Рішення № 74631811 від 23.05.2018 , Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.05.2018Справа № 910/23635/17

Господарський суд міста Києва у складі судді Чинчин О.В., при секретарі судового засідання Бігмі Я.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом НОВАЛІС ГРУП ЛІМІТЕД (NOVALIS GROUP LIMITED) (Женева Плейс, Вотерфронт Драйв, а/с 3469, м. Род Таун, о. Тортола, Британські Віргінські острови (P.O. Box 3469, Geneva Place, Waterfront Drive, Road Town, Tortola, British Virgin Islands)) до про1. Приватного акціонерного товариства «Інвестиційна група «Регіон - Капітал» (04053, м.Київ, ВУЛИЦЯ ОБСЕРВАТОРНА, будинок 23); 2. Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «БУЗІВСЬКЕ» (08130, Київська обл., Києво-Святошинський район, село Петропавлівська Борщагівка, ВУЛИЦЯ СОБОРНА, будинок 10-Б, нежиле приміщення 110); 3. ОСОБА_3 (03146, АДРЕСА_1); 4. державного реєстратора Комунального підприємства Київської обласної ради «Готово» Гнатюк Мирослави Валеріївни (08150, Київська обл., Києво-Святошинський район, місто Боярка, ВУЛИЦЯ МАТРОСОВА, будинок 11) визнання недійсними рішень загальних зборів, Статуту, Договору купівлі - продажу частки в статутному капіталі товариства, скасування реєстраційних записів

Представники сторін:

від Позивача: Таран О.М. (адвокат);

від Відповідача - 1: не з'явились;

від Відповідача - 2: Іщенко Г.М. (представник за Довіреністю);

від Відповідача - 3: не з'явились;

від Відповідача - 4: не з'явились;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

НОВАЛІС ГРУП ЛІМІТЕД (NOVALIS GROUP LIMITED) (надалі також - «Позивач») звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Інвестиційна група «Регіон - Капітал» (надалі також - «Відповідач - 1»), Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «БУЗІВСЬКЕ» (надалі також - «Відповідач - 2»), ОСОБА_3 (надалі також - «Відповідач - 3») та державного реєстратора Комунального підприємства Київської обласної ради «Готово» Гнатюк Мирослави Валеріївни (надалі також - «Відповідач - 4») про визнання недійсними рішень загальних зборів, Статуту, Договору купівлі - продажу частки в статутному капіталі товариства, скасування реєстраційних записів.

Позовні вимоги вмотивовано тим, що Позивач є єдиним акціонером Приватного акціонерного товариства «Інвестиційна група «Регіон - Капітал», що підтверджується договором №БВ-13/15-1 купівлі - продажу від 16.03.2015 року, укладеним з ОСОБА_7. 24.05.2017 року ОСОБА_7 в особі ОСОБА_8, який діяв на підставі довіреності, прийнято рішення єдиного акціонера Приватного акціонерного товариства «Інвестиційна група «Регіон - Капітал» №24/05-2017-4 відступити частку, належну Відповідачу - 1 у статутному капіталі Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «БУЗІВСЬКЕ», проте ОСОБА_7 не був акціонером Відповідача - 1, а тому вказане рішення підлягає визнанню недійсним. 24.05.2017 року між Приватним акціонерним товариством «Інвестиційна група «Регіон - Капітал» та ОСОБА_3 було укладено договір купівлі 0 продажу частки в статутному капіталі Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «БУЗІВСЬКЕ», проте вказаний договір підлягає визнанню недійсним, як похідні вимоги від визнання недійсним рішення єдиного акціонера Приватного акціонерного товариства «Інвестиційна група «Регіон - Капітал» №24/05-2017-4 від 24.05.2017 року. 24.05.2017 року проведені загальні збори Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «БУЗІВСЬКЕ», оформлені протоколом №24-05/17-2, на яких, зокрема, вирішили надати згоду на відступлення частки у статутному капіталі Товариства учасником - ПрАТ «Інвестиційна група «Регіон - Капітал» на користь громадянина України ОСОБА_3 у розмірі 97000 грн. 00 коп., що становить 9,7% статутного капіталу Товариства шляхом укладення договору купівлі - продажу, вивести ПрАТ «Інвестиційна група «Регіон - Капітал» до складу учасників Товариства у зв'язку з продажем належної йому частки в статутному капіталі Товариства; включено громадянина України ОСОБА_3 зі складу учасників Товариства у зв'язку з набуттям права власності на частку в статутному капіталі Товариства; затверджено зміни до статуту Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «БУЗІВСЬКЕ» шляхом викладення його в новій редакції згідно з запропонованим проектом. Позивач зазначає, що вказане рішення загальних зборів суперечить п.8.2.10, п.8.2.17 Статуту Приватного акціонерного товариства «Інвестиційна група «Регіон - Капітал» та підлягає визнанню недійсним, а тому статут також підлягає визнанню недійсним. За таких підстав, просить Суд визнати недійсним рішення Єдиного акціонера Приватного акціонерного товариства «Інвестиційна група «Регіон - Капітал» №24/05-2017-4 від 24.05.2017 року; визнати недійсними рішення Загальних зборів учасників Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «БУЗІВСЬКЕ», оформлені протоколом №24/05-2017-2 від 24.05.2017 року; визнати недійсним договір купівлі - продажу частки в статутному капіталі Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «БУЗІВСЬКЕ» №24/05/17-1 від 24.05.2017 року, укладений між Приватним акціонерним товариством «Інвестиційна група «Регіон - Капітал» та ОСОБА_3; визнати недійсним статут Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «БУЗІВСЬКЕ», затверджений загальними зборами учасників, протокол №24/05-2017-2 від 24.05.2017 року; скасувати рішення державного реєстратора Комунального підприємства Київської обласної ради «Готово» Гнатюк Мирослави Валеріївни про державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи: зміна складу або інформації про засновників від 24.05.2017 року №13391050019003816; скасувати рішення державного реєстратора Комунального підприємства Київської обласної ради «Готово» Гнатюк Мирослави Валеріївни про державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи: зміна складу або інформації про засновників від 25.05.2017 року №13391050020003816.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 22.01.2018 року відкрито провадження у справі №910/23635/17, вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 13.02.2018 року.

12.02.2018 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача -2 надійшов відзив на позовну заяву.

13.02.2018 року в судове засідання з'явились представники позивача та відповідача -2. Представники відповідачів - 1, 3, 4 не з'явились, про час і місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.02.2018 року, яка занесена до протоколу судового засідання, відкладено підготовче судове засідання на 28.02.2018 року.

23.02.2018 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача -2 надійшла заява про приєднання документів до матеріалів справи.

28.02.2018 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшла заява про продовження підготовчого засідання.

28.02.2018 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшла заява про приєднання документів до матеріалів справи.

28.02.2018 року в судове засідання з'явились представники позивача та відповідача -2. Представники відповідачів - 1, 3, 4 не з'явились, про час і місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Судом відкладено розгляд клопотання Позивача про продовження строку підготовчого провадження.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.02.2018 року, яка занесена до протоколу судового засідання, відкладено підготовче судове засідання на 21.03.2018 року.

05.03.2018 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшла відповідь на відзив.

16.03.2018 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Шевченківського району реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві надійшли копії матеріалів реєстраційної справи Відповідача - 1.

21.03.2018 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшла заява про зміну підстав позову.

21.03.2018 року в судове засідання з'явились представники позивача та відповідача -2. Представники відповідачів - 1, 3, 4 не з'явились, про час і місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Суд прийняв до розгляду заяву Позивача про зміну підстав позову.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.03.2018 року, яка занесена до протоколу судового засідання, задоволено клопотання Позивача, продовжити строк проведення підготовчого провадження на 30 днів, надано Відповідачам строк до 10 днів з дня отримання ухвали для надання відзиву з урахуванням заяви Позивача про зміну підстави позову, відкладено підготовче судове засідання на 18.04.2018 року.

17.04.2018 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшли пояснення щодо даних в ЄДР.

18.04.2018 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача -2 надійшов відзив на позовну заяву.

18.04.2018 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшла заява про уточнення заяви про зміну підстав позову.

18.04.2018 року в судове засідання з'явились представники позивача та відповідача -2. Представники відповідачів - 1, 3, 4 не з'явились, про час і місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Представник Відповідача - 2 заявив клопотання (викладене в п.3 відзиву) про надання додаткового часу для подання доказів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.04.2018 року, яка занесена до протоколу судового засідання, відмовлено в задоволенні клопотання Відповідача-2 (викладене в п.3 відзиву) про надання додаткового часу для подання доказів, у зв'язку із недотримання вимог ст. 81 ГПК України.

Суд прийняв до розгляду уточнення Позивача до заяви про зміну підстав позову.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.04.2018 року, яка занесена до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 24.04.2018 року.

23.04.2018 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшла відповідь на відзив.

24.04.2018 року в судове засідання з'явились представники позивача та відповідача -2. Представники відповідачів - 1, 3, 4 не з'явились.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.04.2018 року, яка занесена до протоколу судового засідання, відкладено розгляд справи на 23.05.2018 року., у зв'язку з неявкою представників відповідача-1, відповідача-3, відповідача-4 в судове засідання та відсутності доказів їх повідомлення.

В судовому засіданні 23 травня 2018 року представник Позивача підтримав вимоги та доводи позовної заяви, просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Представник Відповідача - 2 заперечив проти позову з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі. В судове засідання представники Відповідачів - 1, 3, 4 не з'явились, про поважні причини неявки суд не повідомили, про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, що підтверджується поверненням на адресу суду рекомендованого повідомлення про вручення 04.05.2018 р. ухвали суду від 24.04.2018 р. уповноваженій особі Відповідача - 4, відмітками про відправлення на ухвалах Господарського суду міста Києва від 24.04.2018 р. у справі №910/23635/17.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Суд зазначає, якщо відмітка про відправку, зроблена у встановленому порядку на першому примірникові процесуального документа, оформлена відповідним чином, вона, як правило, є підтвердженням розсилання процесуального документа сторонам та іншим особам, які брали участь у справі, а коли йдеться про ухвалу, де зазначається про час і місце судового засідання, - підтвердженням повідомлення про час і місце такого засідання.

Відповідно до інформації розміщеної на веб-сайті Міністерства юстиції України, місцезнаходженням Приватного акціонерного товариства «Інвестиційна група «Регіон - Капітал» є 04053, м.Київ, ВУЛИЦЯ ОБСЕРВАТОРНА, будинок 23); а відповідно до даних ВАДР ГУ ДМС України в м. Києві місцем проживання ОСОБА_3 є 03146, АДРЕСА_1.

Суд зазначає, що Ухвали Господарського суду міста Києва у справі № 910/23635/17 направлялись на адресу Приватного акціонерного товариства «Інвестиційна група «Регіон - Капітал», зазначену на веб-сайті Міністерства юстиції України, та на адресу ОСОБА_3, зазначену ВАДР ГУ ДМС України в м. Києві.

Відповідно до статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є:

1) день вручення судового рішення під розписку;

2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи;

3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;

4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;

5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Таким чином, Суд приходить до висновку, що Відповідачі - 1, 3, 4 про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Приймаючи до уваги, що Відповідачі - 1, 3, 4 були належним чином повідомлені про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, Суд вважає, що неявка в судове засідання представників Відповідачів - 1, 3, 4 не є перешкодою для прийняття Рішення у даній справі.

Відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

В судовому засіданні 23 травня 2018 року, на підставі статті 240 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини Рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали та заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

29.08.2006 року Шевченківською районною державною адміністрацією міста Києва зареєстровано Закрите акціонерне товариство «Інвестиційна група «Регіон - Капітал», номер запису в Єдиному державному реєстрі про проведення державної реєстрації юридичної особи - 10741020000019256. (т.2 а.с. 58-77)

Відповідно до п.5.1 Статуту Приватного акціонерного товариства «Інвестиційна група «Регіон - Капітал», затвердженого позачерговими загальними Зборами акціонерів, оформленого протоколом №1/11 від 26.01.2011 року, розмір статутного капіталу Товариства становить 1958500 грн., статутний капітал поділений на 391700 штук простих іменних акцій однакової номінальної вартості, номінальна вартість однієї акції складає 0 грн. 50 коп., загальна номінальна вартість випущених акцій складає 1958500 грн., форма існування акцій - бездокументарна. (т.1 а.с.50-66)

Згідно з п.8.1 Статуту управління Товариством здійснюють: загальні збори акціонерів, директор Товариства, ревізійна комісія Товариства.

У п.8.2 Статуту зазначено, що вищим органом Товариства є загальні збори акціонерів Товариства.

Відповідно до п.8.2.10 Статуту загальні збори можуть вирішувати будь - які питання діяльності Товариства.

До виключної компетенції загальних зборів належить, зокрема, прийняття рішення про укладення Товариством будь - яких угод, пов'язаних з відчуженням Товариством належних Товариству часток у статутному капіталі та/або акцій будь - яких третіх осіб у будь - який спосіб; прийняття Товариством рішень з зазначених вище питань, пов'язаних з реалізацією Товариством корпоративних прав, що належать Товариству внаслідок того, що воно є учасником або акціонером інших юридичних осіб. До питань, зазначених у п.п.28 п.8.2.10 належить: надання згоди на відчуження у будь - який спосіб нерухомого майна, що належить юридичним особам, засновником якого є Товариство; надання згоди на відчуження у будь - який спосіб цінних паперів та корпоративних прав, що належать юридичним особам, засновником яких є Товариство. (п.8.2.10 Статуту)

Відповідно до п.8.2.17 Статуту у разі, якщо Товариство складається з однієї особи, до такого Товариства не застосовуються положення статей 33-48 Закону України «Про акціонерні товариства» та аналогічні норми цього Статуту щодо порядку скликання та проведення загальних зборів Товариства. Повноваження загальних зборів, передбачені п.8.2.10 цього Статуту, а також внутрішніми документами Товариства, здійснюються акціонером одноосібно. Рішення акціонера з питань, що належать до компетенції Загальних зборів Товариства, оформлюються ним письмово (у формі наказу) та засвідчується печаткою товариства або нотаріально.

16.03.2015 року між НОВАЛІС ГРУП ЛІМІТЕД (NOVALIS GROUP LIMITED) (Покупець) та ОСОБА_7 (Продавець) було укладено Договір купівлі - продажу цінних паперів №БВ-13/15-1, згідно з умовами якого Продавець зобов'язався передати у власність Покупця цінні папери, зазначені в п.1.2 цього Договору, а Покупець зобов'язався прийняти цінні папери і сплатити Продавцю грошову суму, визначену в п.1.2 цього Договору як загальна продажна вартість ЦП. (т.1 а.с. 81)

У п.1.2 Договору визначено, що вид та категорія ЦП: акція проста іменна, емітент ЦП: Приватне акціонерне товариство «Інвестиційна група «Регіон - Капітал», ідентифікаційний код 34531727, форма випуску та існування ЦП бездокументарна; міжнародний ідентифікаційний номер ЦП UA 4000117444; номінальна вартість одного ЦП 0,50 грн.; кількість ЦП 3917000 штук; загальна вартість ЦП 1 958 500 грн.

Відповідно до п.2.1 Договору Покупець зобов'язується не пізніше 16.03.2018 року здійснити оплату цінних паперів шляхом перерахування на поточний рахунок Продавця за №2620-0-513946001 в ПАТ «АСВІО БАНК», МФО 353489 грошової суми, визначеної у п.1.2 цього Договору як загальна продажна вартість ЦП.

Продавець в строк, передбачений в п.3.1 цього Договору, забезпечує списання цінних паперів, зазначених у п.1.2 даного Договору на користь Покупця. Підтвердженням факту переходу прав власності на цінні папери є виписки з рахунків у цінних паперах Продавця і Покупця, що підтверджують списання цінних паперів з рахунку у цінних паперах Продавця та зарахування їх на рахунок у цінних паперах Покупця. (п.3.2 Договору)

Пунктом 3.5 Договору передбачено, що про виконання Сторонами своїх зобов'язань за цим Договором Продавець та Покупець підписують Акт прийому - передачі цінних паперів.

Згідно з п.4.1 Договору Продавець зобов'язаний не пізніше 25.03.2015 року підписати та надати депозитарній установі розпорядження на виконання облікової операції (переказ) про перехід права власності на вищезазначені цінні папери на користь Покупця.

Відповідно до обмеженої виписки про стан рахунку в цінних паперах на 24.05.2017 року, виданою управлінням депозитарної діяльності «АСВІО БАНК», депонентом акцій іменних простих, бездокументарної форми, номінальною вартістю 0,50 грн., кількістю 3917000 штук, загальною номінальною. вартістю 1958500 грн., часткою 100%, емітентом яких є Приватне акціонерне товариство «Інвестиційна група «Регіон - Капітал», є НОВАЛІС ГРУП ЛІМІТЕД (NOVALIS GROUP LIMITED). (т.1 а.с.86)

Згідно з реєстром власників іменних цінних паперів станом на 25.09.2017 року, власником цінних паперів загальної кількості 3917000, загальною номінальною вартістю 1958500 грн., 100% у СК, емітентом яких є Приватне акціонерне товариство «Інвестиційна група «Регіон - Капітал», є НОВАЛІС ГРУП ЛІМІТЕД (NOVALIS GROUP LIMITED). (т.1 а.с.87)

Відповідно до п.5.1.1 - 5.1.6 Статуту Приватного акціонерного товариства «Інвестиційна група «Регіон - Капітал», затвердженого рішенням №22/05-2017 Єдиного акціонера Приватного акціонерного товариства «Інвестиційна група «Регіон - Капітал» від 22.05.2017 року, розмір статутного капіталу Товариства становить 1958500 грн., статутний капітал поділений на 391700 штук простих іменних акцій однакової номінальної вартості, номінальна вартість однієї акції складає 0 грн. 50 коп., загальна номінальна вартість випущених акцій складає 1958500 грн., форма існування акцій - бездокументарна. (т.1 а.с.30-49)

У п.8.2 Статуту зазначено, що вищим органом Товариства є загальні збори акціонерів Товариства.

Відповідно до п.8.2.10 Статуту загальні збори можуть вирішувати будь - які питання діяльності Товариства.

Відповідно до п.8.2.17 Статуту у разі, якщо Товариство складається з однієї особи, до такого Товариства не застосовуються положення статей 33-48 Закону України «Про акціонерні товариства» та аналогічні норми цього Статуту щодо порядку скликання та проведення загальних зборів Товариства. Повноваження загальних зборів, передбачені п.8.2.10 цього Статуту, а також внутрішніми документами Товариства, здійснюються акціонером одноосібно. Рішення акціонера з питань, що належать до компетенції Загальних зборів Товариства, оформлюються ним письмово (у формі рішення). Таке рішення акціонера має статус протоколу загальних зборів товариства.

Рішенням Єдиного акціонера Приватного акціонерного товариства «Інвестиційна група «Регіон - Капітал» №24/05-2017-4 від 24.05.2017 року, прийнятим ОСОБА_7 в особі ОСОБА_8, який діє на підставі довіреності, посвідченої ОСОБА_10 державним нотаріусом Восьмої донецької державної нотаріальної контори 11.05.2017 року за реєстровим №2-115, який є єдиним акціонером Приватного акціонерного товариства «Інвестиційна група «Регіон - Капітал», вирішено відступити частку, належну ПрАТ «Інвестиційна група «Регіон - Капітал» у статутному капіталі Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «БУЗІВСЬКЕ» у розмірі 97000 гривень 00 копійок, що становить 9,7% статутного капіталу, Товариства шляхом укладення договору купівлі-продажу з громадянином України ОСОБА_3 за ціною 50 000 (п'ятдесят тисяч) гривень 00 копійок та вийти зі складу учасників Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «БУЗІВСЬКЕ»; уповноважити Директора Товариства підписати договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі та прийняти участь у Загальних зборах учасників Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «БУЗІВСЬКЕ», що відбудуться 24 травня 2017 року, в тому числі голосувати та підписати протокол. (т.1 а.с.70)

24.05.2017 року між Приватним акціонерним товариством «Інвестиційна група «Регіон - Капітал» (Продавець) та ОСОБА_3 (Покупець) було укладено Договір купівлі - продажу частки в статутному капіталі Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «БУЗІВСЬКЕ» №24/05/17-1, відповідно до умов якого Продавець передає свою частку у статутному капіталі СГТОВ «БУЗІВСЬКЕ» у власність Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити цю частку на умовах, передбачених цим Договором. (т.1 а.с.71)

Відомості про частку Продавця у статутному капіталі ТОВ: розмір частки, що належить Продавцю 97 000 грн. 00 коп., що становить 9,7% статутного капіталу ТОВ, розмір частини частки, що продається Продавцю: 97 000 грн. 00 коп., що становить 9,7% статутного капіталу ТОВ, склад внеску грошові кошти. (п.1.3 Договору)

Загальна сума Договору складає 50000 грн. 00 коп. (п.2.1 Договору)

Згідно з п.2.2 Договору оплата суми, зазначеної у п.2.1 Договору повинна бути здійснена Покупцем Продавцю не пізніше 30.05.2017 року. Підтвердженням отримання Продавцем суми договору від Покупця є оформлення Продавцем прибуткового касового ордеру, корінець якого залишається у Покупця.

Рішенням Загальних зборів учасників Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «БУЗІВСЬКЕ», оформленим протоколом №24-05/17-2 від 24.05.2017 року, вирішено, зокрема, надати згоду на відступлення частки у статутному капіталі Товариства учасником - ПрАТ «Інвестиційна група «Регіон - Капітал» на користь громадянина України ОСОБА_3 у розмірі 97000 грн. 00 коп., що становить 9,7% статутного капіталу Товариства шляхом укладення договору купівлі - продажу, вивести ПрАТ «Інвестиційна група «Регіон - Капітал» до складу учасників Товариства у зв'язку з продажем належної йому частки в статутному капіталі Товариства; включено громадянина України ОСОБА_3 зі складу учасників Товариства у зв'язку з набуттям права власності на частку в статутному капіталі Товариства; затверджено наступний розподіл часток у статутному капіталі Товариства: Товариство з обмеженою відповідальністю «Земельний центр» 903 000 грн. 00 коп., що становить 90,3% частки у статутному капіталі; ОСОБА_3 97 000 грн. 00 коп., що становить 9,7% частки у статутному капіталі; затверджено зміни до статуту Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «БУЗІВСЬКЕ» шляхом викладення його в новій редакції згідно з запропонованим проектом. (т.1 а.с.69)

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги з урахуванням Заяви про зміну підстави позову від 21.03.2018 року, яка прийнята Судом до розгляду, Позивач зазначає, що ним придбано у ОСОБА_7 акції у кількості 3917000 штук на підставі Договору купівлі - продажу цінних паперів №БВ-13/15-1 від 16.03.2015 року, після придбання цінних паперів Відповідач - 1 на виконання обов'язку щодо оприлюднення інформації на інтернет - порталі Агентства розмістив відповідну інформацію про зміну власника цінних паперів на Позивача, а тому Відповідачі - 2, 3, 4 могли знати, хто є власником цінних паперів Відповідача - 1. 24.05.2017 року ОСОБА_7 в особі ОСОБА_8, який діяв на підставі довіреності, прийнято рішення єдиного акціонера Приватного акціонерного товариства «Інвестиційна група «Регіон - Капітал» №24/05-2017-4 відступити частку, належну Відповідачу - 1 у статутному капіталі Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «БУЗІВСЬКЕ», проте ОСОБА_7 не був акціонером Відповідача - 1, жодних довіреностей не видавав, а тому вказане рішення підлягає визнанню недійсним. Позивачем як законним акціонером рішень про відступлення належної Відповідачу - 1 частки у статутному капіталі Відповідача - 2 та виходу зі складу учасників не приймалося, рішення прийняті невстановленою особою, що призвело до позбавлення Позивача на управління належними акціями, отримання дивідендів. Законодавством та Статутом встановлено, що в разі, якщо Товариство складається з 1 акціонера виключається можливість представництва такого акціонера та правом приймати і підписувати прийняті рішення наділено виключно самого акціонера, участь, підписання таких документів третіми особами виключається. Рішення загальних зборів Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «БУЗІВСЬКЕ», оформлене протоколом №24-05/17-2 від 24.05.2017 року, підлягає визнанню недійсним, оскільки Відповідач - 1 не отримував повідомлень про проведення загальних зборів, на зборах питання про обрання голови зборів не вирішувалось. 24.05.2017 року між Приватним акціонерним товариством «Інвестиційна група «Регіон - Капітал» та ОСОБА_3 було укладено договір купівлі - продажу частки в статутному капіталі Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «БУЗІВСЬКЕ», проте вказаний договір підлягає визнанню недійсним, як похідні вимоги від визнання недійсним рішення єдиного акціонера Приватного акціонерного товариства «Інвестиційна група «Регіон - Капітал» №24/05-2017-4 від 24.05.2017 року. Також про вихід зі складу учасників Відповідач -1 повинен був повідомити за 3 місяці, що зроблено не було, учасники Відповідача - 2 не відмовлялись від купівлі частки та не скористались своїм переважним правом протягом місяця з дня повідомлення про намір учасника продати частку, Відповідач - 1 при виході не одержав вартість частини майна, пропорційну його частці у статутному капіталі Відповідача - 2. Також договір купівлі - продажу частки в статутному капіталі Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «БУЗІВСЬКЕ» є фіктивним, оскільки розрахунки за договором не проведено. За таких підстав, просить Суд визнати недійсним рішення Єдиного акціонера Приватного акціонерного товариства «Інвестиційна група «Регіон - Капітал» №24/05-2017-4 від 24.05.2017 року; визнати недійсними рішення Загальних зборів учасників Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «БУЗІВСЬКЕ», оформлені протоколом №24/05-2017-2 від 24.05.2017 року; визнати недійсним договір купівлі - продажу частки в статутному капіталі Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «БУЗІВСЬКЕ» №24/05/17-1 від 24.05.2017 року, укладений між Приватним акціонерним товариством «Інвестиційна група «Регіон - Капітал» та ОСОБА_3; визнати недійсним статут Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «БУЗІВСЬКЕ», затверджений загальними зборами учасників, протокол №24/05-2017-2 від 24.05.2017 року; скасувати рішення державного реєстратора Комунального підприємства Київської обласної ради «Готово» Гнатюк Мирослави Валеріївни про державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи: зміна складу або інформації про засновників від 24.05.2017 року №13391050019003816; скасувати рішення державного реєстратора Комунального підприємства Київської обласної ради «Готово» Гнатюк Мирослави Валеріївни про державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи: зміна складу або інформації про засновників від 25.05.2017 року №13391050020003816.

В обґрунтування заперечень на позовну заяву Відповідач - 2 зазначав, що надана адвокатом Позивача заява ОСОБА_7 не є доказом отримання останнім коштів й не є заявою свідка в розумінні ст. 88 ГПК України. Позивачем не надано доказів внесення відомостей про себе як єдиного акціонера Приватного акціонерного товариства «Інвестиційна група «Регіон - Капітал» в відомостях Єдиного державного реєстру, в силу відсутності вказаних відомостей про НОВАЛІС ГРУП ЛІМІТЕД (NOVALIS GROUP LIMITED) в ЄДР, відсутні підстави стверджувати, що він є учасником Відповідача - 1, відтак право Позивача не порушено. За укладеним договором №БВ-13/15-1 купівлі - продажу цінних паперів від 16.03.2015 року розрахунок не проведено, не надано депозитарній установі розпорядження на виконання облікової операції (прийом) про перехід права власності на цінні папери. На дату укладення договору купівлі - продажу частки в статутному капіталі Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «БУЗІВСЬКЕ» всі вимоги законодавства та Статуту дотримано, не встановлено його недійсності. Спірний договір від імені продавця був підписаний ОСОБА_8, який мав відповідні повноваження, рішення про вчинення спірного договору та про уповноваження директором товариства на укладення договору з відчуження підтримано загальними зборами Відповідача -2. Також заявлено про застосування спеціального строку позовної давності до вимог Позивача про визнання недійсним рішення Єдиного акціонера Приватного акціонерного товариства «Інвестиційна група «Регіон - Капітал» №24/05-2017-4 від 24.05.2017 року.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що позовні вимоги НОВАЛІС ГРУП ЛІМІТЕД (NOVALIS GROUP LIMITED) не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів (стаття 20 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Корпоративними правами, відповідно до ст. 167 Господарського кодексу України, є права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про акціонерні товариства» в редакції на момент виникнення спірних правовідносин корпоративні права - сукупність майнових і немайнових прав акціонера - власника акцій товариства, які випливають з права власності на акції, що включають право на участь в управлінні акціонерним товариством, отримання дивідендів та активів акціонерного товариства у разі його ліквідації відповідно до закону, а також інші права та правомочності, передбачені законом чи статутними документами.

Відповідно до положень статті 92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом. У випадках, встановлених законом, юридична особа може набувати цивільних прав та обов'язків і здійснювати їх через своїх учасників. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

Згідно зі ст. 32 Закону України «Про акціонерні товариства» загальні збори є вищим органом акціонерного товариства. Акціонерне товариство зобов'язане щороку скликати загальні збори (річні загальні збори). Річні загальні збори товариства проводяться не пізніше 30 квітня наступного за звітним року.

Статтею 49 Закону України «Про акціонерні товариства» в редакції на момент виникнення спірних правовідносин передбачено, що до товариства з одним акціонером не застосовуються положення статей 33 - 48 цього Закону щодо порядку скликання та проведення загальних зборів акціонерного товариства. Повноваження загальних зборів товариства, передбачені статтею 33 цього Закону та внутрішніми документами товариства, здійснюються акціонером одноосібно. Рішення акціонера з питань, що належать до компетенції загальних зборів, оформлюється ним письмово (у формі рішення). Таке рішення акціонера має статус протоколу загальних зборів акціонерного товариства. Обрання персонального складу наглядової ради, ревізійної комісії (в разі їх створення) здійснюється без застосування кумулятивного голосування.

У частині 1 статті 50 Закону України «Про акціонерні товариства» в редакції на момент виникнення спірних правовідносин встановлено, що у разі, якщо рішення загальних зборів або порядок прийняття такого рішення порушують вимоги цього Закону, інших актів законодавства, статуту чи положення про загальні збори акціонерного товариства, акціонер, права та охоронювані законом інтереси якого порушені таким рішенням, може оскаржити це рішення до суду протягом трьох місяців з дати його прийняття. Суд має право з урахуванням усіх обставин справи залишити в силі оскаржуване рішення, якщо допущені порушення не порушують законні права акціонера, який оскаржує рішення.

Суд звертає увагу, що нову редакцію Статуту Приватного акціонерного товариства «Інвестиційна група «Регіон - Капітал» затверджено рішенням №22/05-2017 Єдиного акціонера Приватного акціонерного товариства «Інвестиційна група «Регіон - Капітал» від 22.05.2017 року. У зв'язку з відсутністю доказів визнання недійсним вказаного рішення Єдиного акціонера №22/05-2017 від 22.05.2017 року на момент розгляду даної справи, Суд при винесенні рішення у даній справи приймає до уваги вказану редакцію статуту Відповідача - 1.

У п.8.2 Статуту зазначено, що вищим органом Товариства є загальні збори акціонерів Товариства.

Відповідно до п.8.2.10 Статуту загальні збори можуть вирішувати будь - які питання діяльності Товариства.

Відповідно до п.8.2.17 Статуту у разі, якщо Товариство складається з однієї особи, до такого Товариства не застосовуються положення статей 33-48 Закону України «Про акціонерні товариства» та аналогічні норми цього Статуту щодо порядку скликання та проведення загальних зборів Товариства. Повноваження загальних зборів, передбачені п.8.2.10 цього Статуту, а також внутрішніми документами Товариства, здійснюються акціонером одноосібно. Рішення акціонера з питань, що належать до компетенції Загальних зборів Товариства, оформлюються ним письмово (у формі рішення). Таке рішення акціонера має статус протоколу загальних зборів товариства.

Як встановлено Судом, Рішенням Єдиного акціонера Приватного акціонерного товариства «Інвестиційна група «Регіон - Капітал» №24/05-2017-4 від 24.05.2017 року, прийнятим ОСОБА_7 в особі ОСОБА_8, який діє на підставі довіреності, посвідченої ОСОБА_10 державним нотаріусом Восьмої донецької державної нотаріальної контори 11.05.2017 року за реєстровим №2-115, який є єдиним акціонером Приватного акціонерного товариства «Інвестиційна група «Регіон - Капітал», вирішено відступити частку, належну ПрАТ «Інвестиційна група «Регіон - Капітал» у статутному капіталі Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «БУЗІВСЬКЕ» у розмірі 97000 гривень 00 копійок, що становить 9,7% статутного капіталу, Товариства шляхом укладення договору купівлі-продажу з громадянином України ОСОБА_3 за ціною 50 000 (п'ятдесят тисяч) гривень 00 копійок та вийти зі складу учасників Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «БУЗІВСЬКЕ»; уповноважити Директора Товариства підписати договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі та прийняти участь у Загальних зборах учасників Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «БУЗІВСЬКЕ», що відбудуться 24 травня 2017 року, в тому числі голосувати та підписати протокол. (т.1 а.с.70)

Відповідно до п. 2.8. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 25.02.2016 року № 4 «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин», у судовому порядку недійсним може бути визнано рішення загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичної особи, а не протокол загальних зборів. Протокол є документом, який фіксує факт прийняття рішення загальними зборами, і не є актом за змістом статті 20 ГК України. Тому господарські суди мають відмовляти в задоволенні позовної вимоги про визнання недійсним протоколу загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичної особи.

Не може бути визнано недійсним рішення загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичної особи з тих підстав, що його прийнято загальними зборами з питань, які належать до компетенції інших органів товариства (наглядової ради, виконавчого органу тощо), оскільки статтею 98 ЦК України передбачено право загальних зборів учасників товариства приймати рішення з усіх питань діяльності товариства. Положення установчих документів товариства, які обмежують це право, не застосовуються (п. 2.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 25.02.2016 № 4 «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин»).

Пунктом 2.11. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 25.02.2016 № 4 «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин» встановлено, що господарські суди мають враховувати, що закон виходить з презумпції легітимності рішень органів управління юридичної особи, тобто зазначені рішення вважаються такими, що відповідають закону, якщо судом не буде встановлено інше. Вимоги про визнання рішень загальних зборів або інших органів дійсними задоволенню не підлягають.

Згідно з п. 2.12 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 25.02.2016 року № 4 «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин», рішення загальних зборів учасників (акціонерів, членів) та інших органів юридичної особи не є правочинами у розумінні статті 202 ЦК України. До цих рішень не можуть застосовуватися положення статей 203 та 215 ЦК України, які визначають підстави недійсності правочину, і, відповідно, правові наслідки недійсності правочину за статтею 216 ЦК України.

Зазначені рішення є актами ненормативного характеру (індивідуальними актами), тобто офіційними письмовими документами, що породжують певні правові наслідки, які спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

У зв'язку з цим підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичної особи можуть бути:

- невідповідність рішень загальних зборів нормам законодавства;

- порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів;

- позбавлення учасника (акціонера, члена) юридичної особи можливості взяти участь у загальних зборах.

Під час розгляду відповідних справ господарські суди мають враховувати, що не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів юридичної особи, є підставами для визнання недійсними прийнятих ними рішень.

Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з порушенням прямих вказівок закону є:

- прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення або у разі неможливості встановлення наявності кворуму (статті 59 та 60 Закону України "Про господарські товариства", статті 41 та 42 Закону України "Про акціонерні товариства", стаття 15 Закону України "Про кооперацію");

- прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства (частина шоста статті 42 Закону України "Про акціонерні товариства");

- прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного, на розгляд яких не було отримано згоди усіх присутніх на загальних зборах (частина п'ята статті 61 Закону України "Про господарські товариства");

- відсутність протоколу загальних зборів ТОВ (частина шоста статті 60 Закону України "Про господарські товариства");

- відсутність протоколу загальних зборів АТ, підписаного головою і секретарем зборів (стаття 46 Закону України "Про акціонерні товариства").

Під час вирішення питання про недійсність рішень загальних зборів у зв'язку з іншими порушеннями, допущеними під час їх скликання та проведення, господарський суд повинен оцінити, як ці порушення вплинули на прийняття загальними зборами відповідного рішення (п. 2.13 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 25.02.2016 № 4 «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин»).

Як вбачається з матеріалів реєстраційної справи Відповідача - 1, відповідно до реєстру власників іменних цінних паперів станом на 26.01.2011 року за вих. №84 від 26.01.2011 року ОСОБА_7 є власником цінних паперів загальної кількості 3917000, загальною номінальною вартістю 1958500 грн., 100% у СК, емітентом яких є Закрите акціонерне товариство «Інвестиційна група «Регіон - Капітал», є НОВАЛІС ГРУП ЛІМІТЕД (NOVALIS GROUP LIMITED). (т.2 а.с.121-124)

За Актом прийому - передачі цінних паперів від 16.03.205 року до Договору купівлі - продажу цінних паперів №БВ-13/15-1 від 16.03.2015 року Сторони підтверджують, що відповідно до договору Продавець передав, а Покупець прийняв нижчезазначені цінні папери: вид та категорія ЦП: акція проста іменна, емітент ЦП: Приватне акціонерне товариство «Інвестиційна група «Регіон - Капітал», ідентифікаційний код 34531727, форма випуску та існування ЦП бездокументарна; міжнародний ідентифікаційний номер ЦП UA 4000117444; номінальна вартість одного ЦП 0,50 грн.; кількість ЦП 3917000 штук; загальна вартість ЦП 1 958 500 грн. Продавець підтверджує, що зобов'язання Покупця по сплаті вартості цінних паперів, зазначених у п.1.2 Договору, виконані у повному обсязі. (т.1 а.с.259)

Як вбачається з заяви ОСОБА_7 від 02.09.2017 року, посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Маковецькою О.А. за реєстровим №965, він отримав від ОСОБА_12, який діє від імені та в інтересах НОВАЛІС ГРУП ЛІМІТЕД (NOVALIS GROUP LIMITED) грошові кошти у розмірі 1958000 грн. 00 коп., як повний розрахунок за договором купівлі - продажу цінних паперів №БВ-13/15-1 від 16.03.2015 р., укладеним між мною та компанією НОВАЛІС ГРУП ЛІМІТЕД (NOVALIS GROUP LIMITED). (т.1 а.с.258)

Згідно з п.7 Положення про діяльність з обліку прав власності на іменні цінні папери та депозитарну діяльність дані до реєстру вносяться на підставі документів, що відповідно до законодавства України їх підтверджують. Підставою для внесення змін до реєстру є письмове розпорядження власника або особи, що діє за його дорученням про передачу іменних цінних паперів, а також інші документи, що підтверджують, відповідно до законодавства України, зміну права власності на іменні цінні папери. Якщо іменні цінні папери випущені у паперовій формі, крім указаних документів подається також іменний цінний папір (сертифікат цінних паперів).

У п.2.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 25.02.2016 № 4 «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин» зазначено, що господарським судам необхідно враховувати, що відповідно до статті 8 Закону України "Про депозитарну систему України" підтвердженням прав на цінні папери та прав за цінними паперами, що існують в бездокументарній формі, а також обмежень прав на цінні папери у певний момент часу є обліковий запис на рахунку в цінних паперах депонента в депозитарній установі. Документальним підтвердженням наявності на певний момент часу прав на цінні папери та прав за цінними паперами депонента (у разі зарахування цінних паперів на депозит нотаріуса відповідного кредитора) є виписка з рахунка в цінних паперах депонента, яка видається депозитарною установою на вимогу депонента або в інших випадках, установлених законодавством та договором про обслуговування рахунка в цінних паперах. Така виписка з рахунка в цінних паперах не є цінним папером, а її передача від однієї особи до іншої не є вчиненням правочину щодо цінних паперів і не тягне за собою переходу прав на цінні папери та прав за цінними паперами.

Враховуючи вищевикладене, Суд приходить до висновку, що станом на момент прийняття рішення Єдиного акціонера Приватного акціонерного товариства «Інвестиційна група «Регіон - Капітал» №24/05-2017-4 від 24.05.2017 року - ОСОБА_7 в особі ОСОБА_8, який діє на підставі довіреності, посвідченої ОСОБА_10 державним нотаріусом Восьмої донецької державної нотаріальної контори 11.05.2017 року за реєстровим №2-115, єдиним акціонером Приватного акціонерного товариства «Інвестиційна група «Регіон - Капітал» був Позивач у даній справі - НОВАЛІС ГРУП ЛІМІТЕД (NOVALIS GROUP LIMITED), що підтверджується випискою з рахунка в цінних паперах станом на 24.05.2017 року, виданою управлінням депозитарної діяльності «АСВІО БАНК» на вимогу депонента.

При цьому Судом розглянуті та відхилені заперечення Відповідача - 2 в частині невнесення Позивачем відомостей про себе як єдиного акціонера Приватного акціонерного товариства «Інвестиційна група «Регіон - Капітал» до Єдиного державного реєстру, оскільки відсутність таких відомостей у ЄДР не спростовує факту належності саме Позивачу 100% акцій Відповідача - 1, оскільки вказані відомості підтверджується іншими належними та допустимими доказами у справі, зокрема, випискою з рахунка в цінних паперах станом на 24.05.2017 року, виданою управлінням депозитарної діяльності «АСВІО БАНК» на вимогу депонента.

Відповідно до статті 6 Закону України «Про акціонерні товариства» акціонерне товариство може бути створене однією особою чи може складатися з однієї особи у разі придбання одним акціонером усіх акцій товариства. Відомості про це підлягають реєстрації і опублікуванню для загального відома в порядку, встановленому Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

Положення про формування інформаційної бази даних про ринок цінних паперів, затверджене рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку№733 від 03.06.2014 року, визначає перелік інформації, що оприлюднюється в інформаційній базі даних про ринок цінних паперів, та джерела формування інформаційної бази даних про ринок цінних паперів. Реалізація цього Положення передбачає формування, функціонування та підтримку інформаційної бази даних про ринок цінних паперів в актуалізованому стані на рівні сучасних інформаційних технологій. Інформаційна база даних про ринок цінних паперів створюється та утримується Державною установою «Агентство з розвитку інфраструктури фондового ринку України» (далі - Агентство) на базі сайта Агентства (http://smida.gov.ua) шляхом об'єднання інформації в єдиному центрі.

Загальнодоступна інформаційна база даних Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про ринок цінних паперів - це інформаційний ресурс, який є основою ефективної взаємодії між регулятором, емітентами, інвесторами та громадськістю у частині реалізації повноважень Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (далі - НКЦПФР) щодо оприлюднення і доступу до інформації про діяльність емітентів цінних паперів.

Судом здійснено пошук на офіційному веб-сайті Агентства (http://smida.gov.ua), за результатами якого також встановлено, що станом на 4 квартал 2017 року власником Приватного акціонерного товариства «Інвестиційна група «Регіон - Капітал» є НОВАЛІС ГРУП ЛІМІТЕД (NOVALIS GROUP LIMITED) (акції прості бедокументарні, іменні, 100%).

Враховуючи вищевикладене, доводи Відповідача - 2 щодо невнесення Позивачем відомостей про себе як єдиного акціонера Приватного акціонерного товариства «Інвестиційна група «Регіон - Капітал» до Єдиного державного реєстру є необґрунтованими та не приймаються Судом до уваги.

Крім того, у відзиві на позовну заяву Відповідач - 2 посилався на частину 3 статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», якою передбачено, що якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не внесені до нього, вони не можуть бути використані у спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

У п. 2.6. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 25.02.2016 № 4 «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин» зазначено, що Закон не пов'язує момент виникнення права участі у ТОВ або ТДВ з моментом державної реєстрації відповідних змін у складі учасників ТОВ або ТДВ. Водночас згідно з положеннями статті 89 ЦК України відомості про зміни у складі учасників ТОВ або ТДВ підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру. Правові наслідки наявності або відсутності відповідних відомостей у Єдиному державному реєстрі визначено статтею 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань".

Суд зазначає, що в даному випадку оскільки Відповідачем - 1 є Приватне акціонерне товариство «Інвестиційна група «Регіон - Капітал», правовий статус якого регулюється спеціальним Законом України «Про акціонерні товариства», норми частини 3 статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", які стосуються внесенню відомостей про зміни у складі учасників ТОВ або ТДВ, не підлягають застосуванню.

За таких підстав, Суд приходить до висновку, що рішення Єдиного акціонера Приватного акціонерного товариства «Інвестиційна група «Регіон - Капітал» №24/05-2017-4 від 24.05.2017 року прийнято особою, яка станом на момент винесення даного рішення не була єдиним акціонером Відповідача - 1, у зв'язку з укладенням Договору купівлі - продажу цінних паперів №БВ-13/15-1 від 16.03.2015 року, що також підтверджується вищенаведеними та оціненими Судом доказами. Таким чином, рішення Єдиного акціонера Приватного акціонерного товариства «Інвестиційна група «Регіон - Капітал» №24/05-2017-4 від 24.05.2017 року прийнято за відсутності кворуму для прийняття вказаного рішення.

При цьому, доводи Позивача в частині підроблення рішення Єдиного акціонера Приватного акціонерного товариства «Інвестиційна група «Регіон - Капітал» №24/05-2017-4 від 24.05.2017 року не приймаються Судом до уваги, оскільки вказані факти встановлюються й підтверджуються іншими належними, допустимими доказами за результатами проведення судової експертизи, про проведення якої останнім заявлено не було. Крім того, в судовому засіданні представник Позивача пояснив, що до правоохоронних органів з відповідною заявою він також не звертався.

Судом встановлено, що рішення Єдиного акціонера Приватного акціонерного товариства «Інвестиційна група «Регіон - Капітал» №24/05-2017-4 від 24.05.2017 року прийнято ОСОБА_7 в особі ОСОБА_8, який діє на підставі довіреності, посвідченої ОСОБА_10 державним нотаріусом Восьмої донецької державної нотаріальної контори 11.05.2017 року за реєстровим №2-115.

Як вбачається з матеріалів реєстраційної справи, 11.05.2017 року ОСОБА_7 видав довіреність на ім'я ОСОБА_8, посвідчену державним нотаріусом Восьмої донецької державної нотаріальної контори ОСОБА_10 11.05.2017 року за реєстровим №2-115, якою уповноважив останнього представляти інтереси як засновника (учасника) Приватного акціонерного товариства «Інвестиційна група «Регіон - Капітал», в тому числі як засновника (учасника) будь - яких господарських товариств в усіх установах, підприємствах, організаціях незалежно від їх підпорядкування та галузевої належності, в органах нотаріату з питань продажу або купівлі за ціну та на умовах на його розсуд та укладення договорів купівлі - продажу часток (цінних паперів) в статутному капіталі Приватного акціонерного товариства «Інвестиційна група «Регіон - Капітал» та будь - яких господарських товариств засновником (учасником) чи власником є Приватне акціонерне товариство «Інвестиційна група «Регіон - Капітал», укладання договорів про внесення змін, додаткових договорів, договорів про розірвання, з правом підписання змін та/або нової редакції установчих документів будь-яких господарських товариств учасником яких він є, також представляти інтереси в будь-яких органах та установах, незалежно від їх форми власності та підпорядкування, з усіх питань, в тому числі в центрах надання адміністративних послуг, у відповідній Реєстраційній службі, відповідних органах Державної податкової служби, державної податкової інспекції та районної податкової адміністрації, фондах, у тому числі бути представником в банках з правом підпису банківських документів, правом здійснення платежів від його імені, проведення будь - яких інших банківських операцій, отримання банківських виписок та інших платіжних документів, у сервнотаріальній конторі, у відносинах з іншими державними та недержавними органами, установами та організаціями незалежно від їх підпорядкування, підписувати з цього приводу заяви, документи, угоди, тощо, надавати коментарі та пояснення, оплачувати всі необхідні платежі, отримувати кореспонденцію, вчиняти всі необхідні дії на виконання цієї довіреності.

Для чого йому надано право: подавати заяви, зокрема щодо отримання дублікатів. документи у відповідей органи, установи та організації, одержувати необхідні дублікати, довідки, реєстраційні картки, документи та іншу інформацію у будь - яких державних або недержавних органах, установах, організаціях, підписувати від його імені протоколи, рішення. накази, листи, повідомлення та інші документи, брати участь у загальних зборах учасників ПрАТ «Інвестиційна група «Регіон - Капітал», та будь - яких господарських товариств, учасником яких він є, голосувати, приймати на них рішення, також щодо його виходу зі складу учасників (засновників), підписувати протоколи загальних зборів учасників, підписувати договори купівлі - продажу часток (цінних паперів), договори про внесення змін, додаткові договори, договори про розірвання, отримувати належні йому в результаті продажу гроші, підписувати зміни та/або нову редакцію установчих документів та інш.

Довіреність видана з правом передоручення третім особам терміном на 3 роки та дійсна до 11.05.2020 року. (т.2 а.с.147)

Згідно зі ст. 237 Цивільного кодексу України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Не є представником особа, яка хоч і діє в чужих інтересах, але від власного імені, а також особа, уповноважена на ведення переговорів щодо можливих у майбутньому правочинів. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 238 Цивільний кодекс України представник може бути уповноважений на вчинення лише тих правочинів, право на вчинення яких має особа, яку він представляє. Представник не може вчиняти правочин, який відповідно до його змісту може бути вчинений лише особисто тією особою, яку він представляє. Представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є, за винятком комерційного представництва, а також щодо інших осіб, встановлених законом.

Правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє (ст. 229 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п. 2.23. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 25.02.2016 року № 4 «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин», учасники (акціонери) можуть брати участь у загальних зборах особисто або через представника. Довіреність представника повинна відповідати загальним вимогам, передбаченим цивільним законодавством, зокрема, частиною третьою статті 247 ЦК України. Якщо довіреність учасника (акціонера) на право участі та голосування на загальних зборах оформлена (складена або посвідчена) з порушенням встановлених законодавством вимог, голоси учасника (акціонера), передані за такою довіреністю, не можуть враховуватися під час визначення кворуму на загальних зборах та результатів голосування.

Статтею 244 Цивільного кодексу України передбачено, що представництво, яке ґрунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю. Представництво за довіреністю може ґрунтуватися на акті органу юридичної особи. Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.

Пунктом 5 ст. 245 Цивільного кодексу України встановлено, що довіреність на право участі та голосування на загальних зборах, видана фізичною особою, посвідчується у порядку, визначеному законодавством.

Враховуючи те, що ОСОБА_7 не був акціонером Приватного акціонерного товариства «Інвестиційна група «Регіон - Капітал» та не мав права приймати рішення Єдиного акціонера Приватного акціонерного товариства «Інвестиційна група «Регіон - Капітал» №24/05-2017-4 від 24.05.2017 року, а, отже, і не міг надати відповідні повноваження ОСОБА_8, оскільки згідно з ч. 1 ст. 238 Цивільного кодексу України представник може бути уповноважений на вчинення лише тих правочинів, право на вчинення яких має особа, яку він представляє.

За таких підстав, Суд приходить до висновку, що рішення Єдиного акціонера Приватного акціонерного товариства «Інвестиційна група «Регіон - Капітал» №24/05-2017-4 від 24.05.2017 року прийнято за відсутності кворуму для прийняття вказаного рішення, що є безумовною підставою для визнання вказаного рішення недійсним, а тому позовні вимоги НОВАЛІС ГРУП ЛІМІТЕД (NOVALIS GROUP LIMITED) в частині визнання недійсним рішення Єдиного акціонера Приватного акціонерного товариства «Інвестиційна група «Регіон - Капітал» №24/05-2017-4 від 24.05.2017 року є обґрунтованими.

12.02.2018 року Відповідачем - 2 заявлено про застосування спеціального строку позовної давності до вимог Позивача про визнання недійсним рішення Єдиного акціонера Приватного акціонерного товариства «Інвестиційна група «Регіон - Капітал» №24/05-2017-4 від 24.05.2017 року.

Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалість у три роки. (ст. 257 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 258 Цивільного кодексу України встановлено, що для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.

Частиною 1 статті 50 Закону України "Про акціонерні товариства" у разі, якщо рішення загальних зборів або порядок прийняття такого рішення порушують вимоги цього Закону, інших актів законодавства, статуту чи положення про загальні збори акціонерного товариства, акціонер, права та охоронювані законом інтереси якого порушені таким рішенням, може оскаржити це рішення до суду протягом трьох місяців з дати його прийняття.

Під час вирішення спорів про визнання недійсними рішень загальних зборів АТ судам слід враховувати, що частиною першою статті 50 Закону України "Про акціонерні товариства" встановлено спеціальну позовну давність для оскарження акціонером рішення загальних зборів АТ. (п.2.38 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 25.02.2016 № 4 «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин»)

Згідно з ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Згідно з ч.ч.3, 4 ст. 267 Цивільного кодексу України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

За змістом частини першої статті 261 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення. (п. 2.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів» №10 від 29.05.2013 року)

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22 жовтня 1996 року за заявами N 22083/93, 22095/93 у справі "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства"; пункт 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою у справі "ВАТ "Нафтова компанія "Юкос" проти Росії").

Як вбачається з матеріалів справи, Позивач звернувся до суду з вказаним позовом 29.12.2017 року (згідно з штампом канцелярії Господарського суду міста Києва), в той же час рішення Єдиного акціонера Приватного акціонерного товариства «Інвестиційна група «Регіон - Капітал» №24/05-2017-4 було прийнято 24.05.2017 року.

При зверненні до суду з вказаним позовом у першій заяві по суті спору (позовній заяві) НОВАЛІС ГРУП ЛІМІТЕД (NOVALIS GROUP LIMITED) зазначало, що 31.07.2017 року з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відносно Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «БУЗІВСЬКЕ» Позивачу стало відомо, що Відповідач - 1 не є учасником Товариства. У заяві про зміну підстав позову від 21.03.2018 року зазначав, що про наявність рішень єдиного акціонера Позивач дізнався 15.08.2017 року.

Таким чином, враховуючи ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України, за якою перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила, Суд зазначає, що Позивач дізнався про прийняття рішення Єдиного акціонера Приватного акціонерного товариства «Інвестиційна група «Регіон - Капітал» №24/05-2017-4 від 24.05.2017 року саме 15.08.2017 року, а тому мав право звернутися до суду за захистом свого порушеного права відповідно до частини 1 статті 50 Закону України "Про акціонерні товариства" протягом 3 місяців, тобто у строк по 15.11.2017 року.

Відповідно до статті 264 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Як вбачається з матеріалів справи, 04.10.2017 року НОВАЛІС ГРУП ЛІМІТЕД (NOVALIS GROUP LIMITED) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до ОСОБА_7, Приватного акціонерного товариства "Інвестиційна група "Регіон-Капітал", Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрокомбінат "Хотівський", Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "БУЗІВСЬКЕ", Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "ТАРАСІВКА", ОСОБА_3 та просив суд:

- визнати недійсною довіреність виданої ОСОБА_10 державним нотаріусом 8-ї Донецької державної нотаріальної контори 11.05.2017 року за реєстровим номером 2-11, якою уповноважено ОСОБА_8 представляти інтереси ОСОБА_7, як засновника (учасника) ПрАТ "Інвестиційна група "Регіон-Капітал";

- визнати недійсним рішення Єдиного акціонера ПрАТ "Інвестиційна група "Регіон-

Капітал" №22/05-2017 від 22.05.2017 р;

- визнати недійсним рішення Єдиного акціонера ПрАТ "Інвестиційна група "Регіон- Капітал" №30/05-2017 від 30.05.2017 р;

- визнати недійсним Статут ПрАТ "Інвестиційна група "Регіон-Капітал" затверджений рішенням № 22/05-2017 Єдиного акціонера ПрАТ "Інвестиційна група "Регіон-Капітал" від 22 травня 2017 року;

- визнати недійсними рішення Загальних зборів учасників СГ ТОВ Агрокомбінат "ХОТІВСЬКИЙ" (код ЄДРПОУ 00849405) оформлені протоколом №24/05-2017-2 від 24.05.2017 року;

- визнати недійсним рішення Єдиного акціонера ПрАТ "Інвестиційна група "Регіон-Капітал" №24/05-2017-5 від 24.05.2017 р.

- визнати недійсним договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі СГ ТОВ Агрокомбінат "ХОТІВСЬКИЙ" (код ЄДРПОУ 00849405) №24/05/17-2 від 24 травня 2017 року, укладений між ПрАТ "Інвестиційна група "Регіон-Капітал" та ОСОБА_3;

- визнати недійсним Статут СГ ТОВ Агрокомбінат "ХОТІВСЬКИЙ" (код ЄДРПОУ 00849405), затверджений загальними зборами, протокол №24/05-2017-2 від 24.05.2017 року;

- визнати недійсними рішення Загальних зборів учасників СГ ТОВ "БУЗІВСЬКЕ" (код ЄДРПОУ 00849385) оформлені протоколом №24/05-2017-2 від 24.05.2017 року;

- визнати недійсним рішення Єдиного акціонера ПрАТ "Інвестиційна група "Регіон-Капітал" №24/05-2017-4 від 24.05.2017 р.

- визнати недійсним договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі СГ ТОВ "БУЗІВСЬКЕ" (код ЄДРПОУ 00849385) №24/05/17-1 від 24 травня 2017 року, укладений між ПрАТ "Інвестиційна група "Регіон-Капітал" та ОСОБА_3;

- визнати недійсним Статут СГ ТОВ "БУЗІВСЬКЕ" (код ЄДРПОУ 00849385), затверджений загальними зборами, протокол №24/05-2017-2 від 24.05.2017 року;

- визнати недійсними рішення Загальних зборів учасників "ТАРАСЮКА" (код ЄДРПОУ 52684040) оформлені протоколом №24/05-2017-2 від 24.05.2017 року;

- визнати недійсним рішення Єдиного акціонера ПрАТ "Інвестиційна група "Регіон-Капітал" №24/05-2017-6 від 24.05.2017 р.

- визнати недійсним договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі СГ ТОВ "ТАРАСІВКА" (код ЄДРПОУ 32684040) №24/05/17-3 від 24 травня 2017 року, укладений між ПрАТ "Інвестиційна група "Регіон-Капітал" та ОСОБА_3;

- визнати недійсним Статут СГ ТОВ "ТАРАСІВКА" (код ЄДРПОУ 32684040), затверджений загальними зборами, протокол №24/05-2017-2 від 24.05.2017 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.10.2017 року по справі №910/17228/17 у прийнятті позовної заяви в частині вимоги про визнання недійсною довіреності відмовлено. Позовну заяву в інший частині повернуто позивачу без розгляду.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 04.12.2017 року по справі №910/17228/17 апеляційну скаргу компанії з обмеженою відповідальністю НОВАЛІС ГРУП ЛІМІТЕД (NOVALIS GROUP LIMITED) на ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.10.2017 у справі №910/17228/17 задоволено частково. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.10.2017 у справі №910/17228/17 скасовано в частині відмови у прийнятті вимоги про визнання недійсною довіреності. В іншій частині щодо повернення позову без розгляду залишено без змін.

Згідно з ч.1 ст. 265 Цивільного кодексу України залишення позову без розгляду не зупиняє перебігу позовної давності.

У п.4.4.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів» №10 від 29.05.2013 року зазначено, що за змістом частини другої статті 264 ЦК України переривання перебігу позовної давності шляхом пред'явлення позову матиме місце у разі не будь-якого подання позову, а здійсненого з додержанням вимог процесуального закону, зокрема, статей 54, 56, 57 ГПК в редакції до 15.12.2017 р. Тому якщо господарським судом у прийнятті позовної заяви відмовлено (стаття 62 ГПК в редакції до 15.12.2017 р.) або її повернуто (стаття 63 названого Кодексу в редакції до 15.12.2017 р.), то перебіг позовної давності не переривається. Так само не перериває цього перебігу подання позову з порушенням правил підвідомчості справ. З урахуванням положення частини четвертої статті 51 ГПК в редакції до 15.12.2017 р. днем подання позову слід вважати дату поштового штемпеля підприємства зв'язку, через яке надсилається позовна заява (а в разі подання її безпосередньо до господарського суду - дату реєстрації цієї заяви в канцелярії суду). Якщо позовну заяву було повернуто, перебіг позовної давності переривається з того дня, коли заяву подано до суду з додержанням установленого порядку. В разі скасування ухвали господарського суду про відмову у прийнятті позовної заяви або про її повернення перебіг позовної давності переривається з дня первісного подання цієї заяви до суду.

Враховуючи вищевикладене, з урахуванням того, що постановою Київського апеляційного господарського суду від 04.12.2017 року по справі №910/17228/17 ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.10.2017 у справі №910/17228/17 скасовано в частині відмови у прийнятті вимоги про визнання недійсною довіреності, а в іншій частині щодо повернення позову без розгляду залишено без змін, Суд приходить до висновку, що пред'явлення НОВАЛІС ГРУП ЛІМІТЕД (NOVALIS GROUP LIMITED) позову, зокрема, до Приватного акціонерного товариства «Інвестиційна група «Регіон - Капітал» з вимогою про визнання недійсним рішення Єдиного акціонера ПрАТ "Інвестиційна група "Регіон-Капітал" №24/05-2017-4 від 24.05.2017 року не перериває перебіг позовної давності за вказаною вимогою.

Таким чином, Судом встановлено, що при зверненні до суду з позовом 29.12.2017 року (згідно з штампом канцелярії Господарського суду міста Києва) в частині визнання недійсним рішення Єдиного акціонера Приватного акціонерного товариства «Інвестиційна група «Регіон - Капітал» №24/05-2017-4 від 24.05.2017 року, НОВАЛІС ГРУП ЛІМІТЕД (NOVALIS GROUP LIMITED) було пропущено спеціальні строки позовної давності, визначені частиною 1 статті 50 Закону України "Про акціонерні товариства", про що заявлено Відповідачем - 2 у даній справі.

У заяві про зміну підстав позову від 21.03.2017 року, Позивачем заявлено клопотання про поновлення пропущеного строку позовної давності.

В обґрунтування поновлення строку Позивач зазначає, що 02.10.2017 року відбувся розгляд скарги Позивача в Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, висновок щодо розгляду скарги ним не отримано. 04.10.2017 року Позивач звернувся до суду з позовом про визнання недійсними рішень Єдиного акціонера, статуту, договорів купівлі - продажу частики в статутному капіталі товариств, довіреності. 09.10.2017 року позовну заяву повернуто. 07.11.2017 року ухвалою Київського апеляційного господарського суду прийнято апеляційну скаргу до провадження, 04.12.2017 року апеляційна скарга задоволена частково, матеріали справи повернуто до Господарського суду міста Києва. 28.12.2017 року Позивач звернувся з позовом у даній справі.

Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту. (ч.5 ст. 267 Цивільного кодексу України)

Частиною 1 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Тож, пропуск процесуального строку в процесуальному праві - це юридичний факт, який настає внаслідок бездіяльності уповноваженої особи в момент настання (або закінчення) цього строку з поважних причин чи з причини, що не можуть бути визнані такими, і такий, що породжує відповідні правові наслідки.

Отже, наведена норма пов'язує можливість відновлення процесуального строку з обов'язковою наявністю поважної причини (чи причин) пропуску відповідного строку. Якщо відновлення процесуального строку здійснюються за заявою сторони чи прокурора, заявник повинен обґрунтувати поважність причини (причин) пропуску строку, в разі необхідності - з поданням доказів цього за загальними правилами Господарського процесуального кодексу України.

У постанові Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 17.01.2006 № 3/376(5/323) зазначено, що Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Відповідно до п. 2.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29 травня 2013 року № 10 «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів», позовна давність не є інститутом процесуального права та не може бути відновлена (поновлена) в разі її спливу, але за приписом частини п'ятої статті 267 ЦК України позивач вправі отримати судовий захист у разі визнання поважними причин пропуску позовної давності. Питання щодо поважності цих причин, тобто наявності обставин, які з об'єктивних, незалежних від позивача підстав унеможливлювали або істотно утруднювали своєчасне подання позову, вирішується господарським судом у кожному конкретному випадку з урахуванням наявних фактичних даних про такі обставини.

Проте, Суд зазначає, що звернення НОВАЛІС ГРУП ЛІМІТЕД (NOVALIS GROUP LIMITED) зі скаргою до Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, а в подальшому й пред'явлення позовної заяви у справі №910/17228/17, яка була повернута без розгляду на підставі частини 5 статті 63 Господарського процесуального кодексу України в редакції до 15.12.2017 року, не є тими поважними причинами пропуску позовної давності, які з об'єктивних, незалежних від позивача підстав унеможливлювали або істотно утруднювали своєчасне подання позову у даній справі. Суд зазначає, що Позивач не був позбавлений можливості пред'явити позов до відповідача в межах тримісячного строку позовної давності з дня, коли останній дізнався про порушення свого права.

Також Судом розглянуті та відхилені посилання Позивача на переривання строків позовної давності, у зв'язку із пред'явленням позову у справі №910/17228/17 й подальшим скасуванням Постановою Київського апеляційного господарського суду від 04.12.2017 року по справі №910/17228/17 ухвали Господарського суду міста Києва від 09.10.2017 у справі №910/17228/17 з підстав, викладених вище у даному рішенні суду, а тому після повернення позовної заяви повторне звернення з нею здійснюється позивачем в загальному порядку і взагалі не перериває строки позовної давності. За таких підстав, клопотання Позивача про поновлення пропущеного строку позовної давності задоволенню не підлягає.

За таких підстав, позовні вимоги НОВАЛІС ГРУП ЛІМІТЕД (NOVALIS GROUP LIMITED) в частині визнання недійсним рішення Єдиного акціонера Приватного акціонерного товариства «Інвестиційна група «Регіон - Капітал» №24/05-2017-4 від 24.05.2017 року задоволенню не підлягають, у зв'язку з пропуском спеціального строку позовної давності, про застосування якого заявлено стороною у справі.

При зверненні до суду з вказаним позовом Позивач також просив визнати недійсним договір купівлі - продажу частки в статутному капіталі Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «БУЗІВСЬКЕ» №24/05/17-1 від 24.05.2017 року, укладений між Приватним акціонерним товариством «Інвестиційна група «Регіон - Капітал» та ОСОБА_3.

Перелік основних способів захисту цивільних прав та інтересів визначається частиною 2 статті 16 Цивільного кодексу України, до яких, зокрема, відноситься визнання правочину недійсним. Аналогічні положення містить статті 20 Господарського кодексу України.

Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За приписом статті 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього кодексу, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

З урахуванням викладеного, недійсність правочину зумовлюється наявністю дефектів його елементів: дефекти (незаконність) змісту правочину; дефекти (недотримання) форми; дефекти суб'єктного складу; дефекти волі - невідповідність волі та волевиявлення.

Пунктом 2.1. Постанови №11 від 29.05.2013р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" визначено, що вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків.

Відповідно до статей 215 та 216 Цивільного кодексу України суди розглядають справи за позовами: про визнання оспорюваного правочину недійсним і застосування наслідків його недійсності, про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину.

За змістом п.2.9 Постанови №11 від 29.05.2013р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" відповідність чи невідповідність правочину вимогам закону має оцінюватися господарським судом стосовно законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.

Одночасно, за змістом п.2.5.2 вказаної Постанови Пленуму Вищого господарського суду України необхідно з урахуванням приписівст.215 Цивільного кодексу України та ст.207 Господарського кодексу України розмежовувати види недійсності правочинів, а саме: нікчемні правочини, недійсність яких встановлена законом (наприклад, ч.1 ст.220, ч.2 ст.228 Цивільного кодексу України, ч.2 ст.207 Господарського кодексу України), і оспорювані, які можуть бути визнані недійсними лише в судовому порядку за позовом однієї з сторін, іншої заінтересованої особи, прокурора.

Такої саме позиції дотримується Вищий господарський суд України і у п.18 Інформаційного листа №01-8/211 від 07.04.2008р. «Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України», за змістом вимога про визнання недійсним правочину та застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред'явлена будь-якою заінтересованою особою. Цивільний кодекс України не дає визначення поняття «заінтересована особа». Тому коло заінтересованих осіб має з'ясовуватись в кожному конкретному випадку в залежності від обставин справи та правових норм, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин, якщо інше не встановлено законом.

Частиною 7 ст. 179 Господарського кодексу України передбачено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 626 Цивільного кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи, 24.05.2017 року між Приватним акціонерним товариством «Інвестиційна група «Регіон - Капітал» (Продавець) та ОСОБА_3 (Покупець) було укладено Договір купівлі - продажу частки в статутному капіталі Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «БУЗІВСЬКЕ» №24/05/17-1, відповідно до умов якого Продавець передає свою частку у статутному капіталі СГТОВ «БУЗІВСЬКЕ» у власність Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити цю частку на умовах, передбачених цим Договором. (т.1 а.с.71)

Загальна сума Договору складає 50000 грн. 00 коп. (п.2.1 Договору)

Згідно зі ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

В обґрунтування заявленої вимоги про визнання недійсним вищезазначеного договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «БУЗІВСЬКЕ» №24/05/17-1, Позивач посилається на те, що він є недійсним з недодержанням його сторонами ч.3 ст. 203 Цивільного кодексу України, яка передбачає, що волевиявлення учасника має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, а також він є фіктивним.

Статтею 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 2 ст. 207 Цивільного кодексу України правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це скріплюється печаткою.

Згідно ч.3 ст.237 Цивільного кодексу України представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Як встановлено Судом, спірний договір від імені продавця - Приватного акціонерного товариства «Інвестиційна група «Регіон - Капітал», було укладено в особі директора ОСОБА_8, та від імені покупця - ОСОБА_3.

Відповідно до п.8.3.1 Статуту Відповідача - 1 виконавчим органом Товариства, який здійснює керівництво його поточною діяльністю, є Директор Товариства.

Згідно з п.8.3.2 Статуту до компетенції директора Товариства належать усі питання діяльності Товариства, крім тих, що згідно з чинним законодавством, цим Статутом або рішеннями Загальних зборів акціонерів Товариства належать до компетенції іншого органу Товариства.

Директор Товариства, зокрема, укладає правочини або договори (угоди) відповідно до обмежень, встановлених Статутом Товариства. Укладення Директором Товариства будь-яких правочинів та договорів (угод), незалежно від їх ціни, предметом яких безпосередньо чи опосередковано, виступає нерухоме майно, земельні ділянки, цінні папери, корпоративні права, якими володіє Товариство, у тому числі: договорів купівлі-продажу, договорів застави, договорів на отримання кредиту тощо, а також відчуження цього майна у будь-який інший спосіб здійснюється за умови обов'язкового попереднього отримання Директором Товариства письмової згоди Загальних зборів Товариства на укладення таких правочинів, договорів (угод). Відчуження нерухомого майна Товариства та будь-яких корпоративних прав, що належать Товариству, у будь-який спосіб, здійснюється за умови обов'язкового попереднього отримання письмового дозволу Загальних зборів Товариства.(п.8.3.3 Статуту)

Як вбачається з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб , фізичних осіб - підприємців та громадських формувань станом на 24.05.2017 року, керівником Приватного акціонерного товариства «Інвестиційна група «Регіон - Капітал» є ОСОБА_8. (т.1 а.с.248-253)

Крім того, рішенням Єдиного акціонера Приватного акціонерного товариства «Інвестиційна група «Регіон - Капітал» №22/05-2017 від 22.05.2017 року вирішено призначити ОСОБА_8 на посаду директора Товариства з 23.05.2017 року. (т.2 а.с.90) Суд звертає увагу, що на час розгляду даної справи в матеріалах справи відсутні належні, допустимі та достовірні докази в розумінні ст.ст. 76, 77, 78, 79, 91 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження визнання недійсним вказаного рішення єдиного акціонера, а тому приймає його до уваги.

Судом встановлено, що Рішенням Єдиного акціонера Приватного акціонерного товариства «Інвестиційна група «Регіон - Капітал» №24/05-2017-4 від 24.05.2017 року, прийнятим ОСОБА_7 в особі ОСОБА_8, який діє на підставі довіреності, посвідченої ОСОБА_10 державним нотаріусом Восьмої донецької державної нотаріальної контори 11.05.2017 року за реєстровим №2-115, який є єдиним акціонером Приватного акціонерного товариства «Інвестиційна група «Регіон - Капітал», вирішено відступити частку, належну ПрАТ «Інвестиційна група «Регіон - Капітал» у статутному капіталі Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «БУЗІВСЬКЕ» у розмірі 97000 гривень 00 копійок, що становить 9,7% статутного капіталу, Товариства шляхом укладення договору купівлі-продажу з громадянином України ОСОБА_3 за ціною 50 000 (п'ятдесят тисяч) гривень 00 копійок та вийти зі складу учасників Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «БУЗІВСЬКЕ»; уповноважити Директора Товариства підписати договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі та прийняти участь у Загальних зборах учасників Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «БУЗІВСЬКЕ», що відбудуться 24 травня 2017 року, в тому числі голосувати та підписати протокол. (т.1 а.с.70)

Однак, Суд приходить до висновку, що позовна вимога НОВАЛІС ГРУП ЛІМІТЕД (NOVALIS GROUP LIMITED) про визнання недійсним договору купівлі - продажу частки в статутному капіталі Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «БУЗІВСЬКЕ» №24/05/17-1 від 24.05.2017 року, укладеного між Приватним акціонерним товариством «Інвестиційна група «Регіон - Капітал» та ОСОБА_3, також не підлягає задоволенню, як похідна вимога від визнання недійсним рішення Єдиного акціонера Приватного акціонерного товариства «Інвестиційна група «Регіон - Капітал» №24/05-2017-4 від 24.05.2017 року, в задоволенні якої Судом було відмовлено.

Що стосується посилань Позивача на фіктивність договору купівлі - продажу частки в статутному капіталі Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «БУЗІВСЬКЕ» №24/05/17-1 від 24.05.2017 року, укладеного між Приватним акціонерним товариством «Інвестиційна група «Регіон - Капітал» та ОСОБА_3, Суд зазначає.

Відповідно до статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.

За змістом частини п'ятої статті 203 ЦК України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до змісту статті 234 ЦК України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним.

Для визнання правочину фіктивним суди повинні встановити наявність умислу в усіх сторін правочину. При цьому необхідно враховувати, що саме по собі невиконання правочину сторонами не означає, що укладено фіктивний правочин. Якщо сторонами не вчинено будь-яких дій на виконання такого правочину, суд ухвалює рішення про визнання правочину недійсним без застосування будь-яких наслідків.

У фіктивних правочинах внутрішня воля сторін не відповідає зовнішньому її прояву, тобто обидві сторони, вчиняючи фіктивний правочин, знають заздалегідь, що він не буде виконаний, тобто мають інші цілі, ніж передбачені правочином. Такий правочин завжди укладається умисно.

Отже, основними ознаками фіктивного правочину є: введення в оману (до або в момент укладення угоди) іншого учасника або третьої особи щодо фактичних обставин правочину або дійсних намірів учасників; свідомий намір невиконання зобов'язань договору; приховування справжніх намірів учасників правочину.

Укладення договору, який за своїм змістом суперечить вимогам закону, оскільки не спрямований на реальне настання обумовлених ним правових наслідків, є порушенням частин першої та п'ятої статті 203 ЦК України, що за правилами статті 215 цього Кодексу є підставою для визнання його недійсним відповідно до статті 234 ЦК України.

Згідно з п.24 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" № 9 від 06.11.2009, для визнання правочину фіктивним необхідно встановити наявність умислу всіх сторін правочину. Судам необхідно враховувати, що саме по собі невиконання правочину сторонами не означає, що укладено фіктивний правочин. Якщо сторонами не вчинено будь-яких дій на виконання такого правочину, суд ухвалює рішення про визнання правочину недійсним без застосування будь-яких наслідків. У разі якщо на виконання правочину було передано майно, такий правочин не може бути кваліфікований як фіктивний.

Аналогічна правова позиція також висловлена у постанові Верховного Суду України від 21.01.2015 по справі №6-197цс14.

Тобто, для дослідження фіктивності правочину необхідно встановити обставини щодо відсутності наміру в усіх учасників правочину створити правові наслідки та наявності умислу сторін такого правочину, що може полягати в т.ч. в настанні несприятливих наслідків для третіх осіб.

На підтвердження фіктивності правочину - договору купівлі - продажу частки в статутному капіталі Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «БУЗІВСЬКЕ» №24/05/17-1 від 24.05.2017 року, укладеного між Приватним акціонерним товариством «Інвестиційна група «Регіон - Капітал» та ОСОБА_3, Позивачем надано довідку №01 від 15.03.2018 року, видану директором Приватним акціонерним товариством «Інвестиційна група «Регіон - Капітал», за якою Відповідач - 1 у 2017 році грошові кошти від ОСОБА_3, як в готівковій, так і в безготівковій формі не отримував. (т.2 а.с.216)

Стаття 655 Цивільного кодексу України визначає договір купівлі-продажу, згідно з яким це договір, за яким одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Тобто, обов'язок щодо оплати за придбане майно законодавцем повністю покладається на покупця.

Відповідно до ч.1 статті 692 Цивільного кодексу України оплата товару за договором купівлі-продажу здійснюється після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Якщо покупець не виконує свого обов'язку щодо оплати переданого йому товару в установлений договором купівлі-продажу строк, продавець набуває право вимоги такої оплати та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами (частина третя статті 692 Цивільного кодексу України), або розірвання договору з підстав, передбачених статтею 651 Цивільного кодексу України.

Згідно із ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; сплата неустойки.

Однак, Суд звертає увагу, що саме по собі невиконання спірного правочину ОСОБА_3 в частині здійснення оплати за отриману частку не означає, що укладено фіктивний правочин, а тому Суд не приймає до уваги доводи НОВАЛІС ГРУП ЛІМІТЕД (NOVALIS GROUP LIMITED) в цій частині.

Також Суд зазначає, що ознаки фіктивного правочину виникають лише у разі доведеності в порядку кримінального провадження ознак цієї фіктивності. Проте, в матеріалах справи відсутні належні, допустимі та достовірні докази в розумінні ст.ст. 76, 77, 78, 79, 91 Господарського процесуального кодексу України (вирок суду) на підтвердження притягнення певних осіб у визначеному чинним законодавством порядку до кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення й встановлення в межах відповідного провадження ознак фіктивності в діях Приватного акціонерного товариства «Інвестиційна група «Регіон - Капітал» та ОСОБА_3.

За таких підстав, Суд приходить до висновку, що Позивачем не доведено суду належними засобами доказування наявності умислу Сторін Договору купівлі - продажу частки в статутному капіталі Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «БУЗІВСЬКЕ» №24/05/17-1 від 24.05.2017 року та відсутності наміру в усіх учасників правочину створити правові наслідки, як необхідної умови для визнання вказаного договору недійсним з підстав його фіктивності.

Крім того, Позивачем заявлено вимогу про визнання недійсним рішення Загальних зборів учасників Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «БУЗІВСЬКЕ», оформленого протоколом №24/05-2017-2 від 24.05.2017 року.

Згідно з ч. 1 ст. 113 ЦК України господарським товариством є юридична особа, статутний (складений) капітал якої поділений на частки між учасниками.

Товариством з обмеженою відповідальністю є засноване одним або кількома особами товариство, статутний капітал якого поділений на частки, розмір яких встановлюється статутом (ч. 1 ст. 140 ЦК України).

Відповідно до ст. 50 Закону України "Про господарські товариства" та ст. 140 ЦК України товариством з обмеженою відповідальністю визнається товариство, що має статутний (складений) капітал, розділений на частки, розмір яких визначається установчими документами; учасники товариства несуть відповідальність в межах їх вкладів.

Управління діяльністю господарського товариства згідно з ч. 1 ст. 89 Господарського кодексу України здійснюють його органи та посадові особи, склад і порядок обрання (призначення) яких визначається залежно від виду товариства, а у визначених законом випадках - учасники товариства.

Відповідно до статті 97 Цивільного кодексу України, управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.

Згідно зі ст. 98 Цивільного кодексу України загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що передані загальними зборами до компетенції виконавчого органу.

Вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори його учасників (стаття 145 Цивільного кодексу України).

Так, поняття і види господарських товариств, правила їх створення, діяльності, а також права і обов'язки їх учасників та засновників визначаються Законом України "Про господарські товариства".

Згідно з ч. 1 ст. 58 Закону України "Про господарські товариства", вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників.

Як встановлено Судом, рішенням Загальних зборів учасників Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «БУЗІВСЬКЕ», оформленим протоколом №24-05/17-2 від 24.05.2017 року, вирішено, зокрема, надати згоду на відступлення частки у статутному капіталі Товариства учасником - ПрАТ «Інвестиційна група «Регіон - Капітал» на користь громадянина України ОСОБА_3 у розмірі 97000 грн. 00 коп., що становить 9,7% статутного капіталу Товариства шляхом укладення договору купівлі - продажу, вивести ПрАТ «Інвестиційна група «Регіон - Капітал» до складу учасників Товариства у зв'язку з продажем належної йому частки в статутному капіталі Товариства; включено громадянина України ОСОБА_3 зі складу учасників Товариства у зв'язку з набуттям права власності на частку в статутному капіталі Товариства; затверджено наступний розподіл часток у статутному капіталі Товариства: Товариство з обмеженою відповідальністю «Земельний центр» 903 000 грн. 00 коп., що становить 90,3% частки у статутному капіталі; ОСОБА_3 97 000 грн. 00 коп., що становить 9,7% частки у статутному капіталі; затверджено зміни до статуту Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «БУЗІВСЬКЕ» шляхом викладення його в новій редакції згідно з запропонованим проектом. (т.1 а.с.69)

Відповідно до ч.5 ст. 61 Закону України «Про господарські товариства» про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються передбаченим статутом способом з зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів. Будь-хто з учасників товариства вправі вимагати розгляду питання на загальних зборах учасників за умови, що воно було ним поставлено не пізніш як за 25 днів до початку зборів. Не пізніш як за 7 днів до скликання загальних зборів учасникам товариства повинна бути надана можливість ознайомитися з документами, внесеними до порядку денного зборів. З питань, не включених до порядку денного, рішення можуть прийматися тільки за згодою всіх учасників, присутніх на зборах.

Відповідно до приписів п. 2.25 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 25.02.2016 N 4 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних відносин" обов'язковою умовою повідомлення про скликання загальних зборів юридичної особи є одночасна наявність у такому повідомленні інформації про час, місце проведення зборів та інформації про питання, що будуть винесені на розгляд зборів (порядок денний). Відсутність у повідомленні про проведення загальних зборів будь-якої з названих складових, як і відсутність самого повідомлення, може бути підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів.

Пунктом 2.14 вказаної постанови пленуму Вищого господарського суду України передбачено, що рішення загальних зборів юридичної особи можуть бути визнані недійсними в судовому порядку в разі недотримання процедури їх скликання, встановленої статтею 61 Закону України "Про господарські товариства", статтею 35 Закону України "Про акціонерні товариства", статтею 15 Закону України "Про кооперацію".

Як вбачається з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб , фізичних осіб - підприємців та громадських формувань станом на 22.05.2017 року на Відповідача - 2, засновниками (учасниками) Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «БУЗІВСЬКЕ» є Товариство з обмеженою відповідальністю «Земельний центр» (розмір внеску до статутного капіталу 903000 грн.) та Приватне акціонерне товариство «Інвестиційна група «Регіон - Капітал» (розмір внеску до статутного капіталу 97 000 грн.). (т.1 а.с.18-21)

Однак, Суд звертає увагу, що матеріали справи не містять, а Відповідачем - 2 в свою чергу не надано суду жодних належних, допустимих та достовірних доказів в розумінні ст.ст. 76, 77, 78, 79, 91 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження повідомлення Відповідача - 1 про проведення Загальних зборів учасників Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «БУЗІВСЬКЕ», оформленим протоколом №24-05/17-2 саме 24.05.2017 року.

Крім того, як вбачається з відповіді №02 від 16.03.2018 року на адвокатський запит ОСОБА_5, наданої директором Приватного акціонерного товариства «Інвестиційна група «Регіон - Капітал», повідомлень про загальні збори учасників Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «БУЗІВСЬКЕ» директор ОСОБА_7 у період 2016 - 2017 роки не отримував, про питання порядку денного не знав. (т.2 а.с.214-215)

За таких підстав, Суд зазначає, що Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «БУЗІВСЬКЕ» під час повідомлення Відповідача - 1 про проведення загальних зборів товариства не дотрималось вимог Закону України "Про господарські товариства".

В той же час, як вбачається з протоколу загальних зборів учасників Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «БУЗІВСЬКЕ» №24-05/17-2 від 24.05.2017 року, присутні учасники: Товариство з обмеженою відповідальністю «Земельний центр» та Приватне акціонерне товариство «Інвестиційна група «Регіон - Капітал» в особі директора ОСОБА_8

Відповідно до п.2.27 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 25.02.2016 року № 4 «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин» якщо під час розгляду справи судом буде встановлено факт присутності учасника (акціонера, члена) на загальних зборах, то допущені юридичною особою порушення порядку персонального повідомлення учасника (акціонера, члена) не є підставами для визнання рішень загальних зборів учасників (акціонерів, членів) недійсними.

Враховуючи вищевикладене, у зв'язку з тим, що на Загальних зборах учасників Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «БУЗІВСЬКЕ», які були проведені 24.05.2017 року, оформлені протоколом №24-05/17-2 від 24.05.2017 року, було присутнє Товариство з обмеженою відповідальністю «Земельний центр», що володіє 90,3% у статутному капіталі Відповідача - 2, та Приватне акціонерне товариство «Інвестиційна група «Регіон - Капітал», що володіє 9,7% у статутному капіталі Відповідача - 2, від імені якого діяв директор ОСОБА_8, Суд приходить до висновку, що вказані загальні збори учасників були повноважними, а рішення приймались за наявності кворуму.

Як було зазначено вище Судом, рішенням Єдиного акціонера Приватного акціонерного товариства «Інвестиційна група «Регіон - Капітал» №22/05-2017 від 22.05.2017 року вирішено призначити ОСОБА_8 на посаду директора Товариства з 23.05.2017 року. (т.2 а.с.90) Суд звертає увагу, що на час розгляду даної справи в матеріалах справи відсутні належні, допустимі та достовірні докази в розумінні ст.ст. 76, 77, 78, 79, 91 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження визнання недійсним вказаного рішення єдиного акціонера, Суд приймає його до уваги.

Частиною 1 ст. 167 Господарського кодексу України визначено, що корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до вимог закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Відповідно до п. 2.12 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 25.02.2016 N 4 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних відносин" рішення загальних зборів учасників (акціонерів, членів) та інших органів юридичної особи не є правочинами у розумінні статті 202 ЦК України. До цих рішень не можуть застосовуватися положення статей 203 та 215 ЦК України, які визначають підстави недійсності правочину, і, відповідно, правові наслідки недійсності правочину за статтею 216 ЦК України.

У зв'язку з цим підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичної особи можуть бути: невідповідність рішень загальних зборів нормам законодавства; порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів; позбавлення учасника (акціонера, члена) юридичної особи можливості взяти участь у загальних зборах.

У пункті 21 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 N 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" роз'яснено, що рішення загальних зборів господарського товариства можуть бути визнаними недійсними в судовому порядку у випадку недотримання процедури їх скликання, встановленої ст. ст. 43, 61 Закону України "Про господарські товариства". Права учасника (акціонера) товариства можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо.

Одним із гарантованих прав учасника товариства є його участь в управлінні товариством через діяльність у вищому органі товариства - загальних зборах. Неповідомлення учасника товариства про проведення загальних зборів в установленому статутом порядку є грубим порушенням його прав, передбачених ст. 10 Закону України "Про господарські товариства", що може бути підставою для визнання рішень загальних зборів господарського товариства недійсними.

Враховуючи вищевикладене, Суд зазначає, що недотримання порядку скликання загальних зборів учасників Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «БУЗІВСЬКЕ» в частині повідомлення Приватного акціонерного товариства «Інвестиційна група «Регіон - Капітал» про проведення зборів, є порушенням вимог закону та порушує права Приватного акціонерного товариства «Інвестиційна група «Регіон - Капітал», як учасника товариства, на участь в управлінні справами товариства.

Як встановлено у ч. 6 ст. 55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Статтею 5 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Частиною 1 статті 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини 1 статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно з рішенням Конституційного Суду України №18-рп/2004 від 01.12.2004 поняття "охоронюваний законом інтерес", що вживається в частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права", треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

У мотивувальній частині наведеного рішення Конституційний Суд України зазначив, що види і зміст охоронюваних законом інтересів, що перебувають у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права", як правило, не визначаються у статтях закону, а тому фактично є правоохоронюваними. Охоронюваний законом інтерес перебуває під захистом не тільки закону, а й об'єктивного права у цілому, що панує у суспільстві, зокрема справедливості, оскільки інтерес у вузькому розумінні зумовлюється загальним змістом такого права і є його складовою.

Що ж стосується порушеного права, то таким слід розуміти такий стан суб'єктивного права, при якому воно зазнавало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок якого суб'єктивне право уповноваженої особи зазнало зменшення або ліквідації як такого. Порушення права пов'язане з позбавленням його носія можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб'єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов'язку зобов'язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначений як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату. Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягнути суб'єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинене порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Аналіз наведених вище норм дає змогу дійти висновку, що підставою для звернення до Суду є наявність порушеного права, і таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які б підтверджували наявність порушення права особи, за захистом якого вона звернулася, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України, кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.

Під порушенням слід розуміти такий стан суб'єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб'єктивне право особи зменшилось або зникло як таке, порушення права пов'язане з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Таким чином, у розумінні закону, суб'єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Приписами статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, виконання вимог якої є обов'язковим для України, визначено право людини на доступ до правосуддя, а статтею 13 цієї ж Конвенції на ефективний спосіб захисту прав, що означає право особи на пред'явлення в суді такої вимоги на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення.

Враховуючи вищевикладене, Суд приходить до висновку, що рішення Загальних зборів учасників Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «БУЗІВСЬКЕ», оформлене протоколом №24-05/17-2 від 24.05.2017 року, жодним чином не порушує корпоративні права й законні інтереси НОВАЛІС ГРУП ЛІМІТЕД (NOVALIS GROUP LIMITED), яке не було учасником Відповідача - 2 на момент прийняття вказаного рішення. Суд зазначає, що неповідомлення про проведення загальних зборів учасників Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «БУЗІВСЬКЕ» 24.05.2017 року порушує права Приватного акціонерного товариства «Інвестиційна група «Регіон - Капітал», як учасника товариства, на участь в управлінні справами товариства.

За таких підстав, оскільки підставою для звернення до Суду є наявність порушеного права, яке здійснюється особою, котрій це право належить, з метою його захисту, в даному випадку за відсутності порушеного права НОВАЛІС ГРУП ЛІМІТЕД (NOVALIS GROUP LIMITED) при прийнятті рішення Загальних зборів учасників Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «БУЗІВСЬКЕ», оформленого протоколом № 24-05/17-2 від 24.05.2017 року, за захистом якого останнє звернулось до суду з вказаним позовом, Суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову НОВАЛІС ГРУП ЛІМІТЕД (NOVALIS GROUP LIMITED) в частині визнання недійсним рішення Загальних зборів учасників Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «БУЗІВСЬКЕ», оформленого протоколом №24/05-2017-2 від 24.05.2017 року.

Що стосується посилань Позивача на порушення переважного права учасників Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «БУЗІВСЬКЕ» на купівлю частки Відповідача - 1 у статутному капіталі Відповідача - 2, неотримання Відповідачем - 1 вартості частини майна, пропорційної його частці у статутному капіталі Відповідача - 2, вони не приймаються Судом до уваги, оскільки порушення переважного права учасників Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «БУЗІВСЬКЕ» й прав Відповідача - 1 на отримання вартості частини майна жодним чином не впливає на права й законні інтереси НОВАЛІС ГРУП ЛІМІТЕД (NOVALIS GROUP LIMITED), за захистом яких останній звернувся з даним позовом.

Враховуючи вищевикладене, Суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог НОВАЛІС ГРУП ЛІМІТЕД (NOVALIS GROUP LIMITED) в частині визнання недійсним рішення Загальних зборів учасників Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «БУЗІВСЬКЕ», оформленого протоколом №24/05-2017-2 від 24.05.2017 року, з підстав їх необґрунтованості.

Що стосується позову в частині визнання недійсним статуту Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «БУЗІВСЬКЕ», затвердженого загальними зборами учасників, протокол №24/05-2017-2 від 24.05.2017 року, Суд зазначає.

Під час розгляду справ про визнання недійсними установчих документів господарським судам слід виходити з того, що статут є локальним нормативним актом, а не правочином, тому до нього не можуть застосовуватися положення статей 203 та 215 ЦК України, які визначають підстави недійсності правочину. (п.5.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин» №4 від 25.02.2016 року)

В пункті 14 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів"роз'яснено, що статут юридичної особи за змістом частини другої статті 20 ГК є актом, який визначає правовий статус юридичної особи, оскільки він містить норми, обов'язкові для учасників товариства, його посадових осіб та інших працівників, а також визначає порядок затвердження та внесення змін до статуту. Статут не є одностороннім правочином, оскільки затверджується (змінюється) загальними зборами учасників (засновників, акціонерів), які не є ні суб'єктом права, ні органом, який здійснює представництво товариства. Не є статут і договором, тому що затверджується (змінюється) не за домовленістю всіх учасників (засновників, акціонерів) товариства, а більшістю учасників - голосів акціонерів чи простою більшістю голосів учасників товариства (статті 42, 59 Закону про господарські товариства).

Суди вправі визнати недійсними установчі документи товариства за одночасної наявності таких умов: на момент розгляду справи установчі документи не відповідають вимогам законодавства; порушення, допущені при прийнятті та затвердженні установчих документів, не можуть бути усунені; відповідні положення установчих документів порушують права чи охоронювані законом інтереси позивача (п. 13 Постанови Пленуму Верховного суду України від 24.10.2008 № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів").

Беручи до уваги вищевикладене та виходячи з аналізу наведених норм законодавства, Суд приходить до висновку, що Позивачем не доведено належними, допустимими та достовірними доказами в розумінні ст.ст. 76, 77, 78, 79, 91 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження наявності одночасно трьох умов, як підстава для визнання недійсним статуту Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «БУЗІВСЬКЕ», затвердженого загальними зборами учасників, протокол №24/05-2017-2 від 24.05.2017 року. Так, Позивачем не доведено, що вказаний статут не відповідає вимогам законодавства, що порушення, допущені при прийнятті та затвердженні установчих документів, не можуть бути усунені; а також не доведено, що відповідні положення статуту порушують права чи охоронювані законом інтереси позивача.

За таких підстав, Суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову НОВАЛІС ГРУП ЛІМІТЕД (NOVALIS GROUP LIMITED) в частині визнання недійсним статуту Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «БУЗІВСЬКЕ», затвердженого загальними зборами учасників, протокол №24/05-2017-2 від 24.05.2017 року. Крім того, вказана частина позовних вимог є похідною вимогою від вимоги про визнання недійсним рішення Загальних зборів учасників Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «БУЗІВСЬКЕ», оформленого протоколом №24/05-2017-2 від 24.05.2017 року, в задоволенні якої Судом було відмовлено.

Крім того, Позивачем заявлено вимоги про скасування рішення державного реєстратора Комунального підприємства Київської обласної ради «Готово» Гнатюк Мирослави Валеріївни про державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи: зміна складу або інформації про засновників від 24.05.2017 року №13391050019003816; скасування рішення державного реєстратора Комунального підприємства Київської обласної ради «Готово» Гнатюк Мирослави Валеріївни про державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи: зміна складу або інформації про засновників від 25.05.2017 року №13391050020003816.

Як вбачається з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб , фізичних осіб - підприємців та громадських формувань станом на 25.05.2017 року на Відповідача - 2, державним реєстратором Комунального підприємства Київської обласної ради «Готово» Гнатюк Мирославою Валеріївною 24.04.2015 року здійснено державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи №13391050019003816 (зміна складу або інформації про засновників), а 25.05.2017 року здійснено державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи №13391050020003816 (зміна місцезнаходження, зміна складу або інформації про засновників. (т.1 а.с. 22-25)

Однак, Суд зазначає, що вказані вимоги НОВАЛІС ГРУП ЛІМІТЕД (NOVALIS GROUP LIMITED) не підлягають задоволенню, як похідні вимоги від вимоги про визнання недійсним рішення Загальних зборів учасників Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «БУЗІВСЬКЕ», оформленого протоколом №24/05-2017-2 від 24.05.2017 року, в задоволенні якої Судом було відмовлено.

Крім того, висновком Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації від 02.10.2017 року відмовлено у задоволенні скарги НОВАЛІС ГРУП ЛІМІТЕД (NOVALIS GROUP LIMITED) у зв'язку з тим, що приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лозовою Ю.А. та державним реєстратором Комунального підприємства Київської обласної ради «Готово» Гнатюк М.В. прийнято рішення відповідно до законодавства. Так, зокрема, стосовно СГТОВ «БУЗІВСЬКЕ» зазначено, що проведеним аналізом документів, поданих для проведення оскаржуваних реєстраційних дій №13391050019003816, №13391050020003816 встановлено, що підстав для зупинення розгляду документів, поданих для державної реєстрації, які визначені частиною першою статті 27 Закону, та підстав для відмови у державній реєстрації, встановлених частиною першою статті 28 Закону, у державного реєстратора Гнатюк М.В. не було. (т.1 а.с. 229-238)

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків.

Відповідно до ст. 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Таким чином, враховуючи вищевикладені положення норм чинного законодавства України, приймаючи до уваги вставлені фактичні обставини справи, виходячи з меж заявлених позовних вимог, Суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги НОВАЛІС ГРУП ЛІМІТЕД (NOVALIS GROUP LIMITED) до Приватного акціонерного товариства «Інвестиційна група «Регіон - Капітал», Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «БУЗІВСЬКЕ», ОСОБА_3 та державного реєстратора Комунального підприємства Київської обласної ради «Готово» Гнатюк Мирослави Валеріївни про визнання недійсними рішень загальних зборів, Статуту, Договору купівлі - продажу частки в статутному капіталі товариства, скасування реєстраційних записів є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору залишаються за Позивачем.

На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позовних вимог НОВАЛІС ГРУП ЛІМІТЕД (NOVALIS GROUP LIMITED) до Приватного акціонерного товариства «Інвестиційна група «Регіон - Капітал», Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «БУЗІВСЬКЕ», ОСОБА_3 та державного реєстратора Комунального підприємства Київської обласної ради «Готово» Гнатюк Мирослави Валеріївни про визнання недійсними рішень загальних зборів, Статуту, Договору купівлі - продажу частки в статутному капіталі товариства, скасування реєстраційних записів - відмовити у повному обсязі.

2. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 30 травня 2018 року.

Суддя О.В. Чинчин

Часті запитання

Який тип судового документу № 74631811 ?

Документ № 74631811 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 74631811 ?

Дата ухвалення - 23.05.2018

Яка форма судочинства по судовому документу № 74631811 ?

Форма судочинства - Господарське

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 74631811 ?

В Господарський суд м. Києва

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Дані про судове рішення № 74631811, Господарський суд м. Києва

Судове рішення № 74631811, Господарський суд м. Києва було прийнято 23.05.2018. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.

Судове рішення № 74631811 відноситься до справи № 910/23635/17

Це рішення відноситься до справи № 910/23635/17. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа:

Наша платформа підтримує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість детального налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку інформації. Це дозволяє продуктивно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 74631810

Наступний документ : 74631812

Налаштувати онлайн-моніторинг ключових змін, таких як початок банкрутства або зміна директора;
Знайти приховані зв’язки ваших контрагентів, зокрема компанії-”одноденки”;
Переглянути наявність і термін дії ліцензій;
Ознайомитись із судовими справами, якщо вони є;
Перевірити наявність податкового боргу;

Рішення № 74631811, 23.05.2018, Господарський суд м. Києва

Який тип судового документу № 74631811 ?

Яка дата ухвалення судового документу № 74631811 ?

Яка форма судочинства по судовому документу № 74631811 ?

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

В якому cуді було засідання по документу № 74631811 ?

У чому перевага платних тарифів?

Дані про судове рішення № 74631811, Господарський суд м. Києва

Судове рішення № 74631811 відноситься до справи № 910/23635/17