Рішення № 74634471, 13.06.2018, Дружківський міський суд Донецької області

Єдиний унікальний номер 229/688/17

Номер провадження 2/229/596/2018

Категорія 26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2018 року Дружківський міський суд Донецької області

у складі: головуючого –судді Гонтар А.Л.

при секретарі Костенко В.М.

за участі представника позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суда м. Дружківка цивільну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства комерційний банк 'Приватбанк' до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в :

позивач ПАТ КБ "Приватбанк" 01 березня 2017 р. звернулось до Дружківського міського суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що 15 червня 2007 року між ПАТ КБ “Приватбанк” та ОСОБА_2 укладено договір, відповідно до умов якого банк надав позичальнику кредит у сумі 2400 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою за користування кредитом у розмірі 22,80 відсотків на рік на суму залишку заборгованості, з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

ПАТ КБ "Приватбанк" цілком виконав зобов’язання перед боржником, шляхом надання кредиту, але відповідач, порушила графік погашення кредиту, внаслідок чого, утворилась заборгованість, яка станом на 31 грудня 2016 р., складає 54573,89 гривень.

15 травня 2017 року ухвалою Дружківського міського суду Донецької області провадження по справі було відкрито і справу призначено до розгляду на 25 травня 2017 року (а.с.25-26).

Згідно відомостей про реєстрацію відповідача було встановлено, що вона зареєстрована ІНФОРМАЦІЯ_1 з 01 лютого 1980 року (а.с.22).

24 травня 2017 року позивач подав уточнену позовну заяву відповідно до якої просив виправити помилку а саме, фразу "заборгованість за пенею та комісією" вважати правильною "заборгованість з пені" (а.с.28)

Ухвалою Дружківського міського суду від 25 травня 2017 року справу було призначено до судового розгляду на 01 червня 2017 року (а.с.32).

03 липня 2017 року Дружківським міським судом було винесено заочне рішення, відповідно до якого позовні вимоги ПАТ КБ "Приватбанк" були задоволенні у повному обсязі (а.с.45-49).

11 квітня 2018 року відповідач ОСОБА_2 подала до суду заяву про скасування заочного рішення (а.с.53-56).

Ухвалою Дружківського міського суду від 27 квітня 2018 року заочне рішення Дружківського міського суду від 03 липня 2017 року було скасовано та справу призначено до розгляду у загальному порядку на 22 травня 2018 року (а.с.62-63).

Представник позивача ПАТ КБ "Приватбанк" ОСОБА_1 з’явився у судове засідання, позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання з’явилася, заперечувала проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що вона не отримувала таку суму кредиту. Згідно заяви вона отримала 2400 гривень. Кредит вона погашала виправно, але у неї склались тяжкі сімейні обставини і їй пришлось витрачати більше коштів. У неї не має матеріальної можливості сплатити банку такі суми. Просить у задоволенні позовних вимог відмовити.

Представник відповідача ОСОБА_3 у судовому засіданні пояснила, що заперечує проти задоволення позовних вимог, оскільки вже сплинув строк позовної давності, а також вказала на те, що відповідач не погоджувалась із збільшенням процентної ставки, взагалі їй не було відомо, про ці обставини. Просить у задоволенні позовних вимог відмовити частково.

Суд, заслухавши представника позивача, відповідача, представника відповідача, дослідивши докази по справі, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково за наступних підстав.

Відповідно до змісту ст. ст. 11, 15 ЦК України цивільні права й обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Кожна особа має право на судовий захист.

Згідно ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази надаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі; доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст.ст. 1049, 1050, 1054 ЦК України за кредитним договором банк, або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі (частина перша статті 1055 ЦК України).

За змістом статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.

Відповідно до частини першої статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди (стаття 638 ЦК України).

Судом встановлено, що 15 червня 2007 року між ОСОБА_2 та ПАТ КБ "Приватбанк" укладено кредитний договір, відповідно до якого відповідач отримала кредит в розмірі 2400 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою 22,80 відсотків за користування кредитом на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки (а.с. 7).

Відповідно до довідки/скриншоту про кредитні картки та термін їх дії ПАТ КБ "Приватбанк" строк дії картки № 5457082955061812 від 15 червня 2007 року, вказаной в заяві відповідача, до березня 2013 року (а.с.81 ).

Відповідно до скпиншоту про рух кредитного ліміту ОСОБА_2 кредитний ліміт по картці № 5167982300454318 від 15 червня 2007 року, останній раз змінювався 08 вересня 2011 року до суми 6600 грн. (а.с.82).

Відповідно до п.3.2 Умов та правил надання банківських послуг після отримання банком від клієнта необхідних документів, а також заяви, банк проводить перевірку наданих документів та приймає рішення про можливість видачі кредиту на платіжну картку. ОСОБА_4 дає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку, та клієнт дає право банку в будь-який момент змінити (зменшити, підвищити або анулювати) кредитний ліміт.

Пунктом 3.3 Умов та правил надання банківських послуг визначено, що підписання даного договору є прямою та безумовною згодою держателя відносно прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком.

Відповідач погодилась з умовами кредиту і підписала заяву, що разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою» та «Тарифами Банку» складає між нею і банком Договір.

Згідно з п. 5.5 Правил користування платіжною карткою банк нараховує відсотки за користування кредитом у розмірі, встановленому Тарифами Банку, з розрахунку 360 календарних днів на рік.

ПАТ КБ «ПриватБанк» свої зобов'язання за договором виконав у повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором.

Відповідно до п. 6.5 Умов та правил надання банківських послуг позичальник зобов'язаний погашати заборгованість за кредитом, процентами за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором.

Пунктом п. 6.6 Умов визначено, що у разі невиконання зобов'язань за договором, позичальник на вимогу банку має виконати зобов'язання з повернення кредиту (у тому числі простроченого кредиту та овердрафту), оплати винагороди банку.

Судом встановлено, що відповідачем порушено строки платежів за зобов'язаннями як по сплаті кредиту, так і по сплаті процентів за користування кредитом.

Відповідно до пункту 3.1 Умов та Правил надання банківських послуг для надання послуг ОСОБА_5 видає ОСОБА_4, її вид визначений у пам’ятці ОСОБА_4/Довідці про умови кредитування і Заяві, підписанням якого ОСОБА_4 і ОСОБА_5 укладають договір про надання банківських послуг. Датою укладання Договору є дата отримання Картки, зазначена в Заяві.

Відповідно до пункту 3.1.1 Умов та Правил надання банківських послуг картка діє до останнього дня місяця, що вказаний на лицевій стороні карти включно.

Відповідно до пункту 3.1.3 вказаних Умов та Правил за закінченням строку дії відповідна карта продовжується Банком на новий строк (шляхом надання ОСОБА_4 карти з новим строком дії). По зверненню ОСОБА_4 в ОСОБА_5, відповідно діючим Тарифам. Перевипуск карти на новий строк здійснюється при дотриманні ОСОБА_4 умов обслуговування ОСОБА_4, передбачених Договором.

Позивач надав суду докази, що строк дії кредитної картки ОСОБА_2 до квітня 2013 року (а.с.81).

За пунктом 8.6. Умов при порушенні позичальником строків платежів за будь-яким з грошових зобов’язань, передбачених договором, більш ніж на 120 днів, позичальник зобов’язаний сплатити банку штраф у розмірі 500 грн + 5 % від суми заборгованості (а.с.11 зворотний бік).

Як вбачається із наданого позивачем розрахунку на час розгляду справи судом сума заборгованості ОСОБА_6 за кредитним договором від 15 червня 2007 року, складає 54573,89 гривень, з яких:

- заборгованість за кредитом складає – 6592,21 гривень;

- заборгованість по відсоткам за кредитом складають – 42244,83 гривень;

- заборгованість з пені - 2900 грн.;

- штраф (фіксована частина) - 250,00 гривень;

- штраф (процентна складова) – 2586,85 гривень.

Звертаючись до суду з позовом про стягнення вказаної заборгованості, ОСОБА_5 посилався на те, що позивач виконав умови кредитного договору, надав відповідачу кредитні кошти, а останній свої зобов’язання за кредитним договором не виконує і утворив зазначену заборгованість.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до п. 8.6. умов кредитного договору у разі порушення позичальником будь-якого зобов’язання, ПАТ КБ "Приватбанк" має право нарахувати, а позичальник зобов’язується сплатити банку штраф в розмірі 500 грн.+5% від суми позову (а.с. 11 зворотний бік)

Оскільки позичальник ОСОБА_2 порушила строки платежів за зобов’язаннями як по сплаті кредиту, так і по сплаті процентів за користування кредитом, позивач з цього приводу 01 березня 2017 р. звернувся до суду, тому відповідач ОСОБА_7 повинна відповідно до п.8.6. умов кредитного договору, ст. 6, ст. 546, ст. 549 ЦК України сплатити позивачу штраф, який на час розгляду справи судом складає 2836,85 гривень.

Із положення ст.625 ЦК України вбачається, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу, з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший відсоток не встановлений договором.

Відповідач ОСОБА_2СМ. заявила клопотання про застосування строку позовної давності при стягненні заборгованості за кредитним договором.

Відповідно до частини 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. ст. 256, 257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Відповідно до ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.

Позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.

Після переривання перебіг позовної давності починається заново.

Відповідно до ч.1 ст. 258 ЦК України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.

Відповідно до ч.2. ст. 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог: 1) про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Пунктом 2 розділу І умов та правил надання банківських послуг установлено, що кредитним лімітом (кредитом, кредитною лінією) є розмір коштів, наданих банком клієнту на строк, визначений у договорі, на умовах платності та зворотності (повернення).

Відповідно до пп.2.1.1.2.11 розділу ІІ документа строк дії картки вказано на лицевій стороні (місяць і рік), і вона дійсна до останнього календарного дня вказаного місяця. Строк погашення процентів за кредитом визначено щомісячними платежами, а строк погашення кредиту в повному обсязі визначено останнім днем місяця, вказаного на картці (поле MONTH).

Суд встановив, що строк дії картки, яка була видана ОСОБА_2 15 червня 2007 рокудо квітня 2013 року (а.с.81).

Згідно розрахунку за кредитним договіром б/н від 15 червня 2007 року, поясненнь представника позивача, відповідач останій платіж здійснила 22 травня 2014 року у розмірі 30 гривень (а.с.6).

Банк пред’явив позов до суду 01 березня 2017 року, тобто не порушивши строку позовної давності.

Як зазначено в правовій позиції , висловленої Верховним Судом України у постанові від 12 листопада 2014 року під час розгляду справи №6-167цс14 пролонгація договору передбачає продовження строку дії договору після виконання сторонами його умов і переукладання договору на тих самих умовах, на яких він був укладений.

В правовій позиції Верховного Суду України, яка висловлена в постанові від 19 березня 2014 року у справі № 6-14цс14 відповідно до правил користування платіжною карткою, які є складовою кредитного договору, картка діє в межах визначеного нею строку. За таким договором, що визначає щомісячні платежі погашення кредиту та кінцевий строк повного погашення кредиту, перебіг позовної давності ( ст.. 257 ЦК України) щодо місячних платежів починається після несплати чергового платежу, а щодо повернення кредиту в повному обсязі зі спливом останнього дня місяця дії картки ( ст. 261 ЦК України), а не закінченням строку дії договору.

Враховуючи, що строк дії картки ОСОБА_2 до квітня 2013 року, але вона сплатила останій раз борг 25 травня 2014 року, чим прервала строк позовної давності, в суд позивач звернувся 01 березня 2017 року, він не пропустив строк позовної давності для захисту порушеного права.

Тому суд має стягнути з відповідача на користь банку заборгованість за кредитним договором в межах строку позовної давності, яка дорівнює три роки.

Враховуючи, що звернення банку у суд мало місце 01 березня 2017 року, для розрахунку розміру заборгованості необхідно прийняти відомості про наявність заборгованості за кредитним договором з 01 березня 2014 року.

Станом на 01 березня 2014 року сальдо поточної заборгованості ОСОБА_2 за тілом кредиту дорівнювало 4656,97грн., сальдо простроченої заборгованості за кредитом – 00 грн. Загальна заборгованість за тілом кредиту дорівнює: 4656,97 грн. ОСОБА_1 у судовому засіданні було встановлено, що позивач продовжує користуватися кредитом, отримувати гроші та останій платіж здійснила 22 травня 2014 року. На дану дату сальдо поточної заборгованості ОСОБА_2 за тілом кредиту дорівнювало 6592,21грн., сальдо простроченої заборгованості за кредитом – 00 грн. Отже загальна заборгованість за тілом кредиту дорівнює: 6592,21 грн.

