Рішення № 74624429, 14.05.2018, Кам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 676/462/18

Номер провадження 2/676/939/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2018 року Кам'янець-Подільський міськрайонний суд

Хмельницької області

в складі: головуючої судді - Швець О. Д.

з участю секретаря - Ксьондз Р.М.

представника відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кам'янець-Подільському цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

ПАТ КБ «ПриватБанк» звернувся з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором кредиту. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідно до укладеного кредитного договору від 06.05.2011 року відповідач отримала кредит в розмірі 8500,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 27.60 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. За час користування платіжною карткою відповідач не належним чином виконувала свої зобов'язання за договором, станом на 09.01.2018 року утворилась заборгованість в сумі 29 844,42 грн., яку просить стягнути з відповідача на свою користь.

Представник відповідача в суді заперерчив проти задоволення з підстав спливу строку позовної давності.

Суд, заслухавши відповідача, вивчивши матеріали справи, встановив наступне.

Судом встановлено, що 06 травня 2011 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, відповідно до умов якого позичальник отримала кредит у розмірі 8500,00 грн. зі сплатою 27,60 % річних на суму залишку заборгованості за кредитом, з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Згідно ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямованих на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти) визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст.6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

06 травня 2011 року відповідач власноручно підписала заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в ПАТ КБ «ПриватБанк» для отримання кредитної картки. Із цієї анкети-заяви слідує, що відповідач надала згоду на те, що заява позичальника, разом з запропонованими банком Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також тарифами складає між позичальником і банком договір про надання банківських послуг. У заяві також зазначено, що відповідач зобов'язалася виконувати вимоги Умов та Правил надання банківських послуг,про що свідчить її підпис в заяві.Строк дії кредитного ліміту відповідав строку дії картки.

Оскільки кредитний договір є двостороннім договором, то права й обов'язки виникають у кожного контрагента

ПАТ КБ «Приватбанк» виконав свої зобов'язання за кредитним договором і видав 27.09.2011 року відповідачу платіжну картку НОМЕР_2 з терміном дії до 08/15 та ПІН-код. 29.09.2011 р. відповідач отримала платіжну картку НОМЕР_3 з терміном дії 05/15. 02.03.2012 р. відповідач отримала платіжну картку НОМЕР_4 з терміном дії 09/15. 28.08.2013 р. відповідач отримала платіжну картку НОМЕР_5 з терміном дії 08/17 та НОМЕР_6 з терміном дії до 08/17. 17.02.2014 р. відповідач отримала платіжну картку НОМЕР_7 з терміном дії до 02/17 та НОМЕР_8 з терміном дії до 02/16. 12.02.2016 р. відповідач отримала платіжну картку НОМЕР_9 з терміном дії до 10/18.

Старт карткового рахунку відбувся 17.02.2014 р., відповідачу був встановлений кредитний ліміт в розмірі 8500 грн., який 17.02.2014 року був збільшений до 15 000 грн.

Відповідно до ч.1 ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

За правилом ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 536 ЦК України передбачено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.

Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідач зобов'язався на підставі п.2.1.1.5.5. погашати заборгованість за кредитом, процентами за його використання, по перевитраті платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором; слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення Овердрафту, згідно п.2.1.1.5.7, а у разі невиконання зобов'язань за договором, у відповідності до п.2.1.1.5.6 на вимогу банку виконати зобов'язання з повернення кредиту (у тому числі простроченого кредиту та Овердрафту), оплати винагороди банку.

Пунктом 2.1.1.12.1 Правил сторонами погоджено, що зобов'язання клієнта з повернення тіла кредиту, процентів за користування кредитом, комісії, пені та штрафів є борговим зобов'язанням.

Відповідно до п.2.1.1.3.3 договору відповідач доручив банку списувати з карткового рахунку суми грошових коштів у розмірі здійснених ним операцій, а також у вартість послуг, визначену тарифами банку при настанні термінів платежу, при виникненні боргових зобов'язань згідно п.п.2.1.1.12.9 Умов та правил, списувати з будь-якого рахунку, відкритого в банку (у тому числі з карткового рахунку) грошові кошти для здійснення платежу з метою повного або часткового погашення боргових зобов'язань, у тому числі мінімального обов'язкового платежу.

Пунктом 1.1.2.4 Умов та Правил надання банківських послуг передбачено, що у випадку незгоди зі зміною правил та тарифів банку, позичальник зобов'язується звернутися в банк для розірвання цього договору і погасити виниклу перед банком заборгованість.

Відповідно до п.2.1.1.7.6 Умов та Правил надання банківських послуг при порушенні позичальником строків платежів по будь-якому грошовому зобов'язанню, передбаченому цим договором більше ніж 30 днів, позичальник зобов'язаний сплатити банку штраф у розмірі 500 грн. та +5% від суми заборгованості по кредитному ліміту з урахуванням нарахованих і прострочених процентів і комісії.

Згідно Витягу з тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» погашення заборгованості здійснюється щомісячними платежами в розмірі 7% від заборгованості (але не менше 50 грн. та не більше залишку заборгованості).

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 користувалася кредитною картою № 5211 5373 3478 1635, що підтверджується випискою по картці/рахунку, і відповідач останній платіж на поповнення карткового рахунку здійснила 14.12.2017 року в сумі 173,95 грн.

Згідно розрахунку банку заборгованість ОСОБА_2 за кредитним договором №б/н від 06.05.2011 року станом на 09.01.2018 року становить 29 844,42 грн. з них: 3085,60 грн. заборгованість за кредитом, 14 610,71грн. - за відсотками за користування кредитом, 10 250,76 грн. - заборгованість за комісією та пенею, 500 грн. - штраф (фіксована частина), 1397,35 грн. - штраф (процентна складова).

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України). Початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Згідно зі ст. 266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові (частина четверта статті 267 ЦК України).

Відповідно до Правил користування платіжною карткою на ній указано граничний строк дії (місяць і рік) і вона дійсна до останнього календарного дня зазначеного місяця, строк погашення процентів за кредитом визначено щомісячними платежами, а строк погашення кредиту в повному обсязі визначено останнім днем місяця, вказаного на картці (поле month).

У разі неналежного виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу.

Відповідно до частини першої статті 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку, в силу частини третьої цієї статті після переривання перебіг позовної давності починається заново.

Вчинення боржником дій з виконання зобов'язання вважається таким, що перериває перебіг позовної давності, лише за умови, якщо такі дії вчинено уповноваженою на це особою, яка представляє боржника у відносинах з кредитором у силу закону, на підставі установчих документів або довіреності.

Як вбачається із довідки про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної карти клієнта ОСОБА_2 (картрахунок № НОМЕР_9 строк дії платіжної картки до 10/18, тому строк погашення кредиту по договору №б/н від 06.05.2011 року в повному обсязі не настав, підстав для застосування строків давності немає.

Відповідно до статті 549 ЦК Українинеустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми не виконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).

За положеннями статті 61 КонституціїУкраїни ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те сааме правопорушення.

Враховуючи, що відповідно до статті 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правовоївідповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те сааме порушення - строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правовоївідповідальності за одне і те самепорушення.

Зазначена правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові № 6-2003цс15 від 21 жовтня 2015 року.

Як вбачається із розрахунку заборгованості позивачем зазначена пеня за 1 рік.

За змістом ч. 3 ст. 551 ЦК України суд має право у випадку виникнення спору з приводу розміру штрафних санкцій (неустойки), оцінивши розмір заборгованості та розмір штрафних санкцій (неустойки), зменшити її розмір у тому випадку, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення, тобто зменшити розмір штрафних санкцій (неустойки) через її неспівмірність із розміром основного зобов'язання.

Розмір заборгованості та штрафних санкцій (розмір неустойки), їх співмірність, обставини, які дають суду право застосувати або не застосувати ч. 3 ст. 551 ЦК України, є фактичними обставинами справи, встановлення яких судом відповідно до ч. 1 ст. 264 ЦПК України є обов'язковою умовою при розгляді справи та ухваленні судового рішення у справі про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Згідно із правовим висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові від 4 вересня 2014 року (справа № 6-100цс14), ч. 3ст. 551 ЦК України з урахуванням положень ст. 3 ЦК України щодо загальних засад цивільного законодавства та ч. 4 ст. 12 ЦПК України щодо обов'язку суду сприяти сторонам у здійсненні їхніх прав дає право суду зменшити розмір неустойки за умови, що він значно перевищує розмір збитків.

Таким чином, суд може з власної ініціативи застосувати ч. 3 ст. 551 ЦК України до вимог про стягнення пені, за умови, що розмір нарахованої пені значно перевищує розмір збитків.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідач неналежним чином виконував свої зобов'язання за договором, тому суд вважає, що з відповідача слід стягнути на користь позивача заборгованість за кредитом в розмірі 20 696,36 грн., яка складється із заборгованості за тілом кредиту - 3085 грн. 60 коп.; заборгованості за відсотками за користування кредитом - 14 610 грн. 71 коп.; 3000 грн - заборгованість за пенею та комісією.

При цьому суд враховує положення ст. ст. 3, 509, 627 ЦК України та засади справедливості, добросовісності та розумності.

У відповідності до ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору пропорційно обсягу задоволених вимог (69,35 %) в розмірі 1221 грн. 90 коп.

Керуючись ст.ст. 260-265, 14, ЦПК України, ст. 526, 549, 550, 554, 610, 612, 625, 1050, 1054 ЦК України, -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1) на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» заборгованість по кредитному договору від 06.05.2011 року в сумі 20 696,36 грн. та 1221 грн. 90 коп. в відшкодування судових витрат.

Рішення суду набирає законної сили через 30 днів з дня його проголошення. На рішення суду може бути подана апеляційна скарга на протязі 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Суддя Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Швець О.Д.

Повний текст судового рішення виготовлений 21 травня 2018 року