Ухвала суду № 74612823, 08.06.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

У Х В А Л А

08 червня 2018 року № 826/5018/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Кузьменко А.І., розглянувши клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕТЕКО» про розгляд справи в спрощеному позовному провадженні з повідомленням позивача в адміністративній справі

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕТЕКО»

до

Державної фіскальної служби України

про

визнання протиправними та скасування рішень, зобов’язання вчинити дії

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕТЕКО» (далі по тексту – позивач, ТОВ «ВЕТЕКО») звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної фіскальної служби України, в якому просить:

- скасувати рішення про подовження строку розгляду скарги №24730/6/99-99-11-03-01-25 та рішення від 25 листопада 2016 року №25469/6/99-99-11-03-01-25;

- зобов’язати Державну фіскальну службу України прийняти нове рішення на підставі пункту 56.9 статті 56 Податкового кодексу України - Скарга ТОВ «ВЕТЕКО» вважається повністю задоволеною на користь платника податків.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 березня 2018 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

29 травня 2018 року представником Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕТЕКО» через канцелярію Окружного адміністративного суду міста Києва подано клопотання про розгляд справи в судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження з викликом позивача.

Розглянувши клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕТЕКО», Окружний адміністративний суд міста Києва зазначає наступне.

У відповідності до пункту 20 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Пунктом 10 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно з частиною 1 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності, а частиною 2 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

При цьому, частиною 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Згідно з положеннями пункту 2 частини 6 цієї ж статті, суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, зокрема, якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Також, суд вважає за необхідне зазначити, що практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Україною на підставі Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів N 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» від 17 липня 1997 року №475/97-ВР (далі – Конвенція) свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі «Ахеn v. Germany», заява №8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року «Varela Assalino contre le Portugal», заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку Європейського суду з прав людини, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

За таких підстав та з урахуванням того, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін, а також враховуючи, що бажання сторони у справі викласти під час проведення судового засідання свої аргументи, які висловлені нею в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідність призначення до розгляду справи з викликом її учасників, будь – яких інших достатніх причин, з яких вбачається необхідність розгляду справи в судовому засіданні представником позивача не наведено, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання представника позивача та призначення розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Керуючись частиною 5 статті 262, частиною 4 статті 260, 241 - 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

У Х В А Л И В:

Клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕТЕКО» про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя А.І. Кузьменко