Рішення № 74615324, 18.05.2018, Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 464/2265/17

пр.№ 2/464/206/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18.05.2018 м.Львів

Сихівський районний суд м.Львова

у складі: головуючого Мички Б.Р.

секретар судового засідання Комарницька Р.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові в порядку загального позовного провадження цивільну справу №464/2265/17 за позовом ОСОБА_1 до Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради, третя особа Львівська міська рада, Львівське комунальне підприємство "Житловик-С", ОСОБА_3, про визнання права власності на самочинне будівництво,

в с т а н о в и в:

Позивач звернулася до суду з позовом до відповідача, в якому просить визнати за нею право власності на об'єкти самочинного будівництва, а саме: кухню площею 10,2 кв.м. та кімнату площею 11,1 кв.м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1. В обгрунтування позовних вимог покликається на те, що є співвласником вищезазначеної квартири. Другим співвласником є ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1. У 1997-1999 роках разом із чоловіком здійснили реконструкцію зазначеної квартири шляхом прибудови приміщення кухні площею 10,2 кв.м. та житлової кімнати, площею 11,2 кв.м. до будинку АДРЕСА_1. Зазначені роботи виконано без проектної документації та без дозволу на виконання будівельних робіт, чим порушено вимоги ДБН А.3.1-2.93 «Порядок надання дозволу на виконання будівельних робіт», чинного на момент виконання робіт. Вказує, що в подальшому відносно неї виносились приписи, якими її зобов'язано усунути порушення вимог у сфері містобудування, та притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.96 КУпАП. Однак виконати вимоги припису не являється можливим, оскільки другий із співвлісників ОСОБА_4 помер та на його частку майна відкрита спадкова справа та на даний час здійснюється процедура спадкування. Окрім цього, комісією ЛКП «Житловик-С» складено акт про те, що добровільно не виконано розпорядження голови Сихівської районної адміністрації №288 «Про демонтаж самочинно збудованої кухні та житлової кімнати до квартири АДРЕСА_1» від 31.05.2016. Зазначає, що не має змоги звернутися до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю з заявою про прийняття об'єкта до експлуатації, оскільки ще не прийняла спадщину, а тому просить суд задовольнити позов у повному обсязі.

Ухвалою Сихівського районного суду м.Львова від 16.05.2017 прийнято вищезазначений позов до спільного розгляду в одному провадженні разом із первісним позовом Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради до ОСОБА_1, треті особи Львівська міська рада, ЛКП «Житловик-С», про демонтаж самочинно збудованої кухні та житлової кімнати до квартири, провадження по якому було відкрите ухвалою суду від 14.04.2017 та який ухвалою Сихівського районного суду м.Львова від 30.10.2017 залишено без розгляду.

Ухвалою суду від 04.12.2017 залучено до участі у справі у якості третьої особи. яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, ОСОБА_3.

У судовому засіданні 25.07.2017 представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_5 позов підтримав у повному обсязі, надав пояснення, аналогічні, викладеним у ньому. У судове засідання, призначене на 18.05.2018 позивач не з'явилася та не забезпечила явку уповноваженого представника, хоча про дату, час та місце розгляду справи була повідомленою належним чином. В матеріалах справи наявні клопотання представників позивача ОСОБА_5 від 16.05.2017 та ОСОБА_6 від 18.05.2018, в яких зазначають, що позовні вимоги підтримують у повному обсязі та просять проводити розгляд справи за відсутності позивача.

Представник відповідача Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради - Саракун Ю.М. у судовому засіданні 25.07.2017 позов заперечила у повному обсязі, покликаючись на те, що здійснена позивачем добудова є самочинним будівництвом та згідно із вимогами ч.2 ст.376 ЦК України особа, яка здійснила самочинне будівництво не набуває права власності на нього. Зазначила, що дане будівництво розташоване на земельній ділянці, яке відноситься до земель міста Львова, та власник земельної ділянки не надав згоди на визнання права власності на спірне нерухоме майно. Окрім цього, самочинне будівництво може порушувати права інших осіб. Єдиною умовою для визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно за особою, яка здійснила його на земельній ділянці, що не відведена для цієї мети, є надання земельної ділянки забудовнику власником або користувачем. При цьому зазначила, що у позивача відсутній належний дозвіл та належно затверджений проект на здійснення будівництва, а також не надано відомостей щодо дотримання ним будівельних норм і правил при будівництві спірних об'єктів. Зазначила, що розпорядженням Сихівської районної адміністрації №288 «Про демонтаж самочинно збудованої кухні та житлової кімнати до квартири» АДРЕСА_1» від 31.05.2016 постановлено співвласнику квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_1 демонтувати самочинно збудовану кухню та житлову кімнату, будівництво яких виконано без документів на землекористування, погодженої проектної документації, розпорядчого документа виконавчого органу та дозволу на виконання будівельних робіт. Однак таке розпорядження позивачем не виконано та, як вбачається із акта ЛКП «Житловик-С» №V-94 від 24.07.2017, прибудова до квартири №3 влаштована на фундаменті. А відтак, просить у задоволенні позову відмовити. У судове засідання, призначене на 18.05.2018, відповідач явку уповноваженого представника вкотре не забезпечив, хоча належним чином був повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, а відтак з урахуванням вимог ст.223 ЦПК України суд вважає за можливе провести розгляд даної справи за його відсутності.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, Львівська міська рада, Львівське комунальне підприємство "Житловик-С", ОСОБА_3 у судові засідання не з'являлися, хоча належним чином були повідомленими про дату, час та місце їх проведення, а відтак суд вважає за можливе розглядати справу у їх відсутності.

У зв'язку із неявкою у судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно із вимогами ч.2 ст.247 ЦПК України.

З'ясувавши обставини, на які посилаються учасники справи як на підставу своїх вимог і заперечень, заслухавши показання свідка, та дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, суд дійшов до наступного висновку з огляду на таке.

Згідно з свідоцтва про право власності від 07.02.1997 вбачається, що квартира АДРЕСА_1, загальною площею 14,10 кв.м. належить на праві спільної власності ОСОБА_4 та ОСОБА_1.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер, що стверджується свідоцтвом про смерть Серія НОМЕР_3, виданим Сихівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Львівського міського управління юстиції.

Як вбачається із копії спадкової справи №05/2016, заведеної після смерті ОСОБА_4 14 квітня 2016 року, спадкоємцями майна ОСОБА_4, а саме 1/2 ідеальної частки квартири АДРЕСА_1 є ОСОБА_1 (1/4 частки) та ОСОБА_3 (1/4 частки) та таким видані свідоцтва про право на вказану спадщину за законом.

Так, згідно з витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №110412409 та №110412054 від 12.01.2018 на підставі свідоцтв про спадщину за законом ОСОБА_1 та ОСОБА_3 належить на праві приватної власності по 1/4 квартири АДРЕСА_1. Загальна площа квартири 14,1 кв.м., житлова площа 8,7 кв.м. Внаслідок самовільної добудови квартира складається з двох житлових кімнат та кухні, житловою площею 19,8 кв.м., загальною площею 35,4 кв.м.

Судом встановлено, що позивачем та її чоловіком ОСОБА_4 самовільно здійснено добудову до даної квартири - кухню площею 10,2 кв.м. та кімнату площею 11,1 кв.м. з одночасним зайняттям частини земельної ділянки без проектної документації та без дозволу на виконання будівельних робіт. Вказані обставини підтверджується матеріалами справи та визнаються учасниками справи, а відтак в порядку ч.1 ст.82 ЦПК України не підлягають доказуванню.

Так, згідно з технічного паспорта на квартиру, виданого ОКП ЛОР «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» від 06.07.2007 квартира АДРЕСА_1 складається з двох кімнат, житловою площею 19,8 кв.м, в тому числі 1-а кімната 8,7 кв.м. та 2-а кімната - 11,1 кв.м., кухня площею 10,2 кв.м. та санвузол 2,7 кв.м. Загальна площа 35,4 кв.м.

Розпорядженням Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради №288 від 31.05.2016 (з урахуванням змін, внесених у нього Розпорядженням №1747 від 30.03.2017), зокрема, постановлено співвласнику квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_1 демонтувати самочинно збудовану кухню та житлову кімнату, будівництво яких виконано без документів на землекористування, погодженої проектної документації, розпорядчого документа виконавчого органу та дозволу на виконання будівельних робіт.

З акта ЛКП «Житловик-С» №V-94 від 24.07.2017 вбачається, що прибудова до квартири АДРЕСА_1 влаштована на фундаменті. Дана обставина стверджується матеріалами фотофіксації, які містяться у матеріалах справи.

Судом встановлено, що позивач здійснила самовільне будівництво на земельній ділянці, яка належить територіальній громаді в особі Львівської міської ради (комунальна власність). Однак, як вбачається із пояснень учасників справи Львівською міською радою не надано згоди на здійснення такого, як і не відведено в подальшому земельну ділянку у встановленому порядку під уже збудоване майно.

Статтями 316, 317 ЦК України визначено, що право власності - це право особи володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном на свій розсуд, але у межах, передбачених законом, здійснення особою самочинного будівництва відповідно до ч.2 ст.376 ЦК України не породжує в неї права власності на таке майно.

За змістом ч. 1 ст. 376 ЦК України самочинним вважається будівництво житлового будинку, будівлі, споруди, іншого нерухомого майна, якщо вони збудовані на земельній ділянці, що не була відведена особі, яка здійснює будівництво; або відведена не для цієї мети; або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту; або з істотним порушенням будівельних норм і правил.

Таким чином, виходячи зі змісту цієї норми самочинним є будівництво об'єкта нерухомого майна за наявності будь-якої з умов, зазначених у ній.

Отже, будова на земельній ділянці, що не була відведена особі, яка здійснює будівництво, та відсутність дозволу на будівництво, проекта або порушення умов, передбачених у цих документах, тягне визнання такого будівництва самочинним відповідно до ч.1 ст. 376 ЦК України.

Головним наслідком самочинного будівництва є те, що в особи, яка його здійснила, не виникає права власності на нього, як на об'єкт нерухомості (ч. 2 ст. 376 ЦК України).

Разом із цим, право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно (ч.3 ст.376 ЦК України).

Відповідно до пункту 16 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва)" №6 від 30.03.2012 позов особи, яка самочинно збудувала нерухоме майно на земельній ділянці, власником або користувачем якої є інша особа, про визнання права власності на цю нерухомість може бути задоволено судом на підставі частини третьої статті 376 ЦК, якщо буде встановлено, що власник або користувач земельної ділянки не заперечує проти цього, будівництво не порушує права інших осіб і відповідає будівельним, архітектурним, санітарним, екологічним та іншим нормам і правилам, державним стандартам.

Позов про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно на чужій земельній ділянці може бути пред'явлено до органу державної влади або органу місцевого самоврядування та власника (користувача) земельної ділянки у випадку забудови на земельній ділянці, яка належить до державної чи комунальної власності або фізичній чи юридичній особі (п.10 постанови пленуму).

Разом з цим, позивачами не доведено, що Сихівська районна адміністрація Львівської міської ради є власником земельної ділянки, на якій здійснено самовільні будови, і саме до неї повинні заявлятись вимоги про визнання права власності.

Частинами 1, 2 статті 12 ЦПК України встановлено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частинами 5-7 даної статті встановлено, що докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Позивач ж належними та допустимими доказами у відповідності до вимог ст.ст.76-80 ЦПК України не довела, що земельна ділянка, на якій здійснено добудову, надана їй для цього, що б могло бути підставою для визнання права власності в порядку ч.3 ст.376 ЦК України. Окрім цього позивачем не надано жодних доказів, які свідчили б, що власник земельної ділянки не заперечує проти визнання власності на самочинне будівництво, що таке не порушує права інших осіб і відповідає будівельним, архітектурним, санітарним, екологічним та іншим нормам і правилам, державним стандартам.

А відтак, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позивачем не надано суду належних, допустимих та достатніх доказів, які в своїй сукупності дали б змогу дійти висновку про наявність підстав для визнання за ОСОБА_1 права власності на самочинне будівництво, а саме кухню площею 10,2 кв.м. та кімнату площею 11,1 кв.м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, а також зважаючи на те, що Сихівська района адміністрація Львівської міської ради не є належним відповідачем у даній справі, у задоволенні позову слід відмовити.

На підставі 15, 16, 316, 317, 319, 376, 380 Цивільного кодексу України, керуючись ст.ст. 2, 10, 12, 76-80, 81, 258, 259, 263-265, 268, 273 Цивільного процесуального кодексу України,

у х в а л и в:

відмовити в позові повністю.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається з урахуванням Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття судом апеляційної інстанції постанови за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено 18.05.2018.

Позивач: ОСОБА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_1

Відповідач: Сихівська районна адміністрація Львівської міської ради, код ЄДРПОУ 25258931, місцезнаходження: м.Львів, проспект Червоної Калини, 66.

Третя особа: Львівська міська рада, код ЄДРПОУ 04055896, місцезнаходження: м.Львів, пл.Ринок, 1.

Третя особа: Львівське комунальне підприємство «Житловик-С», код ЄДРПОУ 20823933, місцезнаходження: м.Львів, пр.Червоної Калини, 38.

Третя особа: ОСОБА_3, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2, місце проживання: АДРЕСА_2.

Головуючий Б.Р. Мичка