Рішення № 74621148, 07.06.2018, Володимирецький районний суд Рівненської області

Справа 556/339/18

Номер провадження 2/556/192/2018

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

07.06.2018 року.

Володимирецький районний суд Рівненської області

в складі головуючої судді Іванків О.В.,

з участю помічника судді Слободянюка І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

встановив:

Адміністрація ПАТ КБ «Приватбанк» звернулась до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором в сумі 24738,77 грн..

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, про що надав суду письмову заяву, просив розглянути справу у відсутності представника.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання неодноразово не з'явився, хоча своєчасно і належним чином повідомлений про час і місце слухання справи шляхом направлення судових викликів за останньою зареєстрованою адресою його проживання. В зв'язку з викладеним, за згодою представника позивача, судом проведено заочний розгляд справи.

Дослідивши матеріали справи та докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Так, судом встановлено, що 27 грудня 2011 року між ПАТ КБ «Приватбанк», та відповідачем ОСОБА_1 укладено договір б/н, згідно з якою ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 2000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30.00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Факт укладення кредитного договору підтверджується оглянутими в судовому засіданні письмовими доказами, в т.ч. кредитним договором з додатками, який підписано сторонами, розрахунком заборгованості.

Як вбачається зі ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфу 1 гл.71 Цивільного Кодексу України щодо договору позики.

Позивач виконав умови договору, а саме надав ОСОБА_1 кредит в сумі 2000 грн., що підтверджується наданими суду письмовими доказами.

Разом з тим, як встановлено судом, відповідач ОСОБА_1 своїх зобов'язань за договором належним чином не виконує, повернення боргу та сплату відсотків згідно затвердженого графіку не здійснює. У зв'язку із цим станом на 31.12.2017 року у нього утворилась заборгованість перед банком в загальній сумі 24738 грн. 77 коп., яка складається із заборгованості за кредитом (тіло кредиту) в сумі 1085,41 грн, заборгованості по процентам в сумі 21899,13 грн., заборгованості за пенею та комісією в сумі 100 грн., заборгованості за штрафами 500 грн. (фіксована частина), 1154.23 грн. (процентна складова).

У відповідності до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

За змістом ст.ст.1049, 1050 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором, в разі несвоєчасного повернення борг стягується в порядку виконання зобов'язань. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась неповернутою, та сплати належних йому процентів.

Оскільки своїх зобов'язань щодо повернення боргу відповідач ОСОБА_1 належним чином не виконав, суд вважає позовні вимоги щодо стягнення боргу підставними і такими, що підлягають задоволенню.

Також у відповідності до ст.88 ЦПК України підлягають задоволенню позовні вимоги в частині стягнення із ОСОБА_1 понесених позивачем та документально підтверджених судових витрат.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 526, 554, 625, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст.15, 30, 209, 212 ЦПК України, суд -

вирішив

Позов задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1, жителя АДРЕСА_1, НОМЕР_1, РНОКПП НОМЕР_2, в користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», вул.Грушевського, буд.1Д, м.Київ, 01001, код ЄДРПОУ 14360570, заборгованість по кредитному договору в сумі 24738 (двадцять чотири тисячі сімсот тридцять вісім) грн. 77 коп., понесені позивачем у зв'язку із розглядом цивільної справи та підтверджені документально судові витрати в сумі 1762 (тисяча сімсот шістдесят дві) грн., а всього стягнути 26500 (двадцять шість тисяч п'ятсот) грн. 77 коп..

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, до апеляційного суду Рівненської області через Рівненський міський суд. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

С У Д Д Я :