Ухвала суду № 74626541, 11.06.2018, Лисянський районний суд Черкаської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 700/336/18

Провадження № 2/700/241/18

11 червня 2018 року Лисянський районний суд Черкаської області

у складі: головуючого судді Бесараб Н.В.,

за участю секретаря судового засідання Мельніченко Н.І.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в смт. Лисянка цивільну справу №700/336/18 провадження №2/700/241/18 за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, представник позивача за довіреністю ОСОБА_3 – ОСОБА_1 до Бужанської сільської ради Лисянського району Черкаської області про визнання права власності на спадкове майно,

ВСТАНОВИВ:

Позивачі та представник позивача ОСОБА_3 – ОСОБА_1 звернулися до суду з позовом до Бужанської сільської ради Лисянського району Черкаської області про визнання права власності на спадкове майно.

В обґрунтування своїх вимог позивачі зазначили, що 19 травня 2017 року в с. Бужанка Лисянського району Черкаської області помер їх батько – ОСОБА_4. Після його смерті відкрилась спадщина, до складу якої входить житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташований по вул. Молодіжна, 4 в с. Бужанка Лисянського району Черкаської області, земельна ділянка площею 2,87 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, відповідно до державного акту на право приватної власності на землю серії І-ЧР № 030885, виданого на підставі рішення Бужанської сільської ради від 25.01.2002 року № 18/5 та земельна ділянка площею 1,0826 га для ведення особистого селянського господарства, відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЧР № 100433, виданого на підставі рішення Бужанської сільської ради від 17.11.2005 року № 18/11. За життя ОСОБА_4 залишив заповіт, посвідчений секретарем Бужанської сільської ради від 22.06.2006 року, зареєстрований в реєстрі за № 13, відповідно до якого спадкодавець заповів будинок та присадибну земельну ділянку (1,0826 га) їм у рівній частині кожному, а земельну ділянку площею 2,87 га - ОСОБА_2 Бажаючи оформити спадщину вони звернулися до Лисянської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, однак нотаріусом було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину через відсутність правовстановлюючих документів на будинок та земельну ділянку, та як вони були визнані недійсними у зв’язку із втратою, про що свідчить оголошення у громадсько-політичній газеті «Понад Тікичем» № 10. За таких обставин позивачі змушені звернутися до суду та просять визнати право власності на спадщину, яка залишилася після смерті ОСОБА_4

Позивачі та представник позивача у підготовче судове засідання не з'явилися, просили суд розглянути справу за їх відсутності, позовні вимоги підтримують у повному обсязі та просять винести рішення по суті позовних вимог.

Представник відповідача у підготовче судове засідання не з'явилася, звернулася до суду із телефонограмою, в якій просить розглянути справу без її участі, проти задоволення позовних вимог не заперечує.

Судом на підставі ч.2 ст.247 ЦПК України, у зв’язку із неявкою в судове засідання осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Відповідно до вимог ч.3 ст.200 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст. 206 цього ж Кодексу.

Згідно з ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Дослiдивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позов пiдлягає задоволенню із таких пiдстав.

Матеріалами справи встановлено, що 19 травня 2017 року в с. Бужанка Лисянського району Черкаської області помер батько позивачів – ОСОБА_4, про що свідчить свідоцтво про смерть серії І-СР № 300660 від 19.05.2017 року. Після його смерті відкрилась спадщина, до складу якої входить житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташований по вул. Молодіжна, 4 в с. Бужанка Лисянського району Черкаської області, земельна ділянка площею 2,87 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, відповідно до державного акту на право приватної власності на землю серії І-ЧР № 030885, виданого на підставі рішення Бужанської сільської ради від 25.01.2002 року № 18/5 та земельна ділянка площею 1,0826 га для ведення особистого селянського господарства, відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЧР № 100433, виданого на підставі рішення Бужанської сільської ради від 17.11.2005 року № 18/11.

ОСОБА_4 залишив заповіт, посвідчений секретарем Бужанської сільської ради Лисянського району Черкаської області від 22.06.2006 року, зареєстрований в реєстрі за № 13, відповідно до якого спадкодавець заповів будинок та присадибну земельну ділянку (1,0826 га) своїм дітям у рівній частині кожному, а земельну ділянку площею 2,87 га тільки сину - ОСОБА_2

Позивачі як спадкоємці за заповітом звернулися до Лисянської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини та видачу свідоцтва про право на спадщину, однак постановою нотаріуса № 855/02-31 від 18.05.2018 року їм було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії через відсутність правовстановлюючих документів на будинок та земельну ділянку. За таких обставин позивачі змушені звернутися до суду та просять визнати право власності на спадщину, яка залишилася після смерті ОСОБА_4

Згідно з довідкою Бужанської сільської ради Черкаської області від 23.11.2017 року № 1408, за померлим ОСОБА_4 рахується житловий будинок з господарськими спорудами в с. Бужанка Лисянського району Черкаської області по вул. Молодіжна, 4, який розташований на присадибній земельній ділянці площею 0,1687 га., що є його приватною власністю.

Як вбачається із довідки Бужанської сільської ради про склад сім’ї, з померлим ОСОБА_4 проживали ОСОБА_2 та ОСОБА_1

Відповідно до ч. 1 ст. 1222 ЦК України, спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Згідно зі ст.1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст.1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Згідно зі ст.1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Статтею 1218, ч.1 ст.1225, ст.1233 ЦК України встановлено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення. Заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

За вимогами ст.1297 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов’язаний звернутись до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно, тобто зміна власника майна, що підлягає державній реєстрації, неможлива без перереєстрації права власності. Тому свідоцтво про право на спадщину є обов’язковим, коли об’єктом спадкування є нерухоме майно, що підлягає обов’язковій державній реєстрації.

В свою чергу право власності на нерухоме майно виникає у спадкоємця лише з моменту державної реєстрації цього майна (ч.2 ст.1299 ЦК України).

Згідно зі ст. 392 ЦК України власник майна може пред’явити позов про визнання права власності на майно, у разі коли це право оспорюється або не визнається, а також у разі втрати документів на право власності на майно.

З огляду на викладене, визнання права власності на спадкове майно є винятковим способом захисту, який має застосовуватися якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, суд вважає, що вимоги позивачів підлягають задоволенню, оскільки відсутність у спадкодавця правовстановлюючих документів на спадкове майно унеможливлює оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Судом встановлено, що визнання позову відповідачем, не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

За таких обставин, беручи до уваги наявність у позивачів дійсного заповіту, визнання позову відповідачем, відсутність інших спадкоємців, які б претендували на спадщину, необхідно визнати за позивачами право власності на спадкове майно, що залишилося після смерті ОСОБА_4, який помер 19 травня 2017 року.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1218, 1235, 1236, 1269, 1270 ЦК України, ст.ст.4,5,12,13, 19, 81, 82, 259, 263, 265, 354 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2, представник позивача за довіреністю ОСОБА_3 – ОСОБА_1 до Бужанської сільської ради Лисянського району Черкаської області про визнання права власності на спадкове майно– задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1 в порядку спадкування за заповітом право власності на ? частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, розташованого по вул. Молодіжна, 4 в с. Бужанка Лисянського району Черкаської області, що належав ОСОБА_4, який помер 19 травня 2017 року.

Визнати за ОСОБА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1 в порядку спадкування за заповітом право власності на ? частину земельної ділянки загальною площею 1,0826 га для ведення особистого селянського господарства, відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЧР № 100433, виданого на підставі рішення Бужанської сільської ради від 17.11.2005 року № 18/11 на ім’я ОСОБА_4, який помер 19 травня 2017 року.

Визнати за ОСОБА_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2 в порядку спадкування за заповітом право власності на ? частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, розташованого по вул. Молодіжна, 4 в с. Бужанка Лисянського району Черкаської області, що належав ОСОБА_4, який помер 19 травня 2017 року.

Визнати за ОСОБА_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2 в порядку спадкування за заповітом право власності на ? частину земельної ділянки загальною площею 1,0826 га для ведення особистого селянського господарства, відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЧР № 100433, виданого на підставі рішення Бужанської сільської ради від 17.11.2005 року № 18/11 на ім’я ОСОБА_4, який помер 19 травня 2017 року.

Визнати за ОСОБА_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2 в порядку спадкування за заповітом право власності на земельну ділянку загальною площею 2,87 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, відповідно до державного акту на право приватної власності на землю серії І-ЧР № 030885, виданого на підставі рішення Бужанської сільської ради від 25.01.2002 року № 18/5 на ім’я ОСОБА_4, який помер 19 травня 2017 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя - Н.В. Бесараб