Постанова № 74614623, 07.06.2018, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний № 336/390/17 Головуючий у 1 інстанції

№ провадження 22-ц/778/75/18 ОСОБА_1

Доповідач: Бєлка В.Ю.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2018 року м. Запоріжжя

Апеляційний суд Запорізької області у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого: Бєлки В.Ю.

Суддів: Воробйової І.А.

ОСОБА_2

При секретарі: Путій Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_3 – ОСОБА_4 на рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 12 квітня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6, третя особа: П’ята Запорізька державна нотаріальна контора, про визначення частки померлого у праві спільної сумісної власності на квартиру та визнання права власності на частину квартири у порядку спадкування за законом,

В С Т А Н О В И Л А:

У січні 2017 року ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_6, третя особа: П’ята Запорізька державна нотаріальна контора, про визначення частки померлого у праві спільної сумісної власності на квартиру та визнання права власності на частину квартири у порядку спадкування за законом, посилаючись на те, що 06.04.2016 року помер його брат ОСОБА_7

Після його смерті відкрилася спадщина на нерухоме майно, яке складається, зокрема, із 1/2 частини квартири АДРЕСА_1, яка спадкодавцем була придбана під час шлюбу із відповідачем ОСОБА_6 та на ім’я останньої.

Вказує, що він є спадкоємцем другої черги.

У встановлений законом строк він звернувся до П’ятої державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини.

Вказує, що його брат був зареєстрований і проживав саме в спірній квартирі.

За життя ОСОБА_7 уклав шлюб із відповідачем (до шлюбу ОСОБА_8І.), про що слідує із свідоцтва про одруження від 17.12.1999 року.

14 липня 2005 року шлюб між ними було розірвано.

Зазначає, що припинення шлюбу шляхом його розірвання жодним чином не впливає на правовий режим спільної сумісної власності майна вже колишнього подружжя.

Вказує, що оскільки він є спадкоємцем другої черги спадкування майна після смерті його брата, має право на 1/2 частини спірної квартири.

Посилаючись на зазначені обставини просив суд визначити, що частка померлого ОСОБА_7 в праві спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_2 становила 1/2, визнати за ним право власності на 1/2 зазначеної квартири, яка є спадковим майном після смерті його брата ОСОБА_7, який був співвласником вказаного спільного майна.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 12 квітня 2017 року позов задоволено.

Визначено частку ОСОБА_7 у праві власності на квартиру АДРЕСА_1 – у розмірі 1/2 частини названої квартири.

Визнано за ОСОБА_9 право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 у порядку спадкування за законом після ОСОБА_7, померлого 06.04.2016 року.

У апеляційній скарзі представник ОСОБА_3 – ОСОБА_4 зазначає, що рішення суду постановлено з порушенням норм матеріального і процесуального права. Просить скасувати рішення суду та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволені позову.

Вислухавши доповідь судді, пояснення осіб, що з’явилися, вивчивши апеляційну скаргу та матеріали справи, колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що 06 квітня 2016 року помер рідний брат позивача ОСОБА_7, що підтверджується свідоцтвом про смерть останнього від 08.04.2016 року, свідоцтвами про народження спадкодавця та позивача, у яких зазначені їх спільні батьки.

За життя ОСОБА_7 уклав шлюб із відповідачем (до шлюбу ОСОБА_8І.), про що слідує із свідоцтва про одруження від 17.12.1999 року.

Натомість вказаний шлюб було згодом розірвано, як про це слідує із відповідного свідоцтва від 14.07.2005 року.

За час шлюбу ОСОБА_7 та відповідача ними була придбана квартира АДРЕСА_1, про що вбачається із договору купівлі-продажу спірної квартири, посвідченого 15 квітня 2000 року приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_10 за № 462.

У встановлений законом строк позивач звернувся до державного нотаріуса П’ятої Запорізької державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини від 16.04.2016 року, але при цьому не повідомив, що є ще один спадкоємець його рідна сестра ОСОБА_3

У ході апеляційного розгляду позивач ОСОБА_5 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть від 3.08.2017 року.

Відповідно до ухвали апеляційного суду від 10 травня 2018 року у якості правонаступника позивача залучено ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Крім того, згідно рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 23 листопада 2017 року ОСОБА_12 надано додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 терміном 3 місяці, яке постановою апеляційного суду від 8 лютого 2018 року залишено без змін.

Таким чином, враховуючи, що судом першої інстанції не встановлено повне коло спадкоємців, а позивачем не надано доказів на право кожного на спадкове майно, а вирішення даного питання знаходиться у нотаріальній конторі, колегія вважає, що рішення суду підлягає скасуванню з прийняттям постанови про відмову у позові.

Керуючись ст.ст. 374, 376, 382, 383 ЦПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 – ОСОБА_4 задовольнити.

Рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 12 квітня 2017 року по цій справі скасувати та прийняти постанову наступного змісту: «У задоволенні позову ОСОБА_5, правонаступником якого залучено ОСОБА_11 до ОСОБА_6, третя особа: П’ята Запорізька державна нотаріальна контора, про визначення частки померлого у праві спільної сумісної власності на квартиру та визнання права власності на частину квартири у порядку спадкування за законом відмовити».

Дата складання повної постанови 11 червня 2018 року.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий:

Судді: