Ухвала суду № 74617804, 08.06.2018, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №479/417/17 08.06.2018

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

“8” червня 2018 року м. Миколаїв

Апеляційний суд Миколаївської області

в складі колегії суддів судової палати у кримінальних справах:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

за участю секретаря Тимошенка О.С.

розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12017150250000071 за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_4 в інтересах підозрюваної ОСОБА_5

на ухвалу слідчого судді Кривоозерського районного суду Миколаївської області від 19 травня 2018 року у відношенні

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, листопада місяця, 22 дня, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше не судимої,

- підозрювана у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч.2 ст. 191, 3 ст. 190 КК України.

Учасники судового провадження:

прокурор Шульга Д.В.

захисник ОСОБА_4

Короткий зміст рішення слідчого судді.

Застосовано до підозрюваної ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 діб, до 19.00 години 18 липня 2018 року включно. Визначено розмір застави в сумі 123 340 грн.

Визначено, що у разі внесення застави на ОСОБА_5 покласти наступні обов’язки: прибувати до слідчого за кожним викликом; не відлучатися з смт. Криве Озеро Миколаївської області без дозволу слідчого та прокурора; повідомляти слідчого та прокурора про зміну місця проживання; утримуватися від спілкування зі свідками в цьому кримінальному провадженні.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Захисник просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу про обрання підозрюваній ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання.

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

Апелянт вважає, що ухвала слідчого судді є незаконною необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню. Зазначає, що застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою у відношенні ОСОБА_5 є недоцільним та занадто суворим.

На думку апелянта, слідчим суддею при винесенні оскаржуваної ухвали не враховано, що ОСОБА_5 від органів досудового розслідування не переховувалась, про кримінальне провадження у відношенні неї дізналася лише 15 травня 2018 року з телефонного повідомлення. На виклик 18 травня не змогла з’явитися у зв’язку з роботою в м. Києві, оскільки керівництво її відпустило лише на 19-20 травня 2018 року, про що вона повідомила працівника поліції. А коли їй запропонували зустрітися з працівником поліції у м. Києві, вона одразу погодилася і прийшла на вказане місце у вказаний час, де її і було затримано.

Зазначає, що в судовому засіданні слідчий не заперечував, що ОСОБА_5 не знала, що у відношенні неї розпочато кримінальне провадження, та що їй необхідно з’явитися до органу досудового розслідування. Це свідчить про недоведеність ризиків передбачених ст.177 КПК України.

Встановлені слідчим суддею обставини.

ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 191, ч.3 ст. 190 КК України, відомості про які 23 лютого 2017 року, 28 березня 2017 року, 01 травня 2017 року, 30 червня 2017 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017150250000071.

ОСОБА_5 підозрюється в тому, що будучи службовою особою, перебуваючи на посаді старшого контролера-касира, з покладенням обов'язків завідувача операційного сектору ТВБВ №10014/0142 філії - Миколаївського обласного управління АТ «Ощадбанк» шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, в період часу з 13.01.2016 р. по 06.05.2016 р., незаконно заволоділа коштами, які знаходились на рахунках клієнтів банку на загальну суму 43650 грн, чим завдала матеріальних збитків АТ «Ощадбанк».

Окрім цього, працюючи провідним економістом служби роздрібного бізнесу ТВБВ № 10014/0142 філії - Миколаївське обласне управління AT «Ощадбанк» (смт. Криве Озеро, вул. 1 Травня, буд. 6, шляхом обману, шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, в період часу з 10.05.2016р. по 03.02.2017р., незаконно заволоділа коштами, які знаходились на рахунках клієнтів банку на загальну суму 145 609 грн. 89 коп., чим завдала матеріальних збитків АТ «Ощадбанк».

Слідчий звернувся до суду з клопотанням про обрання відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, вказавши в обґрунтування клопотання, що ОСОБА_5 не з’являлась на виклики до відділу поліції, перебувала у розшуку.

Задовольняючи клопотання, слідчий суддя дійшов висновку, що підозра ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 191, 3 ст. 190 КК України, є обґрунтованою.

Врахував, що ОСОБА_5 підозрюється у вчинені середньої тяжкості та тяжкого кримінального правопорушення, передбачених ч. 3 ст. 190, ч. 2 ст. 191 КК України, а також існують ризики передбачені ст. 177 КПК України, що ОСОБА_5 може переховуватись від органу досудового розслідування чи суду, оскільки, з 1 серпня 2017 року перебувала в розшуку.

