Рішення № 74632709, 04.06.2018, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2018 р. Справа № 918/161/18

Господарський суд Рівненської області у складі судді Войтюка В.Р., при секретарі судового засідання В'юненко І.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця"

до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Високовольтний Союз-РЗВА"

про стягнення штрафних санкцій за договором

В засіданні приймали участь:

Від позивача : ОСОБА_2 (дов. № 9228 від 26.10.2017 р.);

Від відповідача : не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовом до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Високовольтний Союз-РЗВА" (далі - відповідач) про стягнення штрафних санкцій за договором № Л/Е-17981/НЮ на загальну суму 242 102 грн. 35 коп.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 21 березня 2018 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 918/161/18, визначено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 16 квітня 2018 року.

10 квітня 2018 року до відділу канцелярії та документального забезпечення суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву в порядку ст. 165 ГПК України, в якому останній позовні вимоги заперечує у повному обсязі та просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог повністю. Відзив на позовну заяву обґрунтований відповідачем тим, що сума, укладеного між позивачем та відповідачем, договору становить 1 624 848 грн. 00 коп. У вартість робіт включено обладнання вартістю 1 535 974 грн. 80 коп. Обладнання було поставлено відповідачем 28 грудня 2017 року вартістю 1 535 974 грн. 80 коп. Акт № 1 приймання виконаних будівельних робіт за лютий 2018 року та довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за лютий 2018 рік підписано 28 лютого 2018 року. Також відповідач зазначає, що позивачем неналежно розраховано штрафні санкції, зокрема нараховано пеню від суми договору 1 624 848 грн. 00 коп. Однак позивачем не було враховано часткове виконання робіт в розмірі вартості поставленого обладнання (поставка 28 грудня 2017 року вартістю 1 535 974 грн. 00 коп.). Також зазначає, що згідно ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) пеня нараховується на невиконане грошове зобов'язання, тому є незрозумілим нарахування пені за несвоєчасне виконання робіт, що не є грошовим зобов'язанням. Крім того відповідач зазначає, що штраф в розмірі 7 % за прострочення виконання робіт понад 30 днів нараховано позивачем від суми договору, тоді як згідно п. 8.3. договору даний штраф нараховується також від вартості невиконаних робіт, тобто позивач не врахував поставку обладнання в сумі 1 535 974 грн. 80 коп. Також відповідач зазначає, штраф в розмірі 2 % позивачем розраховано від суми договору, тоді як згідно п. 8.4. договору даний штраф нараховується від вартості невиконаних робіт (тобто з врахуванням поставленого відповідачем обладнання). Крім того, відповідач зазначає, що у зв'язку із виконанням відповідачем всього обсягу робіт, визначених Договором, але підписанням позивачем акту виконаних робіт на меншу вартість (1 601 325 грн. 60 коп.), ніж зазначено в договорі (1 624 848 грн. 00 коп.), на даний час відповідачем здійснюються дії щодо підписання додаткової угоди до договору щодо зменшення суми договору.

13 квітня 2018 року через відділ канцелярії та документального забезпечення господарського суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Крім того, 13 квітня 2018 року на поштову адресу суду від Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" надійшла відповідь на відзив в порядку ст. 166 ГПК України, в якій останній спростовує доводи наведені відповідачем у відзиві на позовну заяву. У своїй відповіді на відзив позивач посилюється на те, що відповідно до договору № Л/Е-17981/НЮ позивач (замовник) не доручав, а відповідач (підрядник) не мав обов'язку поставляти обладнання замовнику, оскільки між сторонами укладено договір підряду, не поставки. Також зазначає, що нарахування штрафних санкцій виходячи з договірної ціни за договором підряду є правомірним.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 16 квітня 2018 року розгляд справи відкладено в підготовчому провадженні на 02 травня 2018 року.

23 квітня 2018 року до відділу канцелярії та документального забезпечення господарського суду від представника відповідача надійшли письмові заперечення на відповідь на відзив позивача в порядку ст. 167 ГПК України, в якому останній спростовує доводи наведені позивачем у відповіді на відзив на позовну заяву, та пояснює, що є незрозумілим ствердження позивача, що отримання ним устаткування (обладнання) не входить у вартість робіт та не є складовою договірної ціни (ціни договору) й не відноситься до договору підряду.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 02 травня 2018 року розгляд справи відкладено в підготовчому провадженні на 21 травня 2018 року.

07 травня 2018 року на поштову адресу Господарського суду Рівненської області від Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" надійшли додаткові пояснення, в яких останній пояснює нарахування штрафних санкцій, а саме відповідно до п. 8.4. договору № Л/Е-17981/НЮ за невиконання обсягів виконаних робіт підрядник сплачує замовнику штраф в розмірі 2 % вартості невиконаних робіт. На день розрахунку штрафних санкцій за договором, а саме на 12 лютого 2018 року будівельно-монтажні роботи по об'єкту "Реконструкція тягової підстанції Кам`янобрід" виконані лише 28 лютого 2018 року. Крім того, згідно з п. 5.1. договору № Л/Е-17981/НЮ термін виконання робіт виник з моменту підписання договору і до 15 грудня 2017 року, отже, позивач зазначає, що станом на 12 лютого 2018 року відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання по договору підряду № Л/Е-17981/НЮ. Також, позивач вказує на те, що у відзиві на позовну заяву відповідач не заперечує сплату штрафних санкцій № 2 % вартості робіт, а лише його розмір, який розраховано позивачем від суми договору.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 21 травня 2018 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті в судовому засіданні на 04 червня 2018 року.

До канцелярії суду 01 червня 2018 року від представника відповідача надійшла заява, в якій останній визнає частково позовні вимоги в сумі 29 896 грн. 34 коп.

У судовому засіданні 04 червня 2018 представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві та наполягав на їх задоволенні.

Представник відповідача у судове засідання 04 червня 2018 року не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

На виконання вимог ст. 223 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст. ст. 219, 233 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем та витребуваних судом.

У судовому засіданні 04 червня 2018 року відповідно до ст. 233 ГПК України судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

23 серпня 2018 року між Публічним акціонернім товариством "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця" (далі - замовник) та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Високовольтний СОЮЗ-РЗВА" (далі - підрядник) укладено договір № Л/Е-17981/НЮ, відповідно до умов якого замовник доручає, а підрядник зобов'язується на власний ризик виконати у встановлений строк будівельно-монтажні роботи по об'єкту "Реконструкція тягової підстанції Кам`янобрід (заміна вимикачів 110 кВ на вакуумні)", а замовник зобов'язаний після затвердження Акту здачі-приймання робіт, прийняти надані роботи і оплатити підряднику їх вартість відповідно до умов цього договору (далі - договір).

Згідно із пунктом 3.1 Договору сума договору становить 1 604 848 грн. 00 коп., у тому числі ПДВ 20% - 270 808 грн. 00 коп. Сума визначається договірною ціною та Кошторисними розрахунками (Додаток № 1 до договору). Ціна договору може бути зменшена за взаємною згодою сторін (п. 3.2. Договору).

Відповідно до п. 5.1. Договору термін виконання робіт з моменту підписання сторонами договору і до 15 грудня 2017 року. Роботи виконуються з матеріалів підрядника (п. 5.2. Договору).

Згідно із пунктом 5.4. Договору місце виконання робіт: Яорівський р-н, с. Кам`янобрід, вул. буд, 244а, підрозділ "Львівська дистанція електропостачання" Регіональної філії "Львівська залізниця" ПАТ "Українська залізниця".

Пунктом 6.1.1. договору визначено, що підрядник зобов'язаний виконати визначені договором роботиу встановлений термін у відповідності з вимогами Кошторисної документації та нормативно-технічної документації, що надається підрядником.

Виконані роботи приймаються замовником з обов'язковим складанням відповідного акту здачі-приймання робіт (КБ-2, КБ-3), який підписується уповноваженими представниками замовника та підрядника (п. 7.1. Договору).

Відповідно до п. 8.3. Договору за несвоєчасне виконання робіт згідно з умовами договору підрядник сплачує замовнику пеню в розмірі 0,1% невиконаних робіт за кожну прострочену добу затримки, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7% від вказаної вартості.

Пунктом 8.4. договору сторони погодили, що за невиконання обсягів виконаних робіт підрядник сплачує замовнику штраф в розмірі 2% вартості невиконаних робіт.

Пунктом 11.1. договору визначено, що цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2017 року, а в частині розрахунків до повного виконання.

Додатком № 1 до договору сторонами узгоджено договірну ціну.

Договір та додаток підписані уповноваженими представниками його сторін, скріплені печатками зазначених юридичних осіб.

Позивач зазначає, що станом на 12 лютого 2018 року відповідачем не виконано в строк взяті на себе зобов'язання за договором від 23 серпня 2018 року № Л/Е-17981/НЮ, а саме: порушило вимоги п. п. 5.1 та 6.1.1. Договору.

Отже, на думку позивача, відповідач, за невиконання взятих на себе зобов'язань за договором, зокрема, термінів виконання, повинен сплатити штраф, а саме: 1 624 848 грн. 00 коп.* 0,1 % *59 діб = 95 866 грн. 03 коп.; 1 624 848 грн. 00 коп. * 7 % = 113 739 грн. 36 коп.; 1 624 848 грн. 00 коп. * 2 % = 32 496 грн. 96 коп. - на загальну суму 242 102 грн. 35 коп.

У зв'язку із простроченням виконання передбачених договором робіт зі сторони відповідача позивач звернувся до суду з цим позовом.

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно до ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, в тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 179 ГК України, майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до вимог ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

В силу статті 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог вказаного кодексу. Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно із вимогами ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Пунктом 3 ст. 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом, відповідно до ст. 612 ЦК України.

Частиною ч. 1 ст. 837 ЦК України визначено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Частина 2 статті 837 ЦК України, доповнює характеристику договору підряду, вказуючи на те, що договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Мета договору підряду - це виконання певної роботи. Результат виконаної підрядником роботи - це матеріалізований об'єкт, що знаходить своє втілення в індивідуально визначених речах, тому що робота виконується за завданням замовника, який має право у будь-який час перевіряти її хід і якість, не втручаючись у діяльність підрядника у відповідності до ч. 1 ст. 849 ЦК України. Матеріалізований результат знаходить своє відображення у створенні нової речі, або у поліпшенні якості або інших властивостей вже існуючої речі.

Предметом договору підряду є кінцевий результат, тобто виконання будівельно-монтажних робіт в обсягах та об'ємах, визначених та зазначених в договірній ціні.

Договір підряду - двосторонньо взаємний договір, оскільки і на стороні замовника, і на стороні підрядника є права та обов'язки, причому, праву однієї сторони кореспондує обов'язок іншої і, навпаки.

Сторонами у договорі підряду є Підрядник (виконавець роботи) і Замовник (кому передається готовий результат).

Відповідно до положень ст. 6, ч. 1 ст. 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Пунктом 5.1. договору передбачено, що термін виконання робіт з моменту підписання сторонами договору і до 15 грудня 2017 року.

Станом на 12 лютого 2018 року відповідачем не виконало в строк взяті на себе зобов'язання за договором від 23 серпня 2017 року № Л/Е-17981/НЮ, чим порушило вимоги п. п. 1.1 та 5.1 договору.

Змістом зазначеного договору, у відповідності до ч. 1 ст. 628 ЦК України, є умови (пункти), визначені на розсуд Замовника та Підрядника і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Отже, предметом даного договору є будівельно-монтажні роботи об'єкту, найменування об'єкту - "Реконструкція тягової підстанції Кам`янобрід (заміна вимикачів 110 кв на вакуумні)".

Крім того, згідно з п. 1.3 зазначеного договору, підрядник зобов'язується виконати роботи власними силами та засобами та за рахунок самостійно придбаного ним устаткування та обладнання.

Пунктом 6.1.1 договору передбачено обов'язок підрядника виконати визначені договором роботи у встановлений термін у відповідності з вимогами Кошторисної документації та нормативно-технічної документації, що надається підрядником.

Крім того, суд зазначає, що підрядник у своєму відзиві на позовну заяву не заперечує, що лише 28 лютого 2018 року виконав, згідно умов договору, взяті на себе зобов'язання.

28 лютого 2018 року, відповідно до п. 7.1 Договору, уповноваженими представниками замовника і підрядника підписані акт приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2 та довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати форми КБ-3, в яких зазначено вартість, обсяги та терміни виконання виконаних підрядником зобов'язань та прийняття замовником зазначених робіт.

Згідно з ч. 1 ст. 631 ЦК України, строком зазначеного договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору, тобто строком виконання взятих на себе підрядником зобов'язання є період з 23 серпня 2017 року до 15 грудня 2017 року.

Відповідно до ч. 3 ст. 843 ЦК України, ціна роботи у договорі підряду включає в себе відшкодування витрат підрядника та плату за виконану роботу.

Відповідно до умов договору, а саме п. 7.1 договору встановлено, що роботи приймаються замовником з обов'язковим складанням відповідного акту здачі-приймання робіт форми КБ-2 та КБ-3.

Однак, як було зазначено вище, у відповідності до вимог п. 7.1 договору, лише 28 лютого 2018 року сторонами підписано довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат форми (КБ-3) та Акт приймання виконаних будівельних робіт форми (КБ-2).

У відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, що у зв'язку із виконанням відповідачем всього обсягу робіт, визначених договором, але підписанням позивачем акту виконаних робіт на меншу вартість (1 601 325 грн. 60 коп.), ніж зазначено в договорі (1 624 848 грн. 00 коп.), на даний час відповідачем здійснюються дії щодо підписання додаткової угоди до договору щодо зменшення суми договору.

Відповідно до п. 3.2. Договору ціна договору може бути зменшена за взаємною згодою сторін.

Згідно п. 13.1. договору зміни та доповнення до цього договору вносяться шляхом складання та підписання сторонами відповідних письмових угод, які є його невід'ємною частиною.

Однак в матеріалах справи відсутні будь-які підписані сторонами додаткові угоди щодо зменшення ціни договору.

