Постанова № 74621385, 17.05.2018, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/810/18

Номер справи місцевого суду: 509/223/16-ц

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Вадовська Л. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.05.2018 року м. Одеса

Апеляційний суд Одеської області у складі колегії суддів:

головуючого (судді-доповідача) - Вадовської Л.М.,

суддів - Колеснікова Г.Я., Сєвєрової Є.С.,

при секретарі - Сідлецькій Ю.С.,

за участю сторін, інших учасників справи, представників учасників справи:

представника відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_3,

від позивача публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» - не з’явились,

від відповідача ОСОБА_4 – не з’явились,

переглянувши цивільну справу №509/223/16-ц за позовом публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» на рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 6 вересня 2017 року у складі судді Кочко В.К., -

в с т а н о в и в :

Позивач ПАТ «Дельта Банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осібна ліквідацію АТ «Дельта Банк», звернувшись 21 січня 2016 року до суду з вищеназваним позовом, вказав що між ТОВ «Український промисловий банк» та ОСОБА_5 (після зміни імені ОСОБА_4) укладено Кредитний договір №593-013/ФКВ-08 від 14 серпня 2008 року, за яким надано в кредит 26200,00 доларів США під 12,10% річних, терміном повернення кредиту 13 серпня 2015 року. Для забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором між ТОВ «Український промисловий банк» та ОСОБА_4 укладено Договір поруки №593-03/ZФПОР-08 від 14 серпня 2008 року. Посилаючись на невиконання кредитного договору, ПАТ «Дельта Банк» як правонаступник ТОВ «Український промисловий банк» просив стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_4 заборгованість станом на 29 грудня 2015 року в загальній сумі 1623224,94 грн. та судові витрати (т.1 а.с.2-6).

Ухвалою судді Овідіопольського районного суду Одеської області від 28 січня 2016 року відкрито провадження у справі (т.1 а.с.55).

Ухвалою Овідіопольського районного суду Одеської області від 19 травня 2016 року позовну заяву залишено без розгляду (т.1 а.с.102-103).

Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 27 липня 2016 року ухвалу Овідіопольського районного суду Одеської області від 27 липня 2016 року скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду (т.1 а.с.131-134).

Ухвалою Овідіопольського районного суду Одеської області від 17 жовтня 2016 року позовну заяву залишено без розгляду (т.1 а.с.144-145).

Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 30 березня 2017 року ухвалу Овідіопольського районного суду Одеської області від 17 жовтня 2016 року скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду (т.1 а.с.184-186).

Відповідач ОСОБА_4 позов не визнав з підстав спливу позовної давності з вересня 2012 року та припинення поруки на підставі частини 4 статті 559 ЦК України (т.1 а.с.65-68).

Відповідач ОСОБА_2 в особі представника позов не визнала з підстав того, що кредитний договір та договір поруки є нікчемними так як не підписані уповноваженим представником юридичної особи та не скріплені печаткою цієї юридичної особи, тобто складені без додержання вимог до письмової форми правочину, крім того, факт отримання готівки позичальником не доведений (т.1 а.с.228-229).

Рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 6 вересня 2017 року в позові відмовлено. Висновок суду про нікчемність кредитного договору та договору поруки обґрунтовано посиланням на статтю 1055, ч.2 ст.207, ч.2 ст.215 ЦК України, за змістом яких кредитний договір, укладений без додержання письмової форми, є нікчемним, а правочин, вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами), тому встановлення відсутності на доданому до позовної заяви кредитному договорі та договорі поруки підпису уповноваженої особи ТОВ «Укрпромбанк», вказує на те, що кредитний договір укладено без додержання письмової форми, що має наслідком нікчемність кредитного договору та забезпечувального договору поруки (т.1 а.с.236-237).

В апеляційній скарзі ПАТ «Дельта Банк» просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення про задоволення позову.

За змістом вимог апеляційної скарги незаконність і необґрунтованість рішення з підстав неповного з’ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильного застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права полягає в укладенні кредитного та забезпечувального договорів з дотриманням визначеної статтею 1055 ЦК України письмової форми, наявності доказів отримання ОСОБА_2 кредитних коштів, забезпечення виконання кредитного договору нотаріально посвідченою заставою транспортного засобу, страхуванням предмета застави тощо.

В апеляційній скарзі не зазначено нові обставини, що підлягають встановленню, надано докази, які підлягають дослідженню та оцінці, обґрунтування поважності причин неподання доказів до суду першої інстанції.

Відзив на апеляційну скаргу не подано.

Переглянувши справу за наявними в ній і додатково поданими доказами, перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про часткове задоволення апеляційної скарги, скасування рішення та ухвалення нового рішення по суті позовних вимог з огляду на наступне.

Учасниками справи в порядку доведення обставин, на які посилалися як на підставу своїх вимог та заперечень, надано докази, що містять наступні дані.

Між товариством з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» та ОСОБА_5 (після зміни імені ОСОБА_2) укладено Кредитний договір №593-013/ФКВ-08 від 14 серпня 2008 року, за яким для придбання автомобіля надано кредит в сумі 26200,00 доларів США під 12,10% річних, терміном повернення кредиту 13 серпня 2015 року (т.1 а.с.8-14, т.2 а.с.24-30? 31-32).

Між товариством з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» та ОСОБА_4 укладено Договір поруки №593-013/ZФПОР-08 від 14 серпня 2008 року, за яким ОСОБА_4 поручився за виконання зобов’язань за Кредитним договором №593-013/ФКВ-08 від 14 серпня 2008 року (т.1 а.с.17, т.2 а.с.3).

Між товариством з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» та ОСОБА_5 (після зміни імені ОСОБА_4) укладено Договір застави №593-013/ZФКВ-08 від 14 серпня 2008 року, за яким для забезпечення виконання зобов’язань за Кредитним договором №593-013/ФКВ-08 від 14 серпня 2008 року передано в заставу автомобіль марки «Mitsubishi» модель «Lancer», 2008 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 (т.2 а.с.43-48).

Згідно Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, серія ВНС154376, виданого РЕВ №3 при УДАІ ГУМВС України в Одеській області, автомобіль марки «Mitsubishi» модель «Lancer», 2008 року випуску, номер кузова НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2 належить на праві власності ОСОБА_5 (після зміни імені ОСОБА_4); Свідоцтво містить відмітку «відчуження заборонено без дозволу ТОВ «Укрпромбанк» (т.2 а.с.50).

Представником ТОВ «Український промисловий банк» за участю ОСОБА_5 складались акти перевірки заставленого майна від 14 серпня 2008 року, від 14 серпня 2009 року, від 2 грудня 2009 року (т.2 а.с.51-56).

Між відкритим акціонерним товариством «Страхове товариством «Гарантія» та ОСОБА_5 (після зміни імені ОСОБА_4) укладено Типовий договір №5-1457-09/08 від 14 серпня 2008 року, Договір №5-2295-09/09 від 14 серпня 2009 року, за яким вигодонабувачами є ТОВ «Укрпромбанк» (т.2 а.с.34-37, 38-41).

Між ЗАТ «СК «Провідна» та ОСОБА_5 (після зміни імені ОСОБА_4) оформлено Поліс обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ВВ/6011793, відповідно до якого автомобіль марки «Mitsubishi» модель «Lancer», 2008 року випуску, номер кузова НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2, є забезпеченим транспортним засобом (т.2 а.с.42).

Згідно Свідоцтва про зміну імені, виданого 28 серпня 2012 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану Овідіопольського районного управління юстиції Одеської області, серія Ш-ЖД №006384, ОСОБА_5 змінила ім’я на ОСОБА_2 (т.1 а.с.61, 62).

Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори (п.1 ч.2 ст.11 ЦК України). Способом захисту цивільних прав та інтересів, зокрема, є примусове виконання обов’язку в натурі (п.5 ч.2 ст.16). З підстав, встановлених статтею 11 ЦК, виникають зобов’язання ( ч.2 ст.509 ЦК України).

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1054 ЦК України).

Виконання зобов’язання забезпечується, зокрема, порукою, заставою (ч.1 ст.546 ЦК України).

Таким чином, на підставі Кредитного договору №593-013/ФКВ-08 від 14 серпня 2008 року між ТОВ «Український промисловий банк» та ОСОБА_2 (до зміни імені ОСОБА_5) виникли кредитні правовідносини, забезпечені порукою ОСОБА_4 на підставі Договору поруки №593-013/ZФПОР-08 від 14 серпня 2008 року, та заставою транспортного засобу на підставі Договору застави №593-013/ZФКВ-08 від 14 серпня 2008 року.

Висновок суду першої інстанції щодо нікчемності кредитного та забезпечувального договору поруки безпідставний, оскільки укладення договорів та їх виконання спростовано доданими до апеляційної скарги доказами, як то підписаним сторонами (уповноваженими представниками сторін) кредитним договором, договором поруки, договором застави, договорами страхування, де вигодонабувачем вказано ТОВ «Укрпромбанк», актами перевірки заставленого майна, забороною відчуження транспортного засобу без згоди ТОВ «Укрпромбанк», кредитною справою, переданою від ТОВ «Укрпромбанк» до ПАТ «Дельта Банк» в порядку відступлення права вимоги за Договором про передачу Активів та Кредитних зобов’язань Укрпромбанку на користь ОСОБА_6, укладеного 30 червня 2010 року між ТОВ «Укрпромбанк», ПАТ «Дельта Банк», Національним банком України тощо.

Таким чином, апеляційний суд виходить з того, що кредитні правовідносини забезпечені, зокрема, порукою, виникли на підставі укладених в установленому законом порядку кредитного договору, договору поруки, на підставі договорів виникли зобов’язання, які за визначеними статтею 526 ЦК України загальними умовами виконання зобов’язань мали виконуватись належним чином, відповідно до умов договору, вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Сторонами у зобов’язанні є боржник і кредитор (ч.1 ст.510 ЦК України). Кредитор у зобов’язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Правочин щодо заміни кредитора у зобов’язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов’язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ч.1 ст.513 ЦК України). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов’язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.514 ЦК України). Заміна кредитора у зобов’язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ч.1 ст.516 ЦК України).

Відповідно до статей 512, 513, 514, 515, 516, 517, 518, 519 ЦК України, статей 92, 95 Закону України «Про банки та банківську діяльність, постанови Правління НБУ №369 «Про затвердження Положення про застосування НБУ заходів впливу за порушення банківського законодавства» між товариством з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк», акціонерним товариством «Дельта Банк», Національним банком України укладено Договір про передачу Активів та Кредитних зобов’язань Укрпромбанку на користь ОСОБА_6 від 30 червня 2010 року, відповідно до пункту 4.1 якого в порядку, обсязі та на умовах, визначених договором, ТОВ «Укрпромбанк» передав (відступив) АТ «Дельта Банк» права вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами, що забезпечують виконання кредитних зобов’язань перед Національним банком, внаслідок чого АТ «Дельта Банк» заміним ТОВ «Укрпромбанк» як кредитора (став новим кредитором) у зазначених зобов’язаннях, а згідно з пунктом 4.2 внаслідок передачі ТОВ «Укрпромбанк» АТ «Дельта Банк» прав вимоги до боржників, до АТ «Дельта Банк» перейшло (відступилось) право вимагати (замість Укрпромбанку) від боржників повного, належного та реального виконання обов’язків за кредитними та забезпечувальними договорами (т.1 а.с.25-37).

Таким чином, у кредитному зобов’язанні, що виникло на підставі Кредитного договору №593-013/ФКВ-08 від 14 серпня 2008 року, забезпеченого порукою на підставі Договору поруки №593-013/ZФПОР-08 від 14 серпня 2008 року, ПАТ «Дельта Банк» є новим кредитором в силу Договору про передачу Активів та Кредитних зобов’язань Укрпромбанку на користь ОСОБА_6 від 30 червня 2010 року, до якого перейшли права первісного кредитора в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

За Кредитним договором №593-013/ФКВ-08 від 14 серпня 2008 року надано в кредит 26200,00 доларів США, кредит видано готівкою згідно Заяви на видачу готівки №3000/89 від 14 серпня 2008 року (т.1 а.с.22).

Згідно розрахунку за Кредитним договором №593-013/ФКВ-08 від 14 серпня 2008 року заборгованість станом на 29 грудня 2015 року становила в загальній сумі 1623224,94 грн., з них: за тілом кредиту в сумі 25578,00 доларів США, рівних по курсу НБУ 592049,90 грн.; за процентами в сумі 21304,17 доларів США, рівних по курсу НБУ 493124,24 грн.; з комісії в сумі 16464,35 грн., пеня в сумі 492507,00 грн.; 3% річних від простроченого тіла кредиту в сумі 16012,94 грн.; 3% річних від прострочених процентів по кредиту в сумі 13066,51 грн. (т.1 а.с.23, 24).

В справі наявне рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 10 вересня 2012 року в справі №2-3152/12 за позовом ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_5, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором станом на 1 березня 2012 року. Вказаним судовим рішенням встановлено укладення між ТОВ «Укрпромбанк» та ОСОБА_5 (після зміни імені ОСОБА_4) Кредитного договору №593-013/ФКВ-08 від 14 серпня 2008 року, укладення між ТОВ «Укрпромбанк» та ОСОБА_4 Договору поруки №593-013/ZФПОР-08 від 14 серпня 2008 року, при цьому обставини укладення договорів ОСОБА_2, ОСОБА_4 визнавались, заперечення проти позову боржником та поручителем обґрунтовувались не нікчемністю договорів, на яку нині посилаються, а тим, що їх не було повідомлено про відступлення права вимоги. Відмовляючи у задоволенні позову, суд послався на не повідомлення про передачу (відступлення) ТОВ «Укрпромбанк» ПАТ «Дельта Банк» права вимоги за кредитним договором та договором поруки, на право боржника не виконувати свої вимоги новому кредиторові до надання їй доказів переходу до нового кредитора прав у зобов’язанні та, як наслідок, на не доведеність ПАТ «Дельта Банк» настання обставин для вимоги дострокового повного повернення кредиту, сплати процентів, комісій тощо (т.1 а.с.74-75).

Положеннями частини 4 статті 82 ЦПК України визначено, що обставини, встановлені рішенням суду, зокрема, у цивільній справі що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, в якій беруть участь ті самі особи, або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, встановлені судовим рішенням у цивільній справі №2-3152/12, що має законну силу, обставини укладення кредитного договору та договору поруки, в силу положень частини 4 статті 82 ЦПК України не підлягають доказуванню у справі №509/223/16-ц, що переглядається в апеляційному порядку. Те, що судовим рішенням у справі №2-3152/12 відмовлено у задоволенні позову, не є перешкодою для розгляду у справі №509/223/16-ц позову по суті, так як у справі №2-3152/12 заявлялись вимоги про стягнення заборгованості в порядку реалізації права на дострокове повернення кредиту, сплати нарахованих відсотків, комісій тощо, звернення ж до суду з вимогами про стягнення заборгованості у справі №509/223/16-ц мало місце після закінчення визначеного кредитним договором строку повернення кредиту. Крім того, відмова в позові у справі №2-3152/12 грунтувалась на підставах, що не є перешкодою для розгляду по суті справи №509/223/16-ц.

Кредитним договором №593-013/ФКВ-08 від 14 серпня 2008 року повернення кредиту обумовлено 13 серпня 2015 року; з позовом про стягнення заборгованості ПАТ «Дельта Банк» звернувся до суду 21 січня 2016 року, тобто після закінчення визначеної договором дати повного повернення кредиту. Відповідачем ОСОБА_2 не надано доказів повернення кредиту та сплати процентів за користування коштами, заперечення проти позову не містять доводів неправильності розрахунку заборгованості, відтак, апеляційний суд виходить з того, що за Кредитним договором №593-013/ФКВ-08 від 14 серпня 2008 року заборгованість станом на 29 грудня 2015 року становила в загальній сумі 1623224,94 грн., яка підлягає стягненню з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Дельта Банк».

Заявлена до стягнення заборгованість стягненню в солідарному порядку з боржника ОСОБА_2 та поручителя ОСОБА_4 не підлягає в силу припинення поруки ОСОБА_4 з огляду на наступне.

Так, у разі порушення боржником зобов’язння, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники (ч.1 ст.554 ЦК України). Отже, порушення забезпеченого порукою зобов’язання боржником спричиняє певні правові наслідки для поручителя. Поряд з цим стаття 559 ЦК визначає спеціальні підстави припинення поруки. Так, зокрема, порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки; у разі якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців з дня настання строку виконання основного зобов’язання не пред’явить вимоги до поручителя, якщо інше не встановлено законом (ч.4 ст.559 ЦК України).

Строки, про які йдеться в статті 559 ЦК України, за своєю природою є присікальними (преклюзивними), оскільки їх закінчення припиняє право поруки, на вказані строки не поширюється положення про поновлення судом строку пропущеного з поважних причин строку позовної давності (ст.367 ЦК).

Виходячи з положень частини 4 статті 559 ЦК України, вимога до поручителя про виконання ним солідарного з боржником обов’язку за договором повинна бути пред’явлена у судовому порядку в межах строку дії договору поруки, або протягом шести місяців з моменту настання строку погашення чергового платежу за основним зобов’язанням (якщо умовами договору передбачено погашення кредиту періодичними платежами), або з дня, встановленого кредитором для дострокового погашення кредиту в порядку реалізації ним свого права, передбаченого частиною 2 статті 1050 ЦК України, або з дня настання строку виконання основного зобов’язання (у разі, якщо кредит повинен бути погашений одноразовим платежем) (постанова ВСУ від 14 вересня 2016 року у справі №6-223цс16).

Кредитним договором №593-013/ФКВ-08 від 14 серпня 2008 року повернення кредиту обумовлено 13 серпня 2015 року; позовну заяву ПАТ «Дельта Банк» про стягнення заборгованості підписано 15 січня 2016 року, направлено поштою 16 січня 2016 року, зареєстровано в суді 21 січня 2016 року. Умовами кредитного договору повернення кредиту підлягало здійсненню щомісячно частинами у розмірі не менш як 311,00 доларів США по 20 число включно кожного місяця. З розрахунку заборгованості за Кредитним договором №593-013/ФКВ-08 від 14 серпня 2008 року вбачається відсутність погашень після 1 липня 2010 року, тобто після відступлення ТОВ «Укрпромбанк» права вимоги ПАТ «Дельта Банк». Шість місяців з дати кінцевого повернення кредиту як то з 13 серпня 2015 року сплинуло 13 лютого 2016 року. До позовної заяви додано Графік платежів за договором, однак копія цього документу в силу неякісності унеможливлює прочитання, а, відтак, і визначення з тим, яка ж сума підлягала погашенню у останній місяць. З доданих до апеляційної скарги документів дану обставину встановити також не можливо. За таких обставин, апеляційний суд виходить з того, що порука ОСОБА_4 є припиненою на підставі частини 4 статті 559 ЦК України щодо всіх періодичних платежів, що підлягали сплаті до 20 липня 2015 року, що ж до суми, на яка підлягала сплаті у період з 20 липня 2015 року по 13 серпня 2015 року, то таку суму з наявних в справі документів встановити не можливо, відтак, суд не покладає на ОСОБА_4 обов’язок по солідарному з ОСОБА_2 погашенню суми, що підлягала сплаті за період з 20 липня 2015 року по 13 серпня 2015 року. Тобто за період, коли порука діяла.

Звернення до суду після спливу передбаченого частиною 4 статті 559 ЦК України шестимісячного строку є підставою для відмови в позові у зв’язку з припиненням права кредитора на задоволення своїх вимог за рахунок поручителя; строки поруки не є строком для захисту порушеного права; це строк існування самого зобов’язання поруки. Таким чином, і право кредитора, і обов’язок поручителя по його закінченні припиняються, а це означає, що жодних дій щодо реалізації цього права, в тому числі застосування примусових заходів захисту в судовому порядку, кредитор вчиняти не може (постанова ВСУ від 14 вересня 2016 року у справі №6-1451цс16).

З огляду на викладене, судове рішення підлягає скасуванню, з ухваленням апеляційним судом нового рішення про задоволення позовних вимог до ОСОБА_2 частково в силу відсутності підстав для солідарного стягнення та про відмову в задоволенні позовних вимог до ОСОБА_2В з підстав припинення поруки.

У визначеному частиною 1 статті 141 ЦПК України порядку розподілу судових витрат з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Дельта Банк» підлягають стягненню пропорційно до розміру задоволених позовних вимог витрати на сплату судового збору за подання позовної заяви в сумі 12174,85 грн., за подання апеляційної скарги в сумі 13391,55 грн., а всього судові витрати в загальній сумі 25566,40 грн.

З огляду на відмову у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_4 відшкодування судових витрат на нього не покладається.

Керуючись ст.ст.367, 368, п.2 ч.1 ст.374, ст.ст.376, 381, 382, 383, 384, 390 ЦПК України, суд –

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» задовольнити частково.

Рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 6 вересня 2017 року – скасувати.

Позовні вимоги публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3), на користь публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» (код ЄДРПОУ 34047020) за укладеним між товариством з обмеженою діяльністю «Український промисловий банк» (код ЄДРПОУ 19357325) та ОСОБА_5 (після зміни імені ОСОБА_2) (ідентифікаційний номер НОМЕР_3) Кредитним договором №593-03/ФКВ-08 від 14 серпня 2008 року заборгованість станом на 29 грудня 2015 року:

за кредитом в сумі 592 049 грн. 90 коп.,

за відсотками в сумі 493 124 грн. 24 коп.,

з комісії в сумі 16 464 грн. 35 коп.,

пеню в сумі 492 507 грн. 00 коп.,

3% річних від простроченої заборгованості за кредитним в сумі 16 012 грн. 94 коп.,

3% річних від простроченої суми заборгованості за відсотками в сумі 13 066 грн. 51 коп.,

а всього стягнути заборгованість в загальній сумі 1 623 224 грн. 94 коп.

У задоволенні позовних вимог публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_4) про стягнення заборгованості за кредитним договором – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3) на користь публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» (код ЄДРПОУ 34047020) витрати на сплату судового збору за подання позовної заяви в сумі 12 174 грн. 85 коп., за подання апеляційної скарги в сумі 13391 грн. 55 коп., а всього судові витрати в загальній сумі 25566 грн. 40 коп.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 11 червня 2018 року.

Головуючий Л.М.Вадовська

Судді Г.Я.Колесніков

ОСОБА_7