Рішення № 74621757, 11.06.2018, Острозький районний суд Рівненської області

Справа № 567/159/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2018 року м. Острог

Острозький районний суд Рівненської області у складі:

головуючий суддя - Назарук В.А.

секретар - Самолюк А.В.

за участю

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача Неха Р.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Острозької районної державної адміністрації Рівненської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Оженинська сільська рада Острозького району Рівненської області, Головне управління Держгеокадастру у Рівненській області про визнання права власності на земельну частку (пай)

встановив :

в Острозький районний суд з позовом до Острозької районної державної адміністрації Рівненської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Оженинська сільська рада Острозького району Рівненської області, Головне управління Держгеокадастру у Рівненській області про визнання права власності на земельну частку (пай) звернулась ОСОБА_1

В обгрунтування позову зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року померла ОСОБА_5 (актовий запис № 70 від ІНФОРМАЦІЯ_1 року).

На день смерті ОСОБА_5 була постійно зареєстрована та проживала в АДРЕСА_1 та вела спільне господарство разом з своїм чоловіком ОСОБА_6

Вказує, що оскільки ОСОБА_6 на день смерті ОСОБА_5 перебував з нею у зареєстрованому шлюбі, проживав та був зареєстрований разом з нею, заяву про відмову від прийняття спадщини не подав, а відтак вважається таким, що прийняв спадщину, що відкрилася після її смерті.

14 вересня 1993 року КСП "Зірка" Острозького району Рівненської області Оженинською сільською радою народних депутатів Острозького району Рівненської області було видано Державний акт на право колективної власності на землю серії НОМЕР_1, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право колективної власності на землю за №2, на земельну ділянку загальною площею 2611,0 га, призначену для сільськогосподарського використання.

Згідно списку громадян-членів колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу або товариства, що є додатком № 1 до Державного акта серії НОМЕР_1, під № 21 зазначена ОСОБА_5, як така, що має право на земельну частку (пай) в КСП "Зірка" Острозького району Рівненської області.

Розмір земельної частки (паю) по КСП "Зірка" Острозького району Рівненської області, становить 2,20 в умовних кадастрових гектарах на одного члена господарства, та нормативно-грошова оцінка такої частки (паю) становить 87754 грн.

Згідно додатку № 2 до протоколу № 1 комісії КСП "Зірка" від 04.03.1997 року "Зміни та доповнення в списках громадян-членів КСП "Зірка" Острозького району, додатку №1 до Державного акту на право колективної власності на землю серії НОМЕР_1, виданого 14.03.1993 року", під №21 зазначена ОСОБА_5 як така, що виключена в зв'язку зі смертю.

Зазначає, що сертифікат на право на земельну частку (пай) чи державний акт на право власності на земельну ділянку ОСОБА_5 не отримувала.

Посилається на те, на день своєї смерті ОСОБА_5 мала право на земельну частку (пай), розміром 2,20 в умовних кадастрових гектарах, у землі, яка перебувала у колективній власності КСП "Зірка" Острозького району відповідно до державного акта на право колективної власності на землю серії НОМЕР_1 виданого 14.09.1993 року, та таке її право перейшло до ОСОБА_6, який вважається таким, що прийняв спадщину, що відкрилася після смерті ОСОБА_5

ІНФОРМАЦІЯ_2 року помер ОСОБА_6, який був батьком позивача ОСОБА_1

Вказує, що після смерті ОСОБА_6 позивачем було подано заяву про прийняття спадщини за наслідками якої 26.11.2010 року Острозькою районною державною нотаріальною конторою було заведено спадкову справу № 434. Інші особи із заявами про прийняття чи відмову від прийняття нотаріусу не подавалися. Відомості про інших спадкоємців відсутні.

Також, 19.04.2011 року державним нотаріусом Острозької районної державної нотаріальної контори, позивачу, як спадкоємцю за законом першої черги після смерті ОСОБА_6 було видано свідоцтво про право на спадщину за законом (зареєстроване в реєстрі за № 841) на частину спадкового майна, а саме земельну ділянку площею 3,90 га, що знаходиться на території Оженинської сільської ради Острозького району Рівненської області, призначеної для ведення особистого селянського господарства.

Зазначені обставини свідчать про те, що ОСОБА_1 належним чином прийняла спадщину, що відкрилася після смерті ОСОБА_6, та є єдиним спадкоємцем за законом першої черги після його смерті.

Таким чином, оскільки на день своєї смерті ОСОБА_5 мала право на земельну частку (пай), розміром 2,20 в умовних кадастрових гектарах, у землі, яка перебувала у колективній власності КСП "Зірка" Острозького району відповідно до державного акта на право колективної власності на землю серії НОМЕР_2, виданого 14.09.1993 року, та таке її право перейшло до ОСОБА_6, який вважається таким, що прийняв спадщину, що відкрилася після смерті ОСОБА_5, а тому з врахуванням вищевикладеного право на неї переходить до ОСОБА_1, як спадкоємця за законом першої черги.

Після звернення до приватного нотаріуса Острозького районного нотаріального округу Тишкун Ж.Я. за видачею свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну частку (пай), загальною площею 2,20 в умовних кадастрових гектарах, що розташована на території Оженинської сільської ради Острозького району Рівненської області, у такій видачі їй було відмовлено в зв'язку з відсутністю документів, що посвідчують право власності на вищевказане спадкове майно, про що свідчить постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії № 54/02-14 від 02.02.2018 року.

Після звернення позивача до Острозької районної державної адміністрації Рівненської області з приводу виділення земельної ділянки у власність в розмірі земельної частки (паю) із земель колишнього КСП "Зірка" на території Оженинської сільської ради Острозького району, позивачу було повідомлено, що лише громадяни зазначені в Списку громадян-членів колективного сільськогосподарського підприємства, мають право отримати земельні ділянки в розмірі земельної частки (паю). На момент формування Списку до нього була включена ОСОБА_5, проте в зв'язку із смертю вона була виключена з нього на підставі протоколу комісії КСП "Зірка" від 04.03.1997 року.

Враховуючи наведені обставини, просить визнати за нею, як спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_6, який був спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_5, право на земельну частку (пай), розміром 2,20 в умовних кадастрових гектарах, у землі, яка перебувала у колективній власності колективного сільськогосподарського підприємства "Зірка" Острозького району відповідно до Державного акта на право колективної власності на землю серії НОМЕР_1 виданого 14.09.1993 року з додатком №1 "Список громадян-членів колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу або товариства" до нього.

Суд, розглянувши справу відповідно до ч.4 ст.274 ЦПК України за правилами загального позовного провадження, встановив наступне.

24.05.2018 представник відповідача Острозької районної державної адміністрації подав відзив на позовну заяву, в якому позов визнав повністю та не заперечує проти його задоволення.

При цьому, в поданому відзиві відповідач підтвердив обставини, викладені позивачем щодо належності спадкодавцю ОСОБА_5 права на земельну частку (пай) розміром 2,20 в умовних кадастрових гектарах, у землі, яка перебувала в колективній власності КСП "Зірка" Оженинської сільської ради відповідно до державного акта на право колективної власності на землю серії НОМЕР_2, виданого 14.09.1993, та таке її право перейшло до ОСОБА_6, який вважається таким, що прийняв спадщину що відкрилась після її смерті, а тому з врахуванням наведеного право на неї переходить до ОСОБА_1, як спадкоємця за законом першої черги.

Враховуючи наведене відповідач вважає, що позивач має право на задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Представник третьої особи без самостійних вимог щодо предмету спору - Оженинської сільської ради Острозького району Рівненської області в судове засідання не з'явився, в поданій суду заяві просить здійснювати розгляд справи в його відсутності, проти задоволення позовної заяви не заперечив.

Представник третьої особи без самостійних вимог щодо предмету спору - Головного управління Держегеокадастру у Рівненській області в судове засідання не з'явився, в поданій суду заяві просить здійснювати розгляд справи в його відсутності.

Ухвалою суду від 21.03.2018 за клопотанням позивача, витребувано від приватного нотаріуса Острозького районного нотаріального округу Рівненської області Тишкун Ж.Я. копію спадкової справи №434, заведеної після смерті ОСОБА_6

24.04.2018 за клопотанням позивача до матеріалів справи приєднано докази: повідомлення архівного відділу Острозької районної державної адміністрації №А-6/04-01 від 19.04.2018, архівну копію розпорядження голови Острозької районної державної адміністрації №153 від 18.03.2002 року «Про скасування державної реєстрації підприємницької діяльності КСП "Зірка".

В судовому засіданні позивач та її представник позовні вимоги підтримали в повному об'ємі, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві, просять суд позов задоволити.

Зазначили, що 14 вересня 1993 року КСП "Зірка" Острозького району Рівненської області Оженинською сільською радою народних депутатів Острозького району Рівненської області було видано Державний акт на право колективної власності на землю серії НОМЕР_1, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право колективної власності на землю за №2, на земельну ділянку загальною площею 2611,0 га, призначену для сільськогосподарського використання.

Згідно списку громадян-членів колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу або товариства, що є додатком № 1 до Державного акта серії НОМЕР_1, під №21 зазначена ОСОБА_5, як така, що має право на земельну частку (пай) в КСП "Зірка" Острозького району Рівненської області.

Розмір земельної частки (паю) по КСП "Зірка" Острозького району Рівненської області, становить 2,20 в умовних кадастрових гектарах на одного члена господарства та нормативно-грошова оцінка такої частки (паю) становить 87 754,00 грн.

Вказують, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_5 померла (актовий запис № 70 від ІНФОРМАЦІЯ_1 року).

Згідно додатку №2 до протоколу №1 комісії КСП "Зірка" від 04.03.1997 року "Зміни та доповнення в списках громадян-членів КСП "Зірка" Острозького району, додатку №1 до Державного акту на право колективної власності на землю серії НОМЕР_1, виданого 14.03.1993 року", під №21 зазначена ОСОБА_5 як така, що виключена в зв'язку зі смертю.

Зазначають, що сертифікат на право на земельну частку (пай) чи державний акт на право власності на земельну ділянку ОСОБА_5 не отримувала.

На день смерті ОСОБА_5 була постійно зареєстрована та проживала в АДРЕСА_1 та вела спільне господарство разом з своїм чоловіком ОСОБА_6

Вказують, що оскільки на день смерті ОСОБА_5, ОСОБА_6 перебував з нею у зареєстрованому шлюбі, проживав та був зареєстрований разом з нею, заяву про відмову від прийняття спадщини не подав, а відтак вважається таким, що прийняв спадщину, що відкрилася після її смерті.

Посилаються на те, на день своєї смерті ОСОБА_5 мала право на земельну частку (пай), розміром 2,20 в умовних кадастрових гектарах, у землі, яка перебувала у колективній власності КСП "Зірка" Острозького району відповідно до державного акта на право колективної власності на землю серії НОМЕР_1 виданого 14.09.1993 року, та її таке право перейшло до ОСОБА_6, який вважається таким, що прийняв спадщину, що відкрилася після смерті ОСОБА_5

ІНФОРМАЦІЯ_2 року помер ОСОБА_6, який був батьком позивача ОСОБА_1

Вказують, що після смерті ОСОБА_6 позивачем було подано заяву про прийняття спадщини за наслідками якої 26.11.2010 року Острозькою районною державною нотаріальною конторою було заведено спадкову справу № 434. Інші особи із заявами про прийняття чи відмову від прийняття спадщини нотаріусу не подавали. Відомості про інших спадкоємців відсутні.

Спадкоємцем за законом першої черги після смерті ОСОБА_6 є ОСОБА_1

Також, 19.04.2011 року державним нотаріусом Острозької районної державної нотаріальної контори, позивачу, як спадкоємцю за законом першої черги після смерті ОСОБА_6 було видано свідоцтво про право на спадщину за законом (зареєстроване в реєстрі за № 841) на частину спадкового майна, а саме земельну ділянку площею 3,90 га, що знаходиться на території Оженинської сільської ради Острозького району Рівненської області, призначеної для ведення особистого селянського господарства.

Вважають, що зазначені обставини свідчать про те, що ОСОБА_1 належним чином прийняла спадщину, що відкрилася після смерті ОСОБА_6, та є єдиним спадкоємцем за законом першої черги після його смерті.

Вказують, що оскільки на день своєї смерті ОСОБА_5 мала право на земельну частку (пай), розміром 2,20 в умовних кадастрових гектарах у землі, яка перебувала у колективній власності КСП "Зірка" Острозького району відповідно до державного акта на право колективної власності на землю серії НОМЕР_2 виданого 14.09.1993 року, та таке її право перейшло до ОСОБА_6, який вважається таким, що прийняв спадщину, що відкрилася після смерті ОСОБА_5, а тому з врахуванням вищевикладеного право на неї переходить до ОСОБА_1, як спадкоємця за законом першої черги.

Після звернення позивача до приватного нотаріуса Острозького районного нотаріального округу Тишкун Ж.Я. за видачею свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну частку (пай), загальною площею 2,20 в умовних кадастрових гектарах, що розташована на території Оженинської сільської ради Острозького району Рівненської області, у такій видачі їй було відмовлено в зв'язку з відсутністю документів, що посвідчують право власності на вищевказане спадкове майно, про що свідчить постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії № 54/02-14 від 02.02.2018 року.

Враховуючи наведені обставини, та посилаючись на те, що на день своєї смерті ОСОБА_5 мала право на земельну частку (пай), розміром 2,20 в умовних кадастрових гектарах, у землі, яка перебувала у колективній власності КСП "Зірка", однак будь-яких дій щодо переоформлення права за земельну частку (пай), отримання сертифікату, виділення її в натурі та реєстрації права власності на неї не здійснила, просять визнати за позивачем ОСОБА_1, як спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_6, який був спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_5, право на земельну частку (пай), розміром 2,20 в умовних кадастрових гектарах, у землі, яка перебувала у колективній власності колективного сільськогосподарського підприємства "Зірка" Острозького району відповідно до Державного акта на право колективної власності на землю серії НОМЕР_2 виданого 14.09.1993 року з додатком №1 "Список громадян-членів колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу або товариства" до нього.

Представник відповідача - Острозької районної державної адміністрації Рівненської області в судовому засіданні позов визнав в повному об'ємі, підтримав поданий відзив на позовну заяву.

Заслухавши пояснення сторін, повно та всебічно дослідивши наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року померла ОСОБА_5 (актовий запис № 70 від ІНФОРМАЦІЯ_1 року), що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 виданим ІНФОРМАЦІЯ_1 року .

Відповідно до ст.524 Цивільного кодексу УРСР, спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом.

Заповіти ОСОБА_5 не складалися та від її імені не посвідчувалися, про що свідчить інформаційна довідка зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) № НОМЕР_4 видана 02.02.2018 року, відповідно до якої інформація за параметрами запиту "ОСОБА_5" у Спадковому реєстрі відсутня.

Відповідно до ст.529 Цивільного кодексу УРСР, при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті.

На день своєї смерті ОСОБА_5 перебувала у зареєстрованому 01 листопада 1947 року виконавчим комітетом Оженинської сільської ради Острозького району Рівненської області шлюбі з ОСОБА_6, про що свідчить витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу із зазначенням відомостей про другого з подружжя № НОМЕР_5 сформований 23.11.2017 року.

На день смерті ОСОБА_5 була постійно зареєстрована та проживала в с. Країв Острозького району Рівненської області та вела спільне господарство разом з своїм чоловіком ОСОБА_6 Дані обставини підтверджуються довідкою Оженинської сільської ради Острозького району Рівненської області № 3401 від 14.11.2017 року, та довідкою Оженинської сільської ради Острозького району Рівненської області № 517 від 06.02.2018 року.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу УРСР, визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Відповідно до інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) НОМЕР_6 виданої 02.02.2018 року, вбачається, що інформація за параметрами запиту "ОСОБА_5, дата смерті - ІНФОРМАЦІЯ_1 року" - відсутня, що свідчить про те, що заяви про прийняття від відмову від прийняття спадщини після її смерті не подавалися, а отже спадкові справи не заводилися.

Відповідно до ст. 548 Цивільного кодексу УРСР, для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Таким чином, оскільки на день смерті ОСОБА_5, ОСОБА_6 перебував з нею у зареєстрованому шлюбі, проживав та був зареєстрований разом з нею, заяву про відмову від прийняття спадщини не подав, а відтак вважається таким, що прийняв спадщину, що відкрилася після її смерті.

Одночасно в судовому засіданні встановлено, що 14 вересня 1993 року колективному сільськогосподарському підприємству "Зірка" Острозького району Рівненської області Оженинською сільською радою народних депутатів Острозького району Рівненської області було видано Державний акт на право колективної власності на землю серії НОМЕР_1, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право колективної власності на землю за №2, на земельну ділянку загальною площею 2611,0 га, призначену для сільськогосподарського використання.

Згідно Списку громадян-членів колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу або товариства, що є додатком № 1 до Державного акта серії НОМЕР_1, під № 21 зазначена ОСОБА_5, як така, що має право на земельну частку (пай) в КСП "Зірка" Острозького району Рівненської області.

Розмір земельної частки (паю) по КСП "Зірка" Острозького району Рівненської області, становить 2,20 в умовних кадастрових гектарах на одного члена господарства, та нормативно-грошова оцінка такої частки (паю) становить 87754 грн.

Згідно додатку № 2 до протоколу № 1 комісії КСП "Зірка" від 04.03.1997 року "Зміни та доповнення в списках громадян-членів КСП "Зірка" Острозького району, додатку №1 до Державного акту на право колективної власності на землю серії НОМЕР_1, виданого 14.03.1993 року", під №21 зазначена ОСОБА_5 як така, що виключена в зв'язку зі смертю.

Також у списку громадян-членів колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу або товариства, що є додатком №1 до Державного акта серії НОМЕР_1, навпроти №21 ОСОБА_5 присутній напис "померла".

Сертифікат на право на земельну частку (пай) чи державний акт на право власності на земельну ділянку ОСОБА_5 не отримувала.

Дані обставини підтверджуються повідомленням Острозької районної державної адміністрації Рівненської області № 418/01-38 від 12.12.2017 року, повідомленням відділу в Острозькому районі Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області № 434/401-17-0.29 від 20.11.2017 року, копією державного акту на право колективної власності на землю серії НОМЕР_2, виданого 14.09.1993 року, копією списку громадян-членів колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу або товариства, копією протоколу засідання комісії колективного сільськогосподарського підприємства "Зірка" Острозького району від 04.03.1997 року, додатком № 1 до протоколу комісії КСП "Зірка" від 04.03.1997 року "Про зміни в складі площ земель колективної власності КСП "Зірка" Острозького району", та копією протоколу № 2 засідання комісії колективного сільськогосподарського підприємства "Зірка" Острозького району.

Відповідно до ч. 2 ст. 23 Земельного кодексу України 1990 року, державний акт на право колективної власності на землю видається колективному сільськогосподарському підприємству, сільськогосподарському кооперативу, сільськогосподарському акціонерному товариству із зазначенням розмірів земель, що перебувають у власності підприємства, кооперативу, товариства і у колективній власності громадян. До державного акта додається список цих громадян.

Пленум Верховного Суду України у Постанові №7 від 30 травня 2008 року "Про судову практику у справах про спадкування" в п. 11 роз"яснив, що при вирішенні спору на спадкування права на земельну частку (пай) основним документом, що посвідчує таке право, є сертифікат про право на земельну частку (пай).

Якщо спадкодавець мав право на земельну частку (пай), але за життя не одержав сертифіката на право власності на земельну частку (пай) або помилково не був включений (безпідставно виключений) до списку, доданого до державного акта про колективну власність на землю відповідного сільськогосподарського підприємства, товариства тощо, при вирішенні спору про право спадкування на земельну частку (пай) суд застосовує положення чинного на час існування відповідних правовідносин Земельного Кодексу України 1990 року, Указу Президента України від 8 серпня 1995 року №720/95 "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" та відповідні норми ЦК УРСР.

Відповідно до п. 2 Указу Президента України "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" від 08 серпня 1995 року, визначено, що право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю. При паюванні вартість і розміри в умовних кадастрових гектарах земельних часток (паїв) всіх членів підприємства, кооперативу, товариства є рівними.

Відповідно до п. 5 Указу Президента України "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" від 08 серпня 1995 року, видача громадянам сертифікатів на право на земельну частку (пай) єдиного в Україні зразка та їх реєстрація провадяться відповідною районною державною адміністрацією.

Відповідно до п. 3 Указу Президента України від 10 листопада 1994 р. №666/94 "Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва" вирішено установити, що право на земельну частку (пай) може бути об'єктом купівлі-продажу, дарування, міни, успадкування, застави.

Пунктом 17 Розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України, визначено, що сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства. Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.

За змістом положень ст.5 Земельного кодексу України в редакції закону від 13.03.1992 року № 2196- XII, ст.3 Указу Президента України від 08 серпня 1995 року № 720/95 "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам та організаціям", ст.25 Закону "Про сільськогосподарську кооперацію" право особи на земельну частку (пай) виникає з моменту отримання колективним сільськогосподарським підприємством, сільськогосподарським кооперативом, або сільськогосподарським акціонерним товариством державного акта на право колективної власності на землю. Право на земельну частку (пай) мають члени КСП, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акту на право колективної власності на право колективної власності на землю. Право на земельну частку може бути передано у спадщину в порядку і на умовах, передбачених цивільним законодавством щодо успадкування майна, та статутом відповідного колективного підприємства.

Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 16.04.2004 року "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення земельної ділянки в натурі (на місцевості) та видачі державного акта про право власності на землю (пункт 17 розд. X "Перехідні положення" ЗК. Член колективного сільськогосподарського підприємства (далі - КСП), включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай). Невнесення до зазначеного вище списку особи, яка була членом КСП на час передачі у колективну власність землі, не може позбавити її права на земельну частку. При неможливості надати такій особі земельну частку (пай) з колективної власності через відсутність необхідної для цього землі остання відповідно до пункту 7 Указу Президента України від 8 серпня 1995 р. N 720/95 "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" має бути надана із земель запасу, створеного місцевою радою під час передачі землі у колективну власність. Позови громадян, пов'язані з паюванням земель (зокрема, про визнання права на земельну частку (пай), її розмір, незаконність відмови у видачі сертифіката, виділення паю в натурі), можуть бути предметом розгляду судів. Відповідачами в таких справах є КСП, сільськогосподарські кооперативи, районна державна адміністрація, яка затверджувала розмір паю, вирішувала питання про видачу сертифіката, а також виконавчий орган чи орган місцевого самоврядування, що має вирішувати питання про виділення земельної частки (паю) в натурі, тощо.

Відповідно до п. 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року "Про судову практику у справах про спадкування", при вирішенні спору про спадкування права на земельну частку (пай) основним документом, що посвідчує таке право, є сертифікат про право на земельну частку (пай). Якщо спадкодавець мав право на земельну частку (пай), але за життя не одержав сертифіката на право власності на земельну частку (пай) або помилково не був включений (безпідставно виключений) до списку, доданого до державного акта про колективну власність на землю відповідного сільськогосподарського підприємства, товариства тощо, при вирішенні спору про право спадкування на земельну частку (пай) суд застосовує положення чинного на час існування відповідних правовідносин Земельного кодексу України 1990 року, Указу Президента України від 8 серпня 1995 року N720/95 "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" та відповідні норми ЦК УРСР. У цьому разі слід ураховувати, що згідно з пунктом 17 Перехідних положень Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам таких часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.

Таким чином, вирішуючи питання про право певної особи на земельну частку (пай), суд повинен з'ясувати, чи була ця особа членом КСП на час передання державного акта про право колективної власності на землю та чи була вона внесена до списку осіб, що додається до цього державного акта.

Надаючи оцінку наданим позивачем доказам, суд враховує, що згідно списку громадян-членів колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу або товариства, що є додатком № 1 до Державного акта серії НОМЕР_1, під № 21 зазначена ОСОБА_5, як така, що має право на земельну частку (пай) в КСП "Зірка" Острозького району Рівненської області, що належним чином підтверджує наявність підстав на які посилається позивач.

Таким чином, на день своєї смерті ОСОБА_5 мала право на земельну частку (пай), розміром 2,20 в умовних кадастрових гектарах, у землі, яка перебувала у колективній власності КСП "Зірка" Острозького району відповідно до державного акта на право колективної власності на землю серії НОМЕР_1 виданого 14.09.1993 року, та її таке право перейшло до ОСОБА_6, який вважається таким, що прийняв спадщину, що відкрилася після смерті ОСОБА_5

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_7 виданого 30.09.2010 року, встановлено що ІНФОРМАЦІЯ_2 року помер ОСОБА_6 (актовий запис № 67 від 30.09.2010 року).

ОСОБА_6 був батьком ОСОБА_1, що підтверджується повторним свідоцтвом про народження серії НОМЕР_8 виданим 18.06.1964 року, відповідно до якого він вказаний батьком позивача, а ОСОБА_5 - матір'ю (актовий запис № 5 від 10.01.1949 року), та свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_9 виданим 16.11.1969 року, відповідно до якого після реєстрації шлюбу позивачу було присвоєно прізвище "ОСОБА_1" (актовий запис № 46 від 16.11.1969 року).

Відповідно до ч. 1 ст. 1217, ч.ч. 1, 2 ст. 1223, ч. 1 ст. 1261 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

З матеріалів спадкової справи №434 встановлено, що після смерті ОСОБА_6 позивачем було подано заяву про прийняття спадщини за наслідками якої 26.11.2010 року Острозькою районною державною нотаріальною конторою було заведено спадкову справу № 434. Інші особи із заявами про прийняття чи відмову від прийняття спадщини до нотаріуса не звертались. Відомості про інших спадкоємців відсутні. Спадкоємцем за законом першої черги після смерті ОСОБА_6 є ОСОБА_1

Також, 19.04.2011 року державним нотаріусом Острозької районної державної нотаріальної контори, позивачу, як спадкоємцю за законом першої черги після смерті ОСОБА_6 було видано свідоцтво про право на спадщину за законом (зареєстроване в реєстрі за № 841) на частину спадкового майна, а саме земельну ділянку площею 3,90 га, що знаходиться на території Оженинської сільської ради Острозького району Рівненської області, призначеної для ведення особистого селянського господарства.

Дані обставини підтверджуються довідкою приватного нотаріуса Острозького районного нотаріального округу Тишкун Ж.Я. № 41/02-14 від 30.01.2018 року, свідоцтвом про право на спадщину за законом від 19.04.2011 року та витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі №26739584 виданим 19.04.2011 року.

Зазначені обставини свідчать про те, що ОСОБА_1 належним чином прийняла спадщину, що відкрилася після смерті ОСОБА_6, та є єдиним спадкоємцем за законом першої черги після його смерті.

Відповідно до ч.ч.1, 2, 5 ст. 1268 Цивільного кодексу України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч.1 ст. 1218 Цивільного кодексу України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до п. "г" ч. 1 ст. 81 Земельного кодексу України, громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 131 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи України, а також територіальні громади та держава мають право набувати у власність земельні ділянки на підставі міни, ренти, дарування, успадкування та інших цивільно-правових угод.

Відповідно до ч. 1 ст. 1225 Цивільного кодексу України, право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Таким чином, оскільки на день своєї смерті ОСОБА_5 мала право на земельну частку (пай), розміром 2,20 в умовних кадастрових гектарах, у землі, яка перебувала у колективній власності КСП "Зірка" Острозького району відповідно до державного акта на право колективної власності на землю серії НОМЕР_1 виданим 14.09.1993 року, та таке її право перейшло до ОСОБА_6, який вважається таким, що прийняв спадщину, що відкрилася після смерті ОСОБА_5, а тому з врахуванням вищевикладеного право на неї переходить до ОСОБА_1, як спадкоємця за законом першої черги.

Відповідно до ч. 1 ст. 1297 Цивільного кодексу України, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року "Про судову практику у справах про спадкування", свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Після звернення позивача до приватного нотаріуса Острозького районного нотаріального округу Тишкун Ж.Я. за видачею свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну частку (пай), загальною площею 2,20 в умовних кадастрових гектарах, що розташована на території Оженинської сільської ради Острозького району Рівненської області, у такій видачі їй було відмовлено в зв'язку з відсутністю документів, що посвідчують право власності на вищевказане спадкове майно, про що свідчить постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії № 54/02-14 від 02.02.2018 року.

Таким чином позасудові способи врегулювання існуючого спору позитивних результатів не дали.

Статтею 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об'єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.

Якщо за життя спадкодавець не набув права власності на житловий будинок, земельну ділянку, то спадкоємець також не набуває права власності у порядку спадкування. До спадкоємця переходять лише визначені майнові права, які належали спадкодавцеві на час відкриття спадщини. Для набуття права власності у встановленому законодавством порядку спадкоємець повинен здійснити дії, які необхідні для набуття права власності на визначене нерухоме майно, зокрема на житловий будинок, іншу споруду.

Відповідно до статті 1225 ЦК України, право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

Відповідно до ст.125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають із моменту державної реєстрації цих прав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_6, який був спадкоємцем ОСОБА_5, та не може отримати свідоцтво про право на спадщину за законом на зазначену земельну ділянку, оскільки за життя ОСОБА_5 будь-яких дій щодо подальшого оформлення права за земельну частку (пай), виділення її в натурі та реєстрації права власності на неї не здійснила та не виготовила правовстановлюючі документи.

Звернувшись до суду, позивач просить визнати за нею право на земельну частку (пай) в землі, яка перебувала в колективній власності КСП "Зірка", яка належала ОСОБА_5 В той же час, в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_5 належало не право власності на земельну частку (пай), а право на земельну частку (пай), яке перейшло в порядку спадкування до ОСОБА_1

За таких обставин, оскільки до складу спадщини, що відкрилась після смерті ОСОБА_5 увійшло її право на земельну частку (пай), то позов підлягає задоволенню з визнанням за позивачем права на зазначену земельну частку (пай).

Оскільки, в судовому засіданні встановлено, що на день своєї смерті ОСОБА_5 мала право на земельну частку (пай), розміром 2,20 в умовних кадастрових гектарах, у землі, яка перебувала у колективній власності КСП "Зірка", однак будь-яких дій щодо переоформлення права за земельну частку (пай), отримання сертифікату, виділення її в натурі та реєстрації права власності на неї не здійснила, та враховуючи те, що ОСОБА_1 не може реалізувати своє право на зазначене майно, то за нею як спадкоємцем за законом ОСОБА_6, який був спадкоємцем за законом ОСОБА_5 необхідно визнати право на земельну частку (пай) розміром 2,20 га в умовних кадастрових гектарах в землі, яка перебувала в колективній власності колективного сільськогосподарського підприємства "Зірка" Острозького району відповідно до Державного акту на право колективної власності на землю серії НОМЕР_2, виданого 14.09.1993 року з додатком №1 "Список громадян-членів колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу або товариства" до нього.

Одночасно, при вирішенні спору судом враховуються і норми ст.152 ЗК України, якою визначено, що захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнаня прав та норми ст. 16 ЦК України, якою визначено, що способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

На підставі п. 4 ст.25, п. 11 ч.1 ст.346, ст.ст. 392, 1216, 1233-1236, 1269 ЦК України, ст. 152 ЗК України, керуючись ст. 10, 81, 263-265 ЦПК України, суд

ухвалив:

позов ОСОБА_1 (жит. АДРЕСА_2, НОМЕР_10) до Острозької районної державної адміністрації Рівненської області (м.Острог, пр-кт Незалежності, 14 Рівненської області, ЄДРПОУ 04057729), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору Оженинська сільська рада Острозького району Рівненської області (с.Оженин, вул.Шкільна, 1 Острозького району Рівненської області, ЄДРПОУ 04387059), Головне управління Держгеокадастру у Рівненській області (м.Рівне, вул.С.Петлюри, 37, ЄДРПОУ 39768252) про визнання права на земельну частку (пай) задоволити.

Визнати за ОСОБА_1 як спадкоємцем за законом ОСОБА_6, який був спадкоємцем за законом ОСОБА_5 право на земельну частку (пай) розміром 2,20 га в умовних кадастрових гектарах в землі, яка перебувала в колективній власності колективного сільськогосподарського підприємства "Зірка" Острозького району відповідно до Державного акту на право колективної власності на землю серії НОМЕР_2, виданого 14.09.1993 року з додатком №1 "Список громадян-членів колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу або товариства" до нього.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Рівненської області через Острозький районний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня проголошення рішення.

Сторони, які не були присутніми під час проголошення рішення можуть подати апеляційну скаргу в цей же строк з дня отримання копії рішення.

Рішення набуває законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. В разі подання апеляційної скарги рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст рішення складено 12.06.2018.

Суддя Острозького районного судуНазарук В.А.