Вказаний факт підтверджений розрахунком заборгованості ОСОБА_2 за кредитним договором, який міститься на аркуші справи 5-6. Вказаний розрахунок ОСОБА_2 не спростований.

Як видно з цього ж розрахунку станом на 01 березня 2014 року банк застосовував до кредитних відносин з ОСОБА_2 проценту ставку у розмірі 30% річних.

В подальшому вказаний відсоток за користування кредитом збільшувався і періодично дорівнював : з 01 вересня 2014 року по 01 квітня 2015 року - 34,80%, з 1 квітня 2015 року по 01 березня 2017 року - 43.2 %.

Суд вважає, що застосування у спірних правовідносинах підвищеної процентної ставки щодо ОСОБА_2 є неправомірним, виходячи з наступного.

Згідно з Умовами та Правилами надання банківських послуг, що є частиною договору, розмір винагороди за послуги банку, є невідємною частиною договору. Перелік може змінюватися та доповнюватися, про що клієнт повідомляється у відповідності з цими Умовами (п.2). Винагорода банку - сума зобовязань держателя платіжної картки з оплати установлених банком тарифів, в тому числі процентів за користування кредитом (п.2).

ОСОБА_4 банку зобов'язаний отримувати виписки про стан карткового рахунку та про операції, що проводяться по картрахунку (п.6.3).

Згідно з п.6.4 Умов та Правил надання банківських послуг у разі незгоди зі зміною Правил та/або умов, які викладені на банківському сайті htt://privatbank.ua/terms/pages/70/, позичальник зобов'язується надати банку письмову заяву про розірвання цього договору та погасити заборгованість, що виникла перед банком, в тому числі заборгованість, що утворилась протягом 30 днів з моменту повернення карт, виданих держателю.

Згідно з п.3.1.3 картка діє до останнього дня місяця, вказаного на лицевій стороні картки, включно (п.3.1.3). По закінченню строку дії відповідна картка продовжується на новий строк (шляхом надання клієнту картки з новим строком дії) за зверненням клієнта до банку (п.3.1.3).

Відповідно до п.5.8 процентна ставка по кредиту за місяць, наступним за звітним, вказується банком у щомісячній виписці по картрахунку за звітний місяць.

Згідно з п.4.9 банк зобовязаний не менше одного разу на місяць способом, зазначеним у заяві, надавати держателю картки виписки про стан картрахунків та про поведених за минулий місяць операціях по картрахунках. При підключені держателя до системи INTERNET-banking (ПРИВАТ24) надання виписок здійснюється через даний комплекс. При підключенні клієнта до комплексу Mobile-banking банк надає можливість доступу до інформації про стан рахунку шляхом використання функції SMS-повідомлень.

Судом встановлено, що відповідно до наказу ПАТ КБ «ПриватБанк» №906 СП 2014-6915682 від 18 серпня 2014 року з 1 вересня 2014 року актуалізовані тарифи, зокрема по карті «Універсальна»: трати клієнтів з 01.09.2014 року – 2.9%, трати клієнтів до1 вересня 2014 року – 2.5%. По всім тратам, які здійснені до 1 вересня 2014 року проценти будуть нараховуватися по старій ставці до повного погашення заборгованості по цим тратам. З 1 жовтня 2014 року запроваджується ставку у 3.2% замість 2.5%.

З розрахунку заборгованості ОСОБА_2 видно, що вона з травня 2014 року не здійснює ніяких платежів по картці. Тому підстави для нарахування Банком відповідачу збільшених процентів за користування кредитом з 01 вересня 2014 року відсутні.

Крім того, в матеріалах справи відсутні будь які докази виконання банком своїх зобов’язань за кредитним договором щодо повідомлення клієнта про зміну тарифів.

За таких умов суд вважає, що не має підстав для застосування до розрахунку заборгованості ОСОБА_2 по сплаті процентів за користування кредитом підвищеної процентної ставки. Суд має виходити із ставки, що мала місце на час припинення відповідачем виконання умов кредитного договору, тобто з 30% річних, або 2.5% на місяць.

Судом встановлено, що за період з 01 березня 2014 року по 22 травня 2014 року відповідачці були нараховані проценти, з урахуванням суми їх сплати, у розмірі 107,62 грн. З 22 травня 2014 року по 31 грудня 2016 року сплинуло 30 місяців. Тому заборгованість по процентах за користування кредитом дорівнює: 6592,21 х 2.5% х 30+107,62 = 5051,77 грн. Саме така сума заборгованості за процентами за користування кредитом має бути стягнута з відповідача на користь позивача.

Звертаючись в суд з позовом про стягнення з ОСОБА_2 штрафу в сумі 2836,85 грн. та пені у сумі 2900 грн., ОСОБА_5 посилався на те, що кредитним договором передбачена відповідальність боржника за неналежне виконання грошового зобов’язання за кредитним договором.

Відповідно до ст. 2 Закону України № 1669-VІІ «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 2.09.2014 року на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики з 14.04.2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14.04.2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку де проводилась антитерористична операція. Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов'язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.

Національний банк України своїми листами від 13 жовтня 2014 року № 47-411/58939 та 5.11.2014 року № 18-112/64483 наголошував банкам України про неухильне дотримання вимог Закону України № 1669-VІІ «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 2.09.2014 року щодо не нарахування пені та штрафів за договорами кредиту під час антитерористичної операції.

Як проголошено в ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи.

Згідно матеріалів справи, відповідач ОСОБА_2 зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.22).

Відповідно до Переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 2.12.2015 року № 1275-р місто Дружківка Донецької області відноситься до населеного пункту, на території якого здійснювалася антитерористична операція.

Отже, враховуючи те, що відповідач є громадяникою України, яка зареєстрована та постійно проживає в населеному пункті, де проводилась антитерористична операція, на підставі ст. 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», вона має бути звільнена від сплати штрафних санкції.

З огляду на вищевикладене, позов треба задовольнити шляхом стягнення суми заборгованості, процентів з відповідача в сумі 11643,98 гриень.

Відповідно до частини 1 ст. 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про судовий збір" із позовних заяв майнового характеру юридичними особами справляється судовий збір в розмірі 1,5% ціни позову, але не менше мінімальної заробітної плати.

З матеріалів справи встановлено, що при зверненні до суду позивачем був сплачений судовий збір у сумі – 1600 гривень.

Суд, дійшов висновку про задоволення позовних вимог позивача про стягнення заборгованості, яка складає 11643,98 гривень. З цих задоволених вимог підлягає сплаті судовий збір у розмірі 1600 гривень, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.10, 11, 12,13,76,81,141, 258,,263,264,265,267,268 ЦПК України , ст.. 526,625,1050,1054 ЦК України, суд-

в и р і ш и в :

позовні вимоги Публічного Акціонерного Товариства ОСОБА_5 ' Приватбанк' до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задовольнити частково .

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, яка проживає в ІНФОРМАЦІЯ_4 ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь Публічного Акціонерного Товариства ОСОБА_5 ' Приватбанк', який знаходиться за адресою(м.Дніпро, вул. Набережна Перемоги 50, поштовий індекс 49094 р/р № 29092829003111, МФО № 305299 код ЗКПО 14360570, заборгованість по кредиту у сумі 11643 (одинадцять тисяч шістсот сорок три) гривні 98 коп. , а саме: заборгованість у сумі – 6592,21 гривень; заборгованість за відсотками у сумі –5051,77 гривень, стягнути судові витрати у розмірі 1600 (тисячу шістсот) грн. 00 коп..

В задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства ОСОБА_5 банк „Приватбанк" про стягнення з ОСОБА_2 штрафу у розмірі 2836 (дві тисячі вісімсот тридцять шість) гривень 85 коп., пені у сумі 2900 (дві тисячі девятсот) гривень, заборгованості за відсотками у сумі 37193 (тридцять сім тися сто девяносто три) гривні 06 коп. - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

На рішення може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Апеляційного суду Донецької області протягом тридцяти днів після оголошення рішення.

Повний текст рішення складено 13 червня 2018 року.

Суддя А.Л.Гонтар