Ухвала суду № 74622141, 12.06.2018, Богодухівський районний суд Харківської області

Справа №613/367/17 Провадження № 1-кп/613/21/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2018 року Богодухівський районний суд Харківської області в складі:

головуючого судді Шалімова Д.В.,

за участю секретаря Макушинської О.В.,

прокурора Кривошеї Я.В.,

захисників ОСОБА_1,ОСОБА_2,

представника потерпілого ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Богодухові кримінальне провадження №12016220220000863 від 21 жовтня 2016 року по обвинуваченню:

ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, не одруженого, не працюючого, ІНФОРМАЦІЯ_3, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого:

19 лютого 2003 року Червонозаводським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 309 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки;

21 жовтня 2004 року Жовтневим районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 309 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки 6 місяців, ст. 96 КК України - лікування від наркоманії;

07 жовтня 2009 року Жовтневим районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 309 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки, з іспитовим строком 2 роки;

20 березня 2014 року Богодухівським районним судом Харківської області за ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у виді 200 годин громадських робіт;

14 жовтня 2014 року Богодухівським районним судом Харківської області за ч. 1 ст. 309 КК України до 2 років позбавлення волі, з іспитовим строком 1 рік;

08 лютого 2017 року Ленінським районним судом м. Харків за ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у виді 3 місяців арешту,

13 квітня 2017 року Богодухівським районним судом Харківської області за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 309, 70 КК України до 3 років позбавлення волі,

у скоєнні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Богодухівського районного суду Харківської області знаходиться кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за ч. 4 ст. 186 КК України.

В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження строку тримання обвинуваченого ОСОБА_4 під вартою, оскільки стосовно обвинуваченого обрано міру запобіжного заходу у виді тримання під вартою, строк дії якої закінчується 09 липня 2018 року. Також, враховуючи існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які були підставою для обрання запобіжного заходу та його продовження, наявні і на даний час, а саме те, що ОСОБА_4 може переховуватись від суду; може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки раніше неодноразово судимий у тому числі за вчинення корисливих злочинів.

Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_2 проти клопотання прокурора заперечували. Захисник пояснила, що прокурором не підтверджено ризики, зазначені в клопотанні. Обвинувачений ОСОБА_4 має неповнолітнього сина, постійне місце проживання та міцні соціальні зв’язки, у зв’язку з чим вважає за можливе змінити обвинуваченому ОСОБА_4 міру запобіжного заходу з тримання під вартою на більш м’який.

Представник потерпілого підтримав клопотання прокурора.

Суд, заслухавши думку учасників кримінального провадження, приходить до слідуючого:

Ухвалою Богодухівського районного суду Харківської області від 11 травня 2018 року було продовжено відносно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 09 липня 2018 року.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстава для втручання в право особи на свободу. Наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність подовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини «ОСОБА_2 проти Румунії», автоматичне продовження строків тримання під вартою суперечить Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому при вирішенні питання про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 строку тримання під вартою суд виходить не з принципу автоматичного продовження строку тримання під вартою, а з необхідності уникнення ризиків, визначених ст. 177 КПК України, а саме: запобігання спробам обвинуваченого переховуватися від суду та вчинити інше кримінальне правопорушення.

Будь-яких даних про відсутність ризиків, визначених ст. 177 КПК України, для застосування обвинуваченому більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, в судовому засіданні не встановлено.

На підставі викладеного, враховуючи, що на даний час суд продовжує розгляд кримінального провадження, судом не досліджені матеріали кримінального провадження, суд приходить до висновку, що застосування більш м’яких запобіжних заходів не можливо та вважає за необхідне продовжити обвинуваченому запобіжний захід у виді тримання під вартою на 60 днів.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 331, 372 КПК України,суд,-

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора, про продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4– задовольнити.

Запобіжний захід у відношенні обвинуваченого ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у виді тримання під вартою, продовжити до 10 серпня 2018 року включно, з подальшим його утриманням в Харківській установі виконання покарань (№ 27).

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя