Ухвала суду № 74631331, 09.06.2018, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/28006/18-к

У Х В А Л А

09 червня 2018 року Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва Підпалий В.В., при секретарі Маленівській К.М., за участю сторін кримінального провадження: прокурора Жупіни О.С., захисника-адвоката Твердохліба М.Г., підозрюваного ОСОБА_2, розглянувши у засіданні в м. Києві в залі суду клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Національної поліції України Гладченка Д.В. про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, -

В С Т А Н О В И В:

Старший слідчий в особливо важливих справах Національної поліції України Гладченко Д.В., розглянувши матеріали досудового розслідування за № 12017110150001095 від 07.11.2017, за погодженням заступника начальника відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державнго обвинувачення Генеральної прокуратури України ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді із клопотанням про застосуванні до підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із можливістю внесення застави розміром не менше ніж 253 821 391 грн.

Клопотання обґрунтовано наступними обставинами.

Головним слідчим управлінням Національної поліції України розслідується кримінальне провадження № 12017110150001095 за фактами створення злочинної організації з метою вчинення тяжкого чи особливо тяжкого злочину, а також керівництво такою організацією, порушення правил екологічної безпеки під час експлуатації підприємства, що спричинило тяжкі наслідки, вчинене злочинною організацією, незаконне видобування корисних копалин загальнодержавного значення, вчинене злочинною організацією, зловживання службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ст. 236, ч. 1 ст. 239, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 240, ч. 2 ст. 364 КК України.

З матеріалів клопотання вбачається, що ОСОБА_2, органом досудового розслідування, підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ст. 236, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 240 КК України, а саме у створенні злочинної організації з метою вчинення тяжкого та особливо тяжкого злочину, а також керівництво такою організацією, порушенні правил екологічної безпеки під час експлуатації підприємства, що спричинило тяжкі наслідки, вчинене злочинною організацією, незаконне видобування корисних копалин загальнодержавного значення, вчинене злочинною організацією, про що 06.06.2018 року складено повідомлення про підозру, яку 06.06.2018 року повідомлено ОСОБА_2

06.06.2018 року о 07-00 год. ОСОБА_2 затримано в порядку ст. 208 КПК України.

Підозра ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ст. 236, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 240 КК України, обґрунтовується органом досудового розслідування доказами зібраними у ході досудового розслідування, зокрема, які містяться у:

- протоколах допитів свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29

- протоколах за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій 29.05.2018;

- актах за результатами перевірок ТОВ «Комплекс Агромарс» державною екологічною інспекцією у Київській області;

- актах за результатами перевірок ТОВ «Комплекс Агромарс» Вишгородським районним управлінням ГУ Держпродспоживслужби в Київській області;

- протоколі обшуку приміщень ТОВ «Комплекс Агромарс», за адресою: м. Київ, вул. Пожарського, 3;

- протоколі обшуку приміщень ТОВ «Комплекс Агромарс», розташованих на земельній ділянці із кадастровим номером НОМЕР_1, що знаходиться в межах Гаврилівської сільської ради Вишгородського району Київської області та перебуває у постійному користуванні указаного Товариства;

- протоколах огляду земельних ділянок, розташованих в межах Гаврилівської селищної ради, Вишгородського району, Київської області від 06.06.2018.

Орган досудового розслідування вважає, що існують ризики, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_2 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь - яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; здійснювати вплив на інших підозрюваних, свідків та потерпілих у кримінальному провадженні, зокрема існує ризик, що підозрюваний, будучи на волі, продовжить вчинювати кримінальні правопорушення проти довкілля; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. укладення незаконних угод.

Обставини, якими обґрунтовується наявність вищевказаних ризиків зазначено наступне. Злочини, які інкримінуються ОСОБА_2 відповідно до ст. 12 КК України є у тому тяжкими та особливо тяжкими і передбачають можливість призначення покарання на строк до дванадцяти років позбавлення волі з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю, що вже саме по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного переховуватися від органів слідства та суду.

Таким чином, сторона обвинувачення вважає за необхідне застосувати до підозрюваного ОСОБА_30 винятковий запобіжний захід - тримання під вартою, оскільки обрання стосовно неї більш м'якого запобіжного заходу не зможе запобігти ризикам, встановленим у ході досудового розслідування та зазначеним у клопотанні.

Захисник - Твердохліб М.Г., заперечував проти заявленого клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Так, сторона захисту вказувала на те, що пред'явлена підозра є явно необґрунтованою, письмові матеріали на які посилається сторона обвинувачення зібрані в порушення норм чинного законодавства, також відсутні належні та допустимі докази на підтвердження винуватості.

Підозрюваний ОСОБА_2, заперечував, щодо задоволення клопотання, проте факт забруднення довкілля не заперечував, та вказав, що екологічне забруднення відбувалися внаслідок знеструмлення підприємства та просив застосувати запобіжний захід непов'язаний з триманням під вартою.

Слідчий суддя вислухавши прокурора Жупіни О.С., захисника Твердохліба М.Г., підозрюваного ОСОБА_30, дослідивши додані до клопотання матеріали та надані під час судового розгляду документи, прийшов до наступного висновку.

Згідно ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Згідно ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою. Тимчасовим запобіжним заходом є затримання особи, яке застосовується з підстав та в порядку, визначеному цим Кодексом. Слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.

