Рішення № 74632388, 05.06.2018, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" червня 2018 р.

м. Київ

Справа № 911/448/18

Суддя Черногуз А.Ф., при секретарі Бразі Л.К.,

розглянув у відкритому судовому засіданні

позов Васильківської міської ради (08600, Київська область, м. Васильків, вул. Володимирська, буд. 2, код ЄДРПОУ 34627780)

до

1. Васильківської районної ради (08600, Київська область, м. Васильків, вул. Покровська, буд. 4, код ЄДРПОУ 04054777);

2. Васильківської центральної районної лікарні (08600, Київська область, м. Васильків, вул. Декабристів, буд. 87, код ЄДРПОУ 01994385)

про визнання незаконним рішення, визнання не чинним статуту та скасування державної реєстрації,

за участю представників:

позивача: Корчинський Б.І. (довіреність №09/09.03-10 від 12.02.2018);

відповідача 1: Коваленко Н.В. (довіреність №46 від 19.02.2018);

відповідача 1: Чухрай Н.М. (довіреність №45 від 19.02.2018);

відповідача 2: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява б/н від 03.03.2018 Васильківської міської ради до: 1. Васильківської районної ради, 2. Васильківської центральної районної лікарні про визнання незаконним рішення Васильківської районної ради від 17.05.2007 №102-09-V "Про затвердження Статуту Васильківської центральної районної лікарні", визнання не чинною нову редакцію Статуту Васильківської центральної лікарні від 2007 року та скасування державної реєстрації Статуту Васильківської центральної районної лікарні у новій редакції від 10.07.2007 року, номер запису 13561050002000681.

Ухвалою господарського суду Київської області від 13.03.2018 вказану позовну заяву залишено без руху.

21.03.2018 через канцелярію господарського суду Київської області позивачем на виконання ухвали господарського суду Київської області від 13.03.2018 було подано заяву б/н від 21.03.2018 про усунення недоліків позовної заяви. Суд, перевіривши подані документи, встановив, що позивачем усунуто недоліки позовної заяви б/н від 03.03.2018.

Ухвалою господарського суду Київської області від 26.03.2018 відкрито провадження у справі за позовом б/н від 03.03.2018 Васильківської міської ради до: 1. Васильківської районної ради, 2. Васильківської центральної районної лікарні про визнання незаконним рішення Васильківської районної ради від 17.05.2007 №102-09-V "Про затвердження Статуту Васильківської центральної районної лікарні", визнання не чинною нову редакцію Статуту Васильківської центральної лікарні від 2007 року та скасування державної реєстрації Статуту Васильківської центральної районної лікарні у новій редакції від 10.07.2007 року, номер запису 13561050002000681.

Розгляд справи визначено здійснювати за правилами загального позовного провадження. Проведення підготовчого засідання призначено на 16.04.2018 на 14:00.

Встановлено строк для подання відповідачу відзиву на позов протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали.

Крім того, даною ухвалою суд, в порядку ст. 81 Господарського процесуального кодексу України, задовольнив викладене в позовній заяві клопотання позивача про витребовування доказів до початку судового розгляду, а саме, витребування у Васильківської районної ради належним чином завіреної копії рішення Васильківської районної ради від 17.05.2007 №102-09-V та усі документи, що стали підставою для його ухвалення та встановлено строк для надання витребуваних доказів до 13.04.2018.

16.04.2018 через канцелярію господарського суду Київської області Васильківською районною радою подано заяву про поновлення процесуального строку на подання витребуваних судом документів разом з витребуваними документами та заяву про продовження процесуального строку для подання відзиву з підстав того, що подання обґрунтованого відзиву залежить від надходження відомостей з Державного архіву Київської області запит в який зроблено відповідачем.

Крім того, 16.04.2018 відповідачем через канцелярію Господарського суду Київської області подано заяву про застосування строку позовної давності до вимог заявлених позивачем.

