Рішення № 74615014, 07.06.2018, Кам'янка-Бузький районний суд Львівської області

Справа № 446/2135/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.06.2018 року Кам'янка-Бузький районний суд Львівської області в складі:

головуючого - судді Бакай І. А.

за участі:секретаря судового засідання Михайлишин О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Кам'янка-Бузька справу за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

Позивачка звернувся до суду з позовом, який в подальшому уточнила та просить визнати протиправними дії Кам'янка-Бузького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Львівської області щодо ненарахування і невиплати їй надбавки до пенсії як члену сім'ї реабілітованого громадянина в розмірі 25 відсотків мінімальної пенсії за віком, відповідно до п."г" ст.77 Закону України "Про пенсійне забезпечення", виходячи з мінімального розміру пенсії за віком встановленого ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" починаючи з 11.06.2017р.; зобов'язати Кам'янка-Бузьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Львівської області здійснити нарахування і виплачувати їй щомісячно надбавку до пенсії, як члену сім'ї реабілітованого громадянина в розмірі 25 відсотків мінімальної пенсії за віком, відповідно до п."г" ст.77 Закону України "Про пенсійне забезпечення", виходячи з мінімального розміру пенсії за віком встановленого ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з урахуванням виплачених сум, починаючи з 11.06.2017р.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що перебуває на обліку в Кам'янка-Бузькому об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Львівської області як пенсіонер. Згідно з довідкою про реабілітацію №6/279 від 18.02.2009р., вона визнана реабілітованою, як член сім'ї репресованої з політичних мотивів родини на підставі ст.3 Закону України "Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні" від 17.04.1991р. та у відповідності до п."г" ст.77 Закону України "Про пенсійне забезпечення", їй передбачена надбавка до пенсії в розмірі 25% від мінімальної пенсії за віком. Вважає, що відповідач повинен був обчислити до її пенсії надбавку як реабілітованому громадянину, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Відповідно до ст.ст. 262, 263 КАС України суд проводить розгляд даної справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов слід задовільнити.

Судом встановлено, що позивач перебуває на обліку в Кам'янка-Бузькому об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Львівської області як пенсіонер.

Згідно довідки про реабілітацію №6/279 від 18.02.2009року, виданої Інформаційним центром УВС Тернопільської області ОСОБА_2, 1948 р.н., на підставі ст.3 Закону України "Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні" від 17.04.1991 року, як член сім'ї репресованої з політичних мотивів родини - визнана реабілітованою.

Позивач отримує пенсію за віком з врахуванням підвищення до пенсії примусово переселених членів сім'ї реабілітованих у розмірі 43,52 грн. на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 16.07.2008 № 654 "Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян".

Зі змісту ч.3 ст.23 Загальної Декларації прав людини, п.4 ч.1 Європейської Соціальної хартії та ч.3 ст.46 Конституції України випливає, що кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які набули правового статусу реабілітованих, основи їх соціального статусу та гарантії їх соціальної захищеності шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки визначені та закріплені в Законі України "Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні", дія якого поширюється на осіб, необґрунтовано засуджених судами України або репресованих на території республіки іншими державними органами в будь-якій формі, включаючи позбавлення життя або волі, переселення в примусовому порядку, вислання і заслання за межі республіки, позбавлення громадянства, примусове поміщення до лікувальних закладів, позбавлення чи обмеження інших громадянських прав або свобод з мотивів політичного, соціального, класового, національного і релігійного характеру.

Згідно ст.3 Закону України "Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні" реабілітованими є особи, які заслані і вислані з постійного місця проживання та позбавлені майна за рішенням органів державної влади і управління з політичних, соціальних, національних, релігійних та інших мотивів під приводом боротьби з куркульством, противниками колективізації, так званими бандпособниками та їх сім'ями.

Як передбачено ст.9 Закону України "Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні", вирішення питань, пов'язаних з встановленням факту розкуркулювання, адміністративного виселення, з відшкодуванням матеріальних збитків, поновленням трудових, житлових, пенсійних та інших прав громадян, реабілітованих відповідно до цього Закону, покладається на обласні, міські і районні Ради народних депутатів.

Згідно п.20 Постанови Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005р. №22-1, якою затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", яка зареєстрована у Мінюсті 27 грудня 2005 року за №1566/11846, за документ, який засвідчує, що особа визнана реабілітованим, приймається завірена в установленому порядку копія посвідчення реабілітованого.

Для осіб, реабілітованих згідно із статтею 3 Закону України "Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні", приймаються довідки органів внутрішніх справ, видані на підставі наявних у них відповідних документів (постанови про вислання, особистих справ на висланих осіб тощо), а за відсутності таких документів довідки районних комісій з поновлення прав реабілітованих, видані на підставі встановленого факту переселення.

З довідки про реабілітацію вбачається, що позивач є особою, яка необґрунтовано зазнала політичних репресій як член сім'ї репресованої з політичних мотивів родини, згодом реабілітованої та була реабілітованою, що надає право на підвищення призначеної пенсії відповідно до п. "г" ст.77 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів № 654 від 16.07.2008 р. "Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян" громадянам, які необґрунтовано зазнали політичних репресій і згодом були реабілітовані, до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться в розмірі 54,40 грн., а членам їх сімей, яких було примусово переселено 43,52 грн.

Згідно ж п. "г" ч.1 ст.77 Закону України "Про пенсійне забезпечення" громадянам, які необґрунтовано зазнали політичних репресій і згодом були реабілітовані, призначені пенсії підвищуються на 50%, а членам їх сімей, яких було примусово переселено, - на 25 % мінімальної пенсії за віком.

Згідно п. 6 Розділу XV Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", до прийняття відповідного закону до пенсій, передбачених цим Законом, установлюються надбавки та здійснюється їх підвищення згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення". Зазначені надбавки та підвищення встановлюються в розмірах, що фактично виплачувалися на день набрання чинності цим Законом з наступною індексацією відповідно до законодавства про індексацію грошових доходів населення. Виплата їх здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Однак, постанова Кабінету Міністрів України №654 від 16.07.2008 року "Про підвищення пенсійного забезпечення громадян" є підзаконним актом нижчої юридичної сили, ніж Закон України "Про пенсійне забезпечення".

Згідно п.1, п.6 ст.92 Конституції України, виключно законами України визначаються права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основи соціального захисту.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Згідно із вимогами ч.1 ст.7 КАС України, у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), тому поняття мінімальної пенсії за віком, наведене у ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» слід застосовувати для визначення розміру підвищення до пенсії відповідно доЗакону України «Про пенсійне забезпечення».

У зв'язку з невідповідністю п.4 постанови Кабінету Міністрів України № 654 від 16.07.2008 року "Про підвищення пенсійного забезпечення громадян" вимогам п. "г" ст.77 Закону України "Про пенсійне забезпечення", а тому суд, відповідно до ч.4 ст.9 КАС України, застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу - п. "г" ст.77 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Відповідачем порушено право позивача як примусово переселеного члена сім'ї особи, яка необґрунтовано зазнала політичних репресій і згодом була реабілітована, яка має право на підвищення до пенсії у розмірі, передбаченому п."г" ст. 77 Закону України "Про пенсійне забезпечення", із розрахунку 25 % мінімальної пенсії за віком, встановленої ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" починаючи з 11 червня 2017 року р.

Суд вважає обґрунтованими позовні вимоги щодо зобов'язання відповідача проводити нарахування та виплату позивачу підвищення до пенсії як реабілітованій особі, так як за відсутності спору про право особи на отримання підвищення до пенсії або встановлення такого права в судовому порядку, не можна обмежувати орган, відповідальний за здійснення їх нарахування і виплати, певним часовим проміжком, якщо не відбулося змін у законодавстві.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відтак, з врахуванням уточнених позовних вимог в частині строку звернення до суду, суд вважає обґрунтованими позовні вимоги стосовно зобов'язання відповідача проводити нарахування та виплату позивачу підвищення до пенсії як реабілітованій особі відповідно до п."г" ч.1ст. 77 Закону України "Про пенсійне забезпечення" із розрахунку 25 % мінімальної пенсії за віком, встановленої ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", починаючи з 11.06.2017 р. з врахуванням виплачених сум і до настання обставин з якими Закон пов'язує зміну чи припинення таких виплат.

Керуючись ст. ст. 2, 5, 6, 8, 9, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 263, п.п. 15.5 п. 15 розділу VII «Перехідні положення» КАС України, -

п о с т а н о в и в :

Позов задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо не нарахування і невиплати ОСОБА_2 щомісячної надбавки до пенсії як примусово переселеному члену сім'ї реабілітованого громадянина, в розмірі 25 відсотків мінімальної пенсії за віком, відповідно до п."г" ст.77 Закону України "Про пенсійне забезпечення", виходячи з мінімального розміру пенсії за віком встановленого ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", починаючи з 11 червня 2017 року з врахуванням виплачених сум.

Зобов'язати ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії здійснити нарахування та виплачувати ОСОБА_2, як примусово переселеному члену сім'ї реабілітованого громадянина, щомісячно підвищення до пенсії у розмірі 25 відсотків мінімальної пенсії за віком, відповідно до п."г" ст.77 Закону України "Про пенсійне забезпечення", виходячи з мінімального розміру пенсії за віком встановленого ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", починаючи 11 червня 2017 року з урахуванням виплачених сум і до настання обставин, з якими Закон пов'язує зміну чи припинення таких виплат.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Кам'янка- Бузький районний суд Львівської області.

Суддя: І..А.Бакай