Рішення № 74632031, 07.06.2018, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.06.2018Справа № 910/5039/18

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К.І., при секретарі судового засідання Лук'янчук Д.Ю., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження господарську справу

за позовною заявою Державного підприємства "Державний будівельний комбінат Управління справами Апарату Верховної Ради України"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-Будівельна компанія "КДС Інвест"

про стягнення 900 463, 36 грн.

за участю представників:

від позивача: Мірошніченко О.В., довіреність № 14-01/18 від 17.01.2018 р.,

Грищенко А.Л., довіреність № 15-01/18 від 17.01.2018 р.

від відповідача: Бахмацький К.А., довіреність № 1 від 04.06.2018 р.

В С Т А Н О В И В:

До господарського суду міста Києва звернулось Державне підприємство "Державний будівельний комбінат Управління справами Апарату Верховної Ради України" (далі - ДП "ДБК Управління справами ВР України") з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-Будівельна компанія "КДС Інвест" (далі - ТОВ "ІБК "КДС Інвест") про стягнення заборгованості в сумі 900 463, 36 грн.

Позов мотивовано невиконанням відповідачем умов договору підряду № 28-12/2015 від 29.12.2015 р. щодо своєчасної оплати вартості виконаних будівельних робіт, а саме - з прибудови будинку з вбудованими офісними приміщеннями та магазину непродовольчих товарів на першому поверсі будинку за адресою: вул. Будівельників, 30 у місті Києві, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість.

У позові ДП "ДБК Управління справами ВР України" просить стягнути з відповідача основний борг у сумі 630 682,38 грн., пеню у сумі 244 954,05 грн., втрати від інфляції у сумі 18 504,10 грн. та 3 % річних у сумі 6 322,83 грн., а всього - 900 463, 36 грн.

Провадження у справі за вказаним позовом було відкрито ухвалою господарського суду міста Києва від 26.04.2018 р., розгляд справи вирішено здійснювати у спрощеному позовному провадженні із викликом (повідомленням) сторін, сторонам надано строк для реалізації ними своїх процесуальних прав та обов'язків.

Відповідач у строк, встановлений судом, відзиву не надав.

У судовому засіданні представники позивача заявлені вимоги підтримали та обґрунтували, просили їх задовольнити.

Присутній представник відповідача проти позову усно заперечив з тих підстав, що позивач не надав доказів належного виконання робіт, також просив відкласти розгляд справи для підготовки відзиву. Розглянувши вказане клопотання суд відмовив у його задоволенні, оскільки судом був наданий час у визначеному законом порядку для реалізації сторонами свої прав та обов'язків, проте, відповідач своїм правом не скористався, при цьому заяви про продовження строку, встановленого судом, не подав, про поважні причини пропуску цього строку суд не повідомив та належних доказів цьому не надав.

Отже, суд, заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 29.12.2015 р. між ДП "ДБК Управління справами ВР України" (замовник) та ТОВ "ІБК "КДС Інвест" (генпідрядник) був укладений договір підряду № 28-12/2015, відповідно до якого замовник доручає, а генеральний підрядник завершує роботи з виконання будівельних робіт з прибудови будинку з вбудованими офісними приміщеннями та магазину непродовольчих товарів на першому поверсі та підземним паркінгом до реконструйованого будинку по вул. Будівельників, 30 у Дніпровському районі міста Києва (п. 2.2 договору).

Виконання робіт повинно починатись і закінчуватись у встановлені договором строки на підставі графіку виконання та фінансування робіт по будівництву об'єкта, який підписується сторонами. Виконання робіт генеральним підрядником повинно розпочатися не пізніше, ніж на 5 робочий день, починаючи з дня перерахування авансу, зазначеного у п. 5.3 договору, отримання дозвільних документів від замовника. Датою закінчення виконання робіт є дата підписання сторонами акту технічної готовності об'єкта, що підтверджує передачу в експлуатацію об'єкта замовнику (п.п. 3.1-3.3 договору).

Ціна договору визначається сторонами поетапно шляхом підписання сторонами відповідних протоколів узгодження вартості робіт по будівництву по кожному етапу окремо (п. 4.1 договору).

Фінансуваня об'єкту замовником здійснюється згідно з графіком виконання та авансування робіт, як і розподіл обсягів підрядних робіт. До початку робіт за кожним етапом замовник надає генеральному підряднику аванс у розмірі 50 % від вартості робіт за етапом. Перший авансовий платіж замовник здійснює не пізніше 5 банківських днів після підписання цього договору у розмірі 50 % від погодженої вартості робіт по першому етапу (п.п. 5.1-5.3 договору).

Відповідно до п. 5.7 договору оплата виконаних робіт генеральному підряднику проводиться замовником протягом 5 банківських днів з моменту підписання форм КБ-2В та КБ-3 між сторонами.

Пунктом 7.11 договору визначений обов'язок замовника проводити розрахунки з генеральним підрядником за виконані роботи в порядку, передбаченому розділом 5 цього договору.

У судовому засіданні встановлено, що позивач умови договору виконав належним чином, у листопаді та грудні 2017 р. виконав підрядні роботи за договором на загальну суму 1 167 105,27 грн., що підтверджується актами приймання виконаних робіт (ф. КБ-2в) та довідками про вартість виконаних робіт (ф. КБ-3) за листопад та грудень 2017 р., підписаними обома сторонам, зокрема відповідачем - без зауважень.

Разом з тим, відповідач свої договірні зобов'язання виконав неналежним чином, вартість підрядних робіт оплатив частково - лише за актом виконаних робіт за листопад 2017 р. на загальну суму 536 422,89 грн. Отже, у ТОВ "ІБК "КДС Інвест" виникла заборгованість за виконані, але не оплачені роботи, у сумі 630 682,38 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно з ч. 1 ст. 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими (ч. 4 ст. 882 ЦК України).

Як зазначалось вище, акти приймання-передачі виконаних робіт за листопад та грудень 2017 р. відповідач підписав без заперечень та зауважень, а, отже, суд вважає, що він погодив належне виконання позивачем підрядних робіт та у нього виник обов'язок по сплаті їх вартості у повному обсязі.

Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами згідно ст. 629 ЦК України.

Відповідно до ст. ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 202 ГК України передбачено, що господарське зобов'язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Оскільки відповідач не надав суду належних доказів сплати заборгованості за виконані роботи, а його доводи не спростовують обов'язку виконати зобов'язання належним чином, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення 630 682,38 грн. боргу за договором підряду № 28-12/2015 від 29.12.2015 р. підлягають задоволенню.

У зв'язку із порушенням зобов'язання позивач також просив стягнути з відповідача пеню у сумі 244 954,05 грн.

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Частиною 1 ст. 229 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

У силу ст. 611 ЦК України та ст. 230 ГК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Частиною 1 ст. 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Так, пунктом 14.6 договору сторони погодили, що у випадку порушення замовником строків оплати виконаних робіт, обумовлених розділом 5 договору, він сплачує генеральному підряднику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості робіт, строк оплати яких порушено, за кожен день такого прострочення.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. При цьому, передбачений приписом ч. 6 ст. 232 ГК України 6-місячний період нарахування пені починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін (п. 2.5 Постанови Пленуму від 17.12.2013 № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань").

Перевіривши доводи позивача з урахуванням наведених норм діючого законодавства та умов договору підряду, суд зазначає, що період нарахування пені позивачем визначений невірно, оскільки за умовами договору оплата за виконані роботи здійснюється протягом 5 банківських днів, а не календарних, як вважав позивач. Отже, за висновком суду нарахування пені має здійснюватись з наступного дня, після закінчення визначеного у договорі строку для виконання зобов'язання. Також позивач невірно застосував формулу розрахунку подвійної облікової ставки НБУ, за якою нараховується пеня.

Провівши власний розрахунок суми пені відповідно до подвійної облікової ставки Національного банку України та вимог ст. 232 ГК України, суд прийшов до висновку, що з відповідача підлягає стягненню пеня у сумі 65 211,36 грн., тобто у меншому розмірі, ніж заявлено позивачем.

Також позивач просив стягнути з відповідача інфляційну складову боргу в сумі 18 504,10 грн. та 3 % річних у сумі 6 322,83 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зважаючи на встановлене судом прострочення виконання відповідачем його грошового зобов'язання, вимоги про стягнення 3 % річних та інфляційної складової боргу є такими, що заявлені правомірно.

Однак, при розрахунку матеріальних втрат, позивачем також було невірно визначено період їх нарахування, а саме - без умови відстрочення оплати виконаних робіт на 5 банківських днів (не календарних).

Провівши власний перерахунок заявлених до стягнення матеріальних втрат на підставі ст. 625 ЦК України, суд прийшов до висновку, що з відповідача підлягає стягненню інфляційна складова боргу в сумі 18 504,10 грн. та 3 % річних у сумі 6 124,81 грн.

Отже, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що даний позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 73-79, 129, 236-238, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Державного підприємства "Державний будівельний комбінат Управління справами Апарату Верховної Ради України" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-Будівельна компанія "КДС Інвест" про стягнення 900 463, 36 грн. задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-Будівельна компанія "КДС Інвест" (04080, м. Київ, Нижньоюрківська, 9, ідентифікаційний код 38233921) на користь Державного підприємства "Державний будівельний комбінат Управління справами Апарату Верховної Ради України" (01021, м. Київ, вулиця Грушевського, будинок 5, ідентифікаційний код 21586524) основний борг у сумі 630 682 (шістсот тридцять тисяч шістсот вісімдесят дві) грн. 38 коп., пеню у сумі 65 211 (шістдесят п'ять тисяч двісті одинадцять) грн. 36 коп., інфляційні втрати у сумі 18 504 (вісімнадцять тисяч п'ятсот чотири) грн. 10 коп., 3 % річних у сумі 6 124 (шість тисяч сто двадцять чотири) грн. 81 коп., судовий збір у сумі 10 807 (десять тисяч вісімсот сім) грн. 84 коп.

У решті позовних вимог - відмовити.

Рішення ухвалено в нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частини в судовому засіданні 7 червня 2018 року.

Повний текст рішення складений 12 червня 2018 року.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 20-денний строк з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Головіна К.І.