За таких обставин слідчий суддя вважав, що застосування більш м’яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не є достатніми для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні та дійшов висновку про необхідність обрання підозрюваній ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з можливістю застосування застави, як альтернативний запобіжний захід.

Встановлені судом апеляційної інстанції обставини.

Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника на підтримку апеляційної скарги, думку прокурора про законність та обґрунтованість ухвали слідчого судді, вивчивши надані судом матеріали справи та матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, суд встановив наступне.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов’язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м’яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Ці вимоги закону дотримані слідчим суддею при розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу.

Слідчий суддя дійшов правильного висновку про обґрунтовану підозру ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 191 та ч. 3 ст. 190 КК України. Обґрунтованість підозри у вчиненні злочинів підтверджується доданими до клопотання доказами, на які послався слідчий суддя в обґрунтування прийнятого рішення.

Під час розгляду клопотання встановлено, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні середньої тяжкості (за ст. 191 ч.2 КК України). Крім того, вона підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч.3 ст. 190 КК України, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 8 років.

Слідчий суддя, врахувавши дані щодо особи підозрюваної, факт її перебування у розшуку, та врахувавши ступінь тяжкості злочинів, в яких підозрюється ОСОБА_5, дійшов правильного висновку про існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, тобто що підозрювана може переховуватися від органів досудового розслідування та суду.

На думку апеляційного суду, висновки слідчого судді, що більш м’які запобіжні заходи, ніж тримання під вартою, не достатні для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, є мотивованими.

Апеляційний суд вважає, що при розгляді клопотання доведені обставини, передбачені п. п. 1-3 ч. 1 ст. 194 КПК України.

Обираючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя дійшов висновку про можливість застосування до підозрюваної ОСОБА_5 застави у розмірі 123340 грн, тобто 70 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що передбачено п.2 ч.5 ст. 182 КПК України.

Доводи захисника про те, що ОСОБА_5 від органів досудового розслідування не переховувалась, про кримінальне провадження у відношенні неї не знала, що свідчить про відсутність ризиків, та безпідставність обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не заслуговує на увагу, оскільки спростовуються матеріалами кримінального провадження, з якого вбачається, що підозрювана переховувалася від органів досудового розслідування.

Разом з тим, вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя не дотримався вимог ч. 1 ст. 197 КПК України, відповідно якої строк тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Обираючи підозрюваній ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя не врахував вимоги ч. 5 ст. 115 КПК України, відповідно якої при обчисленні строків днями та місяцями не береться до уваги той день, від якого починається строк, за винятком строків тримання під вартою, проведення стаціонарної психіатричної експертизи, до яких зараховується неробочий час та які обчислюються з моменту фактичного затримання, взяття під варту чи поміщення до відповідного медичного закладу.

Згідно ч. 2 ст. 197 КПК України строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого – з моменту затримання.

Цих вимог закону слідчим суддею не дотримано. Тому, ухвала слідчого судді підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали, якою до підозрюваної слід застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, а строк тримання під вартою слід рахувати з моменту її фактичного затримання, тобто з 18.05.2018 р. до 16.07.2018 р. включно.

Враховуючи, що ухвала слідчого підлягає скасуванню, але ж з інших підстав, ніж просив апелянт, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст. ст. 376, 405,407 ч.3,422,423, 424,532 КПК України, суд,

постановив:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_4 задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Кривоозерського районного суду Миколаївської області від 19 травня 2018 року у відношенні ОСОБА_5 скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою клопотання начальника слідчого відділу Кривоозерського відділення поліції Врадіївського відділу поліції ГУНП України в Миколаївській області про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні ОСОБА_5 – задовольнити частково.

Застосувати у відношенні ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Строк дії ухвали до 16 липня 2018 року.

Визначити заставу 70 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 123340 грн, у разі внесення якої ОСОБА_5 підлягає звільненню з-під варти.

В разі внесення розміру визначеної застави покласти на ОСОБА_5 наступні обов’язки:

- прибувати до слідчого, прокурора із встановленою періодичністю

- повідомляти слідчого, прокурора про зміну місця проживання, роботи;

- не відлучатися з смт. Криве Озеро Миколаївської області без дозволу слідчого, прокурора;

- утримуватися від спілкування зі свідками в цьому кримінальному провадженні.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною та не підлягає оскарженню в касаційному порядку.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3