Рішення № 74632539, 07.06.2018, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.06.2018р. Справа №914/866/18

За позовом Заступника військового прокурора Тернопільського гарнізону в інтересах держави в особі:

позивача 1: Міністерства оборони України, м. Київ,

позивача 2: Квартирно-експлуатаційного відділу м. Тернополя, м. Тернопіль,

до відповідача: Фізичної особи-підприємця Ішмухамбетова Володимира Габітовича, м. Броди Львівської обл.,

про: зобов'язання звільнити земельну ділянку шляхом знесення нежитлової споруди (торговельного кіоску).

Суддя Козак І.Б.

при секретарі Гелеш Г.М.

Представники:

прокурор: Троян Р.Б. - представник (службове посвідчення №048563 від 10.11.2017р.),

від позивача 1: Попович Ю.І. - представник (довіреність №220/356/д від 20.11.2017р.),

від позивача 2: Довгацький А.І. - представник (довіреність №14/73 від 12.01.2018р.)

від відповідача: Ішмухамбетов В.Г. - директор (НОМЕР_1 від 20.11.1996р.).

На розгляд господарського суду Львівської області Заступником військового прокурора Тернопільського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, Квартирно-експлуатаційного відділу м. Тернополя подано позов до Фізичної особи-підприємця Ішмухамбетова Володимира Габітовича про зобов'язання звільнити земельну ділянку шляхом знесення нежитлової споруди (торговельного кіоску).

Ухвалою суду від 18.05.2018р. відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено розгляд справи на 07.06.2018р.

У судовому засіданні 07.06.2018р. прокурор позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві. Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач неправомірно, на думку прокурора, без дозвільних документів розмістив тимчасову споруду на земельній ділянці, що належить КЕВ м. Тернополя за адресою: м. Броди, вул.Храпая, між будинками №8 і №9.

Представники позивачів 1 та 2 у судовому засіданні 07.06.2018р. усно підтримали заявлені прокурором позовні вимоги, просили позов задоволити повністю.

Відповідач у судове засідання з'явився, у заяві (вх.20811/18 від 07.06.2018р.) повністю визнав заявлені прокурором позовні вимоги.

Відповідно до ч.3 ст.185 ГПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників процесу, повно, всебічно і об'єктивно з'ясувавши усі обставини справи в їх сукупності, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, судом встановлено таке.

Рішенням Бродівської МР Львівської області №379 від 19.12.2013р. надано дозвіл приватному підприємцю Ішмухамбетову В.Г. на встановлення пересувної торгової точки товарами побутової хімії (пересувний фургон-причіп) в районі вулиць Домбровського-Храпая за будинками №8 та №9 згідно схеми розташування та погодити режим роботи: щоденно з 8.00 год. до 20.00год., вихідний - за необхідності.

Як убачається з Інформації з Державного витягу речових прав на нерухоме майно земельна ділянка кадастровий №4620310100:20:005:0001, що знаходиться за адресою: Львівська обл., Бродівський р-н, м. Броди, вул.Храпая, площею 28,0104га належить на праві постійного користування Квартирно-експлуатаційному відділу м. Тернополя.

12.02.2018р. Комісією КД м. Броди КЕВ м. Тернопіль складено Акт перевірки використання земельної ділянки у в/м №1 м.Броди Львівської області по вул.Храпая (біля буд.№8), яким встановлено розміщення нежитлової споруди (торговельного кіоску) загальною площею 6 кв.м на земельній ділянці.

Листом №14/1124 від 05.04.2018р. КЕВ м. Тернополя звернувся до військового прокурора тернопільського гарнізону з повідомленням про самовільне зайняття земельної ділянки громадянином Ішмухамбетовим В.Г., який здійснює підприємницьку діяльність шляхом розміщення торгової точки.

Листом №10-13-0.4-705/90-18 від 19.04.2018р. Управління контролю за використанням та охороною земель ГУ Держгеокадастру у Львівській області повідомлено заступника військового прокурора Тернопільського гарнізону про результати перевірки дотримання вимог земельного законодавства при використанні земельної ділянки на території військового містечка №1 за адресою: Львівська обл., м. Броди, вул.Храпая.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Щодо звернення з даним позовом Заступника військового прокурора Тернопільського гарнізону, суд зазначає наступне.

Так, п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України встановлено, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 53 ГПК України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи.

