Ухвала суду № 74613436, 12.06.2018, Апеляційний суд Закарпатської області

Справа № 303/294/18

А П Е Л Я Ц І Й Н И Й С У Д З А К А Р П А Т С Ь К О Ї О Б Л А С Т І

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

12.06.2018 м. Ужгород

Апеляційний суд Закарпатської області в складі:

головуючого – судді Стана І. В.,

суддів – Мишинчук Н. С., Феєра І. С.,

за участі секретаря судових засідань ОСОБА_1,

та учасників судового розгляду : прокурора Сирохман Л.І. та

підозрюваного ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали судового провадження № 11-сс/777/270/18, за апеляційною скаргою, яку подав підозрюваний ОСОБА_2,

В С Т А Н О В И В :

ухвалою слідчого судді Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 19 січня 2018 року задоволено погоджене прокурором Мукачівської місцевої прокуратури ОСОБА_3 (далі – прокурор) клопотання старшого слідчого СВ Мукачівського ВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_4 (далі – слідчий) про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб щодо

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_3 «В» / 328, Закарпатської області, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_4, не працюючого, раніше неодноразово судимого й, зокрема, згідно вироку Мукачівського міськрайонного суду від 17.06.2015 за ч. ч. 2, 3 ст. 185 КК України із призначенням на підставі ч. 1 ст. 70 КК України покарання у виді позбавлення волі на строк три роки,

підозрюваного у вчиненні передбачених ч. 2 ст. 15 - ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України кримінальних правопорушень.

Слідчим суддею щодо підозрюваного ОСОБА_2 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 18 березня 2018 року.

Строк тримання під вартою визначено рахувати з моменту його затримання.

Визначено розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_2 передбачених КПК України обов’язків – 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 35240 гривень.

Роз’яснено, що в разі внесення застави підозрюваний ОСОБА_2 підлягає звільненню з-під варти й із цього моменту буде вважатися таким, щодо якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі внесення застави на підозрюваного ОСОБА_2 покладено наступні обов'язки: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора чи суду; не відлучатися з м. Мукачева Закарпатської області без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.

З матеріалів за клопотанням убачається, що 18 січня 2018 року до Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області надійшло погоджене із прокурором клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_2 У клопотанні слідчий вказує на те, що органом досудового розслідування ОСОБА_2 обґрунтовано підозрюється у вчиненні передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України кримінального правопорушення – крадіжка, тобто таємне викрадення чужого майна, вчинена повторно, а також передбаченого ч. 2 ст. 15 – ч. 2 ст. 185 КК України кримінального правопорушення – закінчений замах на крадіжку, тобто таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно. При цьому, слідчий вказує на те, що підозрюваному необхідно обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки: ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні ряду корисливих злочинів, які мали місце з невеликим проміжком у часі, у зв’язку з чим, запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання буде недоцільним та неефективним; ОСОБА_2 раніше неодноразово судимий, негативно характеризується, веде антигромадський спосіб життя, осіб близьких по роботі чи за місцем проживання не має, і осіб, які б могли поручитися за виконання ним покладених на нього обов’язків не встановлено, а тому, застосування щодо нього запобіжного заходу у вигляді особистої поруки є неможливим; ОСОБА_2 не має постійного джерела доходів, ніде не працює, майна у власності не має, що свідчить про неможливість застосування щодо нього запобіжного заходу у вигляді застави; застосування щодо ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту є недоцільним та неможливим з огляду на те, що він не має постійного місця проживання та засобів для існування, а кількість вчинених ним злочинів, за які йому загрожує покарання у виді позбавлення волі, і які ним вчинено повторно, будучи раніше судимим, свідчить про існування реальних підстав вважати, що з метою уникнення покарання, він може покинути місце свого тимчасового проживання. Наведені вище обставини вчинення кримінальних правопорушень та дані про особу підозрюваного ОСОБА_2, на думку слідчого, свідчать і про наявність ризиків переховування ОСОБА_2 від органу досудового розслідування, незаконного впливу на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, вчинення іншого кримінального правопорушення. Просить застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

В ухвалі слідчого судді вказується на те, що надані сторонами кримінального провадження докази доводять обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень; наявність достатніх підстав вважати, що існують передбачені п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України ризики, на які вказує слідчий та прокурор; недостатність застосування більш м’яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, для запобігання вказаним ризикам. Тому, слідчий суддя прийшов до висновку про необхідність застосування щодо підозрюваного ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням застави- 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

В апеляційній скарзі підозрюваний ОСОБА_2 вказує на те, що ухвала слідчого судді є незаконною. Посилається на те, що обраний йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є занадто суворим. При цьому, вказує на те, що інкриміновані йому злочини не є тяжкими; що повністю визнав вину та щиро розкаюється, про вчинені злочини сам повідомив працівників поліції; що свідків у кримінальному провадженні не має і він не намагався на кого-небудь впливати з метою уникнення покарання, частково відшкодував завдані збитки; що за вчинення інкримінованих йому злочинів передбачено покарання як позбавлення волі, так і обмеження волі; що жодного разу він не намагався переховуватися від слідства чи суду, що в свою чергу свідчить про те, що зазначені слідчим та прокурором ризики не знайшли свого підтвердження. Просить змінити йому міру запобіжного заходу з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт із застосуванням електронного засобу контролю.

Заслухавши доповідь судді про суть ухвали слідчого судді, повідомлення про те, ким і в якому обсязі вона оскаржена, пояснення підозрюваного ОСОБА_2, який підтримав апеляційну скаргу; прокурора, який судове рішення вважає законним та обґрунтованим і заперечував щодо задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали судового провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Так, відповідно до ст. 177 КПК України запобіжні заходи застосовуються з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобіганню спробам: переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста в цьому ж кримінальному провадженні: перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, в якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою статті 177 КПК України. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України для цього підстав.

Відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно в разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти передбаченим статтею 177 цього Кодексу ризикам, крім випадків, передбачених частиною п’ятою ст. 176 цього Кодексу.

Колегія суддів вважає, що висновок слідчого судді місцевого суду про те, що клопотання про застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_2 подано до суду в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування й відповідає вимогам ст. ст. 177, 183, 184 КПК України, ґрунтується на вимогах закону та змісті викладених у ньому тверджень.

З ухвали слідчого судді та журналу судового засідання вбачається, що під час розгляду клопотання про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_2 запобіжного заходу участь у його розгляді приймали як підозрюваний ОСОБА_2, так і його захисник – адвокат ОСОБА_5, що свідчить про дотримання слідчим суддею вимог ст. 193 КПК України.

Обґрунтованим є й висновок слідчого судді про наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_2 у вчиненні передбачених ч. 2 ст. 15 - ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України кримінальних правопорушень. Указаний висновок підтверджується приєднаними до клопотання матеріалами (доказами), на підставі яких 18.01.2018 слідчий виніс повідомлення ОСОБА_2 про підозру, цього ж дня йому вручено, і, як убачається зі змісту апеляційної скарги, не оспорюється.

Обґрунтованим, на думку колегії суддів, є й висновок слідчого судді про існування передбачених п. п. 1, 3, 5 ст. 177 КПК України ризиків, на які вказується у клопотанні, зокрема, того, що підозрюваний ОСОБА_2, перебуваючи на волі, може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення. Погоджуючись з указаним висновком, колегія суддів вважає, що наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 кримінальних правопорушень та наявні в матеріалах судового провадження дані про його особу (раніше неодноразово судимий, негативно характеризується, веде антигромадський спосіб життя, не має постійного джерела доходів, ніде не працює, майна у власності не має), у своїй сукупності з тяжкістю кримінальних правопорушень, у вчиненні яких він підозрюється (вчинено злочини середньої тяжкості) та фактичними обставинами скоєння кримінальних правопорушень (вчинено повторно ряд корисливих злочинів із невеликим проміжком у часі) повністю підтверджують наявність вищевказаних ризиків та висновок слідчого судді й у цій частині.

З ухвали слідчого судді та журналу судового засідання також убачається, що слідчий та прокурор під час розгляду клопотання посилалися на вищенаведені обставини, що слідчим суддею таким дана належна оцінка.

Вищенаведені обставини свідчать і про обґрунтованість висновку слідчого судді про те, що інші, більш м’які, запобіжні заходи можуть бути недостатніми для запобігання вищенаведеним ризикам.

У зв’язку з наведеним, доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 про те, що обраний йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є занадто суворим, - колегія суддів відхиляє як такі, що не знайшли свого підтвердження в ході розгляду апеляційної скарги й спростовуються матеріалами судового провадження.

Посилання підозрюваного ОСОБА_2 на те, що інкриміновані йому злочини не є тяжкими; що він повністю визнав вину та щиро розкаюється, про вчинені злочини сам повідомив працівників поліції; що свідків у кримінальному провадженні не має і він не намагався на кого-небудь впливати з метою уникнення покарання; що частково відшкодував завдані збитки; що за вчинення інкримінованих йому злочинів передбачено покарання як позбавлення волі, так і обмеження волі; що жодного разу він не намагався переховуватися від слідства чи суду, - колегія суддів, з урахуванням вищенаведеного, відхиляє як такі, що не спростовують висновку слідчого судді про необхідність застосування щодо підозрюваного ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а також не свідчать як про відсутність зазначених у клопотанні слідчого та встановлених слідчим суддею ризиків, так і про те, що їх запобіганню достатнім буде застосування щодо підозрюваного більш м’якого запобіжного заходу.

Разом із тим, колегія суддів вважає, що, постановляючи ухвалу про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя, врахував і положення ст. ст. 182, 183 КПК України, та обґрунтовано визначив розмір застави, який на переконання колегії суддів, у разі його внесення, буде достатнім для запобігання встановленим у кримінальному провадженні ризикам та забезпечення виконання підозрюваним своїх процесуальних обов’язків.

На інші доводи в обґрунтування незаконності судового рішення в апеляційній скарзі не вказується, і таких даних у ході розгляду апеляційної скарги колегією суддів не встановлено.

При встановленні строку тримання підозрюваного ОСОБА_2 під вартою, слідчим суддею враховано, що останньому 18.01.2018 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, що у свою чергу свідчить про те, що слідчим суддею визначено строк тримання підозрюваного ОСОБА_2 під вартою та дії постановленої ухвали (до 18.03.2018) відповідно до вимог ч. 1 ст. 197 КПК України.

Процесуальних порушень, які б могли слугувати підставами для скасування ухвали слідчого судді, колегією суддів не встановлено.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а ухвала слідчого судді, відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 407 КПК України, як законна та обґрунтована, підлягає залишенню без зміни.

При прийнятті рішення колегія суддів також враховує вимоги ст. 26 КПК України, зокрема, те, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та в спосіб, передбачених цим Кодексом; що під час апеляційного розгляду стороною захисту не заявлялось клопотань щодо приєднання до матеріалів судового провадження доказів (документів), які б могли вплинути на висновки слідчого судді чи спростувати їх; а також положення ст. 404 цього Кодексу в частині перегляду судового рішення в межах апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 176-178, 183, 194, 404, 405, 407, 418, 419, 422 КПК України,апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу, яку подав підозрюваний ОСОБА_2, залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 19 січня 2018 року, якою щодо підозрюваного за ч. 2 ст. 15 - ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України ОСОБА_2 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням застави – 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 35240 гривень, - залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною й відповідно до ч. 4 ст. 424 КПК України оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді: