Постанова № 74621014, 07.06.2018, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 552/534/18 Номер провадження 22-ц/786/1051/18Головуючий у 1-й інстанції Самсонова О.А. Доповідач ап. інст. ОСОБА_1

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2018 року м. Полтава

Апеляційний суд Полтавської області в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

Головуючого судді: Абрамова П.С.,

Суддів: Хіль Л.М., Гальонкіна С.А.

За участю секретаря судового засідання: Колодюк О.П.,

заявника ОСОБА_2

стягувача ОСОБА_3, його представника ОСОБА_4

розглянувши в порядку спрощеного провадження у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за поданням державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області ОСОБА_2 про тимчасове обмеження боржника ОСОБА_5 у праві виїзду за межі України

за апеляційною скаргою представника ОСОБА_5 - ОСОБА_6 на ухвалу Київського районного суду м. Полтави від 02 лютого 2018 року, постановлену за відсутності учасників справа під головуванням судді Самсонової О.А.,-

В С Т А Н О В И В:

короткий зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції:

В січні 2018 року державний виконавець відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області ОСОБА_2 звернувся до суду з поданням, у якому просив тимчасово обмежити у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_5.

Підставами звернення з заявою вказував на те, що боржник ухиляється від виконання рішення суду про стягнення на користь ОСОБА_3 заборгованості в розмірі 613552 грн.

Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 02 лютого 2018 року подання задоволено.

Тимчасово обмежено ОСОБА_5 у праві виїзду за межі України до виконання ним зобов’язань, покладених згідно виконавчого листа, виданого 02 серпня 2017 року Октябрським районним судом м. Полтави у справі №554/1-201/16-ц про стягнення з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 коштів в сумі 602662,00 грн. заборгованості за договорами позики, 6890,00 грн. судового збору, за правову допомогу 4000 гривень.

короткий зміст вимог апеляційної скарги :

З даною ухвалою не погодився представник боржника ОСОБА_5 – ОСОБА_6 та подав на неї апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду скасувати та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні подання державного виконавця.

узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу :

Вказує на те, що суд допустив порушення застосування норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального прав, а також неповно встановив обставини справи.

Зокрема, наголошує на тому, що боржник не був належним чином проінформований про наявність виконавчого провадження, оскільки постанова про відкриття виконавчого провадження надіслана ОСОБА_5 простою кореспонденцією.

Посилається на відсутність інформації про дослідження повноти виконавчих дій щодо перевірки майнового стану боржника, не надано доказів звернення виконавця до суду з подання про розшук боржника.

Вказує на те, що суду належить з’ясувати чи дійсно особа свідомо не виконувала належні зобов’язання в повному обсязі або частково. На момент звернення до суду з поданням державного виконавця факт ухилення боржника від виконання зобов’язань повинен вже відбутися і бути об’єктивно наявним та доведеним, що має вбачатися з матеріалів виконавчого провадження.

узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи:

Державний виконавець відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Полтавській області ОСОБА_2 надав відзив на апеляційну скаргу, у якому просить скаргу залишити без задоволення, а ухвалу місцевого суду – без змін.

У обґрунтування наводить перелік вчинених виконавчих дій, які , на його думку, доводять факт ухиляння боржника від виконання рішення по поверненню боргу.

У відзиві на апеляційну скаргу стягувач ОСОБА_3 прохав апеляційну с каргу відхилити, а ухвалу суду залишити без змін вказуючи що апелянт ухиляється від виконання судового рішення.

Перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, суд приходить до наступних висновків.

встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини, а також обставини, встановлені судом апеляційної інстанції, і визначені відповідно до них правовідносини:

Судом встановлено, що на виконанні у відділі примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області перебуває виконавче провадження № 54875791 з примусового виконання виконавчого листа № 554/10201/16-ц, виданого 02 серпня 2017 року Октябрським районним судом м. Полтави, про стягнення з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 заборгованості у розмір 613552 грн..

Задовольняючи подання державного виконавця, місцевий суд виходив з того, що заборгованість за рішенням суду не погашена, а боржник багаторазово перетинав кордон у різні напрямки. А той факт, що ОСОБА_5 виклики державного виконавця не отримує, не з’являється на вимогу останнього, свідчить про ухиляння боржника від виконання рішення суду.

Доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої інстанції: мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу:

Відповідно до ч.1 ст. 441 ЦПК України тимчасове обмеження особи у праві виїзду за межі України може бути застосовано судом як захід забезпечення виконання судового рішення.

Частиною 3 ст.442 ЦПК України передбачено, що суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення.

Відповідно до п. 19 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов’язань покладених на нього рішенням, звертатися до суду, за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника фізичної особи чи керівника боржника юридичної особи за межі України до виконання зобов’язання за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.6 Закону України «Про порядок виїзду з України та в’їзду в Україну громадян України» громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у випадку, коли він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов'язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів.

З матеріалів справи вбачається, що постановою державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Полтавській області ОСОБА_7 від 11 жовтня 2017 року відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №554/10201/16-ц, виданого 02 серпня 2017 року Октябрським районним судом м. Полтави.