Крім того, суду зазначає, що твердження відповідача у відзиві на позовну заяву, щодо неналежного розрахунку штрафних санкцій позивачем, оскільки позивачем не враховано суму поставки обладнання вартість 1 535 974 грн. 80 коп., суд не приймає до уваги, оскільки останні є необґрунтованим з наступних підстав. Як зазначено вище, між позивачем та відповідачам укладено договір підряду, предметом якого є будівельно-монтажні роботи, а саме "Реконструкція тягової підстанції Кам`янобрід (заміна вимикачів 110 кв на вакуумі)". Згідно з п. 1.3 договору, підрядник зобов'язується виконати роботи власними силами та засобами та за рахунок самостійно придбаного ним устаткування та обладнання. Пунктом 6.1.1 Договору передбачено обов'язок підрядника виконати визначені договором роботи у встановлений термін у відповідності з вимогами Кошторисної документації та нормативно-технічної документації, що надається підрядником. Тобто, твердження відповідача, зазначене у відзиві на позовну заяву, про те, що, відповідно до умов договору, він зобов'язаний придбати для замовника обладнання, а замовник оплатити їх вартість є безпідставне, оскільки предметом договору є виконання будівельно-монтажних робіт у встановлений термін, а умови та підстави придбання відповідачем обладнання, яке використовується ним для виконання умов договору, даним договором не передбачено.

Отже, замовник не доручав підряднику придбати та передати йому обладнання, матеріали та устаткування, що повинні бути використані відповідачем для виконання будівельно-монтажних робіт по цьому договору, а тому, жодного обов'язку, згідно умов договору, підрядник щодо передачі обладнання, матеріалів та устаткування окремо від тих, що використані при виконанні будівельно-монтажних робіт, не має. Зважаючи на вищевикладене суд вважає суму 1 624 848 грн. 00 коп. на яку нараховано штрафні санкції вірною.

Враховуючи вищенаведене, розмір пені, що підлягає до стягнення з відповідача на користь позивача становить: 1 624 848 грн. 00 коп. * 0,1% * 59 діб = 95 866 грн. 03 коп.

Крім того, відповідно до п. 8.3. Договору, за несвоєчасне виконання робіт згідно з умовами цього договору, підрядник сплачує замовнику пеню в розмірі 0,1 % договірної базової ціни робіт за кожну прострочену добу затримки, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7 % від вказаної вартості, що становить: 1 624 848 грн. 00 коп. * 7% = 113 739 грн. 36 коп.

Також, пунктом 8.4 Договору передбачено, що за невиконання обсягів виконаних робіт підрядник сплачує замовнику штраф в розмірі 2 % вартості невиконаних робіт. Однак, позивачем не представлено суду належних та допустимих доказів, які б підтверджували, наявність невиконання підрядних робіт, а, навпаки, заявлено, що всі роботи, що передбачені договором, відповідачем виконані, тому підстав до стягнення штрафу в розмірі 2 % немає.

Згідно з ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на не вчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину не вчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.

Згідно з ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 статті 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 78 ГПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Згідно з ст. 79 ГПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування .

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи, що позивачем представлено достатньо об'єктивних та переконливих доказів в підтвердження частини своїх позовних вимог, а відповідач позовні вимоги не спростував, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Високовольтний Союз-РЗВА" про стягнення штрафних санкцій за невиконання договірних зобов'язань є обґрунтованими та підлягають до задоволення частково в сумі 209 605 грн. 39 коп.

Згідно ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру 1,5 відсотки ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальних заробітних плат.

Господарські витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, слід покласти на сторони пропорційно задоволених позовних вимог.

Враховуючи вище викладене та керуючись ст. ст. 129, 237-240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Високовольтний СОЮЗ-РЗВА" (33001, Рівненська область, місто Рівне, вулиця Біла, 16, ідентифікаційний код 34704105) на користь Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (79007, Львівська область, місто Львів, вулиця Гоголя, 1, ідентифікаційний код 40081195) штрафні санкції у сумі 209 605 (двісті дев'ять тисяч шістсот п'ять) грн. 39 коп. та судового збору в сумі 3 144 (три тисячі сто сорок чотири) грн. 08 коп.

3. В частині стягнення два відсотки штрафу в розмірі 32 496 грн. 96 коп. відмовити в задоволенні позову.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В судовому засіданні 04.06.2018 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду Рівненської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Рівненського апеляційного господарського суду в порядку встановленому ст.ст. 254, 256 - 259 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 13 червня 2018 року.

Суддя Войтюк В.Р.

Віддруковано 4 примірники:

1 - до справи;

2 - позивачу рекомендованим (03680, м. Київ, вул. Тверська, 5);

3 - позивачу рекомендованим (79007, м. Львів, вул. Гоголя, 1);

4 - відповідачу рекомендованим (33001, м. Рівне, вул. Біла, 16);