Рішення № 74623497, 16.05.2018, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16.05.2018 Справа №597/243/17

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

в складі :

головуючого Ромазана В.В.

за участю секретаря Буцик О.П.

представника відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за Кредитним договором № б/н від 16.11.2010 року ,-

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» звернулося в суд з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором, посилаючись на те, між позивачем та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір №б/н від 16.11.2010 року, відповідно до якого останній було надано кредит в сумі 800,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку із сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36,00% річних на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Однак, відповідач не здійснює платежів в рахунок погашення суми кредиту та відсотків, чим порушує взяті на себе зобов'язання. Просить суд стягнути з відповідача на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором №б/н від 16.11.2010 року в сумі 15 782,98 грн., з яких: 521,37 грн. - заборгованість за кредитом; 10 956,32 грн. - заборгованість по процентах за користування кредитом; 3 077,53 грн. - заборгованість по пені та комісії за користування кредитом; 500 грн. - штраф (фіксована частина); 727,76 грн. - штраф (процентна складова).

Представник позивача в судове засідання не з'явився, однак подав суду заяву, в якій просить справу розглядати у його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить суд їх задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, у задоволенні позову просить відмовити за його недоведеністю. Попередньо суду подала відзив на позов, згідно якого зазначила, що відповідач дійсно отримувала банківську картку ПАТ КБ «Приватбанк», однак свідомо використовувала її виключно, як платіжну та не використовувала кредитного ліміту. Згодом картка була втрачена відповідачем у справі. Вважає, що позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б підтвердили одержання відповідачем кредитних коштів; не зазначено дати, коли, на думку позивача, мало місце одержання таких коштів, що унеможливлює, зокрема, обчислення строку позовної давності; не вказано, на якій підставі виникли кредитні правовідносини між сторонами. Враховуюче наведене у позові просить відмовити.

Дослідивши та оцінивши докази по справі, суд встановив.

В силу вимог ст..1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Звертаючись до суду із позовом, ПАТ «Комерційний банк «Приватбанк» в обґрунтування своїх вимог посилається на те, що відповідно до укладеного договору від 16.11.2010 року між ПАТ «КБ «Приватбанк» та ОСОБА_3, остання отримала кредит в сумі 800,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку із сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00 % річних на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою та Тарифами банку, які викладені на банківському сайті httр://рrivatbank.ua/terms/pages/70/ складає між нею та Банком Договір, що підтверджується підписом у заяві. Моментом виникнення договірним правовідносин між сторонами. банк визначає момент підписання відповідачем Анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку.

Згідно наявної при матеріалах справи копії Свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1, виданого 27 квітня 2017 року Тернопільським міським відділом ДРАЦСу Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області, 27 квітня 2017 року зареєстровано шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_3, і після реєстрації шлюбу останній присвоєно прізвище «ОСОБА_3».

Як вбачається із наявної при матеріалах справи копії анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку, вона складена та підписана відповідачем ОСОБА_3 16 листопада 2011 року. Також, у ній представником ПАТ «Приватбанк» зазначено, що правильність і достовірність відомостей перевірено, ідентифікація клієнта проведена, а також зазначено дату її складання та підписання 16 листопада 2011 року.

До матеріалів справи на підтвердження своїх вимог, позивачем долучено довідку про Умови кредитування з використанням платіжної карти «Кредитка Універсальна» 30 днів пільгового періоду, у якій зазначено дату підписання її відповідачем 16 листопада 2010 року.

Позивач вказує, що у зв'язку з невиконанням умов вищезазначеного кредитного договору у відповідача утворилась заборгованість, яка станом на 31.01.2017 р. становить 15 782,98 грн., що підтверджено розрахунком заборгованості з 15 березня 2011 року по 31 січня 2017 року.

На підтвердження виникнення заборгованості ОСОБА_3 перед ПАТ КБ «Приватбанк», останнім на виконання ухвали суду від 04.10.2017 р., долучено виписку з банківського рахунку, який було відкрито відповідачу за період із 01.01.1999 р. по 28.01.2018 рік, з якої вбачається, що датою першої операції за вказаний період є 15 листопада 2011 року, кредитний ліміт зазначено 500, 00 грн. Першу операцію відповідачки по кредитній картці у ній зазначено 19 травня 2011 року.

За положеннями ч.1 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч.3 ст. 12 ЦПК України).

Вказане узгоджується із положеннями ч.1 ст. 81 ЦПК України, згідно яких кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності (ч.ч. 1-3 ст. 13 ЦПК України).

Відповідно до ч.5 ст. 81 ЦПК України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків (ст. 76 ЦПК України).

При цьому, за вимогами ч.6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.2 ст. 78 ЦПК України).

Відповідно до Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою правління НБУ від 18 червня 2003 року № 254, виписки з особових рахунків клієнтів, які (особові рахунки) є регістрами аналітичного обліку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Таким чином, виписки з особового рахунку клієнта можуть бути належним засобом доказування на підтвердження обставин наявності заборгованості за кредитним договором.

Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору .

Як визначено ч.1 ст. 626, ч.1 ст. 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Суд проаналізувавши та оцінивши докази надані сторонами у справі, їх пояснення, вважає, що позов ПАТ «Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_3 не підлягає до задоволення у зв»язку із недоведеністю позивачем своїх позовних вимог. Так, зокрема позивач зазначає, що кредитні зобов»язання із відповідачем виникли у нього на підставі укладеного між сторонами договору №б/н від 16 жовтня 2010 року, шляхом встановлення відповідачу кредитного ліміту на платіжну картку, відповідно до якого остання отримала кредит у розмірі 800 грн., що підтверджено підписаною нею анкетою-заявою про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг. Проте, доказів, які б підтверджували укладення із відповідачкою кредитної угоди саме 16 жовтня 2010 року позивач суду не надав, анкета-заява відповідача про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг датована та підписана ним 16 листопада 2011 року, а тому не може свідчити про те, що кредитні зобов»язання між сторонами виникли ще 16 жовтня 2010 року, тобто за рік до підписання відповідачем спірної анкети заяви. Також, суд зазначає, що розрахунок заборгованості по кредиту позивач проводить чомусь із 15 березня 2011 року, що суперечить даті зазначеній у заяві анкеті відповідача, яка ним долучена до матеріалів справи, як підстава виникнення кредитних зобов»язань. Також, позивачем не підтверджено доказами, яка саме сума кредитного ліміту та з якого часу було встановлено відповідачу. Крім цього, суд вважає, що виписка із особового рахунку позивача не свідчить про факт укладення із ним кредитного договору, в розумінні ст..1054 ЦК України. Також, суд констатує, що датою першої операції по виписці, яка надана позивачем, є 15 листопада 2011 року, хоча спірна анкета-заява відповідача підписана нею 16 листопада 2011 року. Кредитний ліміт у вказаній виписці зазначено у розмірі 500, 00 грн., а не 800, як вказано позивачем у позові, першу операцію відповідачки по кредитній картці відображено чомусь 19 травня 2011 року, а не з моменту укладення нею кредитного договору, відповідно до долученої позивачем анкети-заяви про приєднання від 16 листопада 2011 року.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 76, 81, 82, 95, 263, 265 ЦПК України, ст.ст. 207, 546, 549, 626, 628, 634, 1054 ЦК України, суд, -

У Х В А Л И В :

У задоволенні позову Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за Кредитним договором № б/н від 16.11.2010 року - відмовити за його недоведеністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Тернопільської області шляхом подачі апеляційної скарги через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Головуючий суддяВ. В. Ромазан