Постанова № 74616351, 11.06.2018, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Справа № 817/595/18

ПОСТАНОВА

іменем України

"11" червня 2018 р. м. Житомир

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Мацького Є.М.

суддів: Шевчук С.М.

ОСОБА_1,

за участю секретаря Єфремової О.С.,

апелянта В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від "22" лютого 2018 р. у справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Виконавчого комітету Рівненської міської ради про визнання протиправними та скасування розпоряджень, , -

суддя в 1-й інстанції - Зозуля Д.П.,

час постановлення ухвали - не зазначено,

місце постановлення ухвали - м.Рівне,

дата складання повного тексту не зазначено,-

ВСТАНОВИВ:

21.02.2018р ОСОБА_2, ОСОБА_4 подали до Рівненського окружного адміністративного суду адміністративний позов, просили визнати незаконним та скасувати розпорядження міської адміністрації (управи) Рівненської міської ради народних депутатів №839-р від 20.07.1992р в частині пункту 4, а саме в частині переведення житлового будинку для малосімейних №103 мкр №4 "Північний" в гуртожиток для малосімейних та визнати незаконним, скасувати розпорядження міської адміністрації (управи) Рівненської міської ради народних депутатів №1182-р від 01.10.1992р "Про затвердження акту державної комісії про прийняття в експлуатацію 180 квартирного гуртожитку для малосімейних №103 мкр №4 "Північний".

Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від "22" лютого 2018 року відмовлено у відкритті провадження.

Вважаючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено з порушенням вимог процесуального законодавства, ОСОБА_2 звернувся з апеляційною скаргою, просив суд скасувати ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від "22" лютого 2018 року, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що ухвала суду першої інстанції винесена з помилковими висновками, що не відповідають дійсним обставинам справи, спричиненими невірним сприйманням аргументації позовної заяви, що має наслідком фактичне самоусунення від здійснення правосуддя та обмеження у доступі до правосуддя.

Розглянувши справу в межах, визначених статтею 311 Кодексу адміністративного судочинства України, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів позовної заяви встановлено, що 20.07.1992р міською адміністрацією (управи) Рівненської міської ради народних депутатів прийнято розпорядження №839-р "Про передачу у власність орендному підприємству "Рівненський ДБК" незавершеного будівництва житлового будинку для малосімейних №103 мкр №4 "Північний". Пунктом 4 даного розпорядження переведено житловий будинок для малосімейних №103 мкр №4 "Північний" в гуртожиток для малосімейних і після прийняття державною приймальною комісією дозволити його експлуатацію житлово-побутовій конторі ОП "Рівненській ДБК".

Розпорядженням міської адміністрації (управи) Рівненської міської ради народних депутатів №1182-р від 01.10.1992р "Про затвердження акту державної комісії про прийняття в експлуатацію 180 квартирного гуртожитку для малосімейних №103 мкр №4 "Північний" затверджено акт державної комісії від 30.09.1992р про прийняття в експлуатацію гуртожитку для малосімейних №103 мкр №4 "Північний". Дозволено експлуатуючій організації - житлово-побутовій конторі домобудівного комбінату приступити до експлуатації вищезгаданого будинку. Міським службам інженерних мереж прийняти на баланс Рівненського ДБК відповідні мережі.

Оскаржуючи розпорядження міської адміністрації (управи) Рівненської міської ради народних депутатів позивачі зазначають, що дані рішення перешкоджають реалізації їх прав на житло.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що поданий позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 7 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно прийнятих або вчинених ними при здійсненні публічно-правових управлінських функцій.

Згідно з частиною першою статті 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Пункт 24 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ" від 01.03.2013р №3 зазначає, що підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства спори щодо права особи на житло (приватизація житла, взяття на облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов, або зняття із такого обліку, надання житла, користування жилим приміщенням у будинку державного чи приватного жилого фонду, житлово-будівельних кооперативів, у гуртожитках, встановлення автономного опалення у приміщенні державного житлового фонду, зняття з реєстраційного обліку місця проживання за наявності спору, зобов'язання органу влади чи органу місцевого самоврядування здійснити необхідні дії щодо утримання у належному стані житлового будинку, виселення, а також спори щодо забезпечення житлових прав мешканців гуртожитків (стаття 25 Закону України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків" від 04.09.2008р №500-VI). Такі спори є житловими (цивільними) спорами, незалежно від участі у справі як відповідача суб'єкта владних повноважень.

Враховуючи положення статті 2 Цивільного процесуального кодексу України та статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, не є публічно-правовим і розглядається у порядку цивільного судочинства спір між органом державної влади та/або органом місцевого самоврядування (суб'єктом владних повноважень) як суб'єктом публічного права та суб'єктом приватного права, в якому управлінські дії суб'єкта владних повноважень спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав фізичної особи. У такому випадку це спір про право цивільне, незважаючи на те, що у спорі бере участь суб'єкт публічного права, а спірні правовідносини врегульовано нормами цивільного законодавства. У таких спорах орган місцевого самоврядування реалізує свої повноваження власника гуртожитку, тобто перебуває з мешканцем гуртожитку не у публічно-правових, а у приватноправових відносинах.

За таких обставин, вказаний спір не є публічно-правовим спором в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства , а має вирішуватися в порядку цивільного судочинства.

Згідно статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, відповідає матеріалам справи та чинному законодавству, а підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Керуючись ст.ст. 308, 310, 315 321, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від "22" лютого 2018 р. без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Є.М. Мацький

судді: С.М. Шевчук

ОСОБА_1

Повне судове рішення складено "12" червня 2018 р.