Ухвала суду № 74615751, 12.06.2018, Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 464/8519/15-а

пр.№ 8-а/464/1/18

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.06.2018 м.Львів

Сихівський районний суд м.Львова

у складі колегії: головуючого–судді ОСОБА_1,

суддів: Чорної С.З., Рудакова І.П.,

секретар судового засідання Комарницька Р.В.,

за участю: заявника ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3 управління Пенсійного фонду України у Львівській області - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м.Львові заяву ОСОБА_2 про перегляд судового рішення за виключними обставинами по справі №464/8519/15-а за адміністративним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання дій протиправними, стягнення коштів,

у с т а н о в и в:

Заявник звернувся до суду із заявою про перегляд судового рішення за виключними обставинами, в якій після уточнення вимог просить: переглянути рішення Сихівського районного суду м.Львова від 15 січня 2016 року у справі №464/8519/15-а; визнати дії відповідача щодо донарахування та виплати йому пенсії відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» - протиправними; стягнути з відповідача на його користь недоплачену щомісячну пенсію за вислугою років згідно з Законом України «Про прокуратуру», починаючи з 01 липня 2014 року і до 28 лютого 2018 року включно; провести індексацію втрачених ним доходів у зв'язку із протиправним оподаткуванням пенсії; судові витрати на загальну суму 2789 грн. 55 коп. покласти на відповідача. В обгрунтування заяви покликається на те, що він отримує пенсію за вислугу років відповідно до ст.50-1 Закону Україин «Про прокуратуру». Пенсія призначена йому в розмірі 90% від суми місячної заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, на які нараховано страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. 15 вересня 2015 року звернувся до Галицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Львова з проханням донарахувати та виплатити незаконно оподатковану частину його пенсії, однак 21 вересня 2015 року отримав відмову на дану заяву. 19 жовтня 2015 року звернувся до Сихівського районного суду м. Львова з позовом до Галицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Львова, в якому просив визнати дії відповідача щодо донарахування і виплати йому пенсії відповідно до ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» протиправними, стягнути з відповідача на його користь недоплачену йому пенсію за вислугою років, провести індексацію втрачених доходів у зв'язку із затримкою виплати пенсії. Постановою Сихівського районного суду м.Львова від 15.01.2016 йому відмовлено у задоволенні позову. Дана постанова залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 31.03.2016. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 27.04.2016 йому відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на вищезазначені судові рішення. Рішенням Конституційного Суду України від 27 лютого 2018 року положення абз. 1 п/п 164.2.19 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України були визнані такими, що не відповідають Конституції України. А тому, таке є підставою для перегляду рішення Сихівського районного суду м.Львова від 15.01.2016, його скасування та ухвалення нового.

Заявник у судовому засідання заяву підтримав у повному обсязі, надав пояснення, аналогічні, викладеним у ній, просить таку задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_3 управління Пенсійного фонду України у Львівській області – ОСОБА_4 щодо задоволення заяви заперечив у повному обсязі, надав пояснення, аналогічні, викладеним у відзиві на неї, в якому покликається на те, що у провадженні Сихівського районного суду м. Львова перебуває заява ОСОБА_2 про перегляд за виключними обставинами постанови Сихівського районного суду м. Львова від 15.01.2016 у справі № 464/8519/15-а за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м. Львова про визнання дії відповідача протиправними, стягнення з відповідача недоплаченої щомісячної пенсії за вислугу років за період з 20 квітня 2015 року по 31 жовтня 2015 року у розмірі 52 514 грн. 76 коп., проведення індексації втрачених доходів у зв’язку з затримкою виплати пенсії, а також стягнення витрат, понесених у зв’язку зі сплатою судового збору, у розмірі 525 грн. 15 коп. При цьому, в заяві про перегляд судового рішення за виключними обставинами, позивач просить стягнути з відповідача на його користь недоплачену щомісячну пенсію за вислугою років згідно Закону України «Про прокуратуру», починаючи з 01.07.2014 до 28.02.2018 включно, виходячи за межі позовних вимог. Сихівський районний суд м. Львова постановою від 15.01.2016 відмовив ОСОБА_2 у задоволенні позовних вимог. В подальшому, законність та обґрунтованість даної постанови підтверджено ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 31.03.2016 та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 27.04.2016. Конституційний Суд України, розглянувши 27.02.2018 подання 48 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень абз. 13, 14 п. 32 розділу I Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" та Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення абз. 1 пп. 164.2.19 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України (справа про оподаткування пенсій і щомісячного довічного грошового утримання), вирішив визнати, з дня ухвалення цього рішення, таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення абз. 1 пп. 164.2.19 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України. А відтак, дія абзацу першого підпункту 164.2.19 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України втратила чинність 27.02.2018 року та зворотної сили не має. Разом із цим виконання постанови Сихівського районного суду м. Львова, що переглядається, відбулось в момент набрання ним законної сили, тобто, 31.03.2016, а відтак така не може бути переглянутою в силу вимог п.1 ч.5 ст.361 КАС України.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши її матеріали, суд приходить до наступного висновку з огляду на таке.

Судом встановлено, що постановою Сихівського районного суду м. Львова від 15 січня 2016 року у справі № 464/8519/15-а відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м. Львова про визнання дій протиправними, стягнення коштів (т.1, а.с. 85-88).

Суд відмовляючи у задоволенні позовних вимог позивача покликався на те, що починаючи з 1 січня 2015 року у відповідності до п.п.164.2.19 п.164.2 ст.164 Податкового кодексу України та Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28 грудня 2014 року, до загального місячного (річного) оподаткованого доходу платника податку включаються суми пенсії або щомісячного довічного грошового утримання, отриманих платником податку з Пенсійного фонду України чи бюджету згідно з законом, якщо їх розмір перевищує три розміри мінімальної заробітної плати (в розрахунку на місяць), установленої на 1 січня звітного податкового року у частині такого перевищення, й оподатковується за ставками, встановленими п.167.1 ст.167 ПК України. У разі якщо база оподаткування місячного оподаткованого доходу не перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, ставка податку на доходи фізичних осіб становить 15%. Якщо база оподаткування (сума пенсії), в календарному місяці перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, до суми такого перевищення застосовується ставка 20% (т.1, а.с. 86).

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 31.03.2016 року постанову Сихівського районного суду м. Львова від 15 січня 2016 року залишено без змін (т.1, а.с. 150-153).

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 27.04.2016 року відмовлено ОСОБА_2 у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на постанову Сихівського районного суду м. Львова від 15 січня 2016 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 31.03.2016 року (т.2, а.с. 3,4).

Згідно з ч.1 ст. 361 КАС України судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.

Відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 361 КАС України підставою для перегляду судових рішень у зв'язку з виключними обставинами є встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.

Рішенням Конституційного Суду України від 27.02.2018 у справі №1-6/2018 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення абзацу першого підпункту 164.2.19 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України, яким передбачено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються суми пенсій (включаючи суму їх індексації, нараховану відповідно до закону) або щомісячного довічного грошового утримання, отримуваних платником податку з Пенсійного фонду України чи бюджету згідно із законом, якщо їх розмір перевищує десять розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (у розрахунку на місяць), встановленого на 1 січня звітного податкового року, - у частині такого перевищення, а також пенсій з іноземних джерел, якщо згідно з міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, такі пенсії підлягають оподаткуванню чи не оподатковуються в країні їх виплати. Положення абзацу першого підпункту 164.2.19 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Відповідно до ч.2 ст. 152 Конституції України та статті 91 Закону України «Про Конституційний Суд України» закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Отже, положення абз. 1 п.п. 164.2.19 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України є неконституційним, втратило чинність з 27 лютого 2018 року та зворотної сили не має.

Відтак, до 27.02.2018 органи Пенсійного фонду повинні були здійснювати свою діяльність у спірних правовідносинах у відповідності до чинного на час здійснення дій законодавства.

Скасування чи зміна нормативного акта, на якому ґрунтувалось судове рішення, може вважатись виключною обставиною у розумінні статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України лише за умови, якщо в акті, яким скасовано чи змінено попередній, зазначено про надання йому зворотної сили.

Відповідно до п. 6 ст. 361 КАСУ при перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.

Судом встановлено, що в позовних вимогах позивач просив суд визнати дії відповідача протиправними, стягнути з відповідача недоплачену щомісячну пенсію за вислугу років за період з 20 квітня 2015 року по 31 жовтня 2015 року у розмірі 52514 грн. 76 коп., провести індексацію втрачених доходів у звязку з затримкою виплати пенсії, а також стягнути витрати, понесені у звязку зі сплатою судового збору, у розмірі 525 грн. 15 коп.

В той же час, за результатами перегляду судового рішення позивач просить суд визнати дії відповідача протиправними; стягнути з відповідача на його користь недоплачену щомісячну пенсію за вислугою років згідно з Законом України «Про прокуратуру», починаючи з 01 липня 2014 року і до 28 лютого 2018 року включно; провести індексацію втрачених ним доходів у зв'язку із протиправним оподаткуванням пенсії; судові витрати на загальну суму 2789 грн. 55 коп. покласти на відповідача.

А відтак, заявником заявлені вимоги, які виходять за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення у справі №464/8519/15-а від 15 січня 2016 року.

Разом із цим, суд звертає увагу, що з 01.03.2018 року органи Пенсійного фонду припинили стягнення податку з пенсій, в тому числі позивача, що сторонами не оспорюється.

Враховуючи, що на час ухвалення постанови суду від 15.01.2016 року положення абзацу першого підпункту 164.2.19 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України були чинними, втратили чинність лише з 27.02.2018 року, після цього пенсійний фонд перестав стягувати податок з пенсії позивача, підстави для задоволення заяви відсутні, а тому у її задоволенні слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 248, 295, 361, 363, 368, 369 КАС України, суд,

п о с т а н о в и в:

у задоволенні заяви ОСОБА_2 про перегляд судового рішення за виключними обставинами по справі №464/8519/15-а за адміністративним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання дій протиправними, стягнення коштів - відмовити.

Постанову Сихівського районного суду м.Львова від 15.01.2016 у справі №464/8519/15-а залишити в силі.

Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку, передбаченому ст.297 Кодексу адміністративного судочинства України та у строки, визначені ст.295 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається з урахуванням Перехідних положень КАС України.

Ухвала набирає законної сили в порядку та строки визначеніст.256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Б.Р. Мичка

Судді С.З. Чорна

ОСОБА_5