Вирок № 74614697, 11.06.2018, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/3378/18

Провадження №1-кп/461/370/18

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11.06.2018 року м.Львів

Галицький районний суд м. Львова у складі:

головуючого судді Зубачик Н.Б.,

секретаря судових засідань Пелех О.А.,

за участю:

прокурора Олексів О.В.,

обвинуваченого ОСОБА_2,

захисника Ситника С.О.,

потерпілого ОСОБА_4,

представника потерпілого ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові кримінальне провадження, внесене 02.01.2018 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018140050000020 про обвинувачення

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Берегомет, Вижницького району, Чернівецької області, українця, громадянина України, не працюючого, неодруженого, дітей на утриманні не має, з середньою освітою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, раніше неодноразово судимого, зокрема востаннє вироком Вижницького районного суду Чернівецької області від 28.02.2013 року за ч.2 ст.185, ч.2 ст.289, ч.1 ст.70 КК України до 5 років 1 місяця позбавлення волі,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.125 КК України -

в с т а н о в и в:

обвинувачений ОСОБА_2, 01.01.2018 року, приблизно о 22:50 год., біля будинку за адресою: м.Львів, вул. Коперника, 54, діючи умисно, наніс ОСОБА_4 один удар рукою, заподіявши потерпілому, відповідно до висновку судово-медичної експертизи №07/2018 від 09.01.2018 року струс головного мозку, садну в тім'яно-скроневій ділянці зліва та садну в ділянці підборіддя справа. Вказана травма обличчя утворилася від удару кулаком в ділянку нижньої щелепи та відноситься до легкого тілесного ушкодження з короткочасним розладом здоров'я.

Таким чином, умисні дії ОСОБА_2 кваліфіковані за ч.2 ст.125 КК України як умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 вину у вчиненому кримінальному правопорушенні визнав та пояснив, що 01.01.2018 року, приблизно о 22:50 год., перебуваючи біля будинку за адресою: м.Львів, вул. Коперника, 54, наніс ОСОБА_4 один удар рукою в нижню частину обличчя. У вчиненому щиро розкаюється, просив суворо не карати.

Враховуючи те, що обвинувачений не заперечував фактичні обставини та судом було встановлено, що він правильно розуміє зміст цих обставин, переконавшись у добровільності та істинності його позиції, суд, роз'яснивши учасникам процесу, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, визнав не доцільним дослідження інших доказів у справі.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, яке йому інкриміноване, доведена повністю.

Виходячи з вимог ст.337 КПК України, зокрема те, що судовий розгляд проводиться лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, суд, розглянувши дане кримінальне провадження дійшов висновку, що кваліфікація дій обвинуваченого ОСОБА_2 за ч.2 ст.125 КК України є правильною, оскільки він вчинив умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я.

Відповідно до п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 р. № 7 «Про практику призначення судами покарання» (із змінами станом на 6 листопада 2009 р.) при призначенні покарання в кожному випадку мають суворо додержувати вимог ст.65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Згідно п.3 вказаної Постанови, визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (ст.12 КК України), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, роль кожного зі співучасників, якщо злочин вчинено групою осіб, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, тощо).

У відповідності до ст.12 КК України злочин, скоєний обвинуваченим ОСОБА_2 є злочином невеликої тяжкості.

Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_2 є щире каяття.

Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_2 судом не встановлено.

Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_2 покарання, суд врахував ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставини, при яких його вчинено та особу обвинуваченого. Зокрема те, що ОСОБА_2 щиро розкаявся у вчиненому, раніше судимий, на обліку у наркологічному та психоневрологічному диспансерах не перебуває, не працює, неодружений, дітей на утриманні не має, а тому суд дійшов висновку, що достатнім обвинуваченому буде покарання у виді громадських робіт в межах санкції ч.2 ст.125 КК України, оскільки його виправлення можливе без ізоляції від суспільства.

Запобіжний захід у даному кримінальному провадженні обвинуваченому не обирався.

Цивільний позов у даному кримінальному провадженні відсутній.

Речові докази у даному кримінальному провадженні відсутні.

Керуючись ст.ст. 368-370, 371, 374 КПК України, суд -

у х в а л и в :

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.125 КК України.

Призначити ОСОБА_2 покарання за ч.2 ст.125 КК України у виді двохсот годин громадських робіт.

Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не заперечувалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним, відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України. З інших підстав вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Львівської області через Галицький районний суд м.Львова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя Зубачик Н.Б.