Копія постанови за вих. № 54321 від 11 жовтня 2017 року надіслана божнику ОСОБА_5 (а.с. 8).

19 жовтня 207 року державним виконавцем Шевченківського ВДВС м. Полтави УДВС ГТУЮ у Полтавській області ОСОБА_7 здійснено вихід за адресою: м. Полтава, вул. Гончарова, 23 (адреса фактичного проживання боржника відповідно до виконавчого листа). Двері державному виконавцю ніхто не відчинив, про що складено акт.

В присутності понятого ОСОБА_8 та державного виконавця Шевченківського ВДВС м. Полтава ГТУЮ у Полтавській області ОСОБА_9 у дверях вказаного будинку залишено вимогу державного виконавця №55358 від 19 жовтня 2017 року, якою зобов’язано боржника з’явитися 20 жовтня 217 року на 09:00 год. до Шевченківського ВДВС м. Полтава ГТУЮ у Полтавській області. Вимога про необхідність явки також ОСОБА_5 не була виконана.

У подальшому, згідно постанови заступника начальника ГТУЮ з питань ДВС – начальником УДВС ГТУЮ у Полтавській області ОСОБА_10 від 08 листопада 2017 року передано вказане виконавче провадження до відділу ВПР УДВС ГТУЮ у Полтавській області.

Державним виконавцем були надіслані відповідні запити з метою обсягу з’ясування належного боржнику майна. Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна №100206097 від 12 жовтня 2017 року встановлено, що за ОСОБА_5 зареєстровано одноособове право власності на квартиру №39 по вул. Європейській в м. Полтаві.

З урахуванням викладеного, не знаходять свого підтвердження доводи апелянта в тій частині, що державний виконавець не вчинив повного переліку виконавчих дій в ході виконавчого провадження.

Окрім цього, 02 січня 2018 року на виз. № 12 ОСОБА_5 направлено вимогу про необхідність явки 05 січня 2018 року у період часу з 08:00 год. до 12:00 год. до державного виконавця ВПВР УДВС ГТУЮ у Полтавській області Федька Є.О. за відповідною адресою.

Також, 02 січня2018 року державним виконавцем здійснено вихід за адресою: АДРЕСА_1, де за участі понятих ОСОБА_11 та ОСОБА_12, однак дверей квартири ніхто не відчинив, на стукіт у двері та на дверний дзвінок не відреаговано. У дверях залишена вищевказана вимога про необхідність явки.

Пункт 1 статті 6 Європейської Конвенції з прав людини та основоположних свобод Конвенції зобов’язує суди мотивувати своїх рішення, хоч це не може сприйматись, як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов’язку можуть бути різними залежно від характеру рішення.

Судом першої інстанції надано належну оцінку доказам у справі та наведено відповідні аргументи щодо підстав ухваленого рішення.

Порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в'їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України, порядок розв'язання спорів у цій сфері регулює Закон України "Про порядок виїзду з України та в'їзд в Україну громадян України"

Положеннями статті 6 цього Закону встановлено, що громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорта або громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон, зокрема, у випадках, якщо діють неврегульовані аліментні, договірні чи інші невиконані зобов'язання - до виконання зобов'язань або розв'язання спору за погодженням сторін у передбачених законом випадках, або забезпечення зобов'язань заставою, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, або він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобов'язань.

Питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України вирішується при виконанні судових рішень у порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження» та ст. 441 ЦПК України, зокрема у разі доведення факту ухилення боржника від виконання зобов’язання.

Матеріали справи містять дані щодо здійснення ОСОБА_5 неодноразових виїздів за кордон. При цьому заборгованість за своїми зобов’язаннями ним не була погашена.

Окрім цього, у період часу з моменту постановлення ухвали про обмеження у праві виїзду, її оскарження в апеляційному порядку, коли боржнику достовірно стало відомо про наявність виконавчого провадження з примусового стягнення боргу, ОСОБА_5 не вчинено жодних дій, які б свідчили про наміри виконання рішення суду.

Не надано жодних доказів цього і у додатках до апеляційної скарги.

З урахуванням викладеного, апеляційний суд вважає висновок суду першої інстанції про доведеність факту ухиляння боржника від виконання своїх зобов’язань по поверненню боргу обґрунтованим.

висновки за результатами розгляду апеляційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції;

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Порушень норм матеріального та процесуального права, які б могли призвести до зміни чи скасування ухвали Київського районного суду м. Полтави від 02 лютого 2018 року та задоволення апеляційної скарги не встановлено.

Оскільки в задоволенні апеляційної скарги необхідно відмовити, понесені апелянтами судові витрати відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ч.1 п.1 ст. 374 , ст. 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_5 - ОСОБА_6 - залишити без задоволення.

Ухвалу Київського районного суду м. Полтави від 02 лютого 2018 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня її проголошення ( у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи – з дня складення повного судового рішення), шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції, з урахуванням вимог ч. 2 ст. 389 ЦПК України.

Повний текст постанови складений 07 червня 2018 року.

Головуючий суддя : /підпис/ ОСОБА_1

Судді: /підпис/ ОСОБА_13 /підпис/ ОСОБА_14

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду

Полтавської області ОСОБА_1