Ухвала суду № 74629583, 01.06.2018, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/15576/18

Провадження № 2/761/5414/2018

У Х В А Л А

01 червня 2018 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Мальцев Д.О., розглянувши матеріали заяви позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Служби Безпеки України, Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародна комерційна телерадіокомпанія» (ІСTV), Національної поліції України, Товариства з обмеженою відповідальністю «Український тиждень», Міністерства з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України, Міністерства внутрішніх справ України про визнання інформації недостовірною та зобов'язання спростувати недостовірну інформацію, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач в особі свого представника звернувся до суду із вказаною позовною заявою.

Ухвалою суду від 30 квітня 2018 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання вказаної ухвали, оскільки подана заява не відповідала вимогам п. 4, 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України (позивачу необхідно було уточнити зміст позовних вимог відповідно до ст. 16 ЦК України, визначити зміст позовних вимог до кожного з відповідачів, навести відповідний виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги до кожного з відповідачів), ч.4 ст. 177 ЦПК України (позивачем вказано в позовній заяві 9 вимог немайнового характеру та не надано доказів сплати судового збору за кожну вимогу по 704 грн. 80 коп. за кожну, а разом 6 343 грн. 20 коп.).

Вказану ухвалу суду було отримано позивачем 22 травня 2018 року, про що свідчить розписка, наявна в матеріалах справи.

30 травня 2018 року позивачем на виконання вимог ухвали суду надано позовну заяву у восьми примірниках.

Дослідивши надану на усунення недоліків позовну заяву суд приходить до висновку, що позивачем не усунуто недоліки, вказані в ухвалі суду з огляду на наступне.

Так, позивач подав позовну заяву в новій редакції, при цьому вимоги п. 4, 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України не виконав, не визначив зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів, як в первісній редакції позовної заяви, так і в новій вимоги залишились незмінними та такими, що не відповідають положенням статті 175 ЦПК України, при цьому позивач знову ж таки не зазначає у який саме спосіб кожен з відповідачів та як саме має спростувати поширену недостовірну інформацію відносно позивача, не вказує, яку саме інформацію заборонити поширювати кожному з відповідачів, не вказано які саме представники ЗМІ, що опублікували недостовірну інформацію, мають бути присутнім на прес-конференції під час спростування недостовірної інформації, не вказано місце проведення прес-конференції.

Крім того, позивач новою позовною заявою фактично збільшив позовні вимоги, додав ще одну вимогу щодо стягнення моральної шкоди з відповідачів в розмірі 150 000 грн., на свою користь, при цьому не визначає в якій саме частці стягнути з кожного з відповідачів вказану шкоду, не наводить виклад обставин, якими обґрунтовує свої вимоги щодо стягнення моральної шкоди відносно кожного з відповідачів.

Позивачем не виконано вимоги ч.4 ст. 177 ЦПК України, не надано доказів сплати судового збору на суму 6 343 грн. 20 коп. за вимоги немайнового характеру та не надано доказів сплати судового збору за вимогу щодо стягнення моральної шкоди.

При цьому, одночасно з поданням позовної заяви в новій редакції зі збільшеними позовними вимогами, позивач звернулась до суду із заявою про звільнення від сплати судового збору, яка обґрунтована тим, що позивач є пенсіонером, не отримує дохід, має тяжкий матеріальний стан.

Суд, вивчивши заяву про звільнення позивача від сплати судового збору, надані до неї докази, вважає, що вказана заява не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

У відповідності до положень ч.4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Як передбачено ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» розмір ставки судового збору із позовних заяв немайнового характеру про захист честі та гідності фізичної особи, ділової репутації фізичної або юридичної особи, становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 704 грн. 80 коп., за подання позовної заяви про відшкодування моральної шкоди фізичною особою судовий збір сплачується в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1762,00 грн.

Як вбачається зі змісту позовних вимог, позивачем у позовній заяві об'єднано 9 вимог немайнового характеру. В новій редакції, поданій на усунення недоліків, позивач додав позовні вимоги майнового характеру та просив додатково стягнути на свою користь моральну шкоду в розмірі 150 000 грн.

Враховуючи положення ст. 4, 6 Закону України «Про судовий збір», позивачу слід надати докази сплати судового збору за вимоги майнового характеру.

Разом з тим, відповідно до положень ч.1, 3 ст.136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Згідно з ч.1 ст.8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або: позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або: предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

Частиною другою цієї ж статті закріплено, що суд може зменшити розмірі судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Позивач вказує, що є пенсіонером, малозабезпеченою особою, має тяжкий матеріальний стан і звернулась за захистом своїх соціальних прав, на підтвердження чого надає Довідку з ГУ ПФУ в м. Києві від 23.05.2018 № 10388, лист від 23.05.2018 № 7634/06 про надання індивідуальних відомостей про застраховану особу, індивідуальні відомості про застраховану особу за 2011-2013 рік, Відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утримання податків. Наданих ДФС України.

Разом з тим, вказані докази не підтверджують тієї обставини, що позивач є пенсіонером, малозабезпеченою особою та має тяжкий матеріальний стан, зокрема, з Довідки ГУ ПФУ в м. Києві вбачається, що позивач на обліку в ГУ ПФУ м. Києва не перебуває та пенсію не отримує, 04.05.2018 звернулась до Пенсійного фонду із заявою про призначення пенсії за віком.

Крім того, в матеріалах справи з індивідуальних відомостей про застраховану особу позивача за період з 2011-2013 роки, наданих Пенсійним фондом України, вбачається, що позивач отримував дохід, з якого робились відповідні відрахування.

Надані позивачем Відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків також не підтверджують ту обставину, що позивач не отримував дохід, оскільки з них вбачається, що джерелом доходу позивача за 2017-2018 роки є підприємницька діяльність, а інформація потребує уточнення у податкових агентів.

Отже, враховуючи надані позивачем докази свого матеріального стану, суд приходить до висновку, що підстави для звільнення позивача від сплати судового збору, відсутні.

Згідно положень ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Ухвалу про повернення позовної заяви може бути оскаржено. Копія позовної заяви залишається в суді (ч. 6 ст. ст. 185 ЦПК України).

На підставі викладеного та керуючись ст.4, 12, 13, 133, 136, 185, 353, 354, 355 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору.

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Служби Безпеки України, Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародна комерційна телерадіокомпанія» (ІСTV), Національної поліції України, Товариства з обмеженою відповідальністю «Український тиждень», Міністерства з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України, Міністерства внутрішніх справ України про визнання інформації недостовірною та зобов'язання спростувати недостовірну інформацію, - повернути позивачу разом з доданими до неї документами.

Суд роз'яснює, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Ухвала суду може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 261 ЦПК України.

Суддя: