Вирок № 74618696, 01.06.2018, Зіньківський районний суд Полтавської області

Справа № 530/1743/15-к

Номер провадження 1-кп/530/2/18

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"01" червня 2018 р. м.Зіньків

Зіньківський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого -судді Дем'янченка С.М.

секретарі Стрілець Л.Г.

з участю прокурора Костенка І.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Зіньків Полтавської області кримінальне провадження № 1-кп/530/2/18, що зареєстроване в ЄРДР 23.07.2015 року за № 12015170170000434 по обвинуваченню:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженки та жительки АДРЕСА_1,

без місця реєстрації в Україні, українки, громадянки

України, з базовою загальною середньою освітою,

не одруженої, пенсіонерки, раніше судимої:

- 18.08.1998 року Новосанжарським районним судом Полтавської

області за ч.3 ст.140, ч.3 ст.141, ч.2 ст.143, ст.42 КК України до 2

років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна, 19.11.1999

року умовно - достроково звільнена за постановою

Орджонікідзевського районного суду Дніпропетровської області

від 18.11.1999 року;

- 05.03.2003 року Зіньківським районним судом за ч.2 ст.185, ч.2

ст.190, ст.70 КК України до 2 років позбавлення волі, вироком

апеляційного суду Полтавської від 25.04.2003 року остаточно

засуджена до 3 років позбавлення волі, 03.12.2003 р. звільнена

постановою Полтавського районного суду від 05.09.2003 року

за ст.5 ЗУ «Про амністію»;

- 15.02.2010 року Машівським районним судом, Полтавської області

за ч.1 ст. 190 КК до штрафу у розмірі 850 грн.;

- 12.04.2012 року Машівським районним судом Полтавської області

за ч.1 ст. 190 КК України до 3 років обмеження волі, на підставі ст.

75 КК України від покаранням звільнена з іспитовим строком 3

роки, знята з обліку 19.06.2014 року на підставі ЗУ «Про амністію»

від 19.04.2014 року;

- 13.02.2015 року Машівським районним судом, Полтавської області

за ч.1 ст.190 КК України до штрафу у розмірі 680 грн.,

у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст. 185 КК України, -

в с т а н о в и в :

23.07.2015 року близько 6 години 00 хв ОСОБА_1 знаходячись в житловому будинку господарства ОСОБА_2, що розташоване в АДРЕСА_2, шляхом вільного доступу із гардероба повторно, викрала гроші в сумі 10 000 гривень, що належали ОСОБА_2, чим завдала останній майнової шкоди на вказану суму.

В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_1 винною себе у вчиненні злочину, при вище зазначених обставинах визнала повністю і суду показала, що разом зі своєю донькою проживала у знайомого ОСОБА_3, який є сином ОСОБА_2 Влітку 2015 року вона пішла до ОСОБА_2 і викрала із гардероба в одній кімнат будинку гроші в сумі 10 000 гривень, якими розпорядилась на власний розсуд.В скоєному щиро розкаювалася, просила суд суворо не карати, не позбавляти її волі.

В судовому засіданні потерпіла ОСОБА_2 суду показала, що гроші зберігала у гардеропі. Влітку 2015 року люди привезли їй зерно і вона пішла по гроші, щоб з ним розрахуватися. Зайшовши до будинку відкрила гардероб і виявила відсутність 10000 грн, про що повідомила онуку. Просила суд призначити обвинуваченій ОСОБА_1 суворе покарання.

Суд, за згодою всіх учасників судового провадження, обмежився допитом обвинуваченої, потерпілої та оголошенням документів, які характеризують особу обвинуваченої, докази по справі не досліджувалися, в зв'язку з тим, що суд відповідно до ч. 3 ст.349 КПК України визнав недоцільним дослідження цих доказів, які ніким не оспорюються.

Своїми умисними діями, які виразилися в таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненій повторно ОСОБА_1 вчинила злочин і її злочинні дії належить кваліфікувати за ч.2 ст. 185 КК України.

При призначенні ОСОБА_1 виду та міри покарання суд враховує тяжкість вчиненого злочину, відповідно до ст. 12 КК України злочин передбачений ч.2 ст.185 КК України відноситься до злочинів середньої тяжкості, вартість викрадених грошей, особу винної, яка не має постійного місця проживання та реєстрації в Україні, перебувала у розшуку, за останнім місцем проживання характеризується посередньо, є непрацездатною особою, наявність обставини, що пом'якшують покарання, щире каяття, наявність обставин, що обтяжують покарання, вчинення злочину щодо особи похилого віку, позицію потерпілої ОСОБА_2, яка просила призначити обвинуваченій суворе покарання, приходить до висновку, що виправлення ОСОБА_1 можливе з застосуванням покарання у виді арешту.

Враховуючи те, що вироком Машівським районним судом, Полтавської області від 13.02.2015 року ОСОБА_1 була засуджена за ч.1 ст.190 КК України до покарання у виді штрафу у розмірі 680 грн. на даний час вироку суду не виконаний ( штраф ОСОБА_1 не сплачений), остання згідно ухвали Зіньківського районного суду Полтавської області від 28.12.2015 року перебувала в розшуку, а тому суд вважає, що вирок суду необхідно виконувати окремо.

Речові докази по справі: наручний годинник "QQ Quartz",який передано на зберігання до кімнати зберігання речових доказів Зіньківського РВ УМВС в Полтавській області - необхідно повернути власнику ОСОБА_1

Цивільний позов по справі не заявлявся.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд, -

з а с у д и в:

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.

Призначити ОСОБА_1 покарання за ч. 2 ст. 185 КК України покарання у виді 4 (чотирьох) місяців арешту.

До набрання вироком чинності запобіжний захід ОСОБА_1 у виді тримання під вартою продовжити.

Строк відбування покарання рахувати з часу обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, з 17 квітня 2018 року.

Вирок Машівського районного суду, Полтавської області від 13.02.2015 року, яким ОСОБА_1 була засуджена за ч.1 ст.190 КК України до покарання у виді штрафу у розмірі 680 грн. виконувати окремо.

Речові докази по справі: наручний годинник "QQ Quartz", який передано на зберігання до кімнати зберігання речових доказів Зіньківського РВ УМВС в Полтавській області - повернути власнику ОСОБА_1

Вирок може бути оскаржений, з підстав, передбачених статтею 394 КПК України до Апеляційного суду Полтавської області через Зіньківський районний Полтавської області суд протягом 30 днів з дня його проголошення

Обвинуваченому та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Головуючий -