Вирок № 74617075, 06.06.2018, Лисичанський міський суд Луганської області

у.н. 415/2289/17

н.п. 1-кп/415/479/18

ВИРОК

Іменем України

06 червня 2018 року м. Лисичанськ

Лисичанський міський суд Луганської області в складі:

головуючого судді: Шевченко О.В.

за участю секретаря Бервено Ю.В.

прокурора Ісмаілова Е.Н.

захисника Воронка В.В.

обвинуваченого ОСОБА_2,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в приміщенні Лисичанського міського суду Луганської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018130000000075 від 29.03.2018 у відношенні

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Верхній Сеймчан Середньоканського району Магаданської області РФ, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, одруженого, не працюючого, інваліда ІІІ групи, відповідно до ст.89 КК України не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2,

обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Обвинувачений ОСОБА_2, маючи умисел на незаконне придбання та зберігання наркотичного засобу без мети збуту, знаходячись у невстановленому в ході досудового слідства місці, невстановленим способом, придбав наркотичний засіб - ацетильований опій, який незаконно зберігав без мети збуту, за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_2.

15 березня 2018 року, в період часу з 19 години 34 хвилини по 20 годину 34 хвилини, у ході проведення санкціонованого обшуку згідно ухвали Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 26.02.2018 за місцем мешкання обвинуваченого ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2, останнім добровільно видано пластиковий флакон з кришкою білого кольору, заповнений рідиною коричневого кольору. Згідно висновку експерта № 19/113/8-2/272е від 23.03.2018, рідина у флаконі містить особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено - ацетильований опій, масою у перерахунку на суху речовину - 0,205 грама.

Органом досудового розслідування вказані дії обвинуваченого ОСОБА_2 кваліфіковані за ч. 1 ст. 309 КК України, як незаконне придбання та зберігання наркотичного засобу без мети збуту.

30.03.2018 під час досудового розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018130000000075 від 29.03.2018 між заступником начальника відділу прокуратури Луганської області Бражником В.І., якому на підставі ст. 37 КПК України, надані повноваження прокурора в даному кримінальному провадженні, та підозрюваним ОСОБА_2, за участю захисника Воронка В.В., на підставі ст.ст. 468, 469, 470, 472 КПК України, було укладено угоду про визнання винуватості.

Згідно змісту угоди, яка скріплена підписами сторін, підозрюваний повністю визнав себе винним в інкримінованому йому органом досудового розслідування злочину та зобов'язався: беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри у судовому провадженні, сторони досягли відповідних домовленостей, погоджуючись на призначенні ОСОБА_2 покарання за ч.1 ст.309 КК України у виді 2 (двох) років позбавлення волі, зі звільненням від відбування покарання з випробуванням, відповідно до ст. 75 КК України, з іспитовим строком, який визначить суд. В угоді зазначені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ст.473 КПК України, та наслідки невиконання угоди, встановленні ст. 476 КПК України.

У підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 винним себе у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 309 КК України, визнав повністю, вказавши, що час, місце та спосіб скоєння ним кримінального правопорушення, описаного в обвинувальному акті, викладені вірно, вказані обставини відповідають подіям, що відбувалися в дійсності, і він їх у повному обсязі підтверджує. У скоєному щиро розкаявся. Заключивши відповідну угоду про визнання винуватості, він цілком розуміє надані йому законом права, а також роз'яснені йому судом наслідки укладення та затвердження вказаної угоди, визначені ст.473 КПК України, щодо обмеження права оскарження вироку, згідно з положеннями ст.394 і ст.424 КПК України, і щодо відмови від здійснення прав, передбачених ст.474 ч.4 п.1 КПК України, а саме, права на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов'язаний довести кожну обставину інкримінованого кримінального правопорушення, права на виклик і на допит у судовому засіданні свідків, права заявлення клопотань, права надання суду своїх доказів, а також, характер пред'явленого обвинувачення, відповідно до якого він визнає себе винним, вид покарання, і інші заходи, які можливо будуть застосовані до нього у разі затвердження зазначеної угоди судом, у тому числі, і наслідки невиконання вказаної угоди, визначені у ст.476 КПК України. При цьому обвинувачений зазначив, що здатен реально виконати взяті на себе, відповідно до угоди, зобов'язання та просив суд затвердити угоду про визнання винуватості і призначити узгоджене покарання. Крім того обвинувачений вказав, що вищезазначена угода про визнання винуватості укладена ним з прокурором добровільно, без застосування будь-якого насильства, примусу та погроз. Розуміє, що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення його до кримінальної відповідальності за ст. 389-1 КК України.

Прокурор Ісмаілов Е.Н. у підготовчому судовому засіданні зазначив, що при укладенні угоди про визнання винуватості були враховані обставини, передбачені ст. 470 КПК України, дотримані вимоги процесуального та матеріального права, просив суд затвердити угоду про визнання винуватості та призначити обвинуваченому узгоджене сторонами покарання.

Захисник Воронко В.В. також вважав можливим затвердити угоду про визнання винуватості, зазначивши, що при укладенні угоди між його підзахисним та прокурором були дотримані правила та вимоги, передбачені кримінальним процесуальним законодавством України та Кримінальним кодексом України, при цьому підозрюваним вищезазначена угода була укладена з прокурором добровільно, без застосування насильства, примусу та погроз.

Заслухавши доводи сторін кримінального провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, перевіривши умови укладання угоди про визнання винуватості, відповідність угоди за змістом вимогам процесуального законодавства, роз'яснивши та з'ясувавши у обвинувачуваного про повне розуміння ним його процесуальних прав, добровільності та відсутності будь-яких обставин, які примусили його погодитися на підписання угоди про визнання винуватості, характеру висунутого ОСОБА_2 обвинувачення, виду і розміру покарання та наслідки постановлення вироку на підставі угоди про визнання винуватості, суд дійшов висновку про те, що у даному кримінальному провадженні можливо затвердити надану угоду про визнання винуватості з наступних підстав.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про затвердження угоди або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому ст.ст. 468 - 475 цього Кодексу.

Відповідно до ст.ст. 468, 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

На підставі об'єктивно з'ясованих обставин, підтверджених доказами та оцінених судом, відповідно до ст.94 КПК України, суд дійшов висновку, що мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_2, а його дії органом досудового розслідування обґрунтовано кваліфіковані за ч. 1 ст. 309 КК України, як незаконне придбання та зберігання наркотичного засобу без мети збуту.

Відповідно до положень ст.12 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 309 КК України, відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості.

На виконання вимог ст. 474 КПК України, судом з'ясовано обставини, які дають змогу впевнитися в тому, що обвинувачений усвідомлює свої права, визначені п.1 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди, характер обвинувачення, вид покарання, яке буде до нього застосоване, а також переконатися, що укладення угоди є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Обвинуваченому роз'яснено наслідки невиконання угоди, передбачені ст.476 КПК України.

Судом встановлено, що ініціювання, порядок укладення та зміст угоди про визнання винуватості від 30 березня 2018 року між заступником начальника відділу прокуратури Луганської області Бражником В.І. та підозрюваним, у зазначеному кримінальному провадженні ОСОБА_2, за участю захисника Воронка В.В., відповідає вимогам ст.469, ст.472 КПК України. Під час досудового розслідування обвинуваченим скарги не подавались.

Умови даної угоди не суперечать вимогам кримінального та кримінального процесуального законодавства України, узгоджена міра покарання, визначена в межах, передбачених санкцією ч. 1 ст.309 КК України, що відповідає загальним засадам призначення покарання, зазначених ст. 65 КК України, ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, з урахуванням обставини, яка відповідно до ст. 66 КК України, пом'якшує покарання обвинуваченого - щире каяття, та відсутністю обставин, що його обтяжують. Застосування звільнення від відбування покарання з випробуванням, на підставі ст. 75 КК України, відповідає вимогам діючого законодавства. Очевидної неможливості виконання обвинуваченим взятих на себе зобов'язань, не вбачається.

Згідно ч. 1 ст. 475 КПК України, якщо суд переконався, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

Виходячи з викладеного, перевіривши угоду на відповідність вимогам КПК України, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості і призначення обвинуваченому ОСОБА_2 узгодженої сторонами міри покарання.

Підстав для відмови в затвердженні угоди про визнання винуватості, передбачених ст.474 ч.7 КПК України, судом не встановлено.

Враховуючи те, що стосовно обвинуваченого ОСОБА_2 запобіжний захід не застосовувався, а сторони провадження не заявили клопотання про застосування відносно нього запобіжного заходу, суд не вбачає підстав для застосування обвинуваченому запобіжного заходу до набрання вироком законної сили.

Відповідно до ст.ст. 122, 124 КПК України, процесуальні витрати на залучення експертів у зв'язку з проведенням експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів №19/113/8-2/272е від 23.03.2018, згідно довідки НДЕКЦ у сумі 1 144 (одна тисяча сто сорок чотири) гривні 00 копійок, підлягають стягненню з обвинуваченого у дохід держави (одержувач - УДКСУ у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, р/р 31117115700051, іден.код одержувача 37800278, банк одержувача, МФО - ГУДКСУ у Луганській області, 804013).

Відповідно до ст. 100 КПК України, речові докази по справі:

пластиковий флакон з кришкою білого кольору, заповнений рідиною коричневого кольору, яка згідно висновку експерта наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів №19/113/8-2/272е від 23.03.2018, містить особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено - ацетильований опій, масою в перерахунку на суху речовину 0,205 г;

медичний шприц об'ємом 12 (дванадцять) мл та 4 (чотири) скляні ампули по 1 (одному) мл з написом «Димедрол», з прозорою рідиною, яка згідно висновку експерта наркотичних засобів,психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів № 19/113/8-2/272е від 23.03.2018, містить дифенгідрамін (димедрол) у рідкій формі, який до сильнодіючого засобу не відноситься;

2 (дві) скляні ампули з написом «Сульфокамфокаїн-Дарниця» з рідиною прозорого кольору, згідно висновку експерта наркотичних засобів,психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів №19/113/8-2/272е від 23.03.2018, наркотичних засобів, психотропних речовин зразки яких є у Луганському НДЕКЦ, не виявлено,

що знаходяться на зберіганні у камері сховищ Сєвєродонецького ВП ГУНП в Луганській області - підлягають знищенню.

Керуючись п. 1 ч.3 ст. 314, ч.2 ст. 373, статтями 374, 474, 475 КПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 30 березня 2018 року між заступником начальника відділу прокуратури Луганської області Бражником В.І. та підозрюваним ОСОБА_2, за участю захисника Воронка В.В. у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018130000000075 від 29.03.2018 відносно ОСОБА_2, за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 309 КК України.

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст.309 КК України, і призначити йому узгоджене сторонами покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік.

Відповідно до ч.1 ст. 76 КК України, покласти на ОСОБА_2 наступні обов'язки:

- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу пробації;

- повідомляти уповноважений орган пробації про зміну місця проживання.

Запобіжний захід у відношенні ОСОБА_2, до набрання вироком законної сили не обирати.

Стягнути з ОСОБА_2 процесуальні витрати на залучення експертів у зв'язку з проведенням експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів №19/113/8-2/272е від 23.03.2018, у сумі 1 144 (одна тисяча сто сорок чотири) гривні 00 копійок у дохід держави (отримувач УДКСУ у м. Лисичанськ 24060300, код 37800278, Банк ГУДКСУ у Луганській області МФО 804013, р/р 31117115700051).

Речові докази:

пластиковий флакон з кришкою білого кольору, заповнений рідиною коричневого кольору, яка згідно висновку експерта наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів №19/113/8-2/272е від 23.03.2018, містить особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено - ацетильований опій, масою в перерахунку на суху речовину 0,205 г;

медичний шприц об'ємом 12 (дванадцять) мл та 4 (чотири) скляні ампули по 1 (одному) мл з написом «Димедрол», з прозорою рідиною, яка згідно висновку експерта наркотичних засобів,психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів № 19/113/8-2/272е від 23.03.2018, містить дифенгідрамін (димедрол) у рідкій формі, який до сильнодіючого засобу не відноситься;

2 (дві) скляні ампули з написом «Сульфокамфокаїн-Дарниця» з рідиною прозорого кольору, згідно висновку експерта наркотичних засобів,психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів №19/113/8-2/272е від 23.03.2018, наркотичних засобів, психотропних речовин зразки яких є у Луганському НДЕКЦ, не виявлено,

що знаходяться на зберіганні у камері сховищ Сєвєродонецького ВП ГУНП в Луганській області - знищити.

Відповідно до ст. 532 КПК України, вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Цей вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку виключно з підстав, визначених у ч.4 ст.394 КПК України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду Луганської області через Лисичанський міський суд Луганської області.

Копію вироку негайно після проголошення вручити прокурору, обвинуваченому в порядку, передбаченому ст. 376 КПК України.

Суддя: О.В. Шевченко