Постанова № 74621407, 12.06.2018, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/3002/18

Номер справи місцевого суду: 522/19775/17

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Кононенко Н. А.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.06.2018 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Одеської області у складі:

Головуючого: Кононенко Н.А.

суддів: Гірняк Л.А., Сегеди С.М.

за участю секретаря: Цихиселі Л.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом Екінлер Несім до Одеського національного медичного університету про скасування наказу про відрахування, за апеляційною скаргою Екінлер Несім на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 10 жовтня 2017 року,-

встановила:

24 жовтня 2016 року Екінлер Несім звернувся до суду із позовом до Одеського національного медичного університету про визнання незаконним та скасування наказу проректора Одеського національного медичного Університету №195-с від 02.02.2015р. щодо відрахування студента Екінлер Несім з 5 курсу 9 семестру міжнародного факультету контрактної форми навчання спеціальності «Лікувальна справа» за академічну та фінансову заборгованість.

Посилаючись на те, що наказом №195-с від 02.02.2015р. його було відраховано з 5 курсу 9 семестру міжнародного факультету контрактної форми навчання спеціальності «Лікувальна справа» за академічну та фінансову заборгованість.

З вказаним наказом позивач не згодний, вважає його незаконним та таким, що підлягає скасуванню в судовому порядку з наступних підстав.

Так, на час видання оскаржуваного наказу та на даний період часу є чинним «Положення про порядок переведення, відрахування та поновлення студентів вищих навчальних закладів», затверджене наказом МОН України №245 від 15.07.1996 року, однак зазначене Положення не містить такої підстави для відрахування як порушення умов контракту або несплати контракту.

Також, видача оскаржуваного наказу відбувалась в період загострення Турецько-кудського конфлікту, яке відбувалось в 2015-2016рр в на території Східної частини Туреччини, зокрема, у рідному місті позивача ОСОБА_2. Згідно до відомостей сайту https://ria.ru/world/20160427/1421561717.html, доповідь про масові вбивства курдського населення в турецькому місті ОСОБА_2 була отримана офісом верховного комісара 00Н у справах людини 26.04.2015р.

У відповіді Генерального Консульства Турецької Республіки в м. Одеса від 23.08.2016р. №2016/135 зазначено, що позивач звертався по допомогу у питані збереження права на навчання у зв'язку з відсутністю змоги знаття коштів з банківського рахунку через комендантську годину у місті, де проживає його родина. Також зазначає, що події, пов'язані з комендантським часом у місті, неспокійною ситуацію в цілому, військові дії в частині країни безпосередньо негативно вплинули на позивача, що позбавило можливості належно та вчасно підготуватися та ліквідувати академічну заборгованість по декільком предметам в університеті.

Враховуючи наведені в позові обставини, вважає, що не виконав умови укладеного з відповідачем договору №20-2м-2-11/12 від 22.02.2012р. в частині проведення вчасної оплати за договором, ліквідації академічної заборгованості, дотримування навчального плану внаслідок непереборної сили, через що вважає, що наказ про відрахування є незаконним, та таким, що порушує право на освіту.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 10 жовтня 2017 року у задоволенні позову Екінлер Несім до Одеського національного медичного університету про скасування наказу про відрахування - відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, Екінлер Несім подав апеляційну скаргу, у якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить суд скасувати рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

В судове засідання, призначене на 31 травня 2018 року, сторони не з’явилися, про розгляд справи були повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Апеляційний суд з метою дотримання строків розгляду справи, вважає можливим слухати справу у відсутність сторін, які своєчасно і належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи.

У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене).

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, заперечень проти неї, колегія суддів дійшла висновку про необхідність відмови в задоволенні апеляційної скарги, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням матеріального і процесуального права.

Відмовляючи у задоволені позовних вимог Екінлер Несім, районний суд виходив з того, що позивач не довів належними і допустимими доказами обставини, на які він посилався на підтвердження позовних вимог.

Так позивач стверджував, що не міг своєчасно внести плату за навчання у черговому семестрі через загострення Турецько - курдського конфлікту в місцевості, де проживає його родина у 2015- 2016 роках.

Однак позивачем не було доведено, що характер цього конфлікту перешкоджав проведенню фінансових операцій по оплаті навчання. Сам по собі факт введення у місці проживання родини позивача комендантської години не свідчить про заборону роботи банківських установ, що могло б перешкодити проведенню чергового платежу за навчання у поточному семестрі.

Академічна заборгованість у позивача виникла задовго до загострення Турецько – курдського конфлікту, що підтверджується відомостями обліку успішності, наданими до матеріалів справи, у зв’язку з чим суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку про відсутність причинно-наслідкового зв’язку міжнаціонального конфлікту у Туреччині з неможливістю успішно навчатись на території держави Україна.

Суд апеляційної інстанції погоджується з таким судженням районного суду з наступних підстав.

Судом встановлено, що наказом проректора №1011-с від 30.09.2010р. Екінлер Несім був зарахований на 1 курс 1 семестру міжнародного факультету спеціальності «Лікувальна справа» Одеського національного медичного Університету з 01.10.2010р., наказом проректора №890-с від 30.08.2011р., позивач був переведений на 3 семестр 2 курсу з 01.09.2011р.

22.02.2012р. між сторонами був укладений договір №20-2м-2-11/12, згідно з яким відповідач взяв на себе зобов'язання здійснити навчання позивача на медичному факультеті за спеціалізацією «Лікувальна справа»; в договорі визначений розмір оплати за навчання за період 2012-2016рр, умови та порядок виконання договору.

Наказом проректора №897-с від 27.09.2012р. позивач був переведений на 5 семестр З курсу з 01.09.2012р. Наказом проректора №1077-с від 31.08.2013р. позивач був переведений на 7 семестр 4 курсу з 01.09.2013р. Наказом проректора №1159-с від 16.09.2014р. позивач був переведений на 9 семестр 5 курсу з 01.09.2014р.

Наказом проректора Одеського національного медичного Університету №195-с від 02.02.2015р. позивач був відрахований з 5 курсу 9 семестру міжнародного факультету контрактної форми навчання спеціальності «Лікувальна справа» за академічну та фінансову заборгованість.

12.10.2015р. наказом П-п ректора університету №1247-с, позивач був поновлений на 9 семестрі 5 курсу міжнародного факультету спеціальності «Лікувальна справа» з 09.10.2015р., як такий, що переуклав контракти та провів оплату за навчання на 9 семестрі з умовою ліквідації академічної заборгованості до кінця семестру та попередженням, що у разі не ліквідації академічної заборгованості в зазначений термін, позивача буде відраховано з числа студентів.

Відповідно до п. 4.6. Договору №20-2м-2-11/12 ІС №2а від 22.02.2012 року укладеного між Несім Екінлер та Одеським Національним Медичним Університетом, Університет має право відрахувати Студента, зокрема, на наступних підставах:

4.6.1. за академічну неуспішність;

4.6.5. у разі несплати вартості навчання у встановлені терміни;

4.6.6. за порушення законодавства України, правил Університету, невиконання умов Договору 2.2.4;

П. 2.2.4 вказаного Договору передбачено, що Студент зобов’язаний відвідувати обов’язкові навчальні заняття і виконувати всі види завдань у встановлені строки, у відповідності з навчальними планами і навчальними програмами. Дотримуватися графіка навчального процесу та вимог навчального плану. Оволодівати теоретичними знаннями та практичними навичками в обраній спеціальності систематично й акуратно. Складати модуль контролю, заліки, іспити з дисциплін, іспити на отримання ліцензії Міністерства охорони здоров’я України «Крок-1» і «Крок-2», і практично-орієнтовані державні іспити.

З умовами зазначеного договору позивач ознайомлений та погодився, що підтверджується його особистим підписом на останній сторінці договору.

Договором, за положеннями ст.626 ЦК України, є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 627 ЦК України, передбачено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Отже, свобода договору означає право громадян або юридичних осіб вступати чи утримуватися від вступу у будь-які договірні відносини. Свобода договору проявляється також у можливості наданій сторонам визначити умови такого договору.

Стаття 629 ЦК України встановлює, що Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності з ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

У ч. 2 ст. 614 ЦК України передбачено, що відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Крім того, п. 5 ст. 46 Закону України «Про вищу освіту» передбачено, що однією з підстав для відрахування здобувача вищої освіти є порушення умов договору (контракту), укладеного між вищим навчальним закладом та особою, яка навчається, або фізичною (юридичною) особою, яка оплачує навчання.

Згідно до ст.617 Цивільного Кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Відповіно до п. 6.4 договору, сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання своїх зобов'язань за цим Договором, якщо це невиконання було викликане обставинами непереборної сили, а саме: пожежа, повінь, війни, військові дії будь-якого характеру, страйки, урядові постанови розпорядження державних органів за умови, що ці обставини безпосередньо вплинули на виконання цього Договору.

П. 6.3. визначено, що сторона, для якої стає неможливим виконання зобов'язань за цим Договором, повідомляє іншу сторону про початок і припинення вищевказаних обставин негайно, та пред'являє документи, що підтверджують форс-мажор.

Якщо повідомлення про такі обставини не зроблено, це позбавляє права відповідну сторону посилатись на них в майбутньому. (п. 6.4. Договору).

Аналізуючи виниклі між сторонами правовідносини в контексті викладених норм права, районний суд прийшов до висновку, з яким погоджується і судова колегія, про необґрунтованість та недоведеність позовних вимог, оскільки в ході розгляду даної цивільної справи була встановлена правомірність винесення відповідачем оскаржуваного наказу про відрахування позивача, у зв’язку з чим позовні вимоги не підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

За змістом ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотримання норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог або заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду, доводи апеляційної скарги його не спростовують, рішення ухвалено у відповідності до вимог матеріального і процесуального права, у зв’язку з чим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, оскаржуване рішення суду залишити без змін.

Керуючись: ст. 367; п. 1 ч. 1 ст. 374; ст. 375; 381-384; 390 ЦПК України, колегія суддів, -

постановила:

Апеляційну скаргу Екінлер Несім – залишити без задоволення.

Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 10 жовтня 2017 року – залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Судді апеляційного суду Одеської області:

ОСОБА_3

ОСОБА_4

ОСОБА_5