Рішення № 74629166, 21.05.2018, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа № 2-484/18

760/21172/16-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 травня 2018 року Солом'янський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді КІЗЮН Л.І.

при секретарі: Швидченко О.В.,

за участю представника позивача - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Департаменту патрульної поліції, Державної казначейської служби України про визнання бездіяльності протиправною та стягнення коштів,-

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_2 05 грудня 2016 року звернувся до Солом'янського районного суду м. Києва з позовною заявою до Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції, в якій просив:

визнати його добросовісним набувачем транспортного засобу марки SKODA OCTAVIA, 2002 року випуску, синього кольору, номер шасі НОМЕР_3;

зобов'язати Управління патрульної поліції м. Києва Департаменту патрульної поліції повернути йому автомобіль марки SKODA OCTAVIA, 2002 року випуску, синього кольору, номер шасі НОМЕР_3, затриманого на підставі протоколу огляду і затримання транспортного засобу від 12 червня 2016 року;

звільнити його від оплати за утримання автомобіля марки SKODA OCTAVIA, 2002 року випуску, синього кольору, номер шасі НОМЕР_3 за час перебування на штраф майданчику.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 09.03.2005 р. між позивачем та ОСОБА_5 було укладено біржову угоду, за умовами якої останній продав позивачу транспортний засіб марки SKODA OCTAVIA, 2002 року випуску, синього кольору, номер шасі НОМЕР_3. Того ж дня автомобіль був поставлений на облік, а 27 жовтня 2010 року позивач отримав свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4, видане ВРЕР-4 УДАІ в м. Києві.

17 вересня 2014 р., як зазначає позивач, він звернувся в МРЕВ для зняття з обліку транспортного засобу з метою продажу. Йому було повідомлено, що транспортний засіб знаходиться в розшуку в службі Інтерпол (ініціатор Словаччина). В подальшому, позивач з нарядом ДАІ був направлений до Деснянського РУ ГУ МВС України в м. Києві, де був оформлений факт виявлення транспортного засобу.

24 вересня 2014 року старшим слідчим Деснянського РУ ГУМВС України в м. Києві Радудою Ростиславом Володимировичем було допитано громадянина України ОСОБА_2, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 з приводу належного йому на праві власності автомобіля марки SKODA OCTAVIA, 2002 року випуску, синього кольору, номер шасі НОМЕР_3, в рамках кримінального провадження 12 014 1000 300 103 47 від 18 вересня 2014 року.

03 грудня 2014 року було проведено експертне дослідження автомобіля марки SKODA OCTAVIA, 2002 року випуску, синього кольору, номер шасі НОМЕР_3, на предмет знищення, підробки, заміни ідентифікаційного номера, номерів двигуна, шасі або кузова, в результаті якого інформація про знищення, підробку, заміну ідентифікаційного номера, номерів двигуна, шасі або кузова автомобіля марки SKODA OCTAVIA, 2002 року випуску, синього кольору, номер шасі НОМЕР_3, не підтвердилась. Автомобіль був йому повернутий.

Вказує, що 06 березня 2015 року адвокатом Шумило Володимиром Миколайовичем було отримано лист від старшого слідчого СВ Деснянського РУ ГУМВС України в м. Києві старшого лейтенанта міліції Радуди Р.В., в якому останній повідомив, що у грудні 2014 року прийнято рішення про закриття кримінального провадження №12014100030010347. відкритого за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 290 КК України.

29 травня 2015 року адвокатом Шумило Володимиром Миколайовичем було отримано лист від старшого слідчого СВ Деснянського РУ ГУМВС України в м. Києві старшого лейтенанта міліції Радуди Р.В., в якому останній повідомив, що повідомлення про закриття кримінального провадження №12014100030010347 до підрозділів Укрбюро Інтерполу та ДАІ МВС України не направлялися.

02 червня 2015 року адвокатом Шумило Володимиром Миколайовичем було направлено адвокатський запит на адресу Робочого апарату Укрбюро Інтерполу з проханням повідомити ініціатора розшуку про закриття кримінального провадження №12014100030010347, відкритого за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 290 КК України.

У червні 2016 року працівниками УПП міста Києва ДПП транспортний засіб SKODA OCTAVIA, 2002 року випуску, синього кольору, номер шасі НОМЕР_3, було вилучено в примусовому порядку у громадянина ОСОБА_2, оскільки вказаний автомобіль знаходиться в угоні Інтерполу.

16 червня 2016 року відділ Укрбюро Інтерполу ГУ Національної поліції у м. Києві повідомив Департамент патрульної поліції міста Києва, що SKODA OCTAVIA, 2002 року випуску, синього кольору, номер шасі НОМЕР_3 розшукується правоохоронними органами Словакії як викрадений 07.05.2003 року та просить надати дані для подальшого інформування ініціатора розшуку. На даний момент щодо транспортного засобу SKODA OCTAVIA, 2002 року випуску, синього кольору, номер шасі НОМЕР_3, проводиться перевірка відповідачем та відділом Укрбюро Інтерполу, автомобіль вилучений та знаходиться на штраф майданчику.

13 липня 2016 року від відповідача надійшов лист, в якому останній повідомляє, що у разі припинення розшуку вказаного транспортного засобу, керівництвом Управління патрульної поліції м. Києва буде прийнято рішення згідно чинного законодавства.

10 серпня 2016 року представник позивача звернувся із листом до «власника» транспортного засобу, якого вказав Робочий апарат Укрбюро Інтерполу та жодної відповіді не отримав.

Враховуючи, що позивач придбав транспортний засіб за відплатним договором, то у інших осіб, за наявності достатніх підстав, зберігається право звернутися до суду із позовом про витребування майна в порядку ст. 388 ЦК України. Разом з тим, пройшло чимало часу з моменту, коли іншій особі відомо про можливість витребування майна (а з моменту реєстрації транспортного засобу більше п'яти років), однак жодних повідомлень він не отримував. В той час, відповідач обізнаний про дані обставини і близько півроку утримує транспортний засіб на штрафмайданчику.

Враховуючи вищевикладене, позивач звернувся до суду з позовом за захистом своїх прав.

Ухвалою суду від 31 березня 2017 року, було відкрито провадження в цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції про витребування майна із чужого незаконного володіння /а.с. 75/.

Ухвалою суду від 10 липня 2017 року було замінено відповідача Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції на Департамент патрульної поліції /а.с. 94/.

03 жовтня 2017 року до суду від позивача надійшло клопотання про залучення відповідача, відповідно до якого позивач просить залучити до участі у справі в якості відповідача Державну казначейську службу України /а.с.а.с. 127-128/.

03 жовтня 2017 року до суду від позивача надійшла заява про зміну предмету позову, відповідно до якої позивач просить визнати бездіяльність Департаменту патрульної поліції м. Києва щодо тривалого неповернення ОСОБА_2, що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 автомобіля марки SKODA OCTAVIA, 2002 року випуску, синього кольору, номер шасі НОМЕР_3, затриманого на підставі протоколу огляду і затримання транспортного засобу від 12 червня 2016 року протиправною, та стягнути за рахунок коштів Державного бюджету України з Державної казначейської служби України на користь громадянина ОСОБА_2, що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 як відшкодування майнової шкоди 12 744 (дванадцять тисяч сімсот сорок чотири гривні) 00 коп. /а.с.а.с. 130-136/.

15.12.2017 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» №2147-VIII від 03.10.2017, яким ЦПК України викладеного в новій реакції. Відповідно до п. 9 ч. 1 Розділу XIII Перехідних положень ЦПК України справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Представник позивача в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі та, з урахуванням заяви про зміну предмету позову, просив задовольнити, посилаючись на підстави та обставини, викладені в позовній заяві, та надані докази.

Представник відповідачів Департаменту патрульної поліції, Державної казначейської служби України в судове засідання не з'явилися, про день, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином. Заяв про розгляд справи за їх відсутності або про причини неявки, будь-яких клопотань, заперечень на позов/відзиву від відповідачів до суду не надходило.

Згідно вимог ч. 1 ст.280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов:

1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання;

2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин;

3) відповідач не подав відзив;

4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

За таких обставин суд, враховуючи вимоги ст. 280 ЦПК України, вважає за можливе розглянути справу без участі відповідачів та ухвалити по справі заочне рішення.

Представник позивача в судовому засіданні не заперечував проти заочного розгляду справи.

Зважаючи на вищевикладене та відсутність заперечень представника позивача, суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи.

