Ухвала суду № 74626153, 10.01.2014, Шевченківський районний суд Харківської області

Шевченківський районний суд Харківської області

9а м. смт. Шевченково Шевченківський район Харківська область Україна 63600

Справа № 637/1451/13-к

10.01.2014

У Х В А Л А

Іменем України

10 січня 2014 року селище Шевченкове

Шевченківський районний суду Харківської області у складі:

головуючого Стеганцова С.М.,

секретаря: Реуцької Н.В.

за участі прокурора: Котельніков Р.М,

потерпілого ОСОБА_1

обвинуваченого: ОСОБА_2 і його захисника ОСОБА_3

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду матеріали кримінального провадження за №12012220450000015 за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального злочину, передбаченого ч.1 ст.296, ч.2 ст.186 КК України ,-

ВСТАНОВИВ:

20 грудня 2013 року до провадження судді надійшов обвинувальний акт з реєстром матеріалів досудового розслідування кримінального провадження по відношенню до ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.296, ч.2 ст.186 КК України, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12012220450000015 від 22.11.2012 року.

Прокурор у підготовчому судовому засіданні просив постановити ухвалу про призначення судового розгляду вважаючи, що під час досудового розслідування були дотримані всі вимоги КПК України, підстав для закриття провадження чи повернення обвинувального акту не вбачає.

Обвинувачений ОСОБА_2 та його захисник проти призначення до судового розгляду не заперечували. Просили змінити запобіжний захід на домашній арешт в зв'язку з закінченням досудового слідства, визнання обвинуваченим вини, відшкодування шкоди потерпілому.

Вислухавши думку прокурора, обвинуваченого, захисника, потерпілого, вивчивши матеріали обвинувального акта з додатками, суд приходить до висновку про призначення судового розгляду на підставі даного обвинувального акта.

Щодо запобіжного заходу слід зазначити наступне.

Відповідно до ч.1 ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. На підставі ч.3 ст.331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду від 13 листопада 2013 року обвинуваченому було обрано запобіжний захід - тримання під вартою терміном 60 діб, термін тримання під вартою закінчується - 11.01.2014 року.

Підставами застосування запобіжного заходу є обґрунтованість підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення та наявність ризику (ризиків), перелік яких встановлено пунктами 1 - 5 ч. 1 ст. 177 КПК України та не підлягає розширеному тлумаченню.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, всі свідки досудовим слідством допитані.

Суд вважає, що обраний відносно обвинуваченого запобіжний захід з урахуванням його тривалості на даний час виходить за межі розумного строку. При цьому суд враховує, що обвинувачений з’явився до органів досудового слідства сам після оголошення його в розшук, думку потерпілого, який також не заперечував проти зміни запобіжного заходу на більш м’який.

Прокурор заперечував проти зміни запобіжного заходу, але письмових доказів в підтвердження необхідності продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не надав.

Тому суд вважає, що на даний час можливо змінити запобіжний захід і обрати його у вигляді домашнього арешту, приймаючи до уваги, що обвинувачений має постійне місце проживання.

При цьому суд враховує, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Відповідно до вимог пунктів 1, 3, 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою законом процедурою. При цьому ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.

Змінюючи обвинуваченому запобіжний захід із тримання під вартою, суд також виходить із того, що сама лише тяжкість злочину, вчинення якого інкримінується обвинуваченому не є безумовною підставою для тримання його під вартою, а повинно враховуватись у сукупності з іншими обставинами та даними про особу обвинуваченого, зокрема, те що він має постійне місце проживання, за яким характеризується позитивно, шкода від злочину відшкодована.

За таких обставин, суд вважає, що відсутні ризики, передбачені ст. 177 КПК України та приходить до висновку про наявність підстав для зміни запобіжного заходу обвинуваченому із триманням під вартою на інший запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою - домашній арешт.

Частиною 1 та 2 ст. 181 КПК України визначено, що домашній арешт полягає в забороні обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Тому, обвинуваченому ОСОБА_2 з урахуванням вимог ст. 181 КПК України, суд вважає можливим змінити запобіжний захід із тримання під вартою на запобіжний захід у виді домашнього арешту з покладенням на нього обов'язків: прибувати до суду за першою вимогою; не відлучатись з селища Шевченкове без дозволу суду; не залишати місце постійного проживання без дозволу суду, в вихідні та святкові дні цілодобово, в робочі дні з 18 години до 06 годин.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 181, 314, 315, 316 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта відносно ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.296, ч.2 ст.186 КК України у відкритому судовому засіданні на 17 січня 2014 року на 14 годину в залі Шевченківського районного суду Харківської області (за адресою вул.. Леніна 9 а сел.. Шевченкове).

В судове засідання здійснити виклик сторін кримінального провадження, участь яких є обов'язковою: прокурора, обвинуваченого, потерпілих, свідків.

Змінити обвинуваченому ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт строком на 60 днів, тобто до 14 год. 10 березня 2014 року.

Домашній арешт обвинуваченого ОСОБА_2 здійснювати за адресою його постійного проживання, а саме: квартира АДРЕСА_1, та при цьому покласти на ОСОБА_2 наступні обов'язки : прибувати до Шевченківського районного суду Харківської області за першою вимогою, не відлучатись з селища Шевченкове без дозволу суду, не залишати місце постійного проживання без дозволу суду, в вихідні та святкові дні цілодобово, в робочі дні з 18 години до 06 годин.

Звільнити ОСОБА_2 з під варти в залі суду.

Вважати ОСОБА_2 таким до якого застосовано запобіжний захід у виді домашнього арешту.

Виконання ухвали покласти на Шевченківський РВ ГУМВС України в Харківській області для постановки обвинуваченого на облік.

Копію ухвали вручити обвинуваченому та прокурору після її проголошення та направити начальнику Харківського слідчого ізолятору управління Державної пенітенціарної служби України в Харківській області.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: Стеганцов С.М.