У підготовчому засіданні 16.04.2018 суд розглянув та задовольнив клопотання відповідача №98 від 13.04.2018 про поновлення процесуального строку на подання витребуваних у Васильківської районної ради документів та залучив до матеріалів справи: копію рішення Васильківської Районної ради від 17.05.2007 №102-09-V; копію статуту Васильківської центральної районної лікарні; лист від 19.04.2007 №338 Центральної районної лікарні. Крім того, суд розглянув та задовольнив клопотання відповідача №99 від 13.04.2018 про продовження процесуального строку, встановивши відповідачу строк на подання відзиву до 07.05.2018.

Клопотання відповідача-1 №100 від 13.04.2018 про застосування строку позовної давності, суд залучив до матеріалів справи та відклав його розгляд на час розгляду справи по суті.

В судовому засіданні суд оголосив протокольну ухвалу про перерву в підготовчому судовому засіданні до 07.05.2018 на 14:00.

05.05.2018 через канцелярію Господарського суду Київської області представником відповідача було подано відзив на позовну заяву.

У підготовчому судовому засіданні 07.05.2018 суд зобов'язав позивача надати пояснення щодо того, яким чином рішення у даній справі може вплинути на права та обов'язки Васильківської районної державної адміністрації до 22.05.2018. Також, суд встановив позивачу строк подання відповіді на відзив до 22.05.2018.

Поряд з тим, суд в порядку ч. 3 ст. 177 Господарського процесуального кодексу України продовжив строк підготовчого провадження на 30 днів та оголосив протокольну ухвалу про перерву в підготовчому судовому засіданні до 29.05.2018 на 14:30.

10.05.2018 через канцелярію Господарського суду Київської області представником позивача було подано клопотання про визнання поважними причин пропуску позовної давності та поновлення строків позовної давності.

29.05.2018 у підготовчому судовому засіданні суд постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення розгляду справи по суті на 05.06.2018 на 14:00.

30.05.2018 через канцелярію Господарського суду Київської області надійшла відповідь на відзив Васильківської районної ради, яка згідно поштового конверту направлена до суду 25.05.2018, тобто в межах строків, встановлених судом.

У судовому засіданні 05.06.2018 суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення у справі, яким у позові відмовив повністю.

ВСТАНОВИВ:

Повно та всебічно вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи позовної заяви, відзиву та відповіді на відзив, а також вивчивши в судовому засіданні надані сторонами докази, судом встановлено наступні обставини.

Позовна заява мотивована тим, що:

- Васильківська районна рада не мала права своїм рішенням від 17.05.2007 року № 102-09-V одноособово затверджувати нову редакцію статуту Васильківської центральної районної лікарні та проводити його державну реєстрацію без рішення позивача як співзасновника;

- нова редакція статуту Васильківської центральної районної лікарні від 2007 року фактично позбавила територіальну громаду м. Василькова в особі позивача, як співзасновника Васильківської центральної районної лікарні реалізувати права і обов'язки щодо управління господарською діяльністю у комунальному секторі економіки, визначених статтями 23, 24, 53, 54, 78 Господарського кодексу України та усунула позивача від можливості управляти справами комунального закладу охорони здоров'я співзасновниками якого є позивач та відповідач, оскільки попередня редакція статуту Васильківської центральної районної лікарні від 2003 року містила перелік майнових та немайнових прав позивача, як засновника Васильківської центральної районної лікарні щодо управління господарською діяльністю у комунальному секторі економіки.

- нова редакція статуту Васильківської центральної районної лікарні від 2007 року підлягає визнанню недійсною з підстав того, що на момент розгляду даної справи вона не відповідає вимогам законодавства, а положення закріплені в ній порушують права та охоронювані законом інтереси позивача і ці порушення, допущені при прийнятті та затвердженні статуту не можуть бути усунені в інший спосіб;

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач посилається зокрема на положення:

- ст.ст. 22, 88, 143, 154, 324-327, 393 Цивільного кодексу України;

- ст. ст. 23, 24, 30, 53, 54, 78, 135, 136, 167 Господарського кодексу України.

- ст.ст. 25, 30, 34 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань»

Відповідач, у відзиві заперечує проти позову з підстав того, що:

- інформація про прийняття актів Васильківською міською радою, щодо затвердження статутів Васильківської центральної районної лікарні відсутня, натомість Василькіська міська рада здійснювала лише адміністративну функцію, а саме реєстраційні повноваження щодо реєстрації статутів Васильківської центральної районної лікарні, в межах законодавчих вимог, що існували на той час(п.2 Положення про порядок державної реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.1994 №276 та п. 2 Положення про порядок державної реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.1998 №740);

- оскаржувана редакція статуту від 2007 року була затверджена Васильківською районною радою та зареєстровано розпорядженням виконкому Васильківської міської ради в порядку ст. 6 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців»;

- статути Васильківської центральної районної лікарні в редакції 1997, 2003 років затверджувались Васильківською районною державною адміністрацією в межах делегованих рішенням від 04.07.2002 № 10-02-XXIV Васильківської районної ради повноважень, які були делеговані в порядку ст. 44 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»;

- Васильківська районна рада є уповноваженим органом щодо прийняття рішення про затвердження статуту Васильківської центральної районної лікарні оскільки є власником майна, що знаходиться в користуванні Васильківської центральної районної лікарні, що підтверджується відомостями викладеними в статуті Васильківської центральної районної лікарні та рішенням третьої сесії Васильківської районної ради народних депутатів ХХІ скликання від 25.09.1992 «Про прийняття майна в комунальну власність району» прийнятого на виконання рішенням виконавчого комітету Київської обласної Ради народних депутатів від 27.01.1992 року №11 «Про розмежування майна комунальної власності області», яким у власність Районних рад народних депутатів було передано 25 центральних районних лікарень (п. 4 додатку до рішення від 27.01.1992 №11), що повністю відповідає адміністративно-територіальному поділу території Київської області;

- посилання позивача на те, що згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань він є співзасновником Васильківської центральної районної лікарні не може бути належним доказом даного факту оскільки відсутні будь-які докази реалізації позивачем його права засновника в частині затвердження та підписання установчих документів в попередній редакції з 1997, 2003 роки;

- утримання та забезпечення діяльності Васильківської центральної районної лікарні здійснювалось за рахунок державного та районного бюджету, що підтверджується інформацією управління фінансів Васильківської районної державної адміністрації щодо спрямування коштів на галузь «Охорона здоров'я» за 2011-2017 роки.

З цих підстав відповідач просить відмовити в задоволення позову.

У відповіді на відзив позивач заперечує проти доводів відзиву та зазначає, що:

- згідно третьої сесії Васильківської міської ради народних депутатів ХХІ скликання від 27 жовтня 1992 року було затверджено перелік об'єктів комунальної власності міської ради народних депутатів в тому числі в галузі охорони здоров'я за адресою м. Васильків, вул. Декабристів, 87 - інфекційний корпус, господарський корпус, акушерський корпус, поліклініка дитяча, патало-анатомічний корпус, поліклініка для дорослих, вагон-будинок, у зв'язку з чим вважає, що майно, яке знаходиться в користуванні Васильківської центральної районної лікарні перебуває у власності позивача.

- здійснення витрат позивачем на утримання Васильківської центральної районної лікарні підтверджується тим, що відповідно до ст. 26, 60, 61 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» ст. ст. 89, 93 та 103-4 Бюджетного кодексу України з метою врегулювання міжбюджетних відносин між районним бюджетом Васильківського району та міським бюджетом м. Васильків щодо організації надання послуг з охорони здоров'я об'єктами спільного користування рішеннями Васильківської міської ради №01.02.20-п/ч-VII від 05.01.2017 та №11-34-п/ч-VII від 19.12.2017 «Про передачу у (2017, 2018 роках) з міського бюджету м. Васильків до Васильківського району медичної субвенції у вигляді міжбюджетного трансферу на здійснення видатків районного бюджету на охорону здоров'я» було затверджено відповідні договори, що укладені між Васильківською міською радою та Васильківською районною радою.

- здійснення витрат позивачем на утримання Васильківської центральної районної лікарні підтверджується тим, що відповідно до ст. 93 Бюджетного кодексу України та у відповідності з положеннями ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» в редакції станом на 2003 рік рішенням Васильківської міської ради від 24.01.2003 №16-04-XXIV «Про передачу прав на здійснення видатків на виконання делегованих державних повноважень щодо фінансування медичних послуг, що надаються ЦРЛ населенню міста Васильківській районній раді Київської області на 2003 рік» була затверджена відповідна угода, що укладена між Васильківською міською радою та Васильківською районною радою. Аналогічна угода була укладена і на 2004 рік. Наведене на думку позивача підтверджує той факт, що Васильківська міська рада у 2003-2004 роках мала майнові права по відношенню Васильківської центральної районної лікарні.

- все викладене, на думку позивача, підтверджує, що утримання та забезпечення діяльності Васильківської центральної районної лікарні здійснювалось і також здійснюється на цей час за рахунок коштів міського бюджету.

У відповіді на відзив позивач також просить суд визнати поважними причини пропуску позовної давності у зв'язку з наявністю об'єктивних, незалежних від позивача підстав, що унеможливлювали своєчасне подання позову та просить поновити строк звернення із позовом до суду.

З огляду на наведені сторонами обставини, вбачається, що переданий на розгляд суду спір виник з підстав того, що на думку позивача відповідач-1, у порушення прав позивача на управління відповідачем-2, без отримання погодження позивача, затвердив своїм рішенням нову редакцію статуту відповідача-2., в той час, як позивач теж є засновником відповідача-2 та має відповідні повноваження в частині затвердження статуту відповідача-2.

Перевіривши доводи позивача та відповідача-1, суд приходить до висновку, що спірні правовідносини регулюються положеннями ст. ст. 83, 87 Цивільного кодексу України та ст. ст. 24, 52, 53, 54, 55, 56, 57 Господарського кодексу України, а також до них застосовуються Основи законодавства України про охорону здоров'я (Основи законодавства введено в дію з дня опублікування - 15 грудня 1992 року(згідно з Постановою Верховної Ради України від 19 листопада 1992 року N 2802-XII), які мають спеціальний характер.

Крім того, враховуючи те, що період який охоплюється спірними правовідносинами бере свій початок з 1992 року суд також враховує і положення Закону України «Про підприємства в Україні» який був чинний до набрання чинності Господарським кодексом України.

Згідно положень ст. 16 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров'я в редакції» в редакції станом на час розгляду справи в суді, за організаційно-правовою формою заклади охорони здоров'я комунальної власності можуть утворюватися та функціонувати як комунальні некомерційні підприємства або комунальні установи.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров'я» в редакції станом на 17.05.2007 - момент затвердження спірним рішенням Васильківської районної ради спірної редакції статуту Васильківської центральної районної лікарні, зазначено, що заклад охорони здоров'я здійснює свою діяльність на підставі статуту, що затверджується власником або уповноваженим ним органом.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 24 Господарського кодексу України суб'єктами господарювання комунального сектора економіки є суб'єкти, що діють на основі лише комунальної власності, а також суб'єкти, у статутному капіталі яких частка комунальної власності перевищує 50% чи становить величину, яка забезпечує органам місцевого самоврядування право вирішального впливу на господарську діяльність, цих суб'єктів.

Згідно п. 1.1, п. 3.2 спірного статуту Васильківської центральної районної лікарні в редакції 2007, Васильківська центральна районна лікарня є бюджетною лікувальною установою, а майно ВЦРЛ є спільною комунальною власністю територіальної громади Васильківського району.

Частинами 1, 3 ст. 83 Цивільного кодексу України визначено, що юридичні особи можуть створюватися у формі товариств, установ та в інших формах, встановлених законом. Установою є організація, створена однією або кількома особами (засновниками), які не беруть участі в управлінні нею, шляхом об'єднання (виділення) їхнього майна для досягнення мети, визначеної засновниками, за рахунок цього майна. Особливості правового статусу окремих видів установ встановлюються законом.

Відтак, враховуючи зазначені положення законодавства, чинного на момент прийняття оскаржуваних рішення та статуту, суду необхідно встановити власника майна переданого в управління ВЦРЛ та на базі якого створено і діє Васильківська центральна районна лікарня, позаяк з наведених положень законодавства вбачається, що лише власнику майна, на базі якого створено установу, надані повноваження щодо затвердження її статуту.

Так, відповідно до ст. 2 Закону України «Про підприємства в Україні» станом на січень 1997 року зазначено, що в Україні можуть діяти комунальні підприємства, засновані на власності відповідної територіальної громади.

Відповідно до положень ст. 9 Закону України «Про підприємства в Україні» станом на січень 1997, підприємство діє на основі статуту. Статут затверджується власником (власниками) майна, а для державних підприємств - власником майна за участю трудового колективу. У статуті підприємства визначаються власник та найменування підприємства, його місцезнаходження, предмет і цілі діяльності, його органи управління, порядок їх формування, компетенція та повноваження трудового колективу і його виборних органів, порядок утворення майна підприємства, умови реорганізації та припинення діяльності підприємства. У найменуванні підприємства визначаються його назва (завод, фабрика, майстерня та інші) і вид (індивідуальне, сімейне, приватне, колективне, державне) та інше.

Статтею 10 Закону України «Про підприємства в Україні» станом на січень 1997 зазначено, що майно підприємства становлять основні фонди та оборотні кошти, а також інші цінності, вартість яких відображається в самостійному балансі підприємства. Майно підприємства відповідно до законів України, статуту підприємства та укладених угод належить йому на праві власності або повного господарського відання. Майно, що є державною власністю і закріплене за державним підприємством, належить йому на праві повного господарського відання.

Відповідно до статті 3 Основ законодавства України про охорону здоров'я в редакції 13.10.1994 (Основи законодавства введено в дію з дня опублікування - 15 грудня 1992 року (згідно з Постановою Верховної Ради України від 19 листопада 1992 року N 2802-XII) заклади охорони здоров'я - підприємства, установи та організації, завданням яких є забезпечення різноманітних потреб населення в галузі охорони здоров'я шляхом подання медико-санітарної допомоги, включаючи широкий спектр профілактичних і лікувальних заходів або послуг медичного характеру, а також виконання інших функцій на основі професійної діяльності медичних працівників;

Відповідно до положень ст. 16 Основ законодавства України про охорону здоров'я в редакції 13.10.1994 (Основи законодавства введено в дію з дня опублікування - 15 грудня 1992 року (згідно з Постановою Верховної Ради України від 19 листопада 1992 року N 2802-XII), заклад охорони здоров'я здійснює свою діяльність на підставі статуту, що затверджується власником або уповноваженим ним органом.

Згідно п. 2.1 статуту відповідача-2 в редакції 1997 року Васильківська центральна районна лікарня є лікувальним закладом, який забезпечує кваліфіковану стаціонарну і поліклінічну медичну допомогу населенню.

Відтак, з огляду на положення законодавства чинного на момент затвердження статуту відповідача-2 в редакції 1997 року вбачається, що Васильківська центральна районна лікарня, як заклад охорони здоров'я, повинна була здійснювати свою діяльність на підставі статуту, що затверджується власником або уповноваженим ним органом за участю трудового колективу.

Відповідно до п.1.1 статуту Васильківської центральної районної лікарні в редакції 1997 року, Васильківська центральна районна лікарня є бюджетною лікувальною установою району і міста, заснована на державній власності, в своїй діяльності підпорядкована Васильківській районній та міській Раді народних депутатів, та Управлінню охорони здоров'я Київської області.

Згідно п.1.2 статуту Васильківської центральної районної лікарні в редакції 1997, зазначено, що Васильківська центральна районна лікарня володіє державним майном, переданим їй у користування Васильківською районною радою народних депутатів.

Згідно п. 3.2 статуту Васильківської центральної районної лікарні в редакції 1997 року, майно Васильківської центральної районної лікарні є державним, знаходиться у комунальній власності Васильківської районної Ради народних депутатів і належить їй на праві повного господарського відання. Аналогічні відомості містяться в статуті 2003 року.

Зазначені в п. 3.2 статуту Васильківської центральної районної лікарні в редакції 1997 року обставини підтверджуються Рішенням Виконавчого комітету Київської обласної ради народних депутатів №11 від 27.01.92 «Про розмежування майна комунальної власності області» вирішено розмежувати майно комунальної власності, передане до складу комунальної власності області згідно постанови Кабінету Міністрів України №311 від 05.11.1991 року, між власністю області і власністю районів та міст обласного підпорядкуванню. Пунктом 8 даного рішення виконкомам районних та міських/міст обласного підпорядкування/ Рад народних депутатів з участю виконкомів міст/міст районного підпорядкування до 20.03.1992 року провести розмежування майна комунальною власністю районів, міст обласного підпорядкування та власністю інших адміністративно-територіальних одиниць.

Згідно додатку до рішення Виконавчого комітету Київської обласної ради народних депутатів №11 від 27.01.92 «Про розмежування майна комунальної власності області» у комунальну власність районних Рад народних депутатів передано, в тому числі і 25 центральних районних лікарень.

Відповідно до додатку №6 «Перелік майна, яке прийнято в комунальну власність району станом на 01.07.1992» до рішення третьої сесії Васильківської районної ради народних депутатів ХХІ скликання від 25.09.1992 «Про прийняття майна в комунальну власність району», прийнятого на виконання рішенням виконавчого комітету Київської обласної Ради народних депутатів від 27.01.1992 року №11 «Про розмежування майна комунальної власності області», у власність Васильківської районної ради народних депутатів було прийнято в тому числі і Васильківську центральну районну лікарню, що знаходиться в м. Васильків, вул. Декабристів, 87.

Водночас, оцінюючи доводи позивача викладені у відповіді на відзив, зокрема в частині того, що згідно третьої сесії Васильківської міської ради народних депутатів ХХІ скликання від 27 жовтня 1992 року було затверджено перелік об'єктів комунальної власності міської ради народних депутатів в тому числі в галузі охорони здоров'я за адресою м. Васильків, вул. Декабристів, 87 - інфекційний корпус, господарський корпус, акушерський корпус, поліклініка дитяча, патало-анатомічний корпус, поліклініка для дорослих, вагон-будинок, у зв'язку з чим позивач вважає, що майно, яке знаходиться в користуванні Васильківської центральної районної лікарні перебуває у власності позивача, суд вважає за необхідне зауважити, що згідно Рішення Виконавчого комітету Київської обласної ради народних депутатів №11 від 27.01.92 «Про розмежування майна комунальної власності області», яким вирішено розмежувати майно комунальної власності, передане до складу комунальної власності області згідно постанови Кабінету Міністрів України №311 від 05.11.1991 року, Васильківську центральну районну лікарню, що знаходиться в м. Васильків, вул. Декабристів, 87 було передано саме Васильківській районній Раді народних депутатів, тоді як відомостей про передачу Васильківської центральної районної лікарні позивачу суду не надано.

Так само суду не надано відомостей про те, що Васильківську центральну районну лікарню було передано позивачу Васильківській районній Раді народних депутатів в порядку розмежування комунальної власності району та міста.

Натомість, як в п. 3.2 статуту Васильківської центральної районної лікарні в редакції 1997 року так і в п. 3.2 статуту Васильківської центральної районної лікарні в редакції 2003 року майно Васильківської центральної районної лікарні знаходиться у комунальній власності Васильківської районної Ради народних депутатів.

Відтак, судом встановлено, що власником комунального майна, що знаходиться на праві повного господарського відання та оперативного управління у Васильківської центральної районної лікарні, починаючи з 25.09.1992 року є Васильківська районна рада.

Крім того, з наданої суду до справи доказової бази вбачається, що згідно відомостей викладених в статуті в редакції 1997 та 2003 років, статут затверджувався лише Васильківською районною державною адміністрацією, яка, згідно рішення Васильківської районної ради №10-02-XXIV від 04.07.2002, діяла в межах делегованих Васильківською районною Радою повноважень, а отже, фактично, статут затверджено Васильківською районною Радою, як власником комунального майна переданого Васильківській центральній районній лікарні, натомість позивачем виконувались лише адміністративні реєстраційні функції.

Позивач не надав суду жодних доказів того, що попередні редакції статуту Васильківської центральної районної лікарні за 1997 та 2003 роки, затверджувались ним, як суб'єктом управління майном комунальної установи - Васильківської центральної районної лікарні так само як і не надано суду жодних документів пов'язаних із створенням Васильківської центральної районної лікарні, документів, що б підтверджували правонаступництво позивача в частині створення Васильківської центральної районної лікарні.

Натомість з усіх поданих до справи доказів вбачається, що протягом всього періоду існування Васильківської центральної районної лікарні повноваження засновника та власника майна виконувались лише Васильківською районною Радою.

Посилання позивача на те, що попередні редакції статуту Васильківської центральної районної лікарні за 1997 та 2003 роки містили згадування про необхідність погодження певних питань діяльності лікарні з позивачем та зазначення того, що лікарня крім Васильківської районної ради та Управління охорони здоров'я у Київській області підпорядковується ще й позивачу не вказує на право останнього реалізовувати повноваження власника щодо затвердження установчих документів комунальної установи охорони здоров'я, яка діє на основі майна, що знаходиться у комунальній власності Васильківської районної Ради.

Крім того, посилання позивача на те, що він здійснює фінансування діяльності і утримання майна лікарні, оцінюється судом критично, позаяк надані позивачем докази вказують лише на те, що ним здійснюються транзитні функції щодо перенаправлення субвенцій у галузі медичного забезпечення, що надходять з Державного бюджету України, що не є прямими витратами місцевого бюджету на утримання конкретного лікувального закладу та його майна.

Відтак, враховуючи вищевикладене, доводи позивача стосовно того, що рішення Васильківської районної ради від 17 травня 2007 року №102-09-V «Про затвердження статуту Васильківської центральної районної лікарні» та те, що нова редакції статуту Васильківської центральної районної лікарні від 2007 року порушує права позивача на участь в управлінні Васильківської центральної районної лікарні як одного з засновників останньої є безпідставними, оскільки не доведені належними та допустимими доказами в розумінні положень ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з чим позов задоволенню не підлягає.

З огляду на те, що судом не встановлено наявності порушеного права позивача, суд не розглядає питання пропуску та відновлення строку позовної давності за даними вимогами, позаяк, позовна давність може бути застосована судом за заявою сторони лише в разі, коли суд встановить, що порушене право позивача підлягає захисту.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Відтак, сторони, звертаючись до суду повинні враховувати те, що визначення та наповнення доказової бази переданого на розгляд суду спору покладаються саме на сторони, а не на суд. Суд вирішує спір на підставі поданих та витребуваних в порядку ст. 81 ГПК України сторонами доказів.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Васильківської міської ради до Васильківської районної ради та Васильківської центральної районної лікарні про визнання незаконним рішення Васильківської районної ради від 17 травня 2007 року №102-09-V «Про затвердження статуту Васильківської центральної районної лікарні», визнання не чинною нової редакції статуту Васильківської центральної районної лікарні від 2007 року та скасування державної реєстрації статуту Васильківської центральної районної лікарні у новій редакції від 10.07.2007 року, номер запису 13561050002000681 - відмовити повністю.

Судові витрати покласти на позивача.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку статті 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення господарського суду підлягає оскарженню в порядку та строки, визначені статтями 254-256 Господарського процесуального кодексу України.

Повне судове рішення складено 12.06.2018.

Суддя А.Ф. Черногуз