За приписами ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Щодо порушення інтересів держави в результаті самовільного зайняття земельної ділянки, то таке самовільне зайняття суперечить принципам регулювання земельних відносин в Україні, які закріплені в ст.14 Конституції України та ст.5 Земельного кодексу України.

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам України, іноземцям і особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним об'єднанням і організаціям, а також іноземним державам (ч. 1-2 ст. 93 ЗК України).

Орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі (ч. 1 ст. 6 Закону України "Про оренду державного та комунального майна").

Відповідно до ч. 1 ст. 116 ЗК України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, як передбачено ч. 1-2 ст. 124 ЗК України, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.

Як підтверджується матеріалами справи та визнається сторонами у судовому засіданні, з метою встановлення торгового павільйону по вул. Храпая у м. Бродах ФОП Ішмухамбетову В.Г. рішенням Бродівської МР надано дозвіл на розміщення пересувної торгової точки.

Згідно з ч. 1-2 ст. 120 ЗК України, у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

У відповідності до ч. 1 ст. 377 ЦК України, до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Частиною 3 ст. 7 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда.

Об'єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага (положення ст. 177 ЦК України).

Статтею 179, ч. 1-2 ст. 180 ЦК України визначено, що річчю є предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов'язки. До нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Режим нерухомої речі може бути поширений законом на повітряні та морські судна, судна внутрішнього плавання, космічні об'єкти, а також інші речі, права на які підлягають державній реєстрації. Рухомими речами є речі, які можна вільно переміщувати у просторі.

Відповідно до ч. 2 ст. 28 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності - одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту.

У Державному класифікаторі будівель та споруд ДК 018-2000 споруда - це будівельні системи, пов'язані з землею, які створені з будівельних матеріалів, напівфабрикатів, устаткування та обладнання в результаті виконання різних будівельно-монтажних робіт.

Правовий аналіз наведених законодавчих положень дає підстави вважати, що пересувний торговельний кіоск являється лише тимчасовою спорудою, оскільки встановлений без влаштування фундаменту та може бути переміщений в інше місце. Натомість спорудами в розумінні ст.120 ЗК України та ст.377 ЦК України є будівельні системи, які нерозривно пов'язані з земельною ділянкою та відповідно є об'єктами нерухомого майна.

Статтею 212 Земельного кодексу України передбачено, що самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Відповідно до ст.1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки є самовільним зайняттям земельної ділянки. У підпункті 3.1 пункту 3 постанови Пленуму Вищого господарського Суду України від 17.05.11 № 6 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» зазначається, що обов'язковою умовою фактичного використання земельної ділянки є наявність у особи, що її використовує, правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку, а відсутність таких документів може свідчити про самовільне зайняття земельної ділянки

Оскільки відповідачем не надано жодних дозвільних документів на розміщення пересувної торгової точки (тимчасової споруди), заявлена прокурором позовна вимога про звільнення земельної ділянки шляхом знесення нежитлової споруди (торговельного кіоску) є правомірною та підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно положень ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

На підставі п.1 ч.4 ст. 129 ГПК України судові витрати у справі стягнути з відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 185, 241, 238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Зобов'язати Фізичну особу-підприємця Ішмухамбетова Володимира Габітовича (адреса: 80600, АДРЕСА_1) звільнити земельну ділянку, на якій знаходиться нежитлова споруда (торговельний кіоск), між будинками №8 та №9 по вул. Храпая у м. Броди Льавівської області, яка відноситься до земель оборони і передана у постійне користування Квартирно-експлуатаційному відділу м. Тернополя щляхом знесення нежитлової споруди (торговельного кіоску).

3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Ішмухамбетова Володимира Габітовича (адреса: 80600, АДРЕСА_1) на користь Квартирно-експлуатаційного відділу м. Тернополя (адреса: 46002, м. Тернопіль, вул. Галицька, 1, код ЄДРПОУ 08464162) 1' 762,00 грн. судового збору.

4. Відповідно до ч. 1 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

5. Апеляційну скаргу на рішення суду можна подати в порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України.

6. Інформацію у справі, яка розглядається, можна отримати за такою веб-адресою: http://lv.arbitr.gov.ua.

Повний текст рішення складено та підписано 13.06.2018р.

Суддя Козак І.Б.