Рішення № 74631776, 12.06.2018, Господарський суд Івано-Франківської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12.06.2018 м. Івано-ФранківськСправа № 909/291/18Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Кобецької С.М., секретар судового засідання Савчин Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом: Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна",

вул. Січових Стрільців, буд. 40, м.Київ, 04053;

представник позивача: ОСОБА_1, вул.Кошиця, 7-А, оф.8, м.Київ, 02068;

до відповідача: Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Галицька",

вул.Василіянок, буд.22, м. Івано-Франківськ, 76018;

про: стягнення страхового відшкодування в сумі 18 470,05грн.

Представники сторін в судове засідання не з"явились.

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "ПЗУ Україна", звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Приватного акціонерного товариства Страхова компанія "Галицька" страхове відшкодування в розмірі 18 470,05грн.

Ухвалою Господарського суду Іванно-Франківської області від 10.04.18р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі.

При цьому, судом взято до уваги приписи пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, вчиненої в Римі 04.11.1950р., ратифікованої Україною 17.07.1997р. (набрала чинності для України 11.09.1997р.), якими гарантовано кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків, зокрема, цивільного характеру. Одночасно, реалізація "права на суд", передбаченого Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод 1950р., відповідно до практики Європейського суду з прав людини, юрисдикція якого, згідно із ст.32 Конвенції, поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції та протоколів до неї, включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати "вирішення" спору судом (рішення Європейського суду з прав людини у справах “Буланов та Купчик проти України” заяви №№ 7714/06, 23654/08 від 09.12.2010р., “Чуйкіна проти України” № 28924/04 від 13.01.2011р.).

Представник позивача в судове засідання не з"явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення від 16.05.18р. Слід зазначити, що матеріали справи містять заяву б/н від 13.04.18р. (вх.№6094/18 від 17.04.18р.), в якій представник позивача просить суд, проводити розгляд справи без його участі.

Позовні вимоги позивач виклав у позовній заяві, вказуючи при цьому, на:

- укладення між позивачем - ПРАТ "Страхова компанія "ПЗУ Україна" та ОСОБА_2 Договір добровільного страхування наземних транспортних засобів Серія АМ №115224 від 24.01.17р., предметом якого є страхування транспортного засобу - Toyota Corolla, д.н.з. НОМЕР_1;

- дорожньо-транспортну пригоду, яка сталася 25.01.17р. по вул.Вербова в м.Київ за участю автомобіля НОМЕР_2, яким кермував водій ОСОБА_3 та Toyota Corolla, д.н.з. НОМЕР_1 (власник ОСОБА_2А.);

- постанову Оболонського районного суду м.Києва від 10.03.17р., у справі №3/756/1454/17, якою встановлено, що дорожньо-транспортна пригода 25.01.17р. по вул.Вербова в м.Київ, скоєна внаслідок порушення водієм ОСОБА_3 (Honda Civic) п.п. 2.3б, 13.1. Правил дорожнього руху України, що призвело до пошкодження Toyota Corolla, д.н.з. НОМЕР_1 (власник ОСОБА_2А.);

- заяву про настання страхового випадку від 25.01.17р., страховий акт №UA2017012500027/L01/01 від 07.02.17р. з розрахунком страхового відшкодування, рахунок - фактуру №АС-00000423 від 30.01.17р., платіжне доручення №943 від 07.02.17р., на підставі яких, позивач - ПРАТ "Страхова компанія "ПЗУ Україна", перерахував 18 470,05грн., в якості страхового відшкодування за відновлювальний ремонт пошкодженого автомобіля НОМЕР_3 (власник ОСОБА_2А.);

- поліс №АК/2394214 на підставі якого, цивільно-правова відповідальність власника наземного транспортного засобу - ОСОБА_3, автомобіль НОМЕР_2, на момент скоєння ДТП, була застрахована ПРАТ "СК "Галицька";

- приписи ст.27 Закону України "Про страхування", ст.993 Цивільного кодексу України, ст.22 Закону України "Про обов"язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", згідно яких, до ПРАТ "СК "ПЗУ Україна" перейшло право вимоги на отримання від ПРАТ "СК "Галицька" матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок пошкодження автомобіля НОМЕР_3 (власник ОСОБА_2А.).

Позовні вимоги обґрунтовані нормами ст.ст.16, 27 Закону України "Про страхування", ст. ст. 993, 1166, 1187 Цивільного кодексу України, ст.203 Господарського кодексу.

Представник відповідача в судове засідання не з"явився, про причини неявки суду не повідомив, хоча про дату, час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення від 16.05.18р.

Беручи до уваги приписи ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, стосовно розгляду спору впродовж розумного строку, норми ч.ч.1,3 ст.202 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті і суд розглядає справу за відсутності такого учасника, враховуючи той факт, що позивач адресував суду заяву про розгляд спору без його участі, а відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, та те, що у суду є всі необхідні матеріали (докази) для вирішення спору по суті, спір належить вирішити у відсутності представників сторін за матеріалами справи.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши в сукупності всі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд вважає позов таким, що підлягає до задоволення.

Між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "ПЗУ Україна" (Страховик/позивач) та ОСОБА_2 (Страхувальник) укладено Договір добровільного страхування наземних транспортних засобів Серія АМ №115224 від 24.01.17р. Предметом Договору є майнові інтереси Страхувальника, що не суперечать закону, пов"язані з володінням користуванням і розпорядженням наземним транспортним засобом - Toyota Corolla, д.н.з. НОМЕР_1. Страховик шляхом виплати страхового відшкодування відповідно до умов цього Договору та зобов"язань за цим Договором в межах ліміту відшкодування компенсує збитки, що виникли внаслідок страхового випадку та пов"язані з втратою застрахованого ТЗ або з відновлювальним ремонтом такого ТЗ (п. п. 3.1., 3.7.Договору).

Дослідженням обставин справи судом встановлено, що 25.01.17р. по вул.Вербова в м.Київ, скоєно дорожньо-транспортну пригоду, за участю автомобіля НОМЕР_2, яким кермував водій ОСОБА_3 та Toyota Corolla, д.н.з. НОМЕР_1 (власник ОСОБА_2А.).

Постановою Оболонського районного суду м.Києва від 10.03.2017р., у справі №3/756/1454/17 (а.с.22) встановлено, що дорожньо-транспортна пригода 25.01.17р. по вул.Вербова в м.Київ, скоєна внаслідок порушення водієм ОСОБА_3 (Honda Civic) п.п. 2.3б, 13.1. Правил дорожнього руху України, що призвело до пошкодження Toyota Corolla, д.н.з. НОМЕР_1 (власник ОСОБА_2А.).

На виконання умов Договору добровільного страхування наземних транспортних засобів Серія АМ №115224 від 24.01.17р., на підставі заяви ОСОБА_2 про настання страхового випадку від 25.01.17р., з зазначенням форми виплати страхового відшкодування - отримувач коштів ФО-П ОСОБА_4 (а.с.23-27), страхового акту №UA2017012500027/L01/01 від 07.02.17р. з розрахунком страхового відшкодування на суму 18 470,05грн. (а.с.29-30), рахунку - фактури №АС-00000423 від 30.01.17р. на суму 18 470,05грн. (а.с.28) позивач - ПРАТ "СК "ПЗУ Україна", платіжним дорученням №943 від 07.02.17р. (а.с.31), перерахував ФО-П ОСОБА_4, 10 011,67грн., в якості страхового відшкодування за відновлювальний ремонт пошкодженого автомобіля НОМЕР_3 (власник ОСОБА_2А.). При цьому позивач - ПРАТ "СК "ПЗУ Україна", відповідно до умов п.10.5.5. Договору добровільного страхування наземних транспортних засобів Серія АМ №115224 від 24.01.17р., зарахував частину страхового відшкодування в розмірі 8 458, 38грн. в рахунок погашення недоотриманої страхової премії шляхом проведення акту взаємозаліку.

Матеріали справи містять поліс обов"язкового страхування цивільно-правової відповідальність власників наземних транспортних засобів №АК/2394214, діючий станом 25.01.17р. (а.с.32), у відповідності до якого, цивільно-правова відповідальність власника наземного транспортного засобу - ОСОБА_3, автомобіль НОМЕР_2, на момент скоєння ДТП - 25.01.17р., була застрахована ПРАТ "СК "Галицька".

