Постанова № 74624723, 05.06.2018, Апеляційний суд Хмельницької області

Копія

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_____________

Справа № 674/1835/16-ц

Провадження № 22-ц/792/890/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2018 року м. Хмельницький

Апеляційний суд Хмельницької області у складі

колегії суддів судової палати у цивільних справах

ОСОБА_1 (суддя доповідач),

ОСОБА_2, ОСОБА_3,

секретар судового засідання – Шевчук Ю.Г.,

з участю представника позивача,

розглянула у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до Приватного акціонерного товариства «Страхова група «Ю.Бі.Ай-Кооп» про відшкодування шкоди з апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Страхова група «Ю.Бі.Ай-Кооп» на рішення Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 5 квітня 2018 року, ухвалене суддею Артемчук В.М.,

встановила:

У грудні 2016 року ОСОБА_4 звернувся в суд з позовом до Приватного акціонерного товариства «Страхова група «Ю.Бі.Ай.-Кооп» (далі підприємство) про відшкодування шкоди завданої дорожньо-транспортною пригодою. Просив, з урахуванням уточнень позовних вимог, стягнути з ПрАТ «СГ «Ю.Бі.Ай.-Кооп» на його користь 22066,31 грн. шкоди та понесені судові витрати.

На обґрунтування позовних вимог вказав, що 12.10.2016 року, в 11 год. 40 хв. ОСОБА_5, керуючи автомобілем НОМЕР_1, рухаючись у м. Дунаївці Хмельницької області не дотримався безпечної дистанції руху, допустив зіткнення з автомобілем НОМЕР_2, який належить йому на праві власності. Внаслідок ДТП його автомобілю було завдано механічних пошкоджень. ДТП сталася з вини водія ОСОБА_5, цивільно-правова відповідальність якого на момент пригоди була застрахована в ПрАТ «СГ «Ю.Бі.Ай-Кооп». Страхова група частково відшкодувала спричинену майнову шкоду в результаті пошкодження його автомобіля в розмірі 13754,72 грн., проте цієї суми недостатньо для повного відшкодування заподіяних збитків. Оскільки ПрАТ «СГ «Ю.Бі.Ай-Кооп» безпідставно занизила страхове відшкодування, тому просив стягнути з відповідача на його користь різницю між фактично сплаченою сумою страхового відшкодування та реальними збитками.

Рішенням Дунаєвецького районного суду від 5 квітня 2018 року позов задоволено.

Стягнуто з ПрАТ «СГ «Ю.Бі.Ай-Кооп» на користь ОСОБА_4 22066,31 грн. майнової шкоди, 551,20 грн. судового збору та 6211,84 грн. судових витрат, пов’язаних з проведенням експертиз.

В апеляційній скарзі ПрАТ «СГ «Ю.Бі-Ай-кооп» просило суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про стягнення з нього на користь позивача 17257,10 грн. страхового відшкодування.

На обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт вказав на те, що суд не з’ясував повно, всебічно і об’єктивно всіх обставин справи і не надав їм належної оцінки та ухвалив рішення, яке не можна визнати в повній мірі законним та правомірним.

Судом, зокрема, було порушено норми Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» в часині, що стосується визначення розміру шкоди, яка підлягає відшкодуванню за рахунок страхової компанії, не враховано практику розгляду аналогічних справ судом касаційної інстанції.

В суді апеляційної інстанції представник ОСОБА_4 заперечив проти апеляційної скарги.

Заслухавши пояснення учасника справи, перевіривши матеріали справи колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Суд першої інстанції неповно з’ясував обставини, що мають значення для справи, допустив неправильне застосування матеріального права, тому рішення суду підлягає зміні в частині визначення розміру страхової суми, яка підлягає стягненню з відповідача та розподілу судових витрат.

Частинами 1, 2 і 5 ст. 263 ЦПК України передбачено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

В силу ст.ст. 12, 81 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судом встановлено, що 12 жовтня 2016 року сталася ДТП за участю автомобіля «ВАЗ 21099», під керуванням ОСОБА_5, та автомобіля «Volkswagen T5», під керуванням ОСОБА_4

Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу «ВАЗ 21099», яким в момент вчинення ДТП керував ОСОБА_5, була застрахована ПрАТ «СГ «Ю.Бі.Ай-Кооп».

Згідно полісу №АЕ/9411099 обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, укладеного 06.06.2016 року між ПрАТ «СГ «Ю.Бі.Ай-Кооп» та ОСОБА_5, страхова сума (ліміт відповідальності) на одного потерпілого за шкоду заподіяну майну встановлена в 100000 грн., розмір франшизи 500 грн.

Відповідно до висновку експерта №026/08/2017 від 10.11.2017 року вартість матеріального збитку, заподіяного власнику автомобіля НОМЕР_3 на час проведення експертизи, 06.11.2017 року без урахування ПДВ становить 35821,03 грн. Вартість матеріального збитку станом на 07.11.2016 року становить 31080,94 грн.

Підприємство добровільно відшкодувало ОСОБА_4 13754,72 грн. вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля «Volkswagen T5» відповідно до полісу страхування обов’язкової цивільно-правової відповідальності.

Задовольняючи позов суд прийшов до обґрунтованого висновку про те, що розмір шкоди, заподіяної позивачу підтверджено експертним висновком, тому з урахуванням суми, яка добровільно була виплачена страховою компанією на користь потерпілого, з відповідача необхідно стягнути різницю між сплаченою сумою та розміром шкоди, визначеним експертним шляхом станом на дату проведення експертизи.

В той же час судом не враховано вимоги закону щодо зменшення страхового відшкодування на розмір франшизи, що призвело до завищення розміру відшкодування.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв’язку зі знищенням або пошкодження речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Згідно з ч. 1 ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

У відповідності до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов’язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов’язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Частиною 1 ст. 990 цього Кодексу передбачено, що страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного комісара).

Згідно зі ст. 22 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004, № 1961-IV при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров’ю, майну третьої особи.

Статтею 29 вказаного Закону передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

У відповідності до п. 1 Розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України «Про затвердження максимальних розмірів страхових виплат за шкоду, заподіяну майну потерпілих, у разі оформлення документів про дорожньо-транспортну пригоду без участі уповноважених на те працівників Державтоінспекції МВС України», затверджено максимальні розміри страхової виплати за шкоду, заподіяну майну потерпілих, у разі оформлення документів про дорожньо-транспортну пригоду без участі уповноважених на те працівників Державної автомобільної інспекції Міністерства внутрішніх справ України: з 1 лютого 2016 року – 50000 грн. потерпілому.

Судом першої інстанції правильно взято до уваги висновок експерта про вартість матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу Volkswagen T5 внаслідок ДТП станом на дату проведення експертизи без урахування ПДВ, який становить 35821,03 грн.

Як вбачається з встановлених вище обставин справи та вимог закону, страховому відшкодування підлягає заподіяна потерпілому майнова шкода, яка має дійсний, реальний характер.

Оскільки справа не містить доказів того, що прямі збитки, заподіяні позивачу є меншими, ніж визначено судовим експертом, тому висновок суду про необхідність визначення розміру шкоди, яка підлягає відшкодуванню за рахунок страхової компанії з урахуванням суми, визначеної експертним шляхом саме на дату проведення експертизи слід визнати обґрунтованим.

Посилання апелянта на необхідність визначення розміру страхового відшкодування, виходячи з розміру шкоди, визначеної експертом станом на 07.11.2016 року в сумі 31080,94 грн. є необґрунтованим.

Як вбачається з матеріалів справи 07.11.2016 року товариство виплатило ОСОБА_4 страхову суму не в повному обсязі, 13754 грн. 72 коп., хоча, як вбачається з експертного висновку, розмір шкоди на цю дату становив 31080,94 грн.

Однак станом на дату проведення судової експертизи, 06.11.2017 року, розмір шкоди збільшився за рахунок економічних чинників, тому саме з розміру 35821,03 грн. слід виходити при визначенні розміру страхового відшкодування.

Є безпідставними також посилання апелянта на необхідність визначення розміру страхового відшкодування без врахування розміру ПДВ., оскільки, як вбачається з вищевказаного висновку експерта, розмір збитків в обох випадках був визначений експертним шляхом без урахування ПДВ.

Відповідно до ст. 12 Закону України № 1961-IV розмір франшизи при відшкодуванні шкоди. Заподіяної майну потерпілому встановлюється при укладенні договору обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2% від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.

Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Франшиза при відшкодуванні шкоди, заподіяної життю та/або здоров’ю потерпілих, не застосовується.

Суд помилково не застосував вказану норму та визначив розмір відшкодування без врахування франшизи, яка в даному випадку складає 500 грн.

З урахуванням вищезазначеного розмір страхового відшкодуванню, який підлягає виплаті за рахунок страхової компанії на користь ОСОБА_4 становитиме 21566,31 грн.: (35821,03-13754,72-500=21566,31).

Судові витрати між сторонами підлягають розподілу у відповідності з вимогами ст. 141 ЦПК України і складаються з 510 грн. судового збору, сплаченого позивачем при поданні позовної заяви до суду першої інстанції, 3961,60 грн. витрат позивача по оплаті судової автотоварознавчої експертизи та 2250,24 грн. по оплаті судової почеркознавчої експертизи, а також 826,50 грн. судового збору, сплаченого апелянтом при подання апеляційної скарги.

В зв’язку з частковим задоволенням позовних вимог, враховуючи принцип пропорційності розподілу судових витрат, їх розмір становитиме: 6569,25 грн. – судові витрати ОСОБА_4: (21566,31х100:22066,31=97,73%х6721,84:100=6569,25 грн.), та 18,77 грн. – судові витрати ПрАТ «СГ «Ю.БІ.АЙ»: (826,50х97,73:100=807,73; 826,50-807,73=18,77 грн.).

Діючи у відповідності з вимогами ч. 10 ст. 141 ЦПК України колегія суддів приходить до висновку про можливість покладення обов’язку по сплаті різниці судових витрат, яка складає 6550,48 грн. (6569,25-18,77=6550,48 грн.) на ПрАТ «СГ «Ю.БІ.АЙ», звільнивши при цьому ОСОБА_4 від сплати судового збору в розмірі 18,77 грн. на користь відповідача.

Керуючись ст.ст. 374, 376, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, колегія суддів,

постановила:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова група «Ю.Бі.Ай-Кооп» задоволити частково.

Рішення Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 5 квітня 2018 року змінити, виклавши абзаци 1, 2 та 3 рішення в наступній редакції:

Позов ОСОБА_4 задоволити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова група «Ю.Бі.Ай-Кооп» на користь ОСОБА_4 21566 грн.31 коп. майнової шкоди.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова група «Ю.Бі.Ай-Кооп» на користь ОСОБА_4 6550 грн. 48 коп. судових витрат.

В іншій часині рішення суду залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Верхового Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повна постанова складена 11.06.2018 року.

Головуючий /підпис/ Судді /підписи/

Згідно з оригіналом: суддя апеляційного суду Р.С. Гринчук

Головуючий у першій інстанції – ОСОБА_6 Доповідач – Гринчук Р.С.

Категорія № 30