Заслухавши пояснення представника позивача, врахувавши його доводи та вивчивши надані письмові докази у сукупності, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі з наступних підстав.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з вимогами п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.

Частиною 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Судом встановлено, що 09.03.2005 р. між позивачем, ОСОБА_2 та ОСОБА_5 було укладено біржову угоду, за умовами якої останній продав позивачу транспортний засіб марки SKODA OCTAVIA, 2002 року випуску, синього кольору, номер шасі НОМЕР_3 /а.с. 56/.

Того ж дня автомобіль був поставлений на облік, а 27 жовтня 2010 року позивач отримав свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4, видане ВРЕР-4 УДАІ в м. Києві /а.с.а.с. 57-58/.

З матеріалів справи встановлено, що транспортний засіб марки SKODA OCTAVIA, 2002 року випуску, синього кольору, номер шасі НОМЕР_3 знаходився в розшуку в службі Інтерпол (ініціатор Словаччина).

24 вересня 2014 року старшим слідчим Деснянського РУ ГУМВС України в м. Києві Радудою Ростиславом Володимировичем було допитано громадянина України ОСОБА_2, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 з приводу належного йому на праві власності автомобіля марки SKODA OCTAVIA, 2002 року випуску, синього кольору, номер шасі НОМЕР_3, в рамках кримінального провадження 12 014 1000 300 103 47 від 18 вересня 2014 року.

03 грудня 2014 року було проведено експертне дослідження автомобіля марки SKODA OCTAVIA, 2002 року випуску, синього кольору, номер шасі НОМЕР_3, на предмет знищення, підробки, заміни ідентифікаційного номера, номерів двигуна, шасі або кузова, в результаті якого інформація про знищення, підробку, заміну ідентифікаційного номера, номерів двигуна, шасі або кузова автомобіля марки SKODA OCTAVIA, 2002 року випуску, синього кольору, номер шасі НОМЕР_3, не підтвердилась. Дані обставини підтверджуються висновком експерта № 8/104(врер)-145 від 03.12.2014 року /а.с.а.с. 85-92/.

29 травня 2015 року адвокатом Шумило Володимиром Миколайовичем було отримано лист від старшого слідчого СВ Деснянського РУ ГУМВС України в м. Києві старшого лейтенанта міліції Радуди Р.В., в якому останній повідомив, що повідомлення про закриття кримінального провадження №12014100030010347 до підрозділів Укрбюро Інтерполу та ДАІ МВС України не направлялися /а.с. 60/.

02 червня 2015 року адвокатом Шумило Володимиром Миколайовичем було направлено адвокатський запит на адресу Робочого апарату Укрбюро Інтерполу з проханням повідомити ініціатора розшуку про закриття кримінального провадження №12014100030010347, відкритого за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 290 КК України /а.с.а.с. 61-62/.

Як встановлено з акту огляду та тимчасового затримання транспортного засбу від 12 червня 2016 року, працівниками УПП міста Києва ДПП транспортний засіб SKODA OCTAVIA, 2002 року випуску, синього кольору, номер шасі НОМЕР_3, було вилучено в примусовому порядку у громадянина ОСОБА_2, оскільки вказаний автомобіль знаходиться в угоні Інтерполу /а.с.68/.

Також матеріалами справи підтверджується те, що 16 червня 2016 року відділом Укрбюро Інтерполу ГУ Національної поліції у м. Києві було повідомлено Департамент патрульної поліції міста Києва, що SKODA OCTAVIA, 2002 року випуску, синього кольору, номер шасі НОМЕР_3 розшукується правоохоронними органами Словаччини як викрадений 07.05.2003 року та просить надати дані для подальшого інформування ініціатора розшуку.

14.09.2017 року Відділом Інтерполу та Європолу ГУ НП у м. Києві було надіслано заступнику начальника Управління поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції України - лейтенанту поліції Євдокимову Д.А. лист, з якого встановлено, що стосовно перевірки по автомобілю «Skoda», д.н.з. НОМЕР_5, кузов № НОМЕР_3 надійшла відповідь від НЦБ Інтерполу в Словаччині, в якій повідомляють, що власник зазначеного автомобіля більше не зацікавлений у поверненні автомобіля та міжнародний розшук даного транспортного засобу припинено /а.с. 137/.

Після чого, як встановлено в судовому засіданні, автомобіль було повернуто його власнику - позивачу ОСОБА_2.

Як вбачається з копій наданий представником позивача квитанцій, 20.09.2017 року позивачем було сплачено двома платежами на загальну суму 12 744 грн. 00 коп. із призначенням платежів: «за зберігання транспортного засобу» та «за транспортування транспортного засобу» відповідно /а.с. 138/.

Згідно з ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Враховуючи норми ст.ст. 27, 31 ЦПК України, позивач самостійно визначає предмет й підстави позову та на власний розсуд розпоряджається своїми правами щодо предмета позову.

Статтею 56 Конституції України проголошено право кожного на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Згідно з ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з ст.1173 ЦК України, шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Згідно з ст.1174 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.

Умовою застосування судом цивільно-правової відповідальності за вказаною правовою нормою, яка поширюється на недоговірні зобов'язання, що виникають із правопорушень (деліктні) правовідносини, є встановлення факту неправомірності рішення, дії чи бездіяльності службової або посадової особи зазначених органів.

Згідно ч.1 ст.8 Закону України «Про національну поліцію» поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 62 Закону України «Про національну поліцію» поліцейський під час виконання покладених на поліцію повноважень є представником держави. Законні вимоги поліцейського є обов'язковими для виконання всіма фізичними та юридичними особами.

Згідно з п. 1 Порядку тимчасового затримання та зберігання транспортних засобів на спеціальних майданчиках і стоянках, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 р. № 1102 (в редакції чинній на час затримання спірного автомобіля) (далі Порядок), цей Порядок визначає процедуру тимчасового затримання, зберігання транспортних засобів на спеціальних майданчиках і стоянках та їх повернення.

Відповідно до п. 2 Порядку, тимчасове затримання транспортного засобу здійснюється також у разі виявлення транспортного засобу боржника, оголошеного в розшук відповідно до статті 40 Закону України Про виконавче провадження.

Доставлення транспортного засобу на спеціальний майданчик чи стоянку здійснюється за допомогою спеціальних автомобілів - евакуаторів (далі - евакуатор), у тому числі тих, що належать підприємствам, установам та організаціям, які провадять діяльність, пов'язану з транспортуванням транспортних засобів, і з якими територіальним органом Національної поліції укладені в установленому порядку договори (п. 3 Порядку).

Згідно п.10 Порядку тимчасового затримання та зберігання транспортних засобів на спеціальних майданчиках і стоянках, затвердженого Постановою КМУ від 17 грудня 2008 року за №1102, транспортний засіб може бути тимчасово затриманий на строк до вирішення справи про адміністративне правопорушення, але не більш як на три дні з дати такого затримання. Строк затримання транспортного засобу обчислюється з моменту винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення, складення протоколу про адміністративне правопорушення або акта огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, а строк зберігання - з моменту доставлення транспортного засобу на спеціальний майданчик чи стоянку.

Згідно з п. 13 Порядку за транспортування і зберігання транспортного засобу на спеціальному майданчику чи стоянці справляється плата у встановленому спільним наказом МВС, Мінфіну та Мінекономіки розмірі.

Відповідно до п. 12 Порядку повернення тимчасово затриманого транспортного засобу, який зберігається на спеціальному майданчику чи стоянці, здійснюється за письмовим зверненням його водія, власника (співвласника) за умови оплати ним витрат, пов'язаних з транспортуванням та зберіганням такого транспортного засобу, та пред'явлення відповідної постанови у справі про адміністративне правопорушення або протоколу про адміністративне правопорушення у разі їх складення. Повернення тимчасово затриманого транспортного засобу боржника, який зберігається на спеціальному майданчику чи стоянці, здійснюється за вимогою державного виконавця.

Розмір плати за транспортування і зберігання транспортних засобів на спеціальних майданчиках (стоянках) розраховується у відповідності до Наказу Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства економічного розвитку і торгівлі країни, Міністерства фінансів України від 10 жовтня 2013 року № 967/1218/869.

Згідно вимог ст.ст. 76, 77, 79, 80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч.ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Суд наголошує на тому, що позивач на свій розсуд обрав спосіб захисту порушеного права та розпорядився своїми правами щодо предмету спору, і суд, дотримуючись принципу диспозитивності цивільного судочинства, визначеному ст. 13 ЦПК, розглядає дану справу лише в межах заявлених позивачем вимог та на підставі доказів, наданих сторонами.