Згідно ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Згідно ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу підозрюваній особі слід виходити з наступного.

Додані до клопотання матеріали, які зазначені у клопотанні та наведені вище в частині обґрунтування свідчать про вагомість наявних даних про вчинення підозрюваним ОСОБА_2 кримінальних правопорушень, у тому числі ст. 236 КК України.

При цьому вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя виходить не з точки зору їх доведеності щодо вини підозрюваного, а з точки зору їх наявності прийти до висновку, що підозрювана особа могла вчинити кримінальні правопорушення за викладених обставин.

Зокрема, згідно ст. 198 КПК України висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень. Отже на досудовому розслідуванні встановлення обґрунтованості підозри оцінюється в сукупності наданих прокурором матеріалів та їх переконливості у тому, що підозрювана особа могла вчинити інкримінований їй злочин.

Отже слід визнати підозру у вчиненні злочинів проти довкілля, зокрема порушення правил екологічної безпеки, обґрунтованою та достатньою для того, що прийти до висновку про наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний ОСОБА_2 може здійснити дії, передбачені частиною першою ст. 177 КПК України, а тому приходить до переконання про необхідність вирішувати питання про застосування певного виду запобіжного заходу для затриманої особи.

Вирішуючи вказане питання слід врахувати тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_2 у разі визнання його винуватим у кримінальних правопорушень, у вчиненні яких він підозрюється, зокрема як санкція особливо тяжкого злочину передбачає покарання до дванадцяти років позбавлення волі та санкція вчинення тяжкого злочину на строк не більше десяти.

Слід врахувати вік та стан здоров'я підозрюваного, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року

Слідчий суддя враховує міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, зокрема слід врахувати те, що підозрюваний має постійне місце проживання в Київській області, відсутність судимостей, наявність у нього родини, репутацію підозрюваного.

З урахуванням наведеного слід визнати те, що під час розгляду клопотання не було доведено те, що більш м'якій запобіжний захід ніж тримання під вартою не забезпечать виконання підозрюваним процесуальних обов'язків, та спробам останнього переховуватись від органу досудового розслідування, знищити, сховати спотворити будь які речі та документи, незаконним чином впливати на учасників кримінального провадження, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

За таких обставин клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню.

Між тим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом.

Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.

При визначені розміру застави, слідчий суддя враховує конкретні обставини кримінального правопорушення, вік підозрюваного, дані про особу підозрюваного, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється, і за вчинення якого передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 12 років, спосіб вчинення, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, вказаний злочин проти довкілля носить триваючий характер, крім того порушення екологічної безпеки сприяло забрудненню і засміченню земельних ресурсів, здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря спричинило тяжкі наслідки для населення, яке проживає в зазначеній місцевості, а також практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства, вважає за необхідне вийти за межі розміру застави, визначеною ст. 182 ч. 5 п. 2 КПК України, та визначити підозрюваному заставу у розмірі, який перевищує 300 розмірів мінімальної заробітної плати, а саме у розмірі 80 000 000 гривень, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.

Окрім цього, застосовуючи до підозрюваного альтернативний запобіжний захід у виді застави, який може бути ним внесений у будь-який момент, вважаю за необхідне відповідно до ст. 194 ч.5 КПК України покласти на нього такі обов'язки:

- здати на зберігання органу досудового розслідування паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзду в Україну.

- прибувати за кожним викликом суду, прокурора та слідчого;

- утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим, прокурором чи судом.

- повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання та роботи;

- носити електронний засіб контролю.

Згідно ч.6 ст. 194 КПК України зазначені обов'язки покладаються на підозрюваного, на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного під вартою.

Керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 9, 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 309, 535 КПК України, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В:

Клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Національної поліції України Гладченка Д.В. про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1,- задовольнити частково.

Застосувати відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Строк тримання під вартою ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, обчислювати з 06.06.2018 року о 07-00 год. по 04.08.2018 року о 07-00 год.

Одночасно визначити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання обов'язків, визначених КПК України.

Розмір застави визначити у розмірі 80 000 000 грн.

Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в м. Києві:

Отримувач: ТУДСАУ в м. Києві

ЄДРПОУ: 26268059

МФО: 820172

Банк: Державна казначейська служба України м. Київ

р/р № 37318005112089

Заставодавцем не може бути юридична особа державної або комунальної власності або така, що фінансується з місцевого, державного бюджету, бюджету Автономної Республіки Крим, або у статутному капіталі якої є частка державної, комунальної власності, або яка належить суб'єкту господарювання, що є у державній або комунальній власності.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_2., в разі внесення застави, наступні обов'язки:

- здати на зберігання органу досудового розслідування паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзду в Україну.

- прибувати за кожним викликом суду, прокурора та слідчого;

- утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим, прокурором чи судом.

- повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання та роботи;

- носити електронний засіб контролю.

Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 04.08.2018 року включно, але не більше строків досудового розслідування.

У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому ст. 199 КПК України. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов'язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов'язки скасовуються.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

На підставі ст. 535 ч. 4 КПК України старшому слідчому в особливо важливих справах Національної поліції України Гладченку Д.В. повідомити слідчого суддю, який постановив ухвалу, про її виконання.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва протягом 5 днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.

Слідчий суддя В.В. Підпалий