Ухвала суду № 74630470, 01.06.2018, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2018 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:

головуючого судді Глиняного В.П.

суддів Паленика І.Г., Присяжнюка О.Б.

з участю секретаря Орліченко О.Ю.

прокурора Кравченка М.М.

адвоката ОСОБА_1

представника власника майна ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_3, який діє в інтересах ОСОБА_4, та ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 19 грудня 2017 року про арешт майна у кримінальному провадженні №42016000000003712 від 28.11.2016 року , -

ВСТАНОВИЛА:

Зазначеною ухвалою задоволено клопотання детектива Четвертого відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України АтаманчукаД.С., погоджене прокурором у кримінальному провадженні ОСОБА_7, та накладено арешт в рамках кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42016000000003712 від 28.11.2016 року на майно, яке належить підозрюваному ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1), а саме: -житловий будинок загальною площею 700,6 м2, який знаходиться за адресою: Житомирська область, м. Житомир вулиця Коростишівська 24 , право власності на який зареєстроване на ОСОБА_8; -1/2 житлового будинку загальною площею 225,4 м2, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , право власності зареєстроване на ОСОБА_9; -земельна ділянка площею 0,75 га, кадастровий номер НОМЕР_2, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, право власності на яку зареєстроване на ОСОБА_8; -земельна ділянка площею 1,6583 га, кадастровий номер НОМЕР_3, яка знаходиться за адресою: Житомирська область, Новоград-Волинський район, с/рада Брониківська, право власності на яку зареєстроване на ОСОБА_5; нежитлове приміщення, картоплесховище площею 1303 м2, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_3, право власності на яке зареєстроване на ОСОБА_5 та ОСОБА_10; комплекс будівель і споруд складається з 27 об'єктів літ. А, Б, В, Г, Д, Е, Ж, З, І, К, Л, М, Н, О, П, Р, С, Т, Ф, У, Х, Ц, Щ, Ю, Я, №1, №2 загальною площею 13481,1 м2, які знаходяться за адресою: Житомирська область, Романівський район, смт Миропіль, вулиця Поштова, 182, право власності зареєстроване на ОСОБА_5 та ОСОБА_10; -частка у статутному капіталі ТОВ «ОБЕРІГ» (код ЄДРПОУ 03746786), право власності яке зареєстроване на ОСОБА_9.

Приймаючи рішення про задоволення клопотання органу досудового розслідування, слідчий суддя виходив з положень передбачених статтею 170 КПК України оскільки майно може бути конфісковане, так як ч. 4 ст. 368 КК України передбачає таке покарання, та з метою його збереження задля уникнення незворотних наслідків наклав арешт .

В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_3, який діє в інтересах ОСОБА_4 просить скасувати ухвалу слідчого судді, постановити нову якою відмовити у задоволенні клопотання органу досудового розслідування. Також апелянт просить поновити строк на оскарження ухвали, оскільки присутніми під час розгляду клопотання про арешту на майно власники майна присутніми не були, ухвалу слідчого судді отримали лише 13.01.2018 року, що підтверджується матеріалами провадження.

Апелянт зазначає, що рішення прийнято з порушенням ст.170 КПК України, вважає, що слідчий в своєму клопотанні не надав доказів того, що майно здобуте незаконним, злочинним шляхом і є знаряддям кримінального правопорушення та набуте в результаті вчинення кримінального правопорушення, не врахував відсутність правової підстави для арешту на нерухоме майно. Вказує, що слідчий суддя приймаючи рішення не дав оцінки тому, що правочини здійснені у відповідності до вимог закону та майно на яке накладено арешт не є власністю ОСОБА_4. Дане майно перебуває у власності законних набувачів, які не мають жодного відношення до кримінального провадження №42016000000003712 від 28.11.2016 року, не є підозрюваними у зазначеному кримінальному провадженні, що виключає посилання слідчого судді та органу досудового розслідування на мету накладення арешту, як забезпечення конфіскації майна. Також апелянт зазначає, що слідчий суддя в порушенні вимог п.5 ч.2 ст.173 КПК України не оцінив розумність і спів розмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження та провів розгляд вказаного клопотання у закритому засіданні, чим обмежив підозрюваного та його захисників на надання доказів щодо спростування підстав для накладення арешту на майно.

В апеляційній скарзі ОСОБА_5 просить скасувати ухвалу слідчого судді постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання органу досудового розслідування про накладення арешту. Апелянт посилається на незаконність,необґрунтованість ухвали слідчого судді,винесену заневідповідністю висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження. Також апелянт просить поновити строк на оскарження ухвали, оскільки присутньою під час розгляду клопотання про арешт на майно не була, ухвалу слідчого судді отримала лише 12.03.2018 року, що підтверджується матеріалами провадження.

Апелянт вказує на те, що в порушення вимог чинного кримінального процесуального закону, зокрема ст. 170 КПК України, під час розгляду клопотання органу досудового розслідування, слідчим суддею безпідставно зроблено висновок про наявність підстав для накладення арешту на майно. Апелянт вважає, що орган досудового розслідування в своєму клопотанні не надав доказів того, що нерухоме майно здобуте незаконним, злочинним шляхом і є знаряддям кримінального правопорушення, а слідчий суддя не врахував відсутність правової підстави та мету відповідно до положень статті 170 КПК України, та необхідності арешту майна, а також можливість використання майна, як доказу у кримінальному провадженні чи конфіскації майна. При цьому зазначає, що вона не є підозрюваною, майно є власністю осіб, які не мають відношення до кримінального провадження №42016000000003712, що залишено слідчим суддею без уваги.

На думку апелянта слідчим суддею в цілому не було дотримано принципу судового контролю за дотриманням прав та свобод учасників кримінального провадження на стадії досудового розслідування.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представників власника майна ОСОБА_1, ОСОБА_2. які підтримали вимоги апеляційної скарги та просили їх задовольнити, думку прокурора, щодо законності рішення слідчого судді про арешт майна, дослідивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Колегія суддів приймає до уваги доводи клопотання апелянтів адвоката ОСОБА_3 та ОСОБА_5 про поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді та вважає за необхідне поновити його, з огляду на те, що під час розгляду клопотання про накладення арешту на майно, ні власник майна, ні представники присутніми не були, про ухвалу слідчого судді згідно наявної в матеріалах судового провадження інформації дізнались лише 13 січня 2018 року та 12 березня 2018 року.

Згідно ч.2 ст.170 КПК України слідчий суддя накладає арешт на майно з метою забезпечення: конфіскації майна як виду покарання ; відшкодування шкоди, завданої в наслідок вчинення кримінального правопорушення. Завданням же арешту такого майна є запобігання можливості його втрати.

Як вбачається з поданого клопотання Національним антикорупційним бюро України розслідується кримінальне провадження підозра в якому за ч..4 ст.368, ч.2 ст.369-2 КК України повідомлена ОСОБА_4 .. Враховуючи, що ОСОБА_4 підозрюється у вчинені злочинуч..4 ст.368 КК України, санкція якої передбачена конфіскація майна як вид покарання, оскільки підозрюваним було набуто певні матеріальні цінності як то житлові будинки, земельні ділянки, нежитлові приміщення в час коли вчинялись кримінальні правопорушення, орган досудового розслідування звернувся до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на зазначене майно. При цьому орган досудового розслідування у клопотанні належним чином обґрунтував необхідність накладення арешту на вказані об'єкти нерухомості, оскільки після отримання 10.07.2017 року ОСОБА_4 інформації про результати розгляду Комітетом Верховної Ради України з питань Регламенту та організації роботи Верховної Ради України подання про надання згоди на притягнення його до кримінальної відповідальності, останній вчинив дії на приховування (відчуження) належного йому майна на користь членів його сім"ї чи інших пов'язаних з ним осіб. ОСОБА_4 надав довіреність своїй сестрі ОСОБА_9 на управління та розпорядження всім його майном. Починаючи з 12.07.2017 року укладалися правочини на вищезазначене майно, що підтверджується договорами дарування та купівлі продажу на користь ОСОБА_9, яка є сестрою ОСОБА_4, на користь ОСОБА_8, який є сином ОСОБА_4, на користь ОСОБА_5, яка отримує доходи у ТОВ «Галіївський маслозавод», бенефіціарним власником якого є дружина ОСОБА_4- ОСОБА_11, на користь ОСОБА_10, який отримує доходи у ГТОВ « Фірма Амос» вигодо одержувачем якого є дружина

Задовольняючи клопотання органу досудового розслідування, що внесене в межах зазначеного кримінального провадження, слідчий суддя вказав, що ОСОБА_4 фактично являється власником вищезазначеного майна, яке він придбав(відчужив) в період вчинення злочину, та зазначив, що клопотання слідчого відповідає вимогам ст. 171 КПК України та містить правові підстави для його задоволення.

Для ефективного розслідування орган досудового розслідування має потребу у збереженні цього майна до встановлення фактичних обставин вчинення злочину.

Таким чином, накладення арешту на майно за наявності для цього підстав, відповідає вимогам КПК України. Матеріали кримінального провадження свідчать, що застосування зазначеного заходу забезпечення кримінального провадження є виправданим та необхідним у кримінальному провадженні, з огляду і на те, що органами досудового розслідування зібрані вагомі докази, які свідчать про обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передбачених за ч..4 ст.368, ч.2 ст.369-2 КК України, за які може бути призначено додаткове покарання у вигляді конфіскації майна.

На цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження і забезпечення можливої конфіскації майна, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

Колегія суддів вважає, що слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до вимог ст. ст. 132, 170 - 173 КПК України, наклав арешт на вищезазначене майно в рамках кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42016000000003712 від 28.11.2016 року

Зважаючи на вищевикладене в сукупності з обставинами кримінального провадження, колегія суддів об'єктивно переконана, що слідчий суддя, накладаючи арешт на майно діяв у спосіб і у межах діючого законодавства, арешт застосував на засадах розумності та співмірності, а тому доводи апелянтів стосовно незаконності та необґрунтованості ухвали слідчого судді, слід визнати непереконливими.

З урахуванням викладеного, ухвалу слідчого судді слід залишити без змін, а апеляційні скарги адвоката ОСОБА_3, який діє в інтересах ОСОБА_4, та ОСОБА_5 - без задоволення.

Керуючись ст. ст. 117, 170, 171, 173, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Поновити адвокату ОСОБА_3, який діє в інтересах ОСОБА_4, та ОСОБА_5 строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 19 грудня 2017 року про арешт майна у кримінальному провадженні №42016000000003712 від 28.11.2016 року.

Ухвалу слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 19 грудня 2017 року, якою задоволено клопотання детектива Четвертого відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України АтаманчукаД.С., погоджене прокурором у кримінальному провадженні ОСОБА_7, та накладено арешт в рамках кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52017000000000434 від 26.06.2017 року на нерухоме майно та частку у статутному капіталі, яке належить підозрюваному ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 - залишити без змін, а апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_3, який діє в інтересах ОСОБА_4, та апеляційну скаргу ОСОБА_5 - без задоволення.

Ухвала Апеляційного суду оскарженню не підлягає.

Судді: Глиняний В.П. Присяжнюк О.Б. Паленик І.Г.