Предметом судового розгляду є вимога позивача про стягнення з відповідача в судовому порядку страхового відшкодування в розмірі 18 470,05грн.

В силу ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов"язання можуть виникати, зокрема, безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

В силу ч.1 ст. 352 Господарського кодексу України, страхування - це діяльність спеціально уповноважених державних організацій та суб"єктів господарювання (страховиків), пов"язана з наданням страхових послуг юридичним особам або громадянам (страхувальникам) щодо захисту їх майнових інтересів у разі настання визначених законом чи договором страхування подій (страхових випадків), за рахунок грошових фондів, які формуються шляхом сплати страхувальниками страхових платежів.

Згідно з ч.2 ст. 352 Господарського кодексу України, страхування може здійснюватися на основі договору між страхувальником і страховиком (добровільне страхування) або на основі закону (обов'язкове страхування).

За договором страхування одна сторона (страховик) зобов"язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов"язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (ст.979 Цивільного кодексу України, ст.354 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 988, ч.1 ст.990 Цивільного кодексу України, страховик зобов"язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк встановлений договором. Страхова виплата за договором майнового страхування здійснюється страховиком у межах страхової суми, яка встановлюється у межах вартості майна на момент укладення договору. Страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Матеріалами справи документально підтверджено факт виплати позивачем - ПРАТ "СК "ПЗУ Україна" страхового відшкодування в розмірі 18 470,05грн. за відновлювальний ремонт пошкодженого автомобіля НОМЕР_3 (власник ОСОБА_2А.).

Приписами ст.993 Цивільного кодексу України, ст.27 Закону України "Про страхування", обумовлено, що до страховика який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Судом встановлено, що цивільно-правова відповідальність особи, винної у вчиненні ДТП - ОСОБА_3, власника наземного транспортного засобу Honda Civic, д.н.з. НОМЕР_4, являлась застрахованою ПРАТ "СК "Галицька", на підставі полісу обов"язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АК/2394214, діючий станом 25.01.17р.

Відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України регламентується Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

У відповідності до ст.3 цього Закону, обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Страховий поліс це єдина форма внутрішнього договору страхування, яка посвідчує укладення такого договору (п. 1.8. ст.1 вказаного Закону).

Пунктом 12.1 ст.12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розмір якої встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.

Полісом обов"язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АК/2394214 між ПРАТ "СК "Галицька" та ОСОБА_3 обумовлено ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну - 100 000,00грн., розмір франшизи - 0,00грн.

Як вказує п. 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров’ю, майну третьої особи.

У відповідності до ст. 28 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов'язана з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу.

За таких обставин суд приходить до висновку, що розрахунок ціни позову - 18 470,05грн. (а.с.5), здійснений позивачем з дотриманням вище викладених правових норм, а тому визнається судом документально підтвердженим та арифметично вірним.

З огляду на вимоги ч.ч.1,3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (ч. ч. 1, 2 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

Позивачем доведено обставини, на які він посилався, як на підставу своїх вимог.

В силу п. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов"язання. Відповідач в судове засідання не з"явився, своїми правами, наданим йому ст.ст. 42, 46, 165, 251 Господарського процесуального кодексу України не скористався, будь - яких заперечень проти позову чи доказів належного виконання своїх зобов"язань не надав, доводи позивача не спростував.

Таким чином, на основі вище сказаного, стягненню в судовому порядку підлягає страхове відшкодування в розмірі 18 470,05грн.

Враховуючи приписи ст.129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покласти на відповідача.

Керуючись ст. 1291 Конституції України, ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Законом України "Про страхування", ст.ст. 979, 988, 990, 993 Цивільного кодексу України, ст.ст. 174, 352, 354 Господарського кодексу України, ст. ст. 73-79, 86, 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Галицька", вул. Василіянок, буд. 22, м. Івано-Франківськ,76018 (ідентифікаційний код 22186790) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна", вул. Січових Стрільців, буд. 40, м.Київ, 04053 (ідентифікаційний код 20782312) 18 470,05грн. (вісімнадцять тисяч чотириста сімдесят грн. 05коп.) - страхового відшкодування, 1 762,00грн. (одну тисячу сімсот шістдесят дві грн. 00коп.) - судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення складено 12.06.18р.

Суддя С.Кобецька