Ухвала суду № 74627585, 17.04.2018, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/2328/18

провадження № 6/753/175/18

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" квітня 2018 р. Дарницький районний суд м. Києва у складі головуючого судді Трусової Т.О. з секретарем судового засідання Расуловою А.А. за участю боржників ОСОБА_2, ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» про заміну сторони виконавчого провадження,

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2018 р. товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» (надалі - ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія») звернулося до суду із заявою про заміну сторони стягувача у виконавчому провадженні з виконання рішення Дарницького районного суду м. Києва від 15 лютого 2016 р. про стягнення з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 (далі по тексту - ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, боржники) на користь публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Правекс-Банк» (надалі - ПАТ КБ «Правекс-Банк», первісний стягувач) заборгованості за кредитним договором.

Заява обґрунтована тим, що на підставі договору купівлі-продажу прав вимоги за кредитами від 31 травня 2017 р. № 2 до ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» перейшло право грошової вимоги за кредитним договором, укладеним між ПАТ КБ «Правекс-Банк» та ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4

В судовому засіданні боржник ОСОБА_2 поклала вирішення заяви ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» на розсуд суду.

Боржник ОСОБА_3 заперечувала проти заміни сторони у виконавчому провадженні посилаючись на те, що договір поруки вона не підписувала, а тому не може нести відповідальність за невиконання її дочкою зобов'язань за кредитним договором.

Представники нового і первісного стягувача та боржник ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилися, однак їх неявка не перешкоджає вирішенню питання про заміну сторони виконавчого провадження.

Заслухавши боржників та дослідивши заяву, додані до неї письмові докази та матеріали цивільної справи № 753/20659/15-ц, суд вважає заяву обґрунтованою з таких підстав.

15 лютого 2016 р. Дарницький районний суд м. Києва ухвалив заочне рішення у цивільній справі 753/20659/15 про стягнення з ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь ПАТ КБ «Правекс-Банк» заборгованості за кредитним договором від 12.03.2008 № 719-022/08Р в загальному розмірі 25661,35 дол.

Рішення набрало законної сили 11.04.2016 та за ним було видано виконавчі листи.

31 травня 2017 р. ПАТ КБ «Правекс-Банк» (продавець) та ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» (покупець) уклали договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами № 2, відповідно до умов якого продавець продав (відступив) покупцю за плату право вимоги до боржників за кредитними договорами, в тому числі за договором, укладеним з ОСОБА_2 (а.с. 97-108).

Вирішуючи вимоги заяви ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» суд керується основним законом України - Конституцією, загальними положеннями цивільного закону, які регулюють зобов'язальні відносини, положеннями цивільного процесуального законодавства, які визначають порядок вирішення процесуальних питань, пов'язаних з виконанням судових рішень, а також відповідними нормами Закону України «Про виконавче провадження».

Так, ч. 5 ст. 124 Конституції України проголошує, що судові рішення ухвалюються іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Однією з основних засад судочинства в Україні є обов'язковість рішень суду (п. 9 ч. 3 ст. 129 Конституції України).

Ч. 1 ст. 18 ЦПК України передбачає, що судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державних влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.

Конституційний принцип обов'язковості виконання рішення суду реалізується, зокрема, на стадії виконавчого провадження, яке являється завершальною стадією судового провадження, спрямованою на реальне поновлення порушених прав.

За загальним правилом, встановленим ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до положень цивільного законодавства заміна осіб в окремих зобов'язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу.

Так, згідно п. 1) ч. 1 ст. 512 ЦК України однією з підстав заміни кредитора у зобов'язанні є передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а відповідно до ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За приписом ч. 1 ст. 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою сторони суд замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.

Ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона, мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що у разі правонаступництва на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора (стягувача), у зв'язку з чим припиняється його статус сторони виконавчого провадження, і його заміна належним кредитором (стягувачем) відбувається на підставі судового рішення (ухвали), яке приймається за результатами розгляду подання державного виконавця, заяви вже вибулої сторони виконавчого провадження або самої заінтересованої сторони (правонаступника), що отримала від попереднього кредитора всі права та обов'язки в зобов'язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.

Отже зважаючи на встановлені обставини та вище наведені положення закону суд дійшов висновку про наявність передбачених законом підстав для заміни первісного стягувача його правонаступником.

Заперечення боржника ОСОБА_3 суд відхиляє, оскільки рішення суду, згідно з яким вона повинна відповідати за невиконані зобов'язання за кредитним договором, набрало законної сили, ніким не скасовано і є чинним.

На підставі викладеного, керуючись статтею 442 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» задовольнити.

У виконавчому провадженні з виконання рішення Дарницького районного суду м. Києва від 15 лютого 2016 року у цивільній справі № 753/20659/15-ц (провадження № 2/753/1522/16) про стягнення з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 заборгованості за кредитним договором замінити первісного стягувача - публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Правекс-Банк», його правонаступником - товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія».

Новий стягувач: товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія», код ЄДР 38750239, адреса місцезнаходження: 04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд. 8, поверх 6, оф. 32, п/р 26506013098901 в ПАТ «Альфа Банк», МФО 300346.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва через Дарницький районний суд м. Києва протягом п'ятнадцяти днів з дня з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення буде складене 23 квітня 2018 р.

Суддя: