Рішення № 74618105, 07.06.2018, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

07.06.2018

Справа №489/100/18

Провадження №2/489/1017/18

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2018 року м. Миколаїв

Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі: головуючого - судді Рум'янцевої Н.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання дитини в зв'язку із продовженням навчання,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду із позовом про стягнення із відповідача аліментів на своє утримання в розмірі 1/4 частини всіх видів його доходів щомісячно в зв'язку із продовженням навчання, до закінчення навчання 2019 року.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь- якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Від сторін клопотання про проведення розгляду справи з їх викликом в судове засідання не надійшло, тому суд провів розгляд справи за наявними у ній матеріалами.

Заперечень позивача проти заочного розгляду справи не надходило, тому судом вирішено провести заочний розгляд справи.

Зважаючи на те, що справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідно до ч. 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

З'ясувавши обставини та дослідивши надані докази, суд приходить до висновку, що встановлені наступні факти та відповідні правовідносини.

Відповідач є батьком ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження НОМЕР_3.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, виповнилося 18 років.

Як вбачається із довідки Миколаївського інституту права національного університету «Одеська юридична академія» від 25.09.2017 року № 123/17, ОСОБА_2 є студенткою третього курсу денної форми навчання, спеціальність 6.030401 «Правознавство», строком навчання 2017-2019 рр.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 199 Сімейного кодексу України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.

За змістом ст. 200 Сімейного кодексу України, суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Згідно із ч. 1 ст. 182 Сімейного кодексу України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Пунктом 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз'яснено, що обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Оцінюючи всі зібрані по справі докази, враховуючи те, що позивачка досягла повноліття, але не досягла двадцяти трьох років, продовжує навчання у в вищому навчальному закладі, і тому не може працевлаштуватись, перебуває на утриманні матері, зважаючи на матеріальний та сімейний стан платника аліментів та одержувача аліментів, суд приходить до висновку, що наявні підстави для стягнення аліментів на повнолітню доньку в зв'язку із її навчанням.

Позивач помилково зазначає, що аліменти повинні складати не менш 50 відсотків прожиткового мінімуму встановленого для дитини відповідного віку, оскільки вона є повнолітньою, а приписи ч. 2 статті 182 Сімейного кодексу України стосуються стягнення аліментів на користь неповнолітніх дітей.

З огляду на зазначене, суд вважає, що аліменти на навчання повнолітньої дитини необхідно визначити у розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходів) відповідача.

Щодо періоду стягнення вказаних аліментів, то задоволенню підлягають вимоги стосовно стягнення аліментів до закінчення донькою навчання, а саме - до 2019 року, оскільки обов'язковою умовою для стягнення аліментів на повнолітню дитину є саме навчання, а тому позов підлягає задоволенню.

На підставі ст. ст. 182, 199-200 Сімейного кодексу України, керуючись ст. ст. 4, 12, 89, 141, 259, 263-265, 282 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання дитини в зв'язку із продовженням навчання - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 аліменти на її утримання, в розмірі 1/4 частини від усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 11 січня 2018 року до закінчення навчання - червень 2019 року.

Допустити негайне виконання рішення в межах суми платежу за один місяць.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на судове рішення може бути подана позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено скорочене судове рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Судове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У відповідності з п. 15.5 Розділу ХІІІ Перехідних Положень Цивільного процесуального кодексу України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через Ленінський районний суд міста Миколаєва.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Суддя Ленінського районного

суду міста Миколаєва Н.О. Рум'янцева

Повний текст судового рішення складено «07» червня 2018 року.