За результатами судового розгляду, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено належними і допустимими доказами обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог, оскільки працівниками поліції на законних підставах було вилучено у позивача в примусовому порядку транспортний засіб SKODA OCTAVIA, 2002 року випуску, синього кольору, номер шасі НОМЕР_3, оскільки останній знаходився в розшуку в Інтерполі, що не спростовується наданими позивачем доказами.

В подальшому працівниками поліції було повернуто зазначений транспортний засіб позивачу, оскільки відпала потреба у його затриманні, згідно листа від 14.09.2017 року Відділу Інтерполу та Європолу ГУ НП у м. Києві, який було надіслано заступнику начальника Управління поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції України - лейтенанту поліції Євдокимову Д.А., з якого встановлено, що стосовно перевірки по автомобілю «Skoda», д.н.з. НОМЕР_5, кузов № НОМЕР_3 надійшла відповідь від НЦБ Інтерполу в Словаччині, в якій повідомляють, що власник зазначеного автомобіля більше не зацікавлений у поверненні автомобіля та міжнародний розшук даного транспортного засобу припинено.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що відповідачем Департаментом патрульної поліції правомірно було вилучено у позивача транспортний засіб та в подальшому повернуто його позивачу.

Тому суд приходить до висновку, що відповідач діяв у спосіб та межах своїх повноважень, а тому вимоги позивача є недоведеними, безпідставними та необґрунтованими.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що

Відповідно до ч. 2 ст. 2 ЦК України учасниками цивільних відносин є: держава Україна, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, іноземні держави та інші суб'єкти публічного права.

Конституційним судом України у рішенні від 3 жовтня 2001 року по справі №1-36/2001 (справа про відшкодування шкоди державною) зазначено, що відшкодування шкоди (матеріальної чи моральної), завданої фізичним особам незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, їх посадовими особами і службовими особами при здійсненні ними своїх повноважень, покладається саме на державу, а не на відповідні органи державної влади, тобто відшкодування шкоди в таких випадках здійснюється за рахунок держави, а не за рахунок коштів на утримання державних органів.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення коштів не до Держави Україна, а до державних органів про відшкодування шкоди за рахунок коштів на утримання цих органів, як безпосередніх відповідачів у справі, що суперечить закону.

Держава Україна є учасником цивільних відносин, а тому має бути відповідачем у справах про відшкодування шкоди за рахунок держави.

Її в розгляді справи представляє орган, який здійснює функції держави у цих правовідносинах.

Відповідно до ст. 25 Бюджетного кодексу України казначейство України здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду. Відшкодування відповідно до закону шкоди, завданої фізичній чи юридичній особі внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади (органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування), а також їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень, здійснюється державою (Автономною Республікою Крим, органами місцевого самоврядування) у порядку, визначеному законом.

Відповідно до п. 4 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого указом Президента України від 13 квітня 2011 року № 460/2011, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, є Державна казначейська служба України (Казначейство України), яке зокрема здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду.

У відповідності до ч. 1 ст. 96 ЦК України, Головне управління Казначейства, як юридична особа, самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями та є окремим учасником цивільних відносин згідно ч. 1 ст. 2 ЦК України.

Виходячи з обставин справи та наданих доказів, суд вважає, що наявність правових підстав для визнання бездіяльності Департаменту патрульної поліції та стягнення коштів з Державної казначейської служби України, позивачем не доведено, чим не виконано вимоги ст.ст. 12, 81 ЦПК України, відповідно до яких кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

На підставі вищевикладеного, у задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 2, 16, 96, 1166, 1173, 1174 ЦК України, ст.ст. 2, 10, 11, 12, 13, 76-81, 89, 223, 247, 258, 263- 265, 273, 280, 284, 289, 354 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

У позові - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду м. Києва через районний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_2, АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2.

Відповідач: Департаменту патрульної поліції, м. Київ, вул. Ф.Ернста, 3, код ЄДРПОУ 40108646.

Відповідач: Державна казначейська служба України, м. Київ, вул. Бастіонна, 6.

Суддя Л.І. Кізюн