150 ЦПК України.

Посилається на те, що в оренді фермерського господарства знаходиться близько 950 га землі, а тому накладення арешту на грошові кошти господарства в кінцевому результаті призведе до зупинки діяльності господарства, і як наслідок звільнення працюючого персоналу та банкрутства.

Вказує, що накладення арешту на нерухоме майно в межах суми позову є цілком достатнім для гарантування позивачу майбутнього виконання рішення суду, у випадку якщо воно буде на його користь, а арешт грошових коштів призведе лише до невідворотних наслідків для господарства.

Стверджує, що відповідно до висновку про ринкову вартість цілісного майнового комплексу ФГ «Ланецького» станом на 24.01.2018 року вартість комплексу складає 24230800 грн.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_5, який діє в інтересах ОСОБА_3, посилаючись на необґрунтованість апеляційної скарги, просить залишити її без задоволення, а ухвалу суду – без змін.

У судовому засіданні адвокат ФГ «Ланецького» ОСОБА_6 підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити.

Адвокат позивача ОСОБА_5 просив залишити ухвалу без змін, зазначивши, що оскільки арешт накладено в чітко зазначеній сумі, яка є співмірною заявленим вимогам права відповідачів та інших осіб ухвалою суду не порушуються.

Адвокат ОСОБА_4 ОСОБА_7 просив скасувати ухвалу суду першої інстанції про забезпечення позову, оскільки вона перешкоджає господарській діяльності ФГ Ланецького».

Згідно з ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до п.п. 8 п. 1 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіряючи законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, обговоривши підстави апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що вона підлягає задоволенню частково виходячи з наступного.

За змістом ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно з ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржувана ухвала суду першої інстанції не в повній мірі відповідає вимогам законності та обґрунтованості.

За змістом ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред’явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

У відповідності до ст. 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема : накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.

Згідно з ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

Пленум Верховного Суду України у роз’ясненнях, викладених у абз. 3 п.4, п. 6 постанови № 9 від 22.12.2016 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» роз’яснив судам, що вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв’язку із застосуванням відповідних заходів. Особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові № 6-605цс16 від 25.05.2016 року, забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці, зокрема «рішення Шмалько проти України, п. 43» зазначає, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод проголошує «право на суд», одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін.

Отже, невжиття заходів забезпечення позову, може призвести до утруднення виконання рішення суду, якщо воно буде прийняте на користь позивача, а відтак й до порушення права особи на доступ до правосуддя, в аспекті ст. 6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод».

Висновок суду першої інстанції про задоволення заяви про забезпечення позову у виді накладення арешту на рухоме та нерухоме майно в межах суми боргу 8922456,97 грн., а також заборону ФГ «Ланецького» вчиняти будь-які дії спрямовані на обтяження чи відчуження належного йому майна в межах суми боргу 8 922 456.97 грн., колегія суддів вважає обґрунтованим.

Посилання апелянта на те, що ухвалою Погребищенського районного суду у справі № 143/1269/17 від 27.09.2017 року вже було забезпечено інший позов ОСОБА_3 та накладено арешт на цілісний майновий комплекс ФГ «Ланецького» у вигляді заборони на його відчуження та заборонено державним реєстраторам та нотаріусам вчиняти будь-які дії, пов’язані із державною реєстрацією речових прав, на думку колегії суддів не є підставою для відмови у задоволенні заяви, оскільки забезпечення позову у даній справі не може залежати від обставин іншої справи та виконання рішення суду у справі № 143/1269/17.

Крім того, в апеляційній скарзі апелянт зазначає, що накладення арешту на нерухоме майно в межах суми позову є цілком достатнім для гарантування позивачу майбутнього виконання рішення суду, тобто апелянт погоджується з ухвалою суду в цій частині, хоча у прохальній частині апеляції просить скасувати ухвалу повністю.

Враховуючи, що відповідачі тривалий час ухиляються від повернення отриманої ними позики за укладеним договором, відсутність заяви відповідачів про зустрічне забезпечення; беручи до уваги ціну позову, а також розмір судових витрат, який буде підлягати розподілу і також має захистити інтереси потерпілої сторони, а також, що вимоги ст. 150 ЦПК України передбачають одночасне накладення арешту на майно та грошові кошти, колегія суддів відхиляє посилання апелянта про те, що накладення арешту на нерухоме майно є цілком достатнім для гарантування позивачу майбутнього виконання рішення суду і додаткового забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти господарства не потребує.

У той же час, задовольняючи заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, які належать ФГ «Ланецького», в межах суми боргу 8922456,97 грн., суд першої інстанції не врахував необхідність відповідачів проводити обов’язкові платежі, як то сплата заробітної плати та розрахунки з контрагентами, а тому колегія суддів приходить висновку про доцільність внесення змін в ухвалу суду першої інстанції відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України, доповнивши резолютивну частину ухвали про застосування забезпечення позову у виді накладення арешту на грошові кошти, які належать ФГ «Ланецького», фразою «крім грошових коштів, що знаходяться на поточних рахунках ФГ «Ланецького».

Аргументи апеляційної скарги про скасування ухвали суду першої інстанції в повному обсязі та постановленні нової про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову, колегія суддів вважає необґрунтованими, адже наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують висновків суду першої інстанції в іншій частині вирішення заяви про забезпечення позову, з якими погоджується колегія суддів та вважає їх обґрунтованими.

Керуючись п. п. 8 п. 1 розділу ХІІІ Перехідних положень, ст. ст. 7, 258 ч.4, 259 ч.1, 367, 369, 374, 375, 376, 382, 384, 389 ЦПК України, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Фермерського господарства «Ланецького» задовольнити частково.

Ухвалу Погребищенського районного суду Вінницької області від 18.04.2018 року про забезпечення позову змінити, доповнивши друге речення резолютивної частини ухвали після слів «а також на грошові кошти, які належать Фермерському господарству «Ланецького»» фразою «крім грошових коштів, що знаходяться на поточних рахунках Фермерського господарства «Ланецького».

В іншій частині ухвалу Погребищенського районного суду Вінницької області від 18.04.2018 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий Підпис Л. О. Голота

Судді: Підпис І.М. Стадник

ОСОБА_8 Рибчинський

Згідно з оригіналом

Головуючий Л. О. Голота