Ухвала суду № 74614567, 24.05.2018, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/3716/18 1-кс/335/2605/2018

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2018 року м. Запоріжжя

Слідчий суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя Калюжна В.В., за участю секретаря Ведмедьової В.В., розглянувши у судовому засіданні у залі суду у м. Запоріжжя клопотання слідчого СУ ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_1 про арешт майна, -

ВСТАНОВИВ:

Слідчий звернувся до суду з клопотанням про арешт майна, у якому зазначив, що в провадженні СУ ГУНП в Запорізькій області знаходяться матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016080060001844 від 26.04.2016 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191, ч. 5 ст. 191 КК України, за фактом розкрадання майна ПАТ «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат».

Досудовим слідством встановлено, що що 23.04.2016 року між ПАТ «ЗАлК» в особі ОСОБА_2 та ПП «НВК «Метінвест Плюс» в особі ОСОБА_3В.(далі - Договір) укладено договір №ЗАлК-Д-2016-62. Згідно п.1.1 Договору ПП «НВК «Метінвест Плюс» приймало на себе зобов’язання своїми силами і засобами, якісно і в строк надавати послуги з переробки(переплаву) елементів мідної ошиновки б/у електролізних ванн (спуск анодний ремонтний В2 та комплект мідних струмопідведень б/у) в обсягах передбаченими актами приймання-передачі, а ПАТ «ЗАлК» зобов’язувалось прийняти і сплатити надані йому послуги.

В період з 23.04.2016 року по 25.04.2016 року, посадові особи ПАТ «ЗАлК», зловживаючи службовими повноваженнями із розпорядженням майном та коштами товариства, вчиненням від імені товариства правочинів, діючі за попередньою змовою з керівництвом ПП «НВК «Метінвест Плюс» організували вивіз з території ПАТ «ЗАлК», нібито для переплавки за вищевказаним Договором, елементи мідної ошиновки б/у електролізних ванн (спуск анодний ремонтний В2 та комплект мідних струмопідведень б/у) в кількості 40,450 тон, балансовою вартістю 2 016 380,69 гривень.

У подальшому посадові особи товариства, зловживаючи службовими повноваженнями, пов’язаними з розпорядженням майном, діючи за попередньої змовою з керівництвом 1111 «НВК «Метінвест Плюс», заволоділи зазначеним майном підприємства.

Надалі, після вчинення кримінального правопорушення, корпоративні права ПП «НВК «Метінвест Плюс» були передані у власність новому керівнику підприємства ОСОБА_4, який у дійсності не мав намірів вести господарську діяльність 1111 «НВК «Метінвест Плюс».

З метою прикриття факту заволодіння майном ПАТ «ЗАлК» та уникнення від відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення, будучи достовірно обізнаними про належність 1111 «НВК «Метінвест Плюс» іншій сторонній особі та відсутності у володінні підприємства елементів мідної ошиновки б/у електролізних ванн (спуск анодний ремонтний В2 та комплекту мідних струмопідведень б/у) в кількості 40,450 тон., посадові особи ПАТ «ЗАлК» 08.09.2016 року звернулися до Господарського суду Запорізької області із позовною заявою до даного підприємства про повернення зазначеного майна. За результатами розгляду справи Господарським судом Запорізької області 02.11.2016 було прийнято рішення про задоволення позову та з стягнення з ПП «НВК «Метінвест Плюс» на користь ПАТ «ЗАлК» елементів мідної ошиновки б/у електролізних ванн (спуск анодний ремонтний В2 та комплект мідних струмопідведень б/у) в кількості 40,450 тон. Однак, у зв’язку з відсутності у володінні 1111 «НВК «Метінвест Плюс» зазначеного майна рішення суду виконано так і не було.

Згідно висновку судової економічної експертизи загальна вартість 40,450 тон лому міді може складати 4 577 591,80 гривень.

Крім того, в ході проведення слідчих дій, встановлено, що протягом 2016 року службові особи ПАТ «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» за попередньою змовою з невстановленими особами незаконно заволоділи майном державного підприємства, шляхом демонтажу електролізних ванн на території 4 серії електролізного цеху ПАТ «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат», із подальшою їх реалізацією як металобрухт, за завідомо підробленими офіційними документами, вчинені в особливо великих розмірах.

Основним та єдиним покупцем зазначеного металобрухту протягом 2016 року було ТОВ «Інтерторгмаш», яке зареєстровано за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, офіс 28. Аналізом виписок руху грошових коштів по розрахунковим рахункам ПАТ «ЗАлК» встановлено, що між публічним акціонерним товариством та ТОВ «Інтерторгмаш» було укладено наступні договори поставки: № ЗАлК-Д-2016- 239 від 12.09.2016, № ЗАлК-Д-2016-168 від 19.07.2016, № ЗАлК-Д-2016-57 від 11.04.2016, № ЗАлК-Д-2016-56 від 11.04.2016, № ЗАлК-Д-2016-192 від 04.08.2016. Роботи по демонтажу електролізних ванн електролізного цеху ПАТ «ЗАлК», металобрухт від яких постачався на адресу ТОВ «Інтерторгмаш», здійснювалися ТОВ «Ферум,7», яке зареєстроване за адресою: 25014, Кіровоградська область, м. Кропивницький (Кіровоград), вул. Степняка-Кравчинського, буд. 2.

Так, приблизно на початку вересня 2016 року, посадові особи ПАТ «ЗАлК», з метою реалізації злочинного умислу направленого на розтрату майна публічного акціонерного товариства в частині продажу металобрухту виду лому конструктивного, отриманого внаслідок демонтажу електролізних ван електролізного цеху ПАТ «ЗАлК», за значно заниженою від ринкової вартості ціною, домовилися з посадовими особами ТОВ «Інтерторгмаш» (індивідуальний податковий номер 39287255, юридична адреса м. Київ, вул. Лютеранська, буд. 15-А, прим. 17) про поставку на адресу товариства лому конструктивного (вид 500) від комплекту електролізних ванн загальним обсягом 8946,72 тон на суму 20 130 120 гривень із розрахунку 2250, 00 гривень за тону лому.

Далі, 12.09.2016 між ПАТ «ЗАлК», в особі генерального директора ОСОБА_2, який діяв на підставі та у відповідності Статуту, з однієї сторони та ТОВ «Інтерторгмаш», в особі представника ОСОБА_5, який діяв на підставі довіреності № 08/04 від 08.04.2016, з другої сторони було укладено договір поставки № ЗАлК-Д-2016-239 від 12.09.2016 (далі - Договір). Згідно п.1.1 Договору Постачальник (ПАТ «ЗАлК») зобов’язався передати у власність Покупця (ТОВ «Інтерторгмаш») металобрухт виду лому конструктивного від комплекту металевих електролізних ван, а ТОВ «Інтерторгмаш» прийняти та оплатити продукцію в асортименті, кількості та за цінами, викладеними у Специфікаціях до цього

Договору, які є його невід’ємною частиною. Відповідно до п.2.2 Договору загальна вартість Договору складається з вартості всіх партій продукції, поставлених покупцю за цим Договором та складає 20 130 120 гривень.

Пунктом 3.2 Договору передбачено, що продукція повинна відповідати встановленим вимогам щодо вибухової, пожежної, екологічної та радіаційної безпеки, що підтверджується відповідними супровідними документами на продукцію. Згідно п.2.4 Договору оплата партії Продукції здійснюється шляхом перерахування 100 % її вартості протягом трьох днів з моменту відвантаження товару та оформлення видаткової накладної, на підставі наданого Постачальником рахунку шляхом перерахування Покупцем грошових коштів на поточний рахунок Постачальника.

Відповідно до Специфікації № 1 від 12.09.2016 до Договору поставки № ЗАлК- Д-2016-239 від 12.09.2016 сторони домовилися про поставку лому конструктивного (вид 500) від комплекту електролізних ван відповідно до визначеного специфікацією переліку. Ціна однієї тони за лом конструктивний від електролізної ванни складає 2250,00 гривень. Загальний обсяг поставки - 8946 тон. Загальний строк поставки - вересень-грудень 2016 року.

В період з 12.09.2016 року по кінець грудня 2016 року посадовими особами ПАТ «ЗАлК» організовано вивіз з території ПАТ «ЗАлК» 920,13 тон лому конструктивного від комплекту електролізних ванн виду 500 із загального можливого обсягу поставки - 8946 тон, передбаченого умовами договору поставки № ЗАлК-Д-2016-239 від 12.09.2016.

З 21.12.2016 по 04.01.2017 на виконання умов договору поставки № ЗАлК-Д- 2016-239 від 12.09.2016, ТОВ «Інтерторгмаш» здійснило перерахування грошових коштів на загальну суму 2 070 285, 75 гривень на поточний розрахунковий рахунок ПАТ «ЗАлК» № 26004055719130, відкритий у Запорізькому РУ ПАТ КБ «ПриватБанк» м. Запоріжжя за 920,13 тон лому конструктивного від комплекту електролізних ванн виду 500, ринкова вартість яких, згідно висновку судового експерта складає 3 148 381,22 гривні.

Під час досудового слідства встановлено, що різниця між загальною ринковою вартістю металобрухту лому конструктивного від комплекту електролізних ванн виду 500, фактично поставленого ПАТ «ЗАлК» на адресу ТОВ «Інтерторгмаш» за договором поставки № ЗАлК-Д-2016-239 від 12.09.2016 та загальною сумою, перерахованих ТОВ «Інтерторгмаш» на адресу ПАТ «ЗАлК» грошових коштів за вказаним договором поставки за поставлений лом в кількості 920,13 тон, становить 1 078 095,47 гривень.

Зазначені обставини на думку слідчого свідчать про факти розкрадання коштів товариства, а також на причетність керівництва 1111 «НВК «Метінвест Плюс», ТОВ «Ферум, 7» та ТОВ «Інтерторгмаш» до схеми по розкраданню майна ПАТ «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат».

Корпоративні права держави у ПАТ «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» становлять 68,01 %, тобто держава володіє контрольним пакетом акцій товариства.

Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 28.12.2016 № 1057-р ПАТ «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» був включений до переліку об’єктів, що підлягають приватизації у 2017 році.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про приватизація державного майна» з моменту прийняття рішення про приватизацію об’єкта, стосовно його майна та земельної ділянки на якій розташований такий об’єкт, забороняється здійснення операції (дій) в наслідок яких може відбутися відчуження зазначеного майна чи зменшення його вартості. У разі необхідності для забезпечення ефективного функціонування господарської організації, що приватизується, зазначені дії здійснюються за погодженням з державним органом приватизації, яким у даному випадку є Фонд державного майна України.

Управління акціонерними товариствами - підприємствами державного сектору економіки здійснюється відповідно до Законів України «Про акціонерні товариства» та «Про управління об’єктами державної власності».

Згідно зі ст. 14 Закону України «Про акціонерні товариства» статутний капітал товариства визначає мінімальний розмір майна товариства, який гарантує інтереси його кредиторів. При цьому відповідно до ч. 4 ст. 16 зазначеного Закону зменшення статутного капіталу нижче встановленого законом розміру має наслідком ліквідацію товариства.

Майно товариства є об’єктом кримінально протиправних дій, внаслідок чого майно ПАТ «ЗАЛК» має ознаки речових доказів.

18 лютого 2017 року цілісний майновий комплекс ПАТ «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.

Посилаючись на те, що у органа досудового розслідування є підстави вважати, що майно товариства є об’єктом кримінально-протиправних дії, внаслідок чого майно ПАТ „ЗАЛК” має ознаки речових доказів, слідчий вважає за необхідне накласти арешт на нерухоме майно, а також металобрухт лому чорних та кольоровий металів, отриманих від демонтажу еклетролізних ванн та інших основних засобів ПАТ «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат», код ЄДРПОУ 00194122, юридична адреса: 69032, Запорізька область, м. Запоріжжя, Південне шосе, буд. 15, яким забезпечений статутний капітал товариства, у зв’язку з чим звернувся до суду із вказаним клопотанням про арешт майна.

Слідчий підтримав подане клопотання, надавши відповідну письмову заяву. .

У відповідності до ч. 4 ст. 107 КПК України, розгляд клопотання слідчого проведено без фіксації судового процесу.

Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України , арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Метою застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді зазначеного у клопотанні майна, слідчий зазначає необхідність його збереження, попередження спроб його можливого приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі третім особам, в тому числі з метою захисту інтересів Держави, як одного з найбільших акціонерів в особі Фонду державного майна України, недопущення зменшення активів товариства, що може призвести до його ліквідації та як наслідок нанесення збитків Державі, а також посилається на те, що зазначене у клопотанні майно визнано речовим доказом у даному кримінальному провадженні.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно положень статті 1-ї Першого протоколу до Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Згідно правової позиції Європейського суду з прав людини викладеної у рішенні „ОСОБА_2 та інші проти Сполученого Королівства”, судом визначено, що створена Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод система захисту покладає саме на національні органи влади обов'язок початкової оцінки як існування проблеми суспільного значення, яка виправдовує як заходи позбавлення права власності, так і проблеми необхідності заходів з усунення несправедливості.

Виходячи з наданих слідчому судді матеріалів, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність підстав вважати, що зазначене у клопотанні майно відповідає критеріям визначеним у ст. 98 КПК України.

Частиною 11 ст. 170 КПК України передбачено, що заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Враховуючи, що слідчим не доведено підстав для арешту майна, на які він посилається у клопотанні, а також з метою захисту права власності осіб, у володінні яких перебуває нерухоме майно та недопущення перешкод у господарській діяльності ПАТ „ЗАЛК”, виходячи з того що органом досудового розслідування не підтверджено, що майно може бути знищено або іншим чином відчужено, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання слідчого про арешт майна є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню у повному обсязі.

Керуючись вимогами ст.ст. 42, 98, 131, 132, 170, 369, 372 КПК України, слідчий суддя -

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання слідчого СУ ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_1 про арешт майна – відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду Запорізької області протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя: В.В. Калюжна