Постанова № 74612452, 11.06.2018, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

——————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 червня 2018 р.м.ОдесаСправа № 522/21433/16-а

Категорія: 10.2.4 Головуючий в 1 інстанції: Тарасов А.В.

Одеський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді – Шеметенко Л.П.

судді – Потапчука В.О.

судді – Семенюка Г.В.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Ірпінського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області на постанову Приморського районного суду м. Одеси від 18 січня 2017 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Ірпінського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області про зобов’язання провести перерахунок та виплату пенсії,-

В С Т А Н О В И В:

В листопаді 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив зобов’язати управління Пенсійного фонду України у м. Ірпені Київської області (Ірпінське об'єднане управління Пенсійного фонду України Київської області) з 01.06.2016 року перерахувати та виплачувати в подальшому, без обмеження кінцевим строком, пенсію відповідно до вимог ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (у редакції, яка діяла на момент призначення пенсії) в розмірі 90% від розміру місячної заробітної плати відповідно до довідки Генеральної прокуратури України №18-787зп від 27.05.2016 року.

В обґрунтування позову зазначено, що позивач з 2010 року перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України у м. Ірпені Київської області (Ірпінському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Київської області) та отримує пенсію за вислугою років, призначену згідно Закону України «Про прокуратуру». У зв’язку із збільшенням з 2015 року розміру заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників позивач звернувся в Управління із заявою про перерахунок раніше призначеної пенсії. Проте, відповідач відмовив у задоволенні вказаної заяви, посилаючись на відсутність правових підстав для проведення перерахунку пенсії. Відмову Управління позивач вважає неправомірною, такою, що порушує його право на пенсійне забезпечення, у зв’язку із чим звернувся до суду із цим позовом про зобов’язання відповідача провести заявлений перерахунок пенсії в судовому порядку.

Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 18 січня 2017 року адміністративний позов задоволено.

Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в м. Ірпені Київської області з 01 червня 2016 року перерахувати та виплатити ОСОБА_1 без обмеження кінцевим строком пенсію, відповідно до вимог ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції, чинній на момент призначення пенсії) в розмірі до 90% від розміру місячної заробітної плати відповідно до довідки Генеральної прокуратури України №18-78 зп від 27 травня 2016 року.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судове рішення та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2017 року замінено відповідача по справі на його правонаступника, а саме управління Пенсійного фонду України у м. Ірпені Київської області на Ірпінське об'єднане управління Пенсійного фонду України Київської області.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2017 року заяву ОСОБА_1 про зупинення провадження задоволено. Зупинено провадження у справі № 522/21433/16-а за апеляційною скаргою Ірпінського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області на постанову Приморського районного суду м. Одеси від 18 січня 2017 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Ірпінського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області про зобов’язання провести перерахунок та виплату пенсії до набрання законної сили рішення Конституційного Суду України у справі за поданням Верховного Суду України щодо відповідності абзацу шостого частини п’ятнадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року № 1697-VII положенням частини першої статті 8, частини другої та третьої статті 22, частин першої та третьої статті 46 Конституції України.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2018 року поновлено провадження у справі 522/21433/16-а за апеляційною скаргою Ірпінського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області на постанову Приморського районного суду м. Одеси від 18 січня 2017 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Ірпінського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області про зобов’язання провести перерахунок та виплату пенсії.

Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до п.1 ч.1 ст.311 КАС України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.

Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено наступні обставини справи.

ОСОБА_1 проходив службу в Генеральній прокуратурі України на посаді заступника начальника Головного управління-начальника слідчого управління Генеральної прокуратури України.

З 2010 року позивач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Ірпені Київської області (Ірпінському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Київської області) та отримує пенсію за вислугою років, призначену згідно Закону України «Про прокуратуру» в розмірі 80% від суми грошового забезпечення за відповідною посадою.

За заявою ОСОБА_1 Генеральна прокуратура України видала позивачу ОСОБА_2 від 27.05.2016 року №18-787зп про заробітну плату з 13.10.2015 року працюючого працівника на посаді заступника начальника Головного управління-начальника слідчого управління.

У зв’язку із збільшенням з 2015 року розміру заробітної плати прокурорсько-слідчих працівників позивач 30.05.2016 року звернувся в УПФУ м. Ірпені Київської області (Ірпінське ОУПФУ Київської області) із заявою про перерахунок раніше призначеної пенсії з урахуванням розміру заробітної плати, визначеної у ОСОБА_2 від 27.05.2016 року №18-787зп.

Однак, Управління відмовило позивачу у заявленому перерахунку пенсії, про що повідомило у своєму листі від 13.06.2016 року №142/П-03.

Як на підставу у відмові в заявленому перерахунку пенсії відповідач посилався на скасування правових норм, за якими підлягає перерахунок призначеної пенсії у разі підвищення розміру заробітної плати прокурорсько-слідчих працівників, виходячи із сум заробітної плати, яку одержує працюючий службовець на відповідній посаді.

Не погоджуючись із вказаними висновками Управління, посилаючись на їх безпідставність та невідповідність вимогам Закону, який гарантував право на перерахунок пенсії у разі збільшення заробітку прокурорсько-слідчих працівників, позивач звернувся до суду з позовом за захистом своїх прав та інтересів.

Також, у позові позивач зазначає про те, що його період роботи на відповідній посаді досяг стажу роботи, за рахунок якого позивач набув право на розрахунок пенсії, виходячи з 90% від суми грошового забезпечення.

За таких обставин, позивач просив суд при вирішенні спору виходити із показника суми грошового забезпечення із застосуванням 90% від заробітку.

Вирішуючи справу та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що, оскільки пенсія позивача призначалась за спеціальним Законом, який визначав порядок соціального забезпечення прокурорсько-слідчих працівників, а також передбачав право на перерахунок пенсії, призначеної за цим Законом, у разі підвищення заробітної плати відповідного працюючого службовця, враховуючи принцип незворотної дії Закону у часі та недопустимість звуження існуючих прав, відмова Управління у застосуванні для вирішення питання щодо перерахунку позивачу пенсії правових норм, які діяли на час призначення йому пенсії, є протиправною, у зв’язку із чим суд вбачав всі підстави для зобов’язання Управління провести заявлений перерахунок пенсії в судовому порядку.

Колегія суддів вважає, що висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи та нормам законодавства, що регулюють спірні правовідносини, з огляду на наступне.

Спірні правовідносини, що виникли в даній справі врегульовані Конституцією України, Законами України «Про прокуратуру» № 1789-ХІІ в редакції від 05.11.1991 р. (на момент призначення пенсії позивачу), в діючої редакції Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 р. № 1697-УІІ, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» № 213-VIII від 02.03.2015 р., а також іншими нормативно-правовими актами.

За нормами ч.2 ст.6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України визначено Законом України «Про прокуратуру».

Згідно з ч.1 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції, що діяла на час призначення пенсії позивачу) прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80% від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90% від суми місячного (чинного) заробітку.

Положеннями ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» передбачалося, що обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, у якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.

Законом України від 28 грудня 2014 року №76-VIII «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» внесено зміни до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» та частину вісімнадцяту викладено у такій редакції: «Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України».

15 липня 2015 року набув чинності Закон України «Про прокуратуру» згідно Розділу ХІІ Прикінцевих положень якого визнано такими, що втратили чинність із набранням чинності цим Законом положення: Закон України «Про прокуратуру», крім п.8 ч.1 ст. 15, ч.4 ст. 16, абзацу першого ч.2 ст. 46-2, ст. 47, ч.1 ст. 49, ч.5 ст. 50, ч.3, ч.4, ч.6 та ч.11 ст. 50-1, ч.3 ст. 51-2, ст. 53 щодо класних чинів (їх дія поширюється на осіб, яким присвоєно класні чини до набрання чинності цим Законом), ст. 55 щодо посвідчення працівника прокуратури, ст. 2 у частині підстав звільнення з посади Генерального прокурора України, а також ст. 13 щодо функціонування в системі органів прокуратури міських, районних, міжрайонних, районних у містах прокуратур, яка втрачає чинність з 15 грудня 2015 року.

Отже, на час звернення позивача до відповідача із заявою про перерахунок пенсії, частини тринадцята та вісімнадцята ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» втратили чинність.

Згідно ч.20 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» (чинної на час виникнення спірних відносин) умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України, а тому вказані зміни до законодавства не позбавляють позивача права на перерахунок пенсії, який був йому гарантований ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» при призначені пенсії, проте визначення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури покладено на Кабінет Міністрів України.

На час звернення позивача за перерахунком пенсії, Кабінетом Міністрів України відповідний нормативно-правовий акт не прийнято.

Норми законодавства щодо умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури на час розгляду даної адміністративної справи є чинними і не визнані неконституційними, а тому підлягають до застосування всіма юридичними та фізичними особами.

При цьому, Кабінетом Міністрів України на момент звернення позивача із заявою про перерахунок пенсії не визначено відповідних умов та порядку для перерахунку пенсії працівників прокуратури у зв’язку із підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників.

Отже, на момент звернення позивача до органу Пенсійного фонду із вказаною заявою, підвищення доходу працюючого прокурорсько-слідчого працівника на посаді, з якої призначено (перераховано) пенсію, не є підставою для здійснення перерахунку раніше призначеної пенсії.

Враховуючи викладене, оскільки на законодавчому рівні не передбачено такої обставини для перерахунку раніше призначеної пенсії працівнику прокуратури як підвищення заробітної плати відповідного працюючого працівника, наведені правові норми неконституційними не визнавались, колегія суддів дійшла висновку про те, що Управління, відмовляючи у проведенні заявленого перерахунку пенсії, діяло правомірно та підстави для його зобов’язання провести позивачу заявлений перерахунок пенсії відсутні.

За таких обставин, висновок суду про наявність підстав для проведення позивачу перерахунку пенсії є необґрунтованим та не відповідає законодавству, що регулює спірні правовідносини.

Водночас, суд першої інстанції вірно встановив, що звертаючись із заявою про перерахунок пенсії, позивач не ставив перед органом Пенсійного фонду питання про збільшення розміру відсотку, який враховується при визначенні суми пенсії та відповідач не приймав з цього питання будь-яких рішень, в тому числі у вигляді відмови щодо застосування вказаного показника для обрахунку пенсії.

Суд враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Таким чином, за правилами наведеної норми процесуального законодавства захисту в суді підлягають, зокрема, порушені органом державної влади та його посадовими особами, права, свободи та інтереси фізичних осіб.

Враховуючи вказані норми адміністративного процесуального законодавства, оскільки позивач не звертався в орган Пенсійного фонду із заявою про застосування нового відсоткового показника від суми заробітку, з якого обраховується пенсія, та відповідач не приймав з цього приводу будь-яких рішень, в тому числі не відмовляв позивачу у застосуванні вказаного показника для обрахунку розміру соціальних виплат, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно вказав на відсутність підстав для зобов’язання відповідача вчинити ці дії в судовому порядку.

Разом з цим, вірно встановивши відсутність підстав для зобов’язання відповідача застосувати відсотковий розмір пенсії, заявлений позивачем у позові, суд першої інстанції помилково вирішив питання про перерахунок пенсії позивачу з урахуванням збільшеного відсотку її розміру.

З огляду на те, що суд першої інстанції не надав належної оцінки обставинам справи, невірно застосував норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції відповідно до ст. 317 КАС України підлягає скасуванню з винесенням нового судового рішення про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 311, 315, 317, 321 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Ірпінського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області – задовольнити.

Постанову Приморського районного суду м. Одеси від 18 січня 2017 року – скасувати.

Ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Ірпінського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області про зобов’язання провести перерахунок та виплату пенсії – відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Судове рішення складено у повному обсязі 11.06.2018 р.

Головуючий, суддя: Л.П. Шеметенко

Суддя: В.О. Потапчук

Суддя: Г.В. Семенюк