Рішення № 74613702, 08.06.2018, Заводський районний суд м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя

69009 Україна м. Запоріжжя вул. Лізи Чайкіної 65 тел.(061) 236-59-98

Справа № 332/860/18

Провадження №: 2/332/690/18

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2018 р. м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого - судді Мєркулової Л.О.,

при секретарі - Чебикіній Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Запоріжжяобленерго» про стягнення заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, вихідної допомоги та відшкодування моральної шкоди, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з позовом про стягнення заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, вихідної допомоги та відшкодування моральної шкоди.

У своєму позові позивач вказала, що в період з 25.07.2007 року по 09.02.2018 року вона перебувала у трудових відносинах з ПАТ «Запоріжжяобленерго».

Оскільки, відповідач тривалий час не виплачував їй заробітну плату, вона змушена була звільнитись з підприємства 09.02.2018 року за власним бажанням через невиконання відповідачем вимог КЗпП України в частині виплати заробітної плати.

Станом на день звільнення загальна заборгованість відповідача по заробітній платі становить 13 625,61 грн., вихідна допомога становить - 15 167,25 грн., а усього разом 28 792,86 грн.

На неодноразові усні звернення позивача відповідач повідомляв, що вони знаходяться в скрутному матеріальному становищі.

В порушення вимог закону відповідачем не було здійснено виплату всіх належних сум. Тому, відповідач має сплатити на користь позивача середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Карім цього, позивач вважає, що вона має право на відшкодування моральної шкоди,Ю яку вона оцінює в 10 000грн.

Моральна шкода,завдана позивачу, на її думку, полягає в тому, що через незаконні дії відповідача їй завдано душевні страждання: вона страждає на гепатит, діабет, гіпертонію та хворобу серця, а пройти лікування не може із-за відсутності грошових коштів.

У своєму позові позивач просить стягнути з відповідача заборгованість по заробітній платі - 28 792,86 грн., середній заробіток за час затримки розрахунку - 6 400 грн., 1000 грн. на відшкодування моральної шкоди.

Позивачем подано чотири уточнення розрахунку середнього заробітку на день розгляду справи і станом на 08.06.2018 року середній заробіток за час затримки розрахунку складає 19 260 грн.

У судове засіданні позивач не з'явився, але надав до суду письмову заяву, в якій просить його позов повністю задовольнити із урахуванням останнього розрахунку станом на 08.06.2018 року, розглянути справу без її участі і проти заочного розгляду не заперечує.

Відповідач у судове засідання повторно не з'явився, хоча був повідомлений судом у встановленому законом порядку, але своїх причин неявки та заперечень суду не надав. За згодою позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи.

Дослідивши докази по справі, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно трудової книжки ОСОБА_1 НОМЕР_1 вона пропрацювала на підприємстві відповідача з 25.07.2007 року по 09.02.2018 року.

Із довідки про невиплачену зарплату (а.с.15) встановлено, що станом на 13.04.2018року заборгованість по заробітній платі ОСОБА_1 склдає 28 792,86 грн.

Із виписок із медичних карток ОСОБА_1 вбачається, що вона страждає на хворобу серця, діабет, та потребує лікування.

Відповідно до ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, провадяться в день звільнення.

Відповідно до ст.117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст.116 КЗпП України, при відсутності спору про їх розмір підприємство повинно виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Відповідно до п.20 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24.12.1999р. «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, суд на підставі ст.117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку і при не проведенні його до розгляду справи по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Відповідно до правової позиції, викладеної Верховним Судом України в постанові від 29.01.2014р. у справі № 6-144ц13, після ухвалення судового рішення про стягнення заборгованості із заробітної плати роботодавець не звільняється від відповідальності, передбаченої ст.117 КЗпП України, а саме виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, тобто за весь період невиплати власником або уповноваженим ним органом належних працівникові при звільненні сум.

Згідно ст.34 Закону України «Про оплату праці» встановлено, що компенсація працівникові втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати, проводиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.

Відповідно до п.2 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 р. № 159, компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 1 січня 2001 року.

Суд вважає, що розрахунки позивача сум відшкодування середнього заробітку, компенсації втрати частини доходів, зроблені вірно і сумніву не викликають.

В частині відшкодування моральної шкоди суд вважає, що позові вимоги частково знайшли своє обґрунтування.

Визначаючи розмір моральної шкоди з урахуванням принципу розумності та справедливості, суд вважає, що на відшкодування моральної шкоди підлягає стягнення з відповідача 1 000 грн.

На підставі викладеного, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за весь час затримки розрахунку із ним при звільненні, компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати

Таким чином, суд вважає, що позов ОСОБА_1 частково знайшов своє обґрунтування і тому підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 263, 264, 265, 268 273,315, 354 ЦПК України, ст.ст.116, 117 КЗпП України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ПАТ «Запоріжжяобленерго» про стягнення заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, вихідної допомоги та відшкодування моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з ПАТ «Запоріжжяобленерго» на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі - 28 792,86 грн., середній заробіток за час затримки розрахунку - 19 260 грн., 1000 грн. на відшкодування моральної шкоди.

В іншій частині позові відмовити.

Стягнути з ПАТ «Запоріжжяобленерго» в доход держави 704,80 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом,що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення суду може бути подано протягом 30днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Суддя: Л.